2008 f

■      ЕКОНОМІКА: Банкам загрожує дефолт
23 жовтня, 2008
Рейтинги українських фінансових установ знижують
Міжнародні рейтингові агенції ^Moody's" і "Fitch" знизили рейтинги депозитів у національній валюті й за національною шкалою 12 ИО банкам України.
А в іноземній валюті — 21 банку. З "позитивного" на "стабільний" і навіть "негативний".
Чому? Що це означає для банків і власників депозитів? Наскільки об'єктивні ці оцін¬ки? Як на них реагувати вклад¬никам, які довірили свої заоща¬дження саме цим банкам? Про це ми розпитували директора з фінансів Інституту інвести¬ційного менеджменту Сергія Грабовського.
— Що це за рейтингові агенції, наскільки можна їм довіряти?
— Не скажу, що на всі сто (я цього не аналізував), але й не знаю причин, аби сумніватися в їхніх оцінках. Це найбільш поважні у світі фінансів аген¬ції, до аналізів яких дослуха¬ються усі. "Moody's Invest Servis", як уже зрозуміло з на¬зви, стоїть на сторожі інвес¬тиційних інтересів. А амери¬канська агенція "Fitch" біль¬ше відома своїми банківсь¬кими дослідженнями.
— Кому і як вони знизили рей¬тинг?
—  "Moody's" змінила межу
рейтингу депозитів у націо¬нальній валюті з "позитивно¬го" на "стабільний" через запровадження шестимісячної заборони НБУ на дострокове зняття депозитів населення, а також глобальну кризу ліквід¬ності, шо збіглася в нас з мак-роекономічними, фінансо¬вими і політичними проблема¬ми.
Багатьом банкам, які зроби¬ли великі запозичення за кор¬доном, наприкінці цього року — на початку наступного до¬ведеться їх віддавати. А без рефінансування цих позик, на що надія дуже мала, бо криза охопила увесь світ, ситуація виглядає досить критичною.
Щодо банків, яким знизили рейтинги, то це — "Надра", "Каліон банк Україна", "Ін-дексбанк", "ІНГ Банк Украї¬на", "ОТП банк", "Півден¬ний", "Приватбанк", "Райф-файзен банк Аваль", "Ощад¬банк", "Укрексімбанк, "Укр-сиббанк" і "Укрсоцбанк".
Також "Moody's" змінило прогнози рейтингів депозитів в іноземній валюті з "позити¬вного" на "стабільний" "Аль¬фа-банку", "Фінансам і кре¬диту", "Надрам", НРБ, "Ка-
ліон банк Україна", ПУМБ, "Форуму", "Індекс-банку", "ІНГ Банку Україна", "Креди-тпромбанку", "ОТП банку", "Південному", "Правекс-бан-ку", "Приватбанку", "Райф-файзен банку Аваль", "Ощад¬банку", "Сведбанку", "Свед-банку інвест", "Укрексім-банку", "Укрсиббанку", "Укр-соцбанку".
Щодо "Fitch", то ця агенція знизила рейтинги десятьом бан¬кам України, прогнозуючи рі¬вень "негативний". Серед них "Сведбанк", "Форум", "Про-кредитбанк", ВТБ Банк (Украї¬на), "Укрсиббанк", "Укрсоц¬банк", "Правекс-банк", "Оща¬дбанк", "Укрексімбанк". Також знижено рейтинг підтримки "Приватбанку" до 5 із 4, а рівень підтримки довгострокового рей¬тингу дефолту емітента перегля¬нутий на "не має рівня під¬тримки".
—  А чому і банки називають різні, й оцінки теж? Одна агенція ставить рейтинг "стабільний", а інша — "негативний"?
—  Вони дещо різне оціню¬вали. "Moody's" —депозити, а "Fitch" — рейтинг дефолту. Прикро за ті банки, які потра¬пили в обидва списки.
— їм що, справді загрожує де¬фолт?
— Така загроза, звичайно, є. Але то не означає, що щ банки неминуче збанкрутують. їм про¬сто необхідно терміново вжити заходів, аби поліпшити ситуацію.

■      НЕВРОЖАЙ: І на голубці, і на борщ
23 ЖОВТНЯ 2008 РОКУ
Цієї осені в Україні збирають рекордні врожаї капусти
Погода, що виявилася воро¬гом для багатьох овочів, зокрема й для другого хліба — картоплі, була як ніколи спри¬ятливою для "кучерявих голо¬вок" капусти. Качани її зава¬жують по кілька кілограмів!
... На городі волинянки Іван ни Брошко капуста — овоч шанований. Дбайли¬ва господиня посадила її аж 20 арів. І цього року зібрала майже дві тонни хрумкого овоча.
"Така капуста хороша: по три кілограми одна го¬ловка! Звичайно, погода допомогла, але й роботи біля капусти багато, — розповідає І ванна Брош¬ко. — Маю один секрет: щоб капусту шкідники не поїли, треба її деревним попелом посипати. От зі¬брала щедрий врожай, тепер готуватиму закрутки на зиму".
Білоголова, червоного¬лова, савойська, цвітна, броколі — господиня гор¬до походжає поміж ряда¬ми своєї капусти. Цьо¬горічна погода їй дуже до¬помогла. Але й від людсь¬кої турботи залежить уро¬жай.
"Розсаду капусти краще висаджувати на південних або південно-західних схилах, які швидше і кра¬ще прогріваються, — ді¬литься секретами пані Іванна. — І робити це слід у другій половині дня або в хмарну погоду. Це голо¬вні правила садіння. А от збирають урожай одним заходом, коли маса голо¬вок сягне щонайменше кілограм й вони стануть щільними".
Родина в селянки вели¬ка, і страви з капусти на столі є завжди. "Можна квасити капусту різаною, а можна і цілою, — ділить- ся рецептами пані Іванна. — Ціла дуже добре на го-лубці підходить. А з різа¬ної роблять салати. І обо-| в язково кілька кілогра-| мів свіжої капусти до льо-g ху покласти. Вона навіть $ як ліки добра..."
... Капусту в нас вирощу¬ють охоче. Такий висно¬вок можна зробити, зна¬ючи, що лише 5 відсотків усього урожаю збирають у великих господарствах. Решта припадає на приват-ний сектор. А "найвід-даніші поціновувачі" цьо¬го овоча живуть у Львів¬ській, Харківській, Дніп¬ропетровській і Закар¬патській областях. Саме на ці регіони припадає по¬над чверть посівних площ.
"Загалом овочами було засаджено 460 тисяч гек¬тарів, — каже Оксана Ло¬патко, головний спеці¬аліст відділу зернових та технічних культур депар¬таменту ринків рослинни¬цтва Мінагрополітики. — Капуста серед них стано¬вить 15 відсотків, тобто понад 90 тисяч гектарів. Цьогорічний урожай аж на 30 відсотків кращий за ми¬нулорічний показник.
Торік погода зовсім не сприяла хорошому уро¬жаю. Посуха завдала вели¬кої шкоди. Цього ж року все гаразд: завдяки дощам, і ранньої, і пізньої капус¬ти — багато! Загалом же планується зібрати її 1,5 — 1,8 мільйона тонн".
До речі, найближчим часом ціна за кілограм ка¬пусти в різних регіонах коливатиметься від однієї гривні 43 копійки до пів¬тора гривень. Прогнози на рекордні врожаї справ¬джуються, і ціна капусти стрімко йде вниз.


■      НАШЕСТЯ ГРИЗУНІВ: "Міккі-Маус" любить "Порше"
23 жовтня, 2008
В Україні — пошесть. Гризуни нападають на... легкові автомобілі
...Кабелі електропро¬водки, шланги сис¬теми охолодження, навіть бачок із ріди¬ною для змивання скла — усе це може стати жертвою гост¬рих зубів щурів та ## мишей.
Їх не відлякують навіть роз¬рекламовані ультразвукові сирени, а приманки з отру¬тою та мишоловки, розкидані в гаражах та на стоянках, щурі ігнорують уже давно.
"До нас регулярно зверта¬ються власники машин, які потерпіли від нападів щурів", — каже в інтерв'ю кореспонден¬тові "Експресу" інженер з діагностики автомобілів фірми 4Трістарсервіс" Орест Кочмар.
Гризуни не шкодують жодної моделі: їм смакують однаково і нутрощі "Жигуля"-"копійки", і суперсучасна електроніка "Ягуарів" та "Порше".
"Восени миші та щурі "під¬тягуються" поближче до люд¬ського житла, де тепло, і мож¬на знайти поживу, — зазначає Орест Кочмар. — Теплі двигу¬ни автомобілів, які водії зали¬шають на стоянці або в гара¬жах, для них — чудове місце для відпочинку. А оскільки гризу-
ни — тварини цікаві, то й про¬бують на зуб" усе, що можна гризти".
Проте фахівці Центральної санітарно-епідеміологічної стан¬ції МОЗ України, куди зателефо¬нував кореспондент "Експресу", кажуть, шо останніми роками гризуни поводяться особливо на¬хабно. Аби підтвердити це, лікар-епідеміолог Ніна Свіргун радить звернути увагу на полиці госпо¬дарських крамниць: мишоловки там стали дефіцитом.
... 40-річний підприємець Вік¬тор Петри шин хотів рушити з місця на своїй "Тойоті Ленд-крузер", але не зміг — не працю¬вала система запалювання. На станції техобслуговування ви¬явилося, що у двигуні побували щурі — деякі дроти та патрубки з пластику їхні зуби перетвори¬ли на порохно! Миші погризли зсередини навіть пластик у "ба-
рдачку" — хотіли дістатися до схованих там цукерок. Важко собі уявити, що було б, якби щурі потрапили до супердоро-гого шкіряного салону.
"Завдані мишами пошко¬дження дуже небезпечні, — за¬значає інженер Кочмар, — адже виходять з ладу важливі систе¬ми автомобіля, зокрема галь¬мівна. Щурів приваблює також ізоляція на кабелях електрожи¬влення, електрична проводка потерпає найбільше. її заміна коштує чимало. їздити авто.
пошкодженому гризунами, не¬безпечно, адже може вийти з ладу електроніка, на дорозі ав¬томобіль може раптом стати некерованим".
Як же можна захиститися від гризунів?
"Як показує досвід, отрута чи мишоловки для захисту авто¬мобілів неефективні, — зазна¬чає водій зі стажем Олег Лито¬вець. — Не досить ефективні й так звані електронні пастки — різноманітні пристрої, що по¬винні відганяти гризунів висо¬кочастотним випромінюван¬ням. Коли встановив таку сис¬тему у своєму автомобілі, то в перші дні справді гризунів у га¬ражі не бачив, а потім вони з'я¬вилися знов — призвичаїлися чи що? Сусіди по гаражу радили закрити всі нори, залишити лише дві й запхати туди вихлоп¬ний шланг. Алея таким способом не скористався".
"Одного разу ми обслугову¬вали "беушну" машину, на яку колишні власники в Німеччині встановили дуже ефективну си¬стему відлякування щурів, — каже Орест Кочмар. — Під дни¬щем там було обладнано щось на зразок загорожі під струмом. Гризуни не могли дістатися до двигуна, бо їх "тріпало". Воче¬видь, цю машину експлуатува¬ли там, де було багато гризунів. Та система вже була стара, не працювала, і ми її демонтува¬ли. Однак, не чув, щоб у нас робили щось подібне".
"Найкраще провести дерати¬зацію територій, на яких по¬мічено активність гризунів, — радить Ніна Свіргун. — Розки¬дати коло щурячих нір прима¬нки з отрутою, але спершу по¬забирати все їстівне, шо може їх привабити, перекрити доступ гризунів до питної води, при¬брати смітники. Невдовзі щур.і покинуть таку територію. Якщо ж авто стоїть у гаражі, то заце¬ментуйте там підлогу, наявні нори гризунів теж закидайте це¬ментним розчином. На стоян¬ках добре мати собак-щуро-ловів та котів — тоді ймовір¬ність нападів гризунів на доро¬гу техніку зменшиться".

■      ЕКОНОМІКА: Ти влип у "фінансову кризу"?
Жовтень 2008
У жовтні на полицях британських магазинів з'явився ось такий шоколад — "Фінансова криза" ("Credit Crunch"). Виробники запевняють, що коли ти вже влип, то відчути смак краху допоможуть самі ці солодощі. Відома торговельна мережа презентувала цю новинку щойно в неділю.
Розрахунок простий. Під час фінансової кризи люди намагаються уникнути великих витрат, але не можуть відмовити собі у задоволенні недорого купити якісний продукт. А хороший шоколад — це найкра¬ще рішення. Адже він умить дає задоволен¬ня! 150 грамів такої "солодкої кризи" кошр/с своопейиям якихось 5.13 cbdo.

■      ЕКОНОМІКА: Металурги — в кризі
жовтень 2008
17 із 36 доменних печей в Україні вже припинили роботу
Мінпромполітики заявило, що обсяг випуску метало-продукції на україн¬ських комбінатах у вересні різко змен¬шився, досягнувши найнижчого рівня за останні чотири роки.
Запас металопродукції на складах заводів тепер дорівнює місячному обсягу виробництва. Про те, які наслідки матиме мета¬лургійна криза для українсь¬кої економіки, кореспон¬дентці "Експресу1' розповів виконавчий директор Центру соціально-економічних до¬сліджень Дмитро Боярчук.
— Що стало головною при¬чиною металургійної кризи в Україні?
—  Головна причина поля¬гає у зниженні світових цін металу, у зв'язку з чим украї¬нські комбінати втратили мо¬жливість конкурувати з ки¬тайськими та російськими ви¬робниками. 0СК!>*К?ТГКО-номіка — явище циклічне, то попит на окремі товари, зок¬рема металопродукцію, та¬кож циклічний. В умовах, коли він різко знижується, на ринку виживає лише той, у кого ціни найнижчі. Наразі вартість українського мета¬лопрокату перевищує вар¬тість російського та китайсь¬кого. Тамтешні виробники окремих видів продукції вже витіснили наших.
Неконкурентоспромож-
ність пов'язана насамперед зі значними виробничими та транспортними видатками в нашій державі. Варто зазна¬чити, що ці показники по¬стійно у нас зростали, але до падіння світових цін це не за¬грожувало позиціям нашої металургії на ринку.
— Скільки Україна отримує сьогодні від експорту метало¬продукції і як криза може по¬значитись на державному бю¬джеті?
—  У загальному обсязі ва¬лютних надходжень від екс¬порту на металургійну галузь припадає близько 40%. За 2007
рік у грошах це становило майже 150 мільярдів гривень. Маємо високий рівень пове¬рнення ПДВ експортерам. тож, за моїми спостережен¬нями, українська металургія інколи більше отримувала від бюджету, аніж сплачувала. Менші обсяги реального екс¬порту даватимуть менше мо¬жливостей фальшувати дані про експорт заради повер¬нення з державної скарбниці ПДВ.
— Тобто ніяких проблем для країни?
—  Проблеми будуть. Нині в Україні діють 16 металур-
гійних підприємств і заводів, на яких працює понад 500 ти -сяч чоловік. Там, де власни¬ками нині є іноземці, спо¬стерігатиметься значне зни¬ження зарплати й термінове масове звільнення. На під¬приємствах, що належать на¬шим олігархам, таке масш¬табні скорочення навряд чи відбудуться, але зарплату таки знизять.
Від цього, відповідно, поте¬рпить і бюджет, оскільки тре¬тина його надходжень сього¬дні відбувається за рахунок податків, які вираховують із заробітків працівників вели¬ких підприємств.
Крім того, досі потенціал української металургії зали¬шався одним з найцікавіших для зарубіжних інвесторів. Нинішнє зниження попиту може значно зменшити обсяг інвестицій. Це, безумовно, позначиться на економічній ситуації в Україні загалом. Тож якщо на світовому рин¬ку не відбудеться принципо¬вих змін, то, u )йіМп^ІП|іІІііг в наЙатТгжЧТОлька рокім \\i\-ша металургія переживатиме цілковитий занепад.
У зв'язку з колосальною зби¬тковістю повторного запуску доменних печей, можливо, більшість їх не зупинятимуть, а переводитимуть на режим тихого ходу. Крім того, мета¬лургам доведеться відмовитись від більшості соціальних та екологічних програм, а також конструктивно переглянути плани виробництва.

