2008 g

■      Sounds like the roof is about to go
Nov 24, 2008
http://www.godlikeproductions.com/forum1/message671843/pg1
If this wind keeps up it will only be the clouds, and rain between me and the stars ! At present the corrogated iron is rippling, which suggests the wind is getting a toe hold under the eaves. God i hope the nabours don`t cop it, fuck that one was bad. getting these sudden gusts now, i think its gunna go !bugga.
Out in the sticks, on a wind blown flat plain, with very few trees, on the coast of the north island NZ.
Here it is coming up to 7 pm in 2 hours it will be dark. thats when the wind can really get up, at present these wind gusts are just freaky but i know it will get into the extreme after dark. The birds in my attic normaly sing at this time of day. but they are`nt singing now, its more like paranoid little bleats, and i don`t blame them, poor little mites.

It's been really windy here on the east coast of Aus as well. The last 7 years at this time of year it has been filthy heat, wind and bushfires. This year we have had snow in the mountains and the days have been torrential rain, then sunshine for an hour then torrential rain. Strange weather.

I'm pretty clueless, but I thought the wind generally dies down after it gets dark?????

we had a drought here last summer followed by to much rain over winter, and its still wet, windy, and cold now into late spring. (((((((((((Winds of change))))))))))))))


■     Second Warmest October For Global Temperatures, NOAA Says
ScienceDaily (Nov. 24, 2008) 
— The combined global land and ocean surface average temperature for October 2008 was the second warmest since records began in 1880, according to a preliminary analysis by NOAA’s National Climatic Data Center in Asheville, N.C.
[link to www.sciencedaily.com]


■      Quake Patterns
November 2008
The Earth is composed of land masses called plates. Most quakes occur along the borders of these plates, where the plates touch one another, or on internal fault lines within the plate. For instance, the New Madrid Fault line is internal to the N American Plate. The 14 plates of the world are as follows: The S American Plate, the Scotia Plate to the south, the Nazca Plate just to the west of Ecuador, the N American Plate, the Juan de Fuca Plate just to the west off the coast of Oregon, the Cocos Plate to the west of Mexico, the Caribbean Plate, the great Pacific Plate, the great Eurasian Plate, the Philippine Plate, the Indo-Australia Plate pushing under the Himalayas, the Arabian Plate, the African Plate, and the Antarctica Plate.
On November 23, 2008 quakes in the range of 5 - 7 magnitude occurred within or on fault lines touching 10 of the 14 earth plates, as shown on this IRIS map. Note that quakes highlighted in orange occurred on November 23, and quakes in red occurred on November 24, 2008.


This trend continues. What is remarkable about this new quake pattern is how all parts of the globe seem to be affected. An adjustment in one place almost immediately creates adjustments elsewhere, within the same day. The Zetas warned that the plates were getting slippery, with the rock fingers that normally create resistance along fault lines now worn off.

Idaho Quake - Now You See It, Now You Don't
November 24, 2008
http://www.earthchangesmedia.com/
The USGS first showed a magnitude 4.8 earthquake hit Idaho, then revised to 'no quake'. The real quake had a preliminary magnitude of 7.3 and struck the Sea of Okhotsk 195 miles west of Petropavlovsk-Kamchatskiy, on the Kamchatka Peninsula, according to the U.S. Geological Survey. A distant earthquake that is both large