■      КЛІМАТ: Пінгвінам гаряче...
26 жовтня, 2008
В Антарктиді зареєстровано найгарячіший за останні півстоліття вересень
На крижаному континенті — надалі гарячішає! Метеорологи полярної станції "Беллінсгаузен" днями повідомили про найвищі температурні показники за період піввікових метеоспостере-жень.
Середньомісячна тем¬пература повітря тут становила мінус 1,3 градуса за Цельсієм, а се¬редньорічна приземна зросла на 2,5 градуса. Та¬кий показник не спостері¬гався впродовж останніх 50 років. І це при тому, що весна в цих краях почина¬ється лише в листопаді.
Потепління, заспокою¬ють науковці, наразі є ли¬ше локальним, але й воно супроводжується змен¬шенням крижаного по-
криву, появою більш теп¬лолюбних біотичних ком¬понентів. Учені не вперше висловлюють занепокоєн¬ня зміною антарктичної погоди, стрімким змен¬шенням льодовиків. Та й загалом стрімкими темпа¬ми, з якими позбавляєть¬ся крижаної "мантії* на¬ша планета.
Що ж відбувається? Ра¬діти теплим зимам чи ні?
— Загалом упродовж ос¬танніх 50 років, — пояснив Володимир Богилло, про¬відний науковий співро¬бітник Інституту геоло¬гічних наук НАН України, учасник антарктичних та арктичних експедицій, — середня температура на усій нашій планеті під¬вищилася на 0,6 градуса. 1 в історичному сенсі цей показник — безпрецедент¬ний.
Є райони на Землі (так звані глобальні термомет¬ри), де згаданий показник навіть значно вищий. Зок¬рема таке спостерігали на
території, де розташована українська антарктична станція "Академік Вер¬надский". Загалом у ра¬йоні Антарктичного пів¬острова за останні півсто¬річчя зменшилися в обсязі 80 відсотків льодовиків.
Сильно змінився й обсяг малих льодовиків на Зем¬лі, зокрема, у Гімалаях, Південній Америці, Аль¬пах. Активно танутьльодо-вики Гренландії й Аркти¬ки, а, відповідно, усе біль¬ше прісної води скидаєть¬ся в океан, і вода стає менш солоною. Це усклад¬нює переміщення униз більш холодних шарів во¬ди і, відповідно, уповіль¬нює загальну циркуляцію всього водяного конвеєра Землі, наближає нас до глобальних змін клімату, внаслідок яких, далебі, можуть докорінно змі¬нитися кліматичні умови на європейському та ін¬ших континентах.

■      НЕВРОЖАЙ: Кукурудзяна чума
На пізніх зернових нині масово оселилася попелиця, яка переносить вкрай небезпечну недугу
Чимало городників, збираючи врожай кукурудзи, помітили, що на деяких качанах майже немає зерна, а листя рослин та самі качани забарви¬лися у жовто-коричневий колір. Що це за напасть?
БІДА З КУКУРУДЗОЮ
— Цього року кукурудзу, особ¬ливо на краях полів, вразила ко¬ричнева, або жовта чума, — по¬яснює завідувач лабораторії діаг¬ностики та прогнозів Державної станції рослин Оксана Романи-шин. — Цей вірус здебільшого вражає качан — на ньому дуже мало або майже немає зернят. На жаль, засобів боротьби із цією не¬дугою досі не знайшли. Жодні хімпрепарати тут не допоможуть. Цю хворобу називають жовтою чумою.
За словами фахівців, уражене чумою зерно кукурудзи можна споживати — воно не загрожує здоров'ю людини. Його можна використовувати і як насіннєвий матеріал наступного року, бо че¬рез насіння хвороба не переда¬ється. Принаймні такого науков¬ці досі не зафіксували.
—  Вірус жовтої чуми перено¬сить попелиця, — зауважує пані Романишин. — А цього шкідника нині дуже багато на кукурудзяних ланах. На деяких листочках рос¬лин ми нарахували по 80 — 100 особин. І це загрожує майбутньо¬му врожаю озимих зернових. Річ у тім, що попелиці треба чимось живитися. Тож вона покидатиме сухе кукурудзяне листя, заселя¬тиме молоді соковиті сходи ози¬мини і водночас переноситиме недугу. Жито, пшениця, ячмінь, особливо їх імпортні сорти, дуже чутливі до жовтої чуми. Ця хво-
роба здатна знищити у зародку третину врожаю зернових. Тож цього не варто нехтувати.
А БУЛЬБУ ЗАГАРТОВУЄМО
Тепер господарі вже заклада¬ють до сховищ картоплю нового врожаю. За словами фахівців, у зібраної картоплі нині саме закінчується період дозрівання, який, залежно від сорту, триває, 10 — 20 днів. У цей час бульбини посилено дихають, випаровують вологу та віддають тепло. Через це повітря до картоплі повинно надходити вільно, а його темпе¬ратура не має перевищувати 15 градусів тепла.
Якщо картопля вражена хво¬робами, температура не повинна перевищувати 11 градусів, а пе¬ріод "лікування" бульбин варто збільшити до 25 днів.
Під час дозрівання на бульби-нах утворюється щільний захис¬ний шар тканини, який не про¬пускає до картоплі воду, бактерії та патогенні гриби. Як тільки
закінчиться лікувальний період, картоплю треба ретельно пере¬брати. Бульбини, уражені фіто¬фторозом (з темними твердими плямами на поверхні), сухими і мокрими гнилями, бактеріаль¬ними хворобами, а також трав¬мовані слід вилучити.
Особливу увагу належить зве¬рнути на картоплю, яка має озна¬ки задухи (бульбини набирають кашоподібного вигляду й виді¬ляють спиртовий запах). їх треба викинути насамперед. Як тільки ця робота буде закінчена, про¬тягом 20 — ЗО діб температуру повітря у сховищі повільно зни¬жують. Для цього відкривають люки, витяжні труби, кватирки.
Окрему увагу слід приділити бульбинам, дібраним на насіння, "їх треба піддати світловому за¬гартуванню, або озеленінню, — радить Оксана Романишин. — Для цього картоплю розклада¬ють на сонці шаром 1 — 2 буль¬бини на два-три тижні. Загарто¬вувати денним світлом належить доти, доки картопля набере зе¬леного кольору. Завдяки цьому заходу можна буде виявити і ви¬лучити бульбини, які мають при¬ховані форми бактеріальних та грибкових хвороб. Озеленіння підвищить також стійкість на¬сіннєвого матеріалу до гнилей під час його зберігання. До речі, загартовані таким чином бульби¬ни слід зберігати окремо від кар¬топлі, яка призначена у їжу".


    ЕКОНОМІКА: Американці тепер живуть майже як ми: економлять на їжі й крадуть кольорові метали
Жовтень 2008
Поки ФБР США проводить розслідування на предмет потенційного шахрайства менеджерів збанкрутілих іпотечних агентств федерального масштабу Fannie Мае та Freddie Мас, банку Lehman Brothers, страхової компанії American International Group (AIG) та ще понад двадцати компаній, американські багатії думають, як врятувати свої гроші. Подейкують, що уряд планує виділити з держбюджету 700 мільярдів доларів на порятунок фінансового сектору країни для того, аби врятувати кошти перших осіб країни, розміщені в банках. Експерти ж прогнозують, що така щедрість призведе до збільшення національного боргу США (до 11,3 трильйонів доларів) і може загнати економіку країни у ще одну Велику депресію.
НАСЛІДКИ КРИЗИ вже відчули на собі і пе¬ресічні американці. З одного боку, зростає вартість продуктів харчуван¬ня, а з іншого - знижується рівень доходів. Багато ком¬паній змушені скорочувати штати, а ті, які і не звільня¬ють працівників, на одну-дві години скорочують робочий день, а отже, і заробітні пла¬ти. "Далі буде гірше", впев¬нені американці, а тому еко¬номлять на всьому - їжі, відпочинку, бензині. З'яви-
лись навіть спеціальні кур¬си, на яких людей вчать еко¬номити. Жителі США стали частіше харчуватися вдома - це дешевше, аніж у ресто¬ранах чи навіть фаст-фудах. Менше купують глянцевих журналів - по-перше, це не¬дешево, по-друге, такі ви¬дання підштовхують до зай¬вих витрат. В країні просто¬юють гольф-клуби, падають продажі авто (в Україні поки що тільки сповільнюються темпи зростання авторин-ку)... Більшої популярності
набувають сток-центри, ма¬газини вживаних речей (у них продають усе - від одягу до побутової техніки та посуду). Аби розворушити покупців, деякі мережі магазинів уже у вересні розпочали сезон різдвяних знижок. В основ¬ному на акційних полицях опиняються предмети роз¬коші - попит на них наймен¬ший.
ОСТАННІМ ЧАСОМ в країні почастішали кра¬діжки... кольорових ме¬талів. Якщо у нас за мідни¬ми дротами лізуть навіть у трансформатори, то амери¬канці знімають з машин на¬садки з вихлопних труб, у яких догоряють вихлопні гази. В цих пристроях вико¬ристовують платину та інші кольорові метали, які мож¬на продати.
Процвітають у Штатах і ломбарди. Американці пози¬чають у ломбардах до 40 мільярдів доларів на рік! Власне легковажне ставлен¬ня до позик і стало однією з причин початку фінансової
кризи. Заданими Національ¬ної асоціації житлових забу¬довників, за минулий рік кількість будинків, які відби¬рають у власників за неспла¬ту боргів, зросла майже удвічі - до 1,3 мільйона. Цьо¬го року з молотка можуть піти до 2,5 мільйона будинків. Попит  на  нерухомість  в
країні дуже низький, тому, І навіть знизивши ціну, банки І не завжди можуть продати , заставне майно. Середньо- І статистичний будинок на | рдну сім'ю має площу 230 і квадратних метрів. Придба¬ти його можна приблизно за І 230 тисяч доларів (якщо це І новобудова), якщо в будинку . вже хтось пожив,* то його ціна приблизно 200 тисяч.
ЕКОНОМЛЯТЬ у Штатах і виробники. Кондитерсь¬ка компанія Hershey у своїх шоколадних виробах за¬мінила частку KaKaq-масла на дешевші рослинні жири. Ви¬робник спецій McCormick по¬стачає орегано не з Серед¬земномор'я, а з Мексики, а замість часнику використо¬вує спеціальний концентрат. У фаст-фудах та ресторанах скорочують перелік страв з яловичини та свинини, замі¬няючи їх на страви з м'яса птиці - воно дешевше. Зде-шевшуібчи собівартість про¬дукції, виробники не поспіша¬ють знижувати ціни, а деякі навпаки - піднімають їх...
Проблеми на фінансових ринках сповіль¬нюють економічне зростання в Штатах та Єврозоні, проте ані у мешканців США, ані тим більше в українців нема підстав для паніки. Більше того, саме настрої населення можуть значно погіршити ситуацію. Адже завжди знай¬дуться охочі заробити на цьому, тому суттє¬во перебільшують наслідки кризи для пере¬січних людей. Щодо України, то у наступному році можна прогнозувати сповільнення при¬току капіталу, а також зниження цін на екс¬портну продукцію, що відіб'ється на економіці країни не найкращим чином.

■      ЕКОНОМІКА: Новий сезон, а де робота?
жовтнеь 2008
У таких галузях, як будівництво, торгівля нерухомістю, банківська й страхова діяльність, доводиться скорочувати число персоналу
Як відомо, восени ринок праці в Україні активі¬зується. Бо завдяки новому діловому сезону з'являються додаткові робочі місця. Крім того, працівники, що повер¬нулися з відпусток,   . подумують про зміну роботи.
— Ми проаналізували ситуацію на ринку праці за третій квартал, — розповідає Віктор Закотій, менеджер компанії "Укрнет". — До початку вересня кількість вакансій на ньому зросла фактично для всіх категорій фахівців. Найбільше (у кількісному співвідношенні) зріс попит на менеджерів у галузі продажу.
— А на кого ще зріс попит?
— Найбільші темпи зростання числа вакансій для фахівців у галузі маркетингу та керування персоналом. З липня по вере¬сень це число збільшилося на
94% і 41,4% відповідно. Попит на перших збільшився, вочевидь, завдяки щорічному старту восени багатьох рекламних кампаній. Потреба в других пов'язана із сезонністю ринку праці, коли восени звільняється багато співробітників і з'явля¬ються нові робочі місця. Тоді загострюється потреба знайти й втримати кадри.
- А чи відбулися протилежні зміни на ринку - в бік зменшен¬ня попиту на певні професії?
— Так. Наприклад, кількість вакансій для секретарів зменши¬лася на 27,9%. Цікаво, що поменшало вакансій для програмістів — на 20,5%. Причиною, можливо, є те, що роботодавці намагаються
зробити все, аби втримати цих фахівців на роботі.
- Чи правда, що одним із проявів кризи в економіці стала економія на зарплаті?
— Так. Раніше в час сезонних коливань на українському ринку праці спостерігалося підви¬щення зарплати фактично всіх фахівців, а цього року такого немає. У вересні зростання зарплати фактично зупинилося. Незначні коливання в той чи інший бік не впливають на загальний стан ринку праці. Якщо в найближчий час не припиниться зростання рівня інфляції, то про підвищення зарплати доведеться забути. У галузях, які найбільше потерпіли від проявів кризи (будівництво, торгівля нерухомістю, а незабаром до них приєднаються банківська та страхова діяль¬ність) доведеться скорочувати число персоналу, щоб знизити витрати.


■      ЕКОНОМІКА: драстуйте, це валютна паніка!
30 жовтня , 2008
Усі начебто розуміють, що курси долара і евро роздуто, але хто зупинить галоп безумства?
...Зранку банки купують долари в НБУ по 5,5 грив¬ні, а ввечері продають по 6,35. З обмінників зникла валюта. "Ніхто не здає до¬ларів, усі хочуть тільки ку¬пити", — пояснюють про¬давці.
Ажіотаж зростає. Краї-
ною ходять дикі чутки, що долар наступного року коштуватиме 10 гривень. Експерти кажуть, що та¬кий прогноз — сон рябої кобили. Але навіть екс¬пертів сьогодні вже ніхто не чує, люди наввиперед¬ки й за шалені гроші ску¬повують американську ва¬люту, яку ще кілька міся¬ців тому не менш завзято старалися позбутись.
У магазинах, де торгу¬ють імпортними товара¬ми (аде, окрім базарів, він не імпортний?) цінники змінюються вже щодня. Побутова техніка, продук¬ти харчування з імпорт¬ною складовою в сиро¬вині, ліки і таке інше за якісь два тижні додали в ціні від 30 до 50%. Це про¬сто якийсь жах, адже наші зарплати не те що не зро¬стають, а навпаки — на більшості підприємств їх почали знижувати, бо вже нема іншого способу втри¬матися на плаву.
У той же час голова Нац¬банку пан Стельмах заявив, що "червона ціна" долара
до кінця року буде в межах 4,90 — 5 гривень, а на курс впливають фактори еко¬номічного характеру, до яких додались психологічні та спекулятивні. Саме тому НБУ оголосив, що встано¬вить єдиний курс долара для міжбанківського, го-
тівкового та інтервенцій¬ного ринків. Адже саме значна різниця між ними стимулює банкірів до спе¬куляцій.
"Ми робимо все можли¬ве, щоб не брати коштів із економіки, однак будемо змушені прийти до того,
щоб зафіксувати курс, і сподіваємося, що еко¬номічний стан стабілізу¬ється", — сказав голова НБУ.
Бутерброд і не більше?
За розрахунками західних експертів, долар в Україні має коштувати приблизно 3,08 гривні
За індексом Біг-Мака, розробленим у журналі "Економіст", американська валюта в Україні переоцінена на 39%.
Популярна світова канапка в нас коштує 11 гривень (2,19 долара), а у США — 3,57 долара. Отож, "зелений" в Україні теоретично має коштувати близько 3,08 гривні...
— Біг-Мак — це така собі економічна цяцька, яку вигадав журнал "Економіст", — каже Олексій Блінов, економіст Інституту вивчення Росії. — Він не є показовим. "Бать¬ки" Біг-Мака беруть один продукт, який є нібито вираженням глобалізації, оскільки "Макдональдс" працює майже в усіх країнах.
Але індекс Біг-Мака — це цінова політика однієї компанії. Тобто "Макдональдс" у різних країнах може встанов¬лювати різні ціни, зважаючи на рівень доходів населення, ціни продуктів, які викорис¬товуються під час приготування усіляких там гамбургерів. Адже інакше цю продукцію не купуватимуть.
Нинішні події підтверджують: цей індекс — лише умовність, не що більше.


■      ЗСУВИ ГРУНТУ: ЖИТТЯ НАД ПРІРВОЮ
Жовтень – листопад 2008
На Львівщині після повені 661 сім'я чекає на відселення або капітальний ремонт будинків
У Бориславі у скрутному становищі опинилося кілька сімей із 14-квартирного бу¬динку. Люди живуть, як на острові. Під час повені біля багатоповерхівки почався зсув грунту. І тепер ці борис-лавські сім'ї живуть у по¬стійному страсі та мріють якнайшвидше покинути до-недавно такі рідні оселі.
...До будинку неможливо під'їхати. Скрізь обриви. Та й взагалі, сюди краще ходи¬ти пішки, бо земля навіть у невеликий дощ починає осуватися. "Тепер сухо, і ми спокійні, а коли здійма¬ється сильний вітер або лиє дощ, то тремтимо від стра¬ху, — схвильовано розпові¬дає Оксана Демків, мешка¬нка будинку. — Земля на¬вколо дому потріскала і зсу¬вається. А неподалік — гора, яка може будь-якої хвили¬ни завалити будинок".
Люди вже віддавна не зна¬ють спокою і живуть на валі¬зах. Вони нетерпляче чека¬ють переїзду у нове помеш¬кання. А дехто вже повід¬возив меблі та інші речі до родичів.
"Коли сильно дощило, наш металевий гараж мало не сповз у прірву. Довелося його розібрати й перевезти до знайомих, — розповідає Ярослава Пугур, що меш¬кає на першому поверсі. — А сусіди свого гаража так і не вберегли, він таки зсуну¬вся. Зсув щораз то ближче до будинку. До провалля — метрів десять. Обрив, он ба-
чите, видно з мого вікна. Та ми ще тут якось живемо. Нас звідси нас мають пере¬селити. У міській раді обі¬цяють це зробити у листо¬паді чи трохи пізніше".
Пані Ярослава задоволе¬на помешканням, у яке пе¬реїде. Квартира у будинку в центрі міста, правда, трохи менша від старої. У будин¬ку, де нині мешкає жінка, три кімнати, туалет га ван¬на у підвалі. "Ми ще добу¬дували коридор і кухню, але ці добудови не були прива¬тизовані", — каже пані Пу¬гур.
"А мені дали квартиру більшу за ту, що маю, — до¬лучається до розмови пані Демків. — Правда, плану¬вання її якесь невдале. А ось ті люди, яким виділили помешкання на четвертому поверсі, вважають, що їм дали непридатне житло, бо воно на горищі.
Тож не всі сусіди погоди¬лися на переселення. "Не знаю, чому Марія не хоче переїжджати, — веде далі пані Ярослава. — У неї пло¬ща квартири всього 20 чи 24 квадратні метри. А нове по¬мешкання більше. Сусідка, певне, не захотіла його, бо
спальня — у мансарді. Вона каже, що сама знайде квар¬тиру, на яку міськрада має дати гроші".
Сусідка шукає собі нове помешкання, а інші меш¬канці будинку над прірвою час від часу ходять огляда¬ти свої нові квартири. Люди сумніваються, що до 15 ли¬стопада справлять ново¬сілля. У нових помешкан¬нях ще треба провести ко¬мунікації, виконати деякі зовнішні і внутрішні робо¬ти. А це не швидко робить¬ся. Люди були б раді, якби вдалося переїхати у нове житло бодай до грудня.
За словами Олексія Тита-ренка, начальника управ¬ління з питань надзвичай¬них ситуацій Львівської облдержадміністрації, ще 661 сім'я досі живе у будин¬ках, які потребують капі¬тального ремонту.
"Дотепер вдалося забез¬печити житлом одну сім'ю із села Малі Липівці, — каже пан Титаренко. — їй купили помешкання у Ка-м'янка-Бузькому районі. Ще одна сім'я, із села Кру-жики Самбірського району, тепер житиме у селі Ка-линів. У Старосамбірсь-кому районі шість сімей отримали кошти та земе¬льні ділянки. У Самборі двом сім'ям виділили гроші, і вони самостійно шукають помешкання для себе. А ще три родини спорудять спіль*-ний будинок".


■      ЕКОНОМІКА: Кому "Пежо"?
30 жовтня, 2008
У світі стрімко знизився продаж автомобілів. Ось ці непродані "Пежо" припарку¬вали в автопредставництві Ніцци на півдні Франції... Автовиробники вдаються до суттєвого зниження цін, — знижка сягає навіть 11 тисяч евро! В Україні роблять доступнішими авто, зберігаючи ціни на них у до-ларах США з конвертацією в гривню за курсом НБУ. У такий спосіб можна заоща¬дити до 10% вартості автомобіля. Заданими "J.d. Power Automotive Forecas¬ting", тільки у вересні реалізація нових автомобілів у Західній Європі зменшила¬ся на 9 2%, тобто на 121 млн. одиниць.

■      ЕКОНОМІКА: А тепер — криза неплатежів
30 жовтня, 2008
Багато українських компаній не може вчасно розраховуватися за контрактами
Експерти прогно¬зують, що пік кризи неплатежів ще попе¬реду і припаде на перші місяці нового року. Якщо, звісно, не будуть прийняті для запобігання цього термінові заходи від урядовців та банкірів.
Про причини такої кри¬зи говоримо з Олекса¬ндром Рябченком, еко¬номістом, директором Міжна¬родного інституту приватизації, управління штасігістю та Іітвес-тицій.      ^^^^ь^.^
— Олександре Володимирови¬чу, чи можна вже сьогодні оці¬нити обсяги кризи неплатежів?
—  Це ше не криза. Є тільки перші її ознаки. Тому про об¬сяги говорити рано. Хоч, ска¬жу чесно, офіційних показ¬ників, які вказували б на ці про¬блеми, нема і, думаю, не буде. Скоріше за все, їх не будуть оприлюднювати, а трошки приховають. Бо це нині не
вигідно для банківської систе¬ми.
—Які причини того, що україн¬ські компанії не можуть вчасно розраховуватися з контрагента¬ми?
— По-перше, НБУ обмежив кредитування. Безумовно, це створило чимало проблем ком¬паніям, які при нестачі обіго¬вих коштів користувалися кре-
дитними ресурсами. Атепер що виходить? Нестача обігових коштів лишилися, а кредитних коштів — нема. Саме тому вони не можуть вчасно розраховува¬тися по контрактах.
Та й запозичення на світо¬вому ринку сьогодні майже не¬можливі. Українським ком¬паніям про це можна забути на певний період. Зрештою, сама банківська система тепер не
дуже здорова. Ніхто не може га¬рантувати, що платежі будуть проходити день у день без за¬тримок.
—  Криза неплатежів змушує бізнес працювати або в кредит, або згортати виробництво...
— Розумієте, зараз дуже бага¬то явищ збіглося й наклалося. Зокрема українські компанії мають проблеми зі збутом про¬дукції. Якби її не було, то про¬блема з нестачею кредитних ре¬сурсів не постала б так гостро.
—  Чому чекають піку кризи неплатежів саме після нового року?
— Бо негативні явиша в ньому напрямі справді накопичують¬ся. Влада мала б ще кілька місяців тому подумати про те, аби стимулювати розвкгок внуг-рішньго ринку. А вона пішла, здається, найлегшим шляхом, — обмежила кредитування. "Ру¬баючи" передусім ті підпри¬ємства, які є основою еконо¬мічного розвитку. Думаю, дер¬жава має, і це найперше, пом'я¬кшити доступ до кредитів.


■      ЕКОНОМІКА: Без роботи
30 жовтня, 2008
В Україні масово зупиняються підприємства
Із 1 листопада ви¬робництво своєї продукції припиняє одне з найбільших підприємств країни — Нікопольський завод феросплавів. Причи¬на — відсутність попиту на неї.
За словами директора Фе¬дерації роботодавців України Володимира Гри¬щенка, зараз більшість великих промислових підприємств — на межі зупинки виробництва. На деяких ввели чотириденний ро¬бочий тиждень. Усі розуміють, що криза в промисловому сек¬торі тільки поглиблюється і що найбільше страждають експорт¬но орієнтовані галузі.
— Та ж металургія становить більш як 40 відсотків ВВП і май¬же 60% експортного потенціалу нашої країни, — каже Олександ¬ра Кужель, економіст, президент аналітичного центру "Академія". —Тому не треба далі пояснюва¬ти, якими будуть наслідки для ВВП і доходної частини бюдже¬ту, якщо масово почнуть зупиня¬тися підприємства цієї галузі. Адже коли вони не працюють, то не сплачують податків, нема екс-
портного виторгу.
— Чому зупиняються підпри¬ємства металургійної галузі?
—  Нема попиту на їх про¬дукцію. Утричі впали світові ціни на метал. За собівартістю китай¬ський метал є вже дешевшим, аніж наш. Тобто український метал не є конкурентним. До того ж маємо кризу будівництва не тільки в Україні, а й у бага¬тьох країнах світу. Тому попит на метал там знижується.
Не можна було орієнтува¬тися на таку кількість експор¬ту в країні як складову доход¬ної частини бюджету, ВВП. А давно розвивати внутрішній ринок споживання. Скажімо, стимулювати будівельну га¬лузь, яка в сьогоднішній скрут¬ній ситуації могла б допомог¬ти металургії. Та, на жаль, кра¬їна рухалася, як кажуть, про-тореним шляхом.
—  Підприємства якої галузі можуть припинити роботу вже найближчим часом?
— Ця криза — не вчорашня і не позавчорашня. Вона триває вже півтора року. Але наш уряд щойно тепер схаменувся. Хоч ситуація зараз справді критич¬на. Чому? Бо призупинити ро¬боту вже завтра можуть підпри¬ємства інших галузей, вироб¬ництво яких пов'язане з мета-
лом. І найперше — машинобу¬дування. На черзі й хімічні підприємства. За ними — виро¬бництво будматеріалів.
Знаю, що і хіміки, буді¬вельники, металурги, представ¬ники інших галузей готують свої пропозиції виходу з кри¬тичної ситуації, що склалася. Але чи послухає їх хтось?! На жаль, поки що в країні в цих питаннях домінує популізм.
— Якщо зупиняться базові га¬лузі, то...
—  Матимемо тисячі робіт¬ників, звільнених або відправ¬лених у відпустку. Л юди не отри-муватимуть зарплати і почнуть суттєво економити на послугах. У найгіршому варіанті — не оплачуватимуть комунальних послуг. Я вже не кажу про те, що не відвідуватимуть кіно, не хо¬дитимуть у ресторани тощо. Тоді буде важко підприємствам, які надають послуги і які найбільше представляють малий та се¬редній бізнес.
Зрештою, ніхто нині не бе¬реться сказати, що буде із зар¬платами, пенсіями наступно¬го року. І це непокоїть най¬більше. Просто дивує, що ство¬рюють нині якісь стабілі¬заційні фонди, а грошей же нема. Це мильна бульбашка.

■      ЕКОНОМІКА: Ну нарешті!
30 жовтня, 2008
У бюджетах на 2009 рік нафтовидобувні країни заклали ціну чорного золота — 45 доларів за барель
Ціна нафти від початку тижня знизилася до історичного мінімуму за останні 17 місяців. На торгах барель нафти продавали за... 59 до¬ларів!
Експерти кажуть, що зміц¬нення долара знижує приваб¬ливість чорного золота як альтернативного активу, який ви¬користовують інвестори. Долар же дорожчає щодо всіх основних валют світу на тлі очікування ре¬цесії у США та Європі.
Тому країни ОПЕК виступають за зменшення світового видобут¬ку нафти та збіль¬шення її вартості. Про це розмова з Костян¬тином Бородіним, директором Центру енергетичних дослі¬джень.
-То нафта дешев¬шає, бо зменшується її споживання? Чи є й інші причи¬ни?
— Справді, йде глобальне змен¬шення споживання нафтопро¬дуктів. Особливо у США, Індії та Китаї. А зумовлене воно що сезон¬ними факторами, що світовою кризою. Узимку й восени люди менше подорожують, а отже, мен¬ше витрачають пального. Зни¬ження попиту на нафту цієї пори було і в минулі роки. До того ж власники автівок у всьому світі через кризу стали раціональні¬шими, економнішими. Адже в ба¬гатьох країнах перед загрозою звільнення з роботи опинилося чимало людей.
- Країни ОПЕК не хочуть продавати нафту так дешево...
— Бо зміцнення долара йде не¬пропорційно до зменшення вар¬тості нафти. Нафта дешевшає швидше, аніж зміцнюється долар. Таким чином країни, які є її основ¬ними постачальниками на світовий ринок, недоотримують прибутків. Тому логічно, що захисною ре¬акцією виробників ОПЕК стало останнє скорочення видобутку нафти на 5%.
— Ціна нафти й далі знижувати¬меться?
— Низка нафтовидобувних кра¬їн у прогнозних показниках своїх бюджетів на 2009 рік закладає ціну нафти на рівні 45 доларів за барель. Для України це - добре. Бо що менша ціна нафти, то дешевшим для нас буде газ. - Чому ж тоді наф¬топродукти в нас деше¬вшають так повільно? Можна сказати, приму¬сово? — Тут є низка факторів. Наф¬тові компанії ще працюють на ста¬рих запасах. Вони закінчаться, і ціна нафтопродуктів зменшиться. Також ці фірми мають повертати кредити, вартість яких суттєво зро¬сла. І це уповільнювало зниження цін на пальне.
Але основне зниження (а ви зна¬єте, що уряд наполягає, аби паль¬не до кінця листопада подешевша¬ло на гривню) відбудеться тому, що нафтотрейдерам гарантували доступ до валюти, яку НБУ продає по 5,04 гривні за долар. Таким чи¬ном нафтові компанії витрачати¬муть менше на закупівлю валюти для імпорту нафти.

■      EARTH WOBBLE: Coastal Maine Tide Change a Mystery
October 30, 2008
http://www.boston.com/news/local/maine/articles/2008/10/30/
Meteorologists are baffled by rapid tidal changes along the Maine coast, which damaged some boats and piers. Witnesses say low tide turned and became high within a matter of minutes on Tuesday afternoon [Oct 28]. The changes occurred six or seven times. The National Weather Service says reports from several locations indicated that water levels fell and rose from 4 feet to as much as 12 feet during the event. In a public information statement, the weather service says the cause "remains a mystery and may never be known." It said significant rapid rises and falls in tide levels were observed around 3 p.m. in Boothbay Harbor, Southport and Bristol. The statement said rapid surges can be caused by the underwater movement of land, most often due to an earthquake, or due to slumping of sediments along a steep canyon or shelf, but no earthquakes were reported in the area Tuesday. A similar event occurred on Jan. 9, 1926, in Bass Harbor, the statement said.

Листопад 2008

■      ECONOMY: JANUARY CRISIS: OBAMA TO REVEAL HOW BAD THE ECONOMY IS AND LAY BLAME AT BUSH'S FEET
Nov 06, 2008
http://www.godlikeproductions.com/forum1/message658826/pg2
Obama, when he takes office, not wanting to fall into the trap of being the next Jimmy Carter, will lay out how economically fucked we are, and how Bush hid it from the American people. Obama will attempt to lay the blame squarely on the Bush administration. People will be stunned at how bad it really is. This will create an economic crisis all its own, and accelerate the current crisis.


■     ЕКОНОМІКА: Стельмаха у відставку!
6 листопада, 2008
Голову Національного банку України аргументовано звинувачують у махінаціях із курсами валют
Те, що з валют¬ною політикою в країні коїться щось не те, видно навіть неозбро¬єним оком — що не день, то курс в обмінниках коливається ледь не на гривню. Врешті це помі¬тили й народні депутати.
З окрема фракція Б ЮТ ініціює створення тимчасової спеціаль¬ної комісії для контролю їа Нацбанком України. Про це заявила народний депутат від цієї фракції Лнтоніна Болюра. Нага¬даємо, раніше БЮТ уже виявляв готовність під¬тримати відставку голови НБУ.
Детальніше про прома¬хи Нацбанку в інтерв'ю з народними депутатами — екс-міністром економіки Сергієм Терьохіним та за¬ступником голови комі-гсту ВР з питань еконо¬мічної політики Олексан¬дром Бондаром.
— То в чому провина Нац¬банку?
С ТЕРЬОХІН:
- Поведінка Нацбанку на валютному ринку ви¬кликає, м'яко кажучи, по¬лив Спочатку він не вихо¬див на валютний ринок і ловів ситуацію з курсом юіара до абсурду, причому ті, хто грав на понижен¬ня гривні, заробили за ти¬ждень приблизно 300 міль¬йон їв доларів. А після того Нацбанк взяв і вийшов на ринок із рекордною ін¬тервенцією - півмільярда доларів. Причому протя¬гом 10 днів доступ до неї мали не всі учасники ва¬лютного ринку, а лише обрані банки.
Як наслідок протягом одного дня було три курси долара — офіційний (нія¬кого відношення до економіки не мав), курс за¬криття валютної сесії (від¬різнявся від офіційного впродовж дня аж на дві гривні) й третій курс — інтервенції НБУ (був меншим від ринкового, зате лише для обраних).
Таким чином коливан¬ня між ринковим курсом долара і курсом інтер¬венції доходили до 70 ко¬пійок. Хто саме на цьому заробив, мають з'ясувати СБУ і Генпрокуратура.
— А як розуміти заяви го¬лови НБУ? Спочатку Сте¬льмах каже, шо вартість долара до кінця року не опу¬ститься нижче від 6 гри¬вень, а через тиждень забо¬роняє банкам продавати його дорожче за шість?
Я О. БОНДАР:
-А ще влітку Нацбанк говорив про укріплення гривні, та восени націо¬нальна валюта різко впа¬ла! І це при гому, що саме до слів керівництва Нац¬банку населення прислу¬хається. Я вважаю, шо гакі "змі¬ни настрою" та створен¬ня руйнівної паніки на ринку неадекватними за¬явами свідчать або про не¬достатню кваліфікацію керівництва Нацбанку, або про злий умисел.
— За законом, відхилення від офіційного курсу долара допускається лише в межах кількох відсотків, а ви гово¬рите про різницю у дві гривні. Як таке можливе? «С.ТЕРЬОХІН:
— Отож бо! А неприпус¬тимою є будь-яка різниця! Адже офіційний курс має відображати ринковий. Оскільки ше у 1993 році я написав Декрет про валютне регулювання, який чинний досі. У ньому чорним по білому записано, шо офіційний курс націо¬нальної валюти встанов¬люється на підставі резуль¬татів торгів на валю гному ринку України.
— Нині різниця між кур¬сами продажу та купівлі готівкового долара сягає 70 копійок, хоча раніше була значно меншою. Чи можна її регулювати?
О. БОНДАР:
—  Наскільки мені відо¬мо, Нацбанк увів обме¬ження маржі на рівні плюс-мінус два відсотки. Чому обмінники безкар¬но її порушують — це та¬кож велике питання, яке треба адресувати Н БУ.
—  Кажуть, шо завдяки високому курсу долара вда лося знизити збитки укра¬їнських підприс мств-експо ртерів, власниками яких є українські олігархи. Це так? М О. БОНДАР:
—  Допускаю, шо такі наміри були. Ось тільки це нерозумно, такими за¬ходами не допоможеш. Бо зараз наш метал не купу¬ють за будь-якою ціною. У світі знизився попит і з'явився аналогічний де¬шевий і якісний товар, зо¬крема в Китаї.
—  Якої шкоди може за¬вдати теперішня діяльність НБУ українській еконо¬міці?
• С ТЕРЬОХІН:
—  Непоправної, бо де¬які його дії суперечать здоровому глузду. Так, ми кііька ра зів просили Н БУ не чіпати депозити фізич¬них і юридичних осіб.
Бо депозити юридичних осіб — це відкладення витрат на майбутнє, ці гроші дозволяють економіці розвиватись. А шодо про¬стих громадян, то катаст¬рофою є те, шо НБУ по¬ширив мораторій на дост¬рокове зняття коштів для нових депо зит ів. Адже яка людина принесе в банк депозит, знаючи, шо ше як мінімум півроку вона цих грошей не побачить?! Такі речі лише поглиб¬люють економічну кризу. Тим паче, шо всі країни світу у важкій ситуації ді¬ють якраз навпаки — збіль¬шують фінансування еко¬номіки, а не паралізують його. Тому я вважаю, шо дідусь Стельмах уже має йти на відпочинок.

■      МЕТЕОРИТИ: Очі в небо — зо-ре-пад!
6 ЛИСТОПАДА, 2008
Наприкінці тижня очікується рясний потік Леонідів
Загадуйте бажання. І не одне, адже зорепад триватиме щоночі, до 21 листопада. Тоді й справді щось та й збудеться! Правда, астрофізики кажуть, що це звичайний осінній зорепад потоку метеорів — Леонідів.
"Леоніди летять зі швидкістю 72 кілометри за секунду, — роз¬повідає Анатолій Відьмаченко. завідувач відділом фізики тіл Сонячної системи Головної аст¬рономічної обсерваторії НАН України. — їх неможливо сплу¬тати з іншими зірками, бо вони залишають по собі саме блакит¬но-зеленуваті, а не червонуваті чи жовто-оранжеві сліди. Серед них багато великих і яскравих болідів, які у верхніх шарах ат¬мосфери вимальовують хи¬мерні обриси, що можуть супро-
воджуватися звуковими ефек¬тами. Саме ці загадкові явища послужили колись нашим пред¬кам сюжетами для казок про Змія Горинича та Бабу Ягу..."
А завдячувати цей щорічний осінній зорепад ми маємо кометі Темпеля-Туттля, яка обертаєть¬ся навколо Сонця з періодом 33,25 року Тому приблизно че¬рез кожні 33 роки в сузірї Лева (звідси й назва "леоніди") спо¬стерігаються рясні метеорні дощі. Однак уздовж орбіти коме¬ти розтяглася така довжелезна хмара метеорних частинок, що вони перетинають орбіту Землі щороку і завжди в листопаді.
"Найкращі умови для спосте¬реження за зорепадом варто очікувати 17 листопада. Тоді в ат-мосферу планети потрапить найбільше Леонідів, — запевняє доктор фізико-математичних наук Анатолій Відьмаченко. — За годину впаде до 15 метеорів. Слід
дивитися майже у центр небо¬зводу, звернувши погляд трохи південніше, у сузір'я Лева, яке добре видно на наших широтах. Спостереження варто вести бли¬жче до світанку".
Найрясніший зорепад, зі слів професора, спостерігався у 1966 році. Тоді впродовж години в ат¬мосферу Землі потрапило понад півтора мільйона метеорів! "А шість років тому в Києві зафік¬сували 1600 Леонідів за годину, -— пригадує Анатолій Відьмачен¬ко. — Однак для того, аби роз¬гледіти зорепад, треба, аби вста¬новилася гарна погода, і щоби метеори потрапляли в атмосфе¬ру Землі саме вночі. Якщо мак¬симум потрапляння метеорів припаде на день. то. звісно, цієї зоряної зливи ніхто не побачить. Тоді вона пройде майже не-помітно, хоча й може тривати 7 — 8 годин*'

■      ЕКОНОМІКА: Не тримайте гроші в хаті! Антикризовий лікнеп
6 листопада   2008 року
Поради "маленькому" українцеві, куди подіти свої «кровні»

Мільйони українців, які повірили у запевнення про непорушність гривні, жорстоко поплатилися. Ще більше втратили ті, хто піддався паніці і поміняв гривні за завищеним курсом на долари, бо боявся, що долар буде дедалі рости. Деякі експерти на початку минулого тижня, коли долар скочив до семи гривень, пророкували йому курс вісім, десять, і навіть одинадцять гривень. Тим самим лише підживлювали ажіотаж. Хоча досвідчені банкіри тоді наполегливо радили не метушитися і не панікувати. Під час кризи головне - не робити різких рухів.
НИНІ ДОЛАРОВА ЛИ¬ХОМАНКА трохи вщухла. Курс "зеле¬ного" стабілізувався. Цьому посприяло ухвалення у Вер¬ховній Раді антикризового закону.
Багатостраждальне рі¬шення парламенту психоло¬гічно вгамувало ринок. Якщо Україні нарешті дадуть очікуваний кредит МВФ у розмірі 16,5 мільярда до¬ларів, є сподівання, що си¬туація остаточно стабілі¬зується. Принаймні Прези¬дент України Віктор Ющен¬ко вже поспішив заявити, що кризу в Україні подолано.
Щоправда, експерти і банкіри не є такими оптим¬істами. Досвідчений банкір Степан Кубів вважає, що ми пережили лише перший етап кризи. Його умовно можна назвати "банківсько-фінансовим" періодом. Те¬пер фінансова криза ризи¬кує плавно перейти в еко¬номічну, яка зачепить усю господарку держави. Тому, на його думку, кредит МВФ недоцільно використовувати в одному цільовому сегменті - тільки з метою підтримки банківської сфе¬ри, тобто зміцнення позицій валютних резервів НБУ. "Кошти МВФ має бути ске¬ровано на широку гаму ук¬раїнської економіки, яку, насамперед, треба технологічно оновити. Методи уп¬равління у всіх ланках гос¬подарки, які велися доте¬пер, після кризи не можуть бути ефективними, - каже С Кубів. - Ми не зробили жодних висновків після фінансової кризи 1998 року і нині стали на ті самі граблі, тільки вже у глобальнішому масштабі. Криза, що стала¬ся рівно десять років тому, не була системно проаналі¬зована. Криза має позитив у тому, що робить ревізію кожного бізнесу з точки зору його ведення у ринко¬вих відносинах. Це вже дру¬гий дзвіночок, який попе¬реджає, що ми повинні змінитися насамперед ментально, вивчити нові ме¬тоди управління, оновити виробництва через інноваціині проекти, застосову¬вати нарешті інтелектуаль¬ну власність. Для вироб¬ників головне * мінімізація затрат на виготовлення продукції. Ми внаслідок кри¬зи отримали труднощі з ек¬спортом. Який маємо зро¬бити висновок?
Переглянути принципи формування бюджету дер¬жави. Також має бу ги дивер¬сифікація валютних ризиків - запаси НБУ мають бути не тільки у доларах, а й у евро і фунтах".
А що робити "маленько¬му" українцю, який заощад¬жував гроші на "чорний день", і тепер не знає, що з ними робити, аби не втра¬тити?
Степан Кубів категорич¬но радить не тримати гроші у хаті. По-перше, таке зберігання погано впливає на психологічне здоров'я, є чого переживати. Злодії ак¬тивізувалися, бо знають, що чимало людей нині не дові¬ряють банкам, тому трима¬ють гроші "ближче до тіла" А по-друге, гроші повинні "працювати". Є кілька спо¬собів вкладення грошей. Банкір радить класти кош¬ти на короткотермінові акційні депозити (до трьох місяців) у тій валюті, яку мають. Обираючи банк, проаналізувати, як він пе¬режив перший етап кризи. І, звичайно, не купуватися на надто високі ставки де¬позиту.
Можна вкласти "кровні" у нерухомість. Тим паче, що ринок нерухомості завмер, відтак можна сміливо зби¬вати ціну на квадратні мет¬ри як мінімум на 15-20 відсотки. Щоправда, самі
ріелтери кажуть, що зара не найкращий час дл придбання житла. Зі своп боку, радять утриматис від оборудок з нерухомістн до повної стабілізації ситу ації. За їхніми прогнозами ціни на житло найближчий часом суттєво знизяться особливо це стосуєтьсі малоліквідного житла ("па нельки", "чешки", хрущов ки, новобудови), оскільк* банки припинили кредиту вання, а грошей для купівл нерухомості люди на рука: не *ають, Відтак пропо зиції будуть значно пере вищувати попит. Останній часом ріелтери сидять бе< роботи, бо через банківсь ку кризу чимало угод булс зірвано, а нові не передба чаються. Багато ріел терсь-ких контор просто збанк¬рутують (особливо ті, які мають орендовані при¬міщення), а маклери будуть шукати собі нову роботу Особливо важко зараз буде продати великі квартири, де площі перевищують 100 і 150 метрів. Такі кварти¬ри надто дорогі в обслуго¬вуванні (газ і комунальні послуги дедалі дорожчати¬муть). Щоправда, ліквідне житло (польські і авст¬рійські "люкси") навряд чи суттєво впаде у ціні, бо нове елітне житло практич-но не будується.
Якщо є ДОСТАТНЬО ВІЛЬНИХ коштів, то можна купити зем¬лю під дачу. Причому теж варто завзято торгуватися, ціни на землю теж впадуть на 10-20 відсотків. "Зреш¬тою, придбайте те, про що колись мріяли або на що ко¬лись шкодували грошей. По¬радьтесь на сімейній раді", - кажеС. Кубів.
Та найкраще, радить банкір, зараз вкладати кош¬ти в інтелектуальну влас¬ність, наприклад, у вивчен¬ня іноземних мов, підвищен¬ня професійної кваліфікації (стажування чи навчання за кордоном). Варто вкладати кошти у навчання своїх дітей. Це інвестиції, які не потерпають від інфляції і да¬ють дивіденди. Принаймні діти потім подякують муд¬рим батькам.

■      ЕКОНОМІКА: Який курс у долара?
6 ИСТОПАДА 2008 РОКУ
—  Незважаючи на те, що справедливий курс гривні за¬лишається на рівні 4,5 — 4,6, очікувати його зниження впродовж часу, що залиши¬вся до кінця 2008 року, не¬реально, — каже Ерік Най¬мам, начальник управління інвестиційно-банківських послуг АКБ "Укрсоцбанк".
—  Наступного року, якщо не буде нових політичних потрясінь, ми побачимо повільне зближення справе¬дливого та ринкового курсів і їхню зустріч на рівні 5,0.
5,1 —5,4 ГРИВНІ ЗА ДОЛАР
& Микола ІВЧЕНКО, керівник інформаційно-аналітичного центру 'Форекс Клуб":
—  Банкіри домовилися, їло до кінця року готівковий долар не коштуватиме біль¬ше, ніж 6,2 — 6,3 фивні. А при позитивному розвитку подій, отриманні кредиту МВФ, зниженні імпорту та зростанні експорту, курс може вже до кінця року опу¬ститися нижче ніж 6 гри¬вень. Скажімо, до рівня 5,9
— 5,95 гривні.
Загалом на ринку можливі
деякі коливання курсу. У кінці місяця долар, напев¬но, коштуватиме в обміи-никах 5,95 — 6,2 гривні. Хоча може зменшитися або збіль¬шитися на 5-Ю копійок. За оптимістичним прогнозом курс може навіть опустити¬ся при пролажу долара до 5,8. На І січня 2009 року до¬лар, імовірно, перебуватиме в діапазоні 5,8 — 6,2, не більше. Хоча Нацбанк каже.
шо курс може повернутися до рівня 5,5 — 5,2 приблиз¬но за рік. Тобто до осені на¬ступного року є імовірність того, шо у світі знову під¬вищаться ціни на чорні ме¬тали, зросте попит на наші товари, відповідно притік валюти в країну стане біль¬шим, стабілізується імпорт
і тоді ми зможемо поверну¬тися до рівня 5,1 — 5,4.
5,4 —5,6 ГРИВНІ ЗА ДОЛАР
І Віталій ШАПРАН,
заступник директора, головний фінансовий аналітик рейтингової агенції "Експерт-рейтинг":
— Якшо все буде гаразд, то оптимальний економіч¬но обгрунтований курс, вихід за межі якого був би бе іумством у цій ситуації, — це 6,3 гривні за долар. Якшо ж курс буде вишим, то це означає, шо наш метал ко¬штуватиме на 3 — 4% деше¬вше, ніж китайський або ту¬рецький. Курс 6,3 можливий до кінця року. Це верхня межа. Такий рівень зале¬жить від світових цін на про¬дукцію українських експор¬терів. Поки що вони суттє¬во впали.
Щодо прогнозу на довший строк, то влада дає завдан¬ня зробити курс на рівні 5,4 — 5,6 гривні за долар. Тими резервами і ресурсами, які є в Нацбанку, курс можна опустити нижче ніж 6 гри¬вень за долар. Але чи варто це робити? Думаю, шо ні.


■      ЕКОНОМІКА: А може, експеримент?!
6 ЛИСТОПАДА 2008 РОКУ
Експерти прогнозують, що після виборів у США національні валюти "хитатимуться" менше
За останній місяць стрімко падала не тільки гривня. Так, за даними міжнародних фінансових аналітиків, чеська крона знецінилася на 15%, польський злотий та прибал¬тійські валюти — на 30 — 33%. Краще у цьому списку почувався хіба що російський рубль, який втратив 6%.
А от країни Старої Європи не відчули різких валютних коливань. Чому? Може. Україна, як і інші країни Цент¬рально-Східної Європи, ста¬ла об'єктом якихось фінан¬сових експериментів? Цю тему обговорюємо з Ростис¬лавом Майковичем, аналі¬тиком компанії "Простобанк консалтинг", та Віталієм Кравчуком, науковим спів¬робітником Інституту еко¬номічних досліджень та політичних консультацій.
- Чому так "трясе" націо¬нальні валюти країн Центрально-Східної Європи?
* В. КРАВЧУК:
— Країни цієї частини Європи, хоч і є вже членами ЄС, мають проблеми,
схожі до українських. Перша — це відтік капіталу іноземних інвесторів. Як наслідок —- зниження рахунку поточних операцій, дефіцитна торгівля. Тобто країни Центрально-Східної Європи зале¬жать від світових фінансових ринків, як і Україна. Коли вони захиталися, це най¬перше вдарило по валютах цих країн. У першій хвилі знецінення були націо¬нальні валюти Румунії та Угорщини, у другій — Польщі та Чехії.
- Може, національні валюти почнуть зміцнюватися після виборів у США? «Р.МАЙКОВИЧ:
—Звичайно. Тут можна про¬вести аналогію з Україною. Поки вибори не відбулися, ніхто не знає, чого чекати. Хто б не переміг на виборах у США, ' ситуація однозначно покра¬щиться. Бо в країні буде новий лідер, а отже нова економічна політика. Помічено, що після кожних виборів у США йде зро¬стання фондових ринків, які потягнуть за собою і валютні. Збіль¬шаться інвестиції Тому можна прогнозу¬вати притік американських грошей в еко¬номіки, зокрема і в нашу.


■      ЕКОНОМІКА: Полиці спустошують
6 листопада, 2008
Брак обігових коштів призвів до проблем у супермаркетах
Кожен, хто буває у супермаркетах, не міг не помітити, що в деяких із них полиці стали напів¬порожніми. Покупці роблять свої висновки — мовляв, як усі купують, то й мені потрібно. Отож продукти харчування тривалого зберігання розходяться активніше, ніж досі. Втім, виявля¬ється, причина оголення полиць інша.
— Загальна проблема, яка сьо¬годні виникла у роздрібних ме¬режах, — це те, що їх значна час¬тина працювала за рахунок кре¬дитних коштів, — каже Олек¬сандр Жолудь, експерт Між¬народного центру перспектив¬них досліджень. — Відповідно, коли кредити виявилися обмеже¬ними, тобто ставки по них стали дуже високими, постало питан¬ня нестачі обігових коштів. Саме це ми й спостерігаємо нині.
— Але покупці не знають про це...
— Так, продукти розкуповуй
ють, а порожні полиці спричи¬нили паніку серед частини на¬селення. Люди кинулися ску¬повувати продукти харчування, особливо тривалого зберігання — крупи, цукор, макарони, олію тощо. На скільки зросло це споживання, ми не знаємо, бо поки що немає статистики продажів за минулий місяць. Втім, певний ефект ми побачи¬мо, хоча він буде менший, ніж від дефіциту гривневих ре¬сурсів, обігових коштів у су¬пермаркетах.
- Чи можлива кризова ситуація в супермаркетах, якщо їм і надалі бракуватиме коштів? Люди можуть все скупити, а но¬вий товар магазини не закуп¬лять...
— Я не думаю, що можна го¬ворити про кризу, але суперма¬ркетам треба буде переглядати як свою цінову стратегію, так і стратегію закупівель. А саме, що і в кого закуповувати, на яких умовах — чи то передопла¬тою, чи якось інакше.
— Відомо, що власне закупівля товару з попередньою оплатою найбільш розповсюджена...
—  Це залежало від конкрет¬ного продукту й зв'язків супер¬маркету із гуртовими постача¬льниками. Тепер коло постача¬льників переглядатиметься.
— Як довго може тривати така ситуація?
- Кілька місяців.

■      ЕКОНОМІКА: Гривню не спинити
7 листопада, 2008
Пасивність Нацбанку на валютному ринку теж свідчить багато про що
лютному фонду? Це його умова кредитування України?
— Умова, точніше, одна з умов МВФ — встановлення гнучкого, збалансованого з попитом та про¬позицією обмінного курсу. А для цього він повинен бути вільним, са-мовстановитися. Думаю, НБУ ви¬ходить на міжбанк переважно для того, щоб зробити цей стрибок плавнішим, трохи меншим. Але він уже знає, що це мало допоможе.
"Нацбанк на торги не ви¬ходив'1, — чуємо від кінця минулого тижня. Чому ж він не скуповує долари, не викидає гривню на міжбанківських торгах? Наскільки правильна, доцільна така поведінка центрального банку?
Про що вона свідчить—у НБУ більше нема сил, ресурсів ря¬тувати гривню, він не знає, як це зробити, чи просто не хоче зміцнювати національну валюту? Про це ми розпитували експерта — начальника відділу аналізу фінансових ринків "ІНГ Банк Укра¬їна" Олександра Печерицина.
- Чому НБУ зайняв таку спогля-дальницьку позицію?
-  Бо йому, напевно, уже, як нікому, зрозуміло, що відстрілюва¬тися до останнього патрона нема сенсу. Гривню від девальвації не врятувати. Є величезний відтік інвалюти, нема реальних джерел її поповнення у найближчій перспек¬тиві. І в цій ситуації' гривнею треба жертвувати.
-  На догоду Міжнародному ва-
-  Як смертельно хворому, кот¬рому ще впорскують ліки, хоча вже знають, що це марно?
—  Радше як ужаленому змією, якому потрібна антиотрута. І нею виступає, як не дивно, сама криза. Вона спонукає нас обмежити імпорт дорогих автомобілів, побутової техніки, меблів, одягу та взуття, продуктів харчування. Значить, менше доларів вивозитимуть із кра¬їни. А отже, більше перепаде на роз¬виток власної економіки, вітчиз-
няного товаровиробництва. І не за¬буваймо уроки історії[— після воєн чи ось таких криз починається період бурхливого розвитку. Мож¬ливо, нам потрібен був цей по¬штовх? -1 коли того розвитку чекати?
— Уряд обіцяє через два роки. Але жоден поважний експерт не може цього ні підтвердити, ні спро¬стувати. Передусім треба знати, що уряд ці два роки робитиме. Як він забезпечить притік інвалюти в кра¬їну та розвиватиме власну еконо¬міку. Та цього уряд ще й сам не знає.
— Чи в тому меморандумі МВФ вказано, до якого курсу повинен зрости долар в Україні? Наскільки правдивий цей орієнтир - 7,40?
— Я уважно прочитав меморан¬дум. Ні про 7,40, ні про 10 гривень там не йдеться. Як і взагалі нема якихось цифрових орієнтирів. Курс буде зростати доти, доки для цього буде економічна доцільність. Якщо ми й далі нічого не робитимемо для власного порятунку, меж цього зро¬стання я не бачу. Долар зростатиме, зростатиме, зростатиме... Доти, доки ми йому це дозволятимемо.


■      Death Toll Climbs to 82 in Haitian School Collapse
November 8, 2008
The death toll in the collapse of a ramshackle school in Haiti rose to at least 82 on Saturday when rescue workers uncovered a room with 21 dead, many of them children. The disaster struck as impoverished Haiti recovered from four tropical storms and hurricanes that killed more than 800 people and destroyed 60 percent of its crops in August and September. Rescuers worked frantically on the outskirts of Port-of Prince, the Haitian capital, to find survivors in the rubble of the three-story La Promesse school, which caved in while class was in session. President Rene Preval said the church school had been built with hardly any structural steel or cement to hold its concrete blocks together.


■     Re: Obama's overnight "aging" due to his CIA briefing regarding Planet X!
Nov 09, 2008
http://www.godlikeproductions.com/forum1/message661164/pg1
Obama looked 5 years older in his first press conference today then he did on election night. Would the Zetas like to tell us what he found out in his intelligence briefing? [and from another] Now that Obama is the new president, what does it mean for the cover-up? When will he be fully educated about the pole shift? The Zetas have hinted Obama has heard only rumors so far. [and from another] I would like to ask the Zetas if on Thursday's meeting Barack Obama was finally told about PX, and if so. . .was that weighting heavy on his mind when at the press conference Friday the CNN reporter asked him if something out of the briefing gave him "pause" (I interpreted as "sobering") when compared to the pre-Nov 4th scenarios and how he seemed to take a big "gulp" after he declined to comment.

SOZT
Be aware that if the soul of Obama, or the consensus of his guides, request that we NOT reveal a matter in his heart and mind, then we will not comment. That said, it was clear that Obama looked older and more tired during his first offical press conference as the President Elect than he had during anytime during his candidacy. Yet the race was won, the election over and clearly gained. What was causing him loss of sleep? There were no foreign policy revelations that he did not already suspect. Biden has a good finger on what goes on around the world and what the various players are up to, so there were no surprises. Obama also did not learn any revelations about the Bush administration, Bush and company crimes, as this is not the CIA’s area. This is the purview of the FBI and the Justice Department. But he did learn with certainty that a planetary presence is in the solar system, with an outcome not yet determined. He had heard the rumors, and there were people on his staff who read and relayed ZetaTalk, but this was his first official confirmation. Why would the CIA relay this? All national security matters outside the US boundaries are the purview of the CIA. Just what this will mean for the cover-up, and how Obama will handle any announcements to the public has not yet been decided.
EOZT

What was causing him loss of sleep? There were no foreign policy revelations that he did not already suspect. Biden has a good finger on what goes on around the world and what the various players are up to, so there were no surprises. Obama also did not learn any revelations about the Bush administration, Bush and company crimes, as this is not the CIA’s area. This is the purview of the FBI and the Justice Department. But he did learn with certainty that a planetary presence is in the solar system, with an outcome not yet determined. He had heard the rumors, and there were people on his staff who read and relayed ZetaTalk, but this was his first official confirmation. Why would the CIA relay this? All national security matters outside the US boundaries are the purview of the CIA. Just what this will mean for the cover-up, and how Obama will handle any announcements to the public has not yet been decided.


■      SEA LEVEL RISE: Mass Relocations Planned as Sea Levels Rise
Nov 13, 2008
The government of Indonesia is preparing to do mass relocation’s of people living on islands considered vulnerable to rising sea levels over the next three decades.
Experts and Government officials fear that about 2,000 islands across the country will be underwater by between 2030 and 2040 due to rising sea levels caused by global warming. Indonesia has over 17,000 islands, of which, about 6,000 are populated.
“We have formed a technical team who will identify the islands which could sink, “Maritime and Fisheries Minister Freddy Numberi told the International Round-table Meeting of World Ocean Conference here Thursday. He went on to add “The government has prepared a contingency plan, which includes relocation of residents off the islands.”
Freddy said the islands were located in Sumatra, Kalimantan, Sulawesi and Papua, and called on the international community to join forces in anticipating the disaster that would affect the whole world.
“Indonesia will only see small islands disappear, but there will be a country that is at risk of completely sinking due to the rising sea levels. Therefore, all countries must take this issue seriously.”
Riau Governor Ismeth Abdullah said the sea level increases were the result of global warming and would affect uninhabited islands in the province in the long run. Local fisherman are already feeling the pinch from climate change, he added.
“Climate change has cut the fishermen’s income because many fish are now gone,” Ismeth said. His administration has promoted mangrove reforestation to deal with the increasing sea levels.
Experts, representatives of regional governments and maritime and fisheries institutes from 13 countries, including from Europe and Southeast Asia, attended the round-table meeting.
The forum is expected to help formulate the Manado Declaration, which will cap the World Ocean Conference on May 11-15, 2009 in the North Sulawesi capital. The declaration will provide a reference of global maritime development and conservation.


■      SEA LEVEL RISE: Sinking island's nationals seek new home
Nov 13, 2008
MALE, Maldives (CNN) -- The new president of the Maldives wants to relocate -- his entire country.
Mohamed "Anni" Nasheed, a former political prisoner, was sworn in Tuesday after he unseated Asia's longest-serving leader in the country's first multi-party elections two weeks ago. He inherits an island nation with several problems.
Foremost among them: the very likely possibility that the Maldives will sink under water if the current pace of climate change keeps raising sea levels.
The Maldives is an archipelago of almost 1,200 coral islands located south-southwest of India. Most of the islands lie just 4.9 feet (1.5 meters) above sea level.
The United Nations' Intergovernmental Panel on Climate Change has forecast a rise in sea levels of at least 7.1 inches (18 cm) by the end of the century.
The island was badly hit by the December 2004 tsunami, which killed an estimated 273,800 people and left thousands missing across Asia and Africa.
In the Maldives itself, at least 82 people were killed and 26 unaccounted for from a population just over 270,000, according to the Maldives Disaster Management Center. Sixty-nine islands were completely flooded and a further 30 islands half flooded.
The capital of Male was also flooded, although sea walls protected it from further devastation. The government has calculated that creating a similar barrier around the rest of the country would cost too much.
And so the tourist nation, which has white sandy beaches that lure well-heeled Westerners, wants to set aside some of the $1 billion a year it receives from tourism and spend that money on buying a new homeland.
"We will invest in land," Nasheed said. "We do not want to end up in refugee tents if the worst happens."
Nasheed's government has said that it has broached the idea with several countries and found them to be "receptive."
Lands owned by Sri Lanka and India are possibilities because the countries have similar cultures, cuisine and climate as the Maldives. Australia is also being considered because of the vast unoccupied land it owns.
Climate change is not the only challenge the new president will have to tackle, though. Other thorny issues include rising unemployment, corruption and a staggering drug epidemic.
By some estimates, one of every three Maldivian youth uses drugs.
Maldivians also worry that their tiny secular nation of 370,000 Muslims could fall prey to the reach of Islamic radicals. A bombing in Male, attributed to Islamic extremists, wounded 12 tourists in September 2007.
"We have made many pledges," Nasheed said in his inaugural address. "The citizens gave their majority vote to us to implement these."
Nasheed said he will work to bring affordable housing and medical care for everyone. Twenty-one percent of the population lives below the poverty line.
Nasheed, a 41-year-old one-time journalist, was among the fiercest critics of former President Maumoon Abdul Gayoom, who came to power in 1978 and ruled the Maldives for 30 years. He won the six previous elections as the only candidate on the ballot.
Nasheed contended that Gayoom ruled with an iron fist, crushing dissent, amassing wealth and stacking his administration with friends and relatives.
Gayoom's critics say his government enforced a system of 'apartheid' tourism that banned most Maldivians from nearly 90 luxury resorts.
Shortly before election day, an auditors' report said that millions of dollars were improperly accounted for by Gayoom's government. He disputed the findings.
Nasheed was arrested several times in the last 15 years and held as a political prisoner.
Five candidates challenged Gayoom for the presidency in elections held on October 9.
Gayoom said he needed a seventh five-year term to see through the reforms he put in place. But critics said Gayoom instituted democratic reforms -- and legalized political parties -- only after violent protests in 2004 and 2005.
Nasheed and Gayoom ended up in a runoff -- with Nasheed winning 54 percent of the votes to Gayoom's 46 percent in the October 28 race.
"No other citizens in the world in modern times have changed a 30-year-old regime so peacefully," Nasheed said in address.
As the clock struck 12 a.m. Tuesday, Gayoom quietly exited the presidential office.
"I deeply regret any actions on my part ... (that) led to unfair treatment, difficulty or injustice for any Maldivian," he said in a farewell speech.
"From anyone who had had to face any such unfair treatment, difficulty or injustice, I sincerely seek forgiveness."
Maldivians took to the streets in a celebration that carried into the wee hours of the morning. Residents danced to the beats of local bands and feasted on rice and mutton.advertisement
They decked the cobbled roads of Male with the red-and-green flag of the Maldives and the yellow banner of Nasheed's Maldivian Democratic Party.
"We cannot believe that this is happening. I have spent more than half my life in exile in Sri Lanka," said Nasheed's close confidant Mohammed Naseem.


■      ЕКОНОМІКА: АНДРІЙ ІЛЛАРІОНОВ: "Криза — це зручний міф"
13 ЛИСТОПАДА 2008 РОКУ, «ЕКСПРЕС»
Відомий економіст спростовує поширені стереотипи
Чого тільки ми не наслухалися про світову економічну кризу! Що вона своїми масштабами навіть перевершує Велику депресію 30-х років у США, що економіки багатьох країн збанкрутують або переживуть глибоку затяжну рецесію, що мільйони людей втратять роботу та засоби для існування, що багато років будемо зализу¬вати рани.
А ось відомий російський економіст Андрій Ілла-ріонов (він був головним економічним радником прези¬дента Путіна, одним із членів представництва Росії у "Ве¬ликій вісімці", а нині очолює фонд Інституту економічного аналізу та працює старшим нау¬ковим СПІВробІТНИКОМ ІНСТИтуту Катона у США) вважає, що ніякої глобальної кризи у світі нема, lie міф, який комусьдуже вигідно роздувати, шоб де¬стабілізувати ситуацію.
Ми попросили пана Ілларі-онова поділитися своїми мір¬куваннями про економічну си¬туацію у світі та в Україні зок¬рема, оцінити можливі на¬слідки нинішнього фінансо¬вого потрясіння для держав, бізнесу та простих людей.
А ЧИ БУЛА ДІВЧИНКА?
—  Пане Ілларіонов, ми ше не оговталися віл шоку після обвалу гривні, курс долара в обмінниках так гарцює, що не знати, чи дов¬го Національний банк його ше зможе втримувати у своїй вузді, на ринок праці вже викотилася перша хвиля безробітних, держа¬ва заморозила зростання соці¬альних стандартів, із нашої краї¬ни втікають інвестори, зупиня¬ються металургійні комбінати й будівельні майданчики. А ви ка¬жете, що ніякої кризи нема. Що ж тоді відбувається?
—  Як економічний термін, поняття ''глобальна криза" має своє визначення. Це тривалий спад економіки, який назива¬ють модним нині словом "ре¬цесія". А якшо конкретно, за економічним словником, то рецесія — це послідовне зни¬ження ВВП протягом двох ква¬рталів підряд. Якшо країна має такий піврічний спад, то це зна¬чить, що вона увійшла в ре¬цесію.
—  І приклад цього — США, з яких і почалася фінансова епі¬демія, іде, кажуть, глобальна кри¬за вже йде повним ходом?
—  Зараз подивимося. Ось у мене в руках міжнародний стат-довідник. Що американці мали в першому кварталі цього року? ВВП у них зріс на 0,9%, а в дру¬гому — на 2,8%. У третьому ква¬рталі приріст трохи зменшив¬ся і становив 0.3%. Якшо цей спад приросту триватиме ше один квартал, то тільки тоді можна буде ствердити, шо аме¬риканська економіка ввійшла в стан рецесії. Але це ми ді¬знаємося лише на початку на¬ступного року.
У моїй країні. Росії, приріст ВВП не зменшувався ні в пер-Ыому, ні в другому, ні в третьо¬му кварталах. З початку року ;він становив близько 7%. Зна¬чить, і в Росії нема рецесії. А тепер погляньмо, шо робиться в Україні. Те ж саме — три квар¬тали ВВП лише зростав, зага- лом на 6,9%. Значить, ваша економіка не в рецесії.
КРИЗА! АГО-О-В!
— То де ж вона тоді — світова економічна криза? Аго-о-ов!
— А її також нема. Підстави говорити про глобальну кризу є тоді, коли темпи приросту світового ВВП знижуються до 2% і нижче. А тут динаміка з початку року свідчить про при¬ріст на 3.5%. Це майже удвічі више порогу, за яким почина¬ється глобальна економічна криза. Чи переконливо я довів вам, шо ніякої рецесії ні в США, ні у світі нема?
— Теоретично — так. Але ж на практиці, я в своїй країні, а ви, напевно, у своїй, а також у США, де працюєте й тривалий час живете, бачимо її ознаки?
— З'ясуємо, шо ж ми бачимо. Найчастіше чути про фінан¬сову кризу. Але яку саме, адже це широке поняття? Чи є в США, Росії та Україні така складова фінансової рецесії, як бюджетна криза? Ну, маємо більші чи менші дефіцити держбюджетів, і тільки. Споді¬ваюся, шо й ваші бюджетну та пенсійну дірки уряд невдовзі залатає.
Чиє криза державного бор¬гу? Теж нічого загрозливого. Валютна криза? У США амери¬канський долар зростає. Курс російського рубля останні три місяці справді знижувався. Та не настільки, шоб говорити про валютну кризу. Може, трохи гірша ситуація в Україні, але я бачу, шо й у вас вона контро¬люється.
А ось шо справді обвалилося і в наших країнах, і в багатьох інших, то це фондовий ринок, який лихоманило у світі майже весь жовтень. Тут є підстави го¬ворити про глобальну кризу. Особливо глибоко він "просів" у Росії та Україні. Хоча у вас цей ринок так слабо розвине¬ний, шо негативного впливу на економіку майже не відчу-вається. Крім того, в Росії є кр іза корпоративного боргу, у США його немає, а у вас, виба¬чте, не знаю.
Не бачу й кредитної кризи, хоча НБУ й обмежив кредиту¬вання, але статистика навіть дає невеликий приріст за останній місяць. Якшо тут і визнати кри¬зу, то в дуже м'якій формі. Отже, бачите, шо ми маємо в підсумку: на півтори амери¬канські кризи припадає 2.5 — З російські та українські. Тобто причину треба шукати не в США, а в себе під носом.
КРАЇНА ГИНЕ ЗА МЕТАЛ?
— Але якщо все гаразд, то чому в нас банкрутують банки, зупи¬няються металургійні комбінати, людей викидають на вулицю?
— Я не сказав, шо все гаразд. Ситуація справді непроста. Але все це лише шумовиння. Як га¬даю, відомо, для чого його здійняли. Політикам, урядам вигідно списувати свої невдачі на кризу. Бізнесмени хочуть на цьому добре заробити. Ще хтось не проти нажитися. Крім того, відбувається великий переділ капіталів, який дуже зручно робити за "ширмою", а криза — найкраше для цього прикрит¬тя. І не лише тому, шо паніка, сум'яття — одне слово, кала¬мутна вода, а ше й тому, шо пливуть величезні кошти. Дер¬жави кидають на стабілізацію ситуації сотні мільярдів.
Ось у Росії частину тих 200 млрд. доларів, виділених держа¬вою на так звану боротьбу з кризою, вже використовують, шоб перейняти контроль над істотною частиною національ¬ної економіки на користь дру¬зів влади. На наших очах від¬бувається радикальне погір¬шення якості державної еко¬номічної політики, посилення корупції, що приведе до по¬мітного зниження темпів еко¬номічного зростання.
Але ви запитали про банки. Як знаю, в Україні найгірша ситуація в "Промінвестбанку", де, до речі, зависли гроші мета¬лургів — 2 млрл. гривень. І я ду¬маю, шо це неминуче стане поштовхом до рейдерства цьо¬го банку. В українських мета¬лургів справді дуже великі про¬блеми, які нагромаджувалися роками. Весною їм обвалили долар, а для експортерів це зби¬тки. Влітку почали зупинятися будівельні ринки, і попит на метал зменшився. А сьогодні його вже витримає лише той, хто поєднає високу якість з ни¬зькою ціною. Україна серед них навряд чи буде. Через те, що вона завчасно не подбала ні про одне, ні про друге.
Хоча ваша держава з останніх сил намагається порятувати ме¬талургію. На цей вівтар уже ки¬нуто збезчещену гривню. Адже чи не тому НБУ її обвалив, шо чим вона дешевша, тим дешев¬шим і конкурентоздатнішим виходить метал? Тут і державні мільярди, кинуті на порятунок комерційного ПІБу, ботам, пе¬редусім, гроші металургів. А ось днями меткомбінати вибили собі у вашого уряду ше й цілу низку пільг: дешевші газ. елект¬роенергію, залізничний транс¬порт, податкові преференції. Заради чого? Щоб не викинути людей на вулицю? І все це лягло непосильним тягарем на плечі простого люду, усіх 46 мільйонів громадян, що втратили як не на девальвації гривні, то на паніці, шо спричинила зростання цін.
—  Ви вважаєте, шо не треба було аж так розшаркуватися пе¬ред металургами?
—  Це ваше рішення. А моя думка така: це багатий, дуже багатий приватний бізнес. У його структурі є цілі аналітичні структури, які мали б передба¬чити ситуацію на світовому ринку металів. Спрогнозувати свої проблеми, не допустити їх. Напевно, вони попереджали. Але власники виявилися без¬відповідальними. Навішо їм витрачатися з власної кишені на модернізацію виробництва чи передові технології, якшо можна поплакати в жилетку держави й вона пожаліє, під¬кине своїх грошенят. Але це не гарантує довгострокового виходу з галузевої кризи. Якщо по¬пит на метал значно падає, то навіть істотного зниження цін недостатньо для того, шоб його знову купували. Тож металурги самі зрубали сук, на якому до¬бре сиділи.
— Який вихід ви підкажете?
—  Шукати інші ніші, інші сектори економіки, що мають у порівнянні з металургією кращі перспективи для вижи¬вання та стійкого зростання. Це не означає, що треба закрива¬ти всі меткомбінати. Але стру¬ктурна перебудова української економіки вже неминуча. Адже в останні роки на світовий ри¬нок вийшов такий конкурент українських і російських мета¬лургів, як Китай. Тепер він екс¬портує значно дешевший і якісніший метал, ніж наш і ваш, до того ж у величезних об-сягах. У цій конкуренції нам буде нелегко.
— Я читала, що після поперед¬ньої фінансової кризи саме ви були ініціатором створення в Росії стабілізаційного фонду. А тепер кажете, що його треба ліквідувати. Чому? В нас також, за антикризовим законом, ство¬рюють такий фонд, тому хотілось би знати, чому він не виправдав себе в Росії.
— Фонд у тому вигляді, в яко¬му я пропонував його створити і в якому його створили, — для захисту національної еконо¬міки від можливих коливань зовнішньоекономічної кон'юн¬ктури. Він себе виправдовував. Але так, як ці кошти викорис¬товуються сьогодні, —для здій¬снення приватних цілей деяких груп людей, шо тимчасово ви¬явилися при владі, мене не вла¬штовує. Державний стабфонд став, на жаль, одним із тих до¬даткових способів перероз¬поділу національних коштів, про які я вже казав: із кишень їх справжніх власників — прос¬тих громадян, платників по¬датків, у кишені тих, що опи¬нилися біля влади. Глядіть, шоб і у вас так не сталося.
Я найбільше побоююся того, що одним із наслідків еко¬номічної кризи може стати втручання держави в еконо¬міку. Оті домовленості — ти мені, а я тобі — ні до чого доб¬рого не приведуть. Як і так звані антикризові програми урядів чи президентів, шо прикривають¬ся демагогічними заявами про те, що в нинішній кризі нібито хтось винен. Нині не час на популізм. Треба відбраковувати неефективні інвестиційні про¬екти, навіть якщо їх автором є рідна мама. Не можна від¬кладати банкрутства безвід¬повідальних бізнесів, які погли¬блюють фінансову кризу і пе¬ретворюють короткочасний економічний спад на тривалу депресію.
Треба також надовго запам'я¬тати, що спричинило останні економічні виклики. Це полі¬тика так званих дешевих гро¬шей, роздування фінансової мильної баньки. Тоді як погро¬за покарання компаній за без¬відповідальну політику запози-чання стала інструментом їх тиску на владу і підставою пе¬рекладати колосальні накопи¬чені борги на державний бю¬джет. Отака, на жаль, правда!
—  Які уроки треба засвоїти з того, шо ми тепер переживаємо?
—  Насамперед перестати хо¬ронити Америку та долар. З тих пророкувань, які я чув про крах американської економіки, мо¬жна створити музей несправ-^ джених прогнозів. А Америка й далі розвивається. Звичайно, кризи викликають потрясіння, але вони і загартовують су¬спільство, його політичну, соціальну, економічну систе¬ми. З цієї кризи і США, і наші держави вийдуть не без втрат, зате зміцнілими та обновлени¬ми.


■      ECONOMY: There could be a complete collapse of the banking system, many millions unemployed, a return to barter, "self-sufficiency"
Nov 15, 2008
http://www.godlikeproductions.com/forum1/message665931/pg2
"The consequences are already bad enough. They could be truly terrible. There could be a complete collapse of the banking system, many millions unemployed, a return to barter, "self-sufficiency" (a Green word meaning poverty), extremist riots, looting."
[link to www.telegraph.co.uk]

■      ECONOMY: 'Trust me, I'm a doctor,' says Gordon Brown, but it is he who should trust us
Nov 15, 2008
The credit crunch is not great pictorially. One can tolerate only so many photographs of screens turning red and young traders burying their lavatory-brush haircuts in their hands. But this week, I saw a picture in a newspaper which really did tell the story.
It was an aerial shot of Hong Kong harbour. Rank upon rank of merchant ships stretched away across the water. Normally such scenes are displays of might, but this was one of impotence. The ships were idle. They could not load up because the cargoes on the dockside lacked the necessary letters of credit. You could see world trade coming to a standstill.
From the way Gordon Brown talks, you might have collected the impression that things were looking up a bit. Having appeared strangely miserable through our long years of prosperity, he now, we keep being told, has "a spring in his step" as ruin stares us in the face. His knowledge of the problem, says the economist Paul Krugman, is "awesome", which makes one wonder why he forgot to deploy it earlier.
In Washington this weekend with the G20, the Prime Minister will present himself as the conductor of the Orchestra of the Age of Recovery. And it may indeed be that his recapitalisation of the banks does present a good model for others. But, now that 14 months have rolled by since September 14, 2007 - the day the run on Northern Rock began - the essential problem that first appeared then has remained, and got bigger.
It is a frightening combination of something that is nebulous - trust - and something that is adamantine - debt. The first disappeared; the second stayed.
Remember that Northern Rock did not go bust because it had over-lent to bad risks. It went bust because its flawed business model required it to borrow the bulk of its money from other banks. Suddenly, in the summer of 2007, other banks got so frightened about their own assets and obligations that they deserted the Rock.
This problem now affects the whole world. Very understandably, small businesses, which have, or had, perfectly reasonable markets, are screaming for the banks to lend them money. The Government says they should do so at 2007 volumes. But how can banks do that when they are fighting to meet their own obligations, whose vast extent they still do not fully understand? Lehman Brothers, whose crash on September 15 (these things happen in the middle of September: the ERM Black Wednesday was September 16, 1992) provoked a far greater crisis than Northern Rock, was said to be leveraged by 40 times. One hears that Royal Bank of Scotland, with whom, I regret to say, I hold my current account, may be leveraged by 90 times.
So there is not the remotest possibility of business as usual. The fact that people imagine there is shows that the essential message has not got through. That message, as this column has put it before, is: Everything Is Different Now.
An important respect in which everything is different is that nobody really knows what to do. Those who say they do are dishonest or stupid. Most experts, for example, think it was right for the Bank of England to cut interest rates by 1.5 percentage points last week. Perhaps it was. But no one knows what effect this will have on banks still terrified of lending to one another. The level of interest rates does not, in itself, cure the problem of trust. It is perfectly possible that the main weapon available to the Bank will make little difference.
In the 1970s, the West, particularly Britain, was confronted with an economic crisis. It was very severe, but, with political courage, it was not so hard to devise remedies. People could see that trade unions were too powerful, taxes too high, heavy industry too subsidised and inflation and public spending out of control. The medicine was nasty, but, if you took it, it worked.
Today, we are in a financial crisis, and we cannot produce the medicine because we still do not know the source or spread of the disease. People who, 18 months ago, seemed to be the strongest men the world had ever seen, now turn out to be sick unto death.
And because banking, like the circulation of the blood, affects the whole system, you can expect almost anyone to come down with the plague. Construction, shipping, restaurants, cars, telecoms, even, I confidently predict, lawyers - any trade might succumb at any time.
Even governments. Iceland is now whatever you call the opposite of a sovereign wealth fund. It is not impossible that the United Kingdom, busily doubling its Budget deficit in a year, could end up where it was under the Labour government of 1976. Would you buy Hungarian government bonds just now? I thought not. How much longer will you want to buy British government ones? Gordon Brown might end up having to go to the IMF, tam'o'shanter in hand.
If I am right that wise people do not know the answer to the problem the world faces, it is surely folly for our leaders to pretend that they do. In normal times, one puts up with quite a lot of dishonesty from politicians, but in the face of this slump, it is truly dangerous, because it means that trust cannot be restored.
In the past 14 months, Mr Brown has shifted his rhetoric a bit, but always in the wake of events. Rather than doing what the markets call "kitchen-sinking", and putting the whole enormous problem before us, he prefers over-optimistic forecasts, and boasts about how well placed we are. (Our household debt, by the way, is nearly twice as much as the European average.)
If it is true that he has the intellectual capacity required, why does he not share his understanding with us? In their different ways, both Jim Callaghan and Margaret Thatcher reasoned with voters about the economic crises they confronted. In this financial crisis, Mr Brown has not done so. His message is simply "Trust me, I'm a doctor". But it was Dr Brown who for 10 years prescribed the debt drug, and now his patients are dying.
If you talk to the people - banks, regulators, civil servants - who have to work with Number 10 in this crisis, after a drink or two, they all tell the same story. The objective is the headline, they say; and if you do not do what you are told, the headline (© Lord Mandelson of Hartlepool and Foy) makes sure that you get the blame. There is no more trust among those dealing with the problem than there is in the financial system itself.
Which shows, I suggest, that the Government does not really believe that Everything Is Different Now.
The consequences are already bad enough. They could be truly terrible. There could be a complete collapse of the banking system, many millions unemployed, a return to barter, "self-sufficiency" (a Green word meaning poverty), extremist riots, looting. It seems an odd thing to say to our joke-free Prime Minister, but please, Mr Brown, get serious.

■      ПОВІНЬ: В'єтнам затопило
Листопад 2008
Уже 47 людей загинуло та зникло безвісти внаслідок найпотужнішої за останні 20 років повені у центральних і північних районах В'єтнаму, Зливи у столиці, Ханої, тривали три доби поспіль. Усі головні дороги в місті нині під щонайменше півмет¬ровим шаром води. Ось ці студентки убрід намагаються дійти до свого вузу.,.

■     НЕВРОЖАЙ: А зерно - неякісне. листопад 2008
Борошномельні підприємства Єгипту, що є одним із найбільших імпортерів українського зерна, зупинили виробництво через дефіцит якісної пшениці. Зерно, що надійшло з України, Росії та Болгарії, не відповідає вимогам щодо вмісту протеїнів і клейковини.

■       А леви - білі!
ЛИСТОПАД 2008
В Уперше в Україні народилися унікальні африканські левенята
Двоє рідкісних звіряток народилися в зоопарку Бердянська Запорізької області. їх особливість — колір шерсті, адже, на відміну від своїх рудих братів і сестер, ці дикі кошенята білосніжні.
"Ані в Україні, ані на теренах колишнього СРСР досі не наро¬джувалися білі леви. їх загалом у світі налічують не більше ніж півсотні. Тому для нас це велике диво і величезне щастя", — каже директор зоопарку Ігор Кальчен-ко. Клички маленьким левицям придумала його донька. їх назва-ли Жасмин та Хлоя. Це вже не перше потомство 9-річ-ного лева Самсона та семирічної левиці Ві¬ки, яких зоопарку по¬дарували відомі дреси¬рувальники Володи¬мир і Людмила Шев¬ченки. Та чому цього разу левенята народи¬лися білими, не може сказати ніхто.
Одразу ж після народження ма¬лят забрали з вольєра до помеш¬кання сім'ї Кальченків. "Щоб не ризикувати. Адже й умови вдома кращі для малят, аніж у зоопар¬ку. І безпечніше, бо левиця живе в одному вольєрі з самцем, тож усяке може статися", — пояснює
голова сімейства.
Жасмин і Хлоя нині більшість часу проводять у дитячому манежі. Для них у будинку виділили окре¬му кімнату. Кошенята люблять поспати і побавитися. Годують їх кожні три години козячим моло¬ком; а через кілька місяців до раціону додадуть спеціальні су¬міші.
"Моя семирічна донька Настя із задоволенням доглядає левенят. Грається з ними, миє, годує. Сам процес годування забирає до годи¬ни часу, адже спочатку треба зро¬бити їм масаж животиків, помити, а вже потому нагодувати", — роз¬повідає Ігор Кальченко.
До вольєра білосніжних красунь переселять у кінці весни. Саме на цей час заплановане відкриття нового зоо¬парку у Бердянську, який відрізнятиметься від старого насамперед розмірами.
"Мене запитують, чому в нашому зоопар¬ку тварини так часто да¬ють потомство або чому саме у нас наро¬дилися такі дивовижні левенята. Відповідь насправді проста: твари-ни дуже чутливі, і якщо вони відчувають, що ви їх любите, то обов'язково віддячать вам у влас¬ний спосіб". — каже з усмішкою директор зоопарку.

■       Pirates
Suddenly pirates are back! Swashbuckling, boarding ships, taking the loot to their lairs and holding hostages for ransom. But the setting is not the Caribbean or the route between Europe and the Americas, but the waters off the coast of Somalia. The latest prize is a loaded Saudi oil tanker worth $100 million dollars. One wonders what the ransom demand will be?

Pirates Anchor Hijacked Supertanker off Somalia Coast
November 18, 2008
http://www.guardian.co.uk/world/2008/nov/18/somalia-oil
The Saudi Arabia-owned supertanker hijacked by Somali pirates in a raid several hundred miles out to sea is understood to have anchored off the coast of Somalia. The Sirius Star, which is fully loaded with crude oil, is understood to be at anchor close to a headland called Raas Cusbad, near Hobyo.

Pirates Anchor Hijacked Supertanker off Somalia Coast
November 18, 2008
http://www.guardian.co.uk/world/2008/nov/18/somalia-oil
The Saudi Arabia-owned supertanker hijacked by Somali pirates in a raid several hundred miles out to sea is understood to have anchored off the coast of Somalia. The Sirius Star, which is fully loaded with crude oil, is understood to be at anchor close to a headland called Raas Cusbad, near Hobyo.

Operating in a broad area of the Indian Ocean, the Somali pirates have become emboldened by success. The Saudi ship was taken some 430 miles south of the Gulf of Aden, the mouth of the Red Sea where ships come close to the Somali coastline. The problem for the many nations using these shipping lanes is international law. Bottom line: Somali has a weak government who cannot police the pirates operating off their shores, and international law prevents an aggressive attack against the pirates.


Hong Kong Grain Ship Hijacked by Pirates
November 18, 2008
http://www.alertnet.org/thenews/newsdesk/T332831.htm
A Hong Kong cargo ship loaded with wheat bound for Iran has been hijacked by pirates in the Gulf of Aden. There were 25 crew members on board, none of them from Hong Kong or the Chinese mainland. The ship was carrying 36,000 tonnes of wheat to Iran's Bandar Abbas port.

As Somali Pirates Get Bolder, Policing Them Gets Tougher
November 19, 2008
http://news.yahoo.com/s/time/20081119/wl_time/08599186040400
Two months ago, when Somali pirates captured a Ukrainian vessel carrying 33 battle tanks, the temptation may have been to laugh them off as a bunch of ragtag local gunmen who had improbably gotten lucky. The Ukrainian vessel remains one of 11 captive vessels currently moored off pirate ports as ransom negotiations continue.

Somali Pirates Hijack Thai Fishing Boat, 16 Crew
November 19, 2008
http://apnews.myway.com/article/20081119/D94HTRU80.html
A Thai ship with 16 crew members was hijacked in the Gulf of Aden, where Somalia-based pirates appear to be attacking ships at will. The Thai ship, which was flying a flag from the tiny Pacific nation of Kiribati but operated out of Thailand, made a distress call as it was being chased by pirates in two speedboats but the phone connection was cut off midway.

Danish Oil Ship Briefly Seized off Nigeria
November 18, 2008
http://news.yahoo.com/s/ap/20081118/ap_on_bi_ge/piracy_denmark_ship_1
A Danish shipping group says one of its vessels has been released after being hijacked for nearly 30 hours in Nigeria's southern oil region. He says the ship was headed to Warri in southern Nigeria with oil exploration equipment when armed men boarded the ship Sunday. The ship and its Filipino crew were released about 30 hours later. It was not immediately clear who the hijackers were and why they seized and released the ship.

Pirates Anchor Hijacked Supertanker off Somalia Coast
November 18, 2008
http://www.guardian.co.uk/world/2008/nov/18/somalia-oil
NATO and other international warships have increased patrols around northern Somalia to try to deter the heavily armed Somali pirate gangs who have seriously disrupted one of the world busiest shipping lanes. The pirates are holding about a dozen vessels hostage and more than 200 foreign crew. They are believed to have already netted more than £20m in ransoms this year. Most of the captured ships were attacked in the Gulf of Aden, which connects the Red Sea to the Arabian Sea. But the seizure of the Sirius Star, a new ship more than 300 metres long and weighing three times as much as a typical aircraft carrier, took place in unpatrolled waters, hundreds of miles south of Somalia, at a latitude intersecting with Tanzania. The ship was on course to sail around the Cape of Good Hope to the US when it was seized.
So lucrative is the crime - a typical western-owned ship can fetch more than £1m - that there are now at least five Somali pirate gangs employing more than 1,000 gunmen, according to the East African Seafarers' Association in Mombasa. Between July and September there were 47 attacks off Somalia's coast, the longest in Africa, and 26 were successful. The US navy said shipping firms were partly to blame for the hijackings. 10 out of 15 of the most recent attacks around Somalia involved ships that had ignored the IMB's advice to stay about 250 miles away from the coast or had failed to employ security guards on board.

Crackdown Faces Waves of Obstacles
November 17, 2008
http://www.ft.com/cms/s/0/a256c030-b4d7-11dd-b780-0000779fd18c.html
Western governments have stepped up attempts to crack down on piracy off the coast of Somalia by contributing to international maritime forces aimed at confronting the hijackers. But although three separate task forces will be operating in the Gulf of Aden by the end of this year - two of them under NATO and European Union flags - many western experts believe that a successful crackdown faces a host of difficulties. At the top of the list is concern that nothing can seriously be done to combat piracy while the government of Somalia allows the phenomenon to thrive. One issue of particular concern to western governments is that, although naval forces from western states can disrupt piracy operations, international law makes it difficult to arrest and prosecute the pirates in foreign jurisdictions. The UK government is therefore exploring the possibility of signing memorandums of understanding with neighbouring states such as Kenya to allow pirates to be prosecuted there.
Where criminal intent is clear, warships can act, however.

Indian Warship Fights Somali Pirates
November 19, 2008
http://www.ft.com/cms/s/0/4cf8be6e-b611-11dd-89dd-0000779fd18c.html?nclick_check=1
An Indian warship deployed in the Gulf of Aden fought Somali pirates and destroyed their vessel after a brief battle. Two accompanying speed boats sped away after the main vessel was blown up. Naval officers on board the warship said they spotted pirates moving on the deck with rocket propelled grenade launchers. India deployed INS Tabar, a naval warship, to escort Indian ships after the country's shipping firms said they were losing $450,000 a month on cost overruns and delays in meeting deadlines. Crew members are reluctant to sail in the Gulf of Aden, one of the world's most important sea trade routes, fearing attacks by pirates.
Will this phenomenon continue? It is doubtful the situation will improve, as the UN has yet to act, and a concerted effort to eliminate the pirates, or counteract them, has not yet been taken. Is this a phenomenon likely to emerge after the pole shift, when communications and law enforcement are hindered? Yes! The Zetas have long warned that roving gangs will be a short term problem after the pole shift, and have advised on what steps should be taken to avoid and counter them.


■      Survival Steps
Since government from federal to city level is doing little to help people prepare for the disaster, outside of suggesting a 3 day supply of food and water or some such similar plan, many people are not waiting to be directed but are making their own plans. The Zetas have advised that city people move to rural areas and learn how to garden and save seed. Keeping domestic animals such as a small flocks of chickens or a herd of goats is also advised. Living off the grid with a windmill or water mill is also advised. Contactees are given such advice, but even those who are not contactees or who have not encountered the ZetaTalk website often have a hunch that something is pending. The collective consciousness, via which shared information is telepathically communicated subconsciously, has a hand in this. Take for instance the spate of city dwellers deciding to go rural.

City Dwellers Learn Ropes Of Rural Life
November 17, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/11/17/city-dwellers-learn-ropes_n_144254.html
Flooded country roads. Roving packs of dogs with no owners in sight. Overgrown weeds as far as the eye can see. Leaving Southern California for the sprawling Midwest plains had seemed a no-brainer for Dale and Marilyn Johnson, retired occupational therapists who moved to Fort Scott, Kan., last year to be closer to their daughter and five grandchildren. The 22-acre farm they now call home was a return of sorts for Dale Johnson, 68, who lived on a northern Wisconsin farm as a boy. But their dreams of an idyllic retirement surrounded by five dogs, two birds, one cat, four llamas, a goat and a donkey were quickly tempered by a glaringly obvious reality: The couple barely knew a lick about how to navigate rural life. An infusion of former city and suburban dwellers into rural communities convinced University of Missouri Extension agents that these newcomers needed some commonsense lessons on how to not just survive but also thrive off the beaten path. Those conversations led to the creation of Rural Living 101, a two-week crash course for ex-urbanites. The cost is $35.

Whether driven by the increasing lack of availability and high price of food or by some subconscious awareness that at some point in the future food distribution will not be occurring, especially for city dwellers, city gardens have become popular. Small garden plots on city lots have been a fad for some time, but rooftop hydroponics seems to be a new trend. This can take advantage of natural sunlight, avoiding one of the high costs of hydroponics - the lighting system. Hydroponics can be irrigated by a manual method - lifting pails of water above the flow lines periodically - to avoid the need for electricity altogether. As the Troubled Times nonprofit discovered, hydroponic nutrient solution can be obtained by draining water through earthworm compost beds, and of course human waste can be part of the compost pile.
Survival shelters, where people can hunker down until earthquakes or dropping bombs subside, are also popular. Where the stated reason is fear of terrorism, these seem to be on the rise even though domestic terror attacks have not occurred since 9.11. Occasionally there is an honest admission that the approaching passage of Planet X, as outlined on the ZetaTalk website, is the real reason for seeking a quake-proof bunker.

Hard Times Have Some Flirting with Survivalism
October 22, 2008
http://www.msnbc.msn.com/id/27244465/page/2/
Also reporting an uptick in business is Utah Shelter Systems, which makes underground dwellings designed for surviving the aftermath of a biological or nuclear attack. "I think the economy certainly is part of it," Sharon Packer, part owner of the Salt Lake City company, said of the surge in orders this year. "Anytime we become vulnerable, our risk of a terrorist attacks increases." She emphasizes that most people who purchase the shelters, which run between $40,000 and $50,000, are wealthy professionals interested in hedging their bets. "Every once in awhile I have people who are concerned about Planet X or little green men, but they are usually not our clients," she says.

■      Бджоли втрачають інстинкт
20 листопада, 2008
В Україні від невідомої вірусної хвороби масово гинуть бджолосім'ї
Одного дня Володимир Ситарчук, начальник Рівненської обласної лікарні ветмедицини, бджоляр із тридцятиріч¬ним стажем, вирішив оглянути свою пасіку і не повірив очам: мед та розплід у рамках запе¬чатані, а у вуликах — жодної комахи. 17 бджо¬лосімей кудись зникли.
Заслужений працівник вете¬ринарної медицини Ук¬раїни не міг самотужки знайти причину. У своїй прак¬тиці він уперше зіткнувся з та¬кою загадкою.
"Напередодні, — розповідає Володимир Ситарчук, — бачив, що комахи чомусь стали збудже¬ними. Таке враження, що на них напав великий рій. Майже три дні у вуликах коїлось щось не¬ймовірне: вони ніби гули, а тоді враз усе стихло. Піднімаю даш¬ка, а там порожньо. Точніше, є бджоломатка і кілька бджіл, решти ж мов і j не було. Телефоную ] знайомим, а вони у відчаї — розповіда¬ють те саме.
Бджоли масово зни¬кають у різних регіо¬нах: на Поліссі, Во¬лині, в Карпатах, на сході і в центрі Укра¬їни. Дехто припускає, що це наслідок впли¬ву радіохвиль мобільного зв'яз¬ку. Та я з цим не згоден. Моя пасіка за три кілометри від вежі, а сусідня, де все гаразд, — за п'ят¬сот. Цікаво, що біля вуликів жо¬дної комахи. Якби гинули від гербіцидів чи якихось отруйних речовин, то довелося б згрібати лопатою".
Пасічник перечитав стоси спеціальної літератури. Вияви¬лося, що такі ж випадки були
зафіксовані у США та Західній Європі. Тамтешні вчені безсилі проти невідомої хвороби. її на¬зивають синдромом втрати ін¬стинкту самозахисту (СВІС). У комах ніби виходить з ладу біологічний компас. І тоді вони не орієнтуються в просторі, не відкладають нектар у стільники і кудись масово зникають. Біль¬шість науковців схиляється до думки, що це нове покоління вірусів, які наразі неможливо виявити.
"Звичайно, всі бджоли не за¬гинуть, — пояснює співроз¬мовник, — і вид повністю не зникне. Але СВІС — це серйоз¬на загроза для галузі. Наразі немає рецептів захисту. Тож втрати зростають у геомет¬ричній професії. Нинішній се¬зон за останні двадцять років був найнесприятливішим. А тут ще дався взнаки цей вірус. І ось результат — валовий збір меду менший від збору в попередні роки майже наполовину". Відтак цілющий продукт стрім¬ко подорожчав. Спеціалісти про¬гнозують, що ціна підвищуватиметь¬ся і надалі. Масову загибель бджіл від¬чують усГ: знизить¬ся врожайністьсіль-госпкультур, бо їх нікому буде запи¬лювати.
...Стежкою йде¬мо до пасіки Воло¬димира Ситарчука. Йому таки відалося відродити втрачені сім'ї. Тож тепер у вуликах знову вирує "життя". Він їх нічим не дезін-фікував. Каже, що це зробила за нього природа — віруси недов¬говічні. Але досвідчений бджо¬ляр не впевнений, що наступ¬ного сезону лихо не повторить¬ся.

■      КЛІМАТ: Погода все більш непередбачувана..
20 ЛИСТОПАДА 2008
Через 20 — 30 років, прогнозують вчені, ми 'матимемо цілком іншу планету
Учора у Лос-Анджелесі завершився урядовий Глобальний кліматичний саміт. Екологи всього світу радилися, як зупинити природні катаклізми чи принаймні пригальмувати глобальні кліматичні зміни.
Підбиваючи підсумки 2008-го, Міжнародного року Землі, що збігає, екологи констату¬ють: він лише підтвердив побоюван¬ня щодо катастрофічних змін клімату на планеті.
Влітку велика вода заливала Європу, а тепер на Заході США бушують лісові пожежі (результат незвично спекотної погоди, засухи і підвищеної швидкості вітру)...
Тож яких висновків уже дійшли' науковці щодо методів запобіган¬ня незворотнім процесам на Землі, чому так часто не справджуються навіть прогнози погоди?
Детальніше про це — у розмові з Ярославом Мовчаном, експер¬том Національного екоцентру України, членом Української асо¬ціації Римського клубу, та Дмит¬ром Кіктьовим, відомим клімато¬логом, заступником директора з науки Гідрометцентру Росії.
- Якого найвагомішого виснов¬ку дійшли екологи цього року?
■ Ярослав Мовчан:
—  Що найбільшу загрозу для людства становлять навіть не не-керовані атмосферні процеси, а зміни у "плівці життя" планети, тобто її біосфері.
Цей процес відбувається на очах, і його сумні результати відчують не лише наші нащадки,
але й сучасники. Через 20 — ЗО років, прогнозують учені, ми ма¬тимемо цілком іншу планету, що нагадуватиме спалене поле. Як¬що, звісно ж, не втрутимося, не перестанемо руйнувати зв'язки між екосистемами (наприклад, вирубувати ліси, викидати хімічні речовини тощо). Нині ми викида¬ємо у біосферу більше, ніж вона може переробити і витримати. Ми минаємо точку неповернення, процес руйнування Землі зайшов надто далеко.
Підбивши підсумки цьогорічних природних негараздів, вчені світу зійшлися на думці, що сучасне людство вже вичерпало свої ре¬сурси, нині воно "поїдає" спадок своїх нащадків. І турботи людей з приводу економічної кризи мож¬на порівняти із занепокоєнням про зачіску особи, що ось-ось втра¬тить голову.
-  Природні катаклізми, що ми їх спостерігали влітку в Україні та які нині нищать захід США, відбу¬ватимуться і далі?
—  Ці катаклізми — це власне вияв розхитаної рівноваги плане¬ти, і вони наростають. Якщо ве¬ликі повені раніше були раз на сто років, то тепер вони трапляються
раз на тридцять років. Це стосу¬ється і пожеж.
- Вже не перший рік, а особли¬во цього року, ми спостерігаємо, наскільки неправильними с про¬гнози погоди. Очікуємо на сніг, а падає дощ.. Скидається на те, що кліматичні прогнози нині - річ взагалі невдячна?
Ш Дмитро Кіктьов:
— Цього року були характерні зміни клімату, що помітні не лише спеціалістам, а й пересічним лю¬дям, які прожили досить довго. На більшій частині планети йде під¬вищення температур над суходо¬лом, причому у північних районах теплішає навіть швидше, ніж у тропіках.
Подекуди атмосферні процеси й справді розвиваються так стрім¬ко, що заперечують довгостро¬кові прогнози метеорологів. Але нині похибки у прогнозах пов'я¬зані радше з недосконалістю техніки, ніж із глобальними кліма¬тичними змінами.
Одне відомо напевно: межа між весною та літом, осінню та зимою все більш очевидно розмиваєть¬ся, і ми вже не можемо, як рані¬ше, довіряти народним прикме¬там. Природа змушує нас призви¬чаюватися до нових кліматичних умов, у яких наступне покоління, ймовірно, вже буде вважати ек¬зотикою сніг і морози. Погляньте у вікно: хіба так мала б виглядати пізня осінь?
ДО  РЕЧІ
За прогнозами кліматологів, до 2100 року через потепління клімату і середня температура на планеті може зрости на 1,4 — 5,8 градуса.

■      Горить Сайта-Барбара
20 листопада, 2008
"ЕКСПРЕС"
Сухий і гарячий вітер Санта-Ана, швидкість якого сягала 130 кілометрів за годину, нагнав вогонь на південь Каліфорнії. Від лісових пожеж він перекинувся на елітні передмістя Лос-Анджелеса, як-от Санта-Варбара. На руїни перетвори¬лися вілли мільйонерів та знамени¬тостей, у тім числі Майкла Дугласа, Опри Вінфрі... Евакуйовано близько 50 тисяч людей. Наразі швидкість фру зменшилася до 60 км за годину. Губернатор Каліфорнії Арнольд Шварценеггер оголосив надзвичайний стан у Лос-Андже¬лесі та його околицях.

■      КОСМОС: У космосі є полярні сяйва!
20 листопада, 2008
Над п'ятьма планетами Сонячної системи час від часу небо починає сяяти
Міжпланетний зонд "Кассіні", що обертається навколо Сатурна, виявив поблизу полюсів планети незвичайне полярне сяйво. Науковці з HACA кажуть, що такого інтенсивного явища раніше ніколи не спо¬стерігали.
І є сяйво вкрило вели-I чезну ділянку нав-L—Lkoho полюса плане¬ти. Прт) природу цього яви¬ща розповів Анатолій Відь-маченко, завідувач відділу тіл Сонячної системи Го¬ловної астрономічної об¬серваторії НАНУ.
- Чому небо над Сатур¬ном так яскраво засяяло?
— Полярні сяйва над Са¬турном учені фіксують з кінця минулого століття. Але цього разу справ¬ді йдеться про щось особливе —дуже вже ін¬тенсивне яви¬ще зафіксова¬но.
Поява поля¬рних сяйв зале¬жить від про¬цесів, що від¬буваються на Сонці. Коли на світилі ста-ються спалахи, із його се¬редини назовні викидаєть¬ся величезна кількість за¬ряджених частинок. У та¬кий спосіб відбувається виділення енергії з надр Сонця. І ці частинки почи¬нають мандрувати в кос¬мосі з досить великою швидкістю. Усього за п'ять днів вони долітають до ат¬мосфери нашої планети, а от шлях до Сатурна дола¬ють довше ніж у дев'ять разів.
Коли ж "посланці" Сон¬ця досягають магніто¬сфери Сатурна, вони по¬чинають рухатися вздовж силових ліній. А тоді від¬бувається висвічування енергії, яку несуть ці час¬тинки. На Сатурні вони світяться різними кольо¬рами —від синього до уль-трафіолетового (котрий можна побачити лише за допомогою спеціальних пристроїв).
Що ж до тривалості сяй¬ва, то знову ж таки все залежить від Сонця. Якщо спалахи на ньому незнач¬ні, полярне сяйво на Са¬турні триває частки секу¬нди. Але коли збільшу¬ється сонячна активність, сяйво можна спостерігати протягом кількох земних діб. Тобто протягом цього часу на магнітосферу пла¬нети в прямому сенсі сип-ляться заряджені частин¬ки. Очевидно, цього разу Со¬нце викинуло до¬сить велику кіль¬кість енергії. Та на¬уковці НАСА дня¬ми заявили, що по¬чинається новий цикл сонячної ак¬тивності, період
і спаду закінчився. -А чи на інших планетах спосте¬рігаються такі полярні сяйва? - Таке явище можна спостерігати лише на тих планетах, які мають маг¬нітні поля. Загалом йдеть¬ся про Землю, Юпітер, Са¬турн, Уран та Нептун. На¬разі лише на цих планетах учені зареєстрували по¬лярні сяйва. Досить ма¬ленькі магнітні поля є на Меркурії, Венері й Марсі. Тому зовсім незначні сяй¬ва теоретично там можуть відбуватися, але поки що ми їх не фіксували.

■      ЕКОНОМІКА: Ваші гроші — витрачати чи зберігати
20 листопада 2008
Не секрет, що у кризовій ситуації ставлення до грошей переглядається якщо не повністю, то вельми Істотно -замість пориву витратити практично всю зарплату найрізноманітнішими способами, виникає бажання заощадити, відкласти, накопичити якомога більше коштів, хоча б про всяк випадок.
Питання заощадження і вкладення своїх накопи¬чень опрацьовується як ніколи ретельно - у чима¬ло разів збільшуються ри¬зики знецінення грошей через інфляцію, зростає не¬довіра до різних фінансо¬вих структур і установ. У багатьох виникає думка, що кращий спосіб збере¬ження грошей - удома, у банці, трилітровій. Думка, переконані, не краща - з одного боку вашим коштам загрожує інфляція, з дру-
гого  боку  -  квартирні злодії.
Звичайно, від ризику бути вкраденими ваші гроші може застрахувати банківська скринька, але від знецінення - навряд. Це під силу хіба що депо¬зитному рахунку із сьогод¬нішніми високими про¬центними ставками. Але навіть якщо йдеться про банківську скриньку, це означає, що звертатися до фінансових установ дово¬диться і в нестабільний
період кризи, а вибрати, куди саме - зараз пробле¬матично як ніколи.
У такому випадку по¬казником може бути уні¬версальний фінансовий холдинг VAB - єдина в Ук¬раїні фінансова структура, яка охоплює більшість сег¬ментів фінансового ринку України - лізинг, страху¬вання життя, класичне страхування, недержавне пенсійне забезпечення тощо. Чимало компаній, що входять до складу холдин¬гу, - лідери ринку в своє¬му сегменті. Все це є хоро¬шою гарантією для VAB банку, який також входить до складу холдингу VAB. До того ж VAB Банк ста¬більно працює на ринку України вже понад 16 років та є одним з найнадійні¬ших фінансових інсти¬тутів.
А його участь у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб автоматич¬но гарантує повернення ваших накопичень держа¬вою. Нині максимальна сума компенсації стано¬вить 50 тис. гри., але най¬ближчим часом очікуєть¬ся, що її буде збільшено до 100-150 тис.грн.
Оскільки фахівці VAB Банку дуже швидко реагу¬ють на ситуацію на ринку, зараз до послуг наших клієнтів - найрізнома¬нітніші депозитні продукти з мінімальними термінами вкладів та високими про¬центними ставками, здат¬ними захистити ваші кошти від інфляції. Так, депозит "Строковий" дозволяє роз¬містити ваші заощадження на один місяць, а макси¬мально можлива процентна ставка за депозитом "Про-
гресивний" становить 22%. Якщо ви шанувальник да¬леких мандрівок, подорожей та поїздок (зараз дозволити собі розкішний круїз може далеко не кожен), у вас є шанс виграти таку мандрі¬вку для всієї сім'ї - до 31 грудня у VAB Банку діє ак¬ція "Побачити світ". Окрім круїзної поїздки, у призово¬му фонді акції є 50 відеока-мер.
Тішить, що перші резуль¬тати нашої роботи не зму¬сили себе чекати - за жов¬тень портфель термінових вкладів VAB Банку збільшився на 95,2 млн. грн. Це свідчить про дові¬ру клієнтів до банку. Ці та багато інших моментів дозволяють бути упевнени¬ми: наскільки б сильно не штормило фінансовий ри¬нок України та світу, VAB Банку бурі не загрожують.

■      New Madrid Warnings
Government Warns of "Catastrophic" U.S. Quake
November 20, 2008
http://www.reuters.com/article/topNews/idUSTRE4AJ9EV20081120?
People in a vast seismic zone in the southern and midwestern United States would face catastrophic damage if a major earthquake struck there and should ensure that builders keep that risk in mind. FEMA predicted a large earthquake would cause "widespread and catastrophic physical damage" across Alabama, Arkansas, Illinois, Indiana, Kentucky, Mississippi, Missouri and Tennessee - home to some 44 million people. In Tennessee alone, it forecast hundreds of collapsed bridges, tens of thousands of severely damaged buildings and a half a million households without water. Transportation systems and hospitals would be wrecked, and police and fire departments impaired. The zone, named for the town of New Madrid in Missouri's southeast corner, is subject to frequent mild earthquakes.
Per the Zetas, nothing is new, but the government recognizes that the New Madrid region is showing signs of stress. FEMA does not want to be accused of failing to issue a warning.

ZetaTalk Warning 11/22/2008: Since the devastation that would occur during great quakes in the central US has long been known, it begs the question - why are they only now warning of this potential with more specifics on expected damages? The answer, of course, is that they realize it is right around the corner. Quake prediction is not an exact science, though several predictors are known. Restless pets and static on the radio are two such predictors. The New Madrid area has had more than this of late - booms in Texas and Missouri accompanying small quake bursts. At times the booms are accompanied by flashes of light, indicating methane gas has been released and exploded. By issuing the warning, FEMA hopes to at least put itself in a better light, able to say "we told you so".

Indeed, a recent minor earthquake in Arkansas was accompanied by a loud boom and flashes of light. Methane gas was released to explode.

Loud Booms in Fort Smith Area May be Due to Meteors
ovember 10, 2008
http://www.kfsm.com/global/story.asp?s=9326061
A loud boom sounding similar to an explosion rocked the quiet western Arkansas night. No police or fire responded to an accident scene though. So what did Northwest Arkansas and River Valley residents hear? Not only did hear the massive boom, one from Spiro and several from Beaver Lake reported seeing yellow and green flashes of light. Calls started pouring into the Fort Smith P.D. between 8:30 and 9 Sunday night. A spokesman for NASA says he's not aware of what it was but didn't disagree with the theory that a meteor might be to blame.

2.7 quake hits Magnet Cove
November 10, 2008
http://media.www.hsuoracle.com/media/storage/paper927/
At 9 p.m. Basil Miller, associate professor of physics, heard a loud boom that came from nowhere. The earthquake that occurred that night was rated a 2.7 on the Richter scale. The closest fault line is the New Madrid fault line that runs through northeast Arkansas.

Earthquake Hits North Texas
October 31, 2008
http://www.kbtx.com/state/headlines/33629659.html
Some residents in North Texas awoke to a spooky sound early Friday. Dallas radio station WBAP-AM reports that several residents near DFW International heard a loud boom just after midnight. The National Earthquake Information Center in Golden, Colorado indicates the noise was a result of an earthquake struck at 12:01am about 4 miles southwest of Irving. The earthquake registered a magnitude 3.0 on the Richter scale; an earlier earthquake registered 2.5 at about 11:26 pm Thursday.

Will government warnings ameliorate the devastation that will hit when the New Madrid hits? Hardly. Cities such as St. Louis and Memphis have buildings that have never been retrofitted for great quakes. The number of homeless will be staggering. Per the Zetas, bridges on the Mississippi River will go down, their foundations twisted this way and that. Relief efforts will be hampered. So why is FEMA warning that "Alabama, Arkansas, Illinois, Indiana, Kentucky, Mississippi, Missouri and Tennessee" could be devastated, joining the Zetas in this warning, but they are not advising what these citizens should do about this pending calamity?

ZetaTalk Warning 2/10/2006: The stress on the N American plate will resolve by ripping. Ripping the St. Lawrence Seaway open. Pulling the SE down into the crumbling Caribbean and into the widening Atlantic, as neither of these sinking fronts will be able to support the edge of the weighty N American plate. There is pressure along the West Coast, of course, and as the N American plate confronts the compressing Pacific, this will only result in the predictable volcanic increases and West Coast earthquakes. But the primary drama preceding the pole shift will be the ripping action that a plate unable to move must endure. The notable area of catastrophe during this is the eastern half of the continental US. From Houston to Chicago to New England, the diagonal pull will tear the underpinning of cities and create a catastrophe for the US that will make the New Orleans disaster appear trivial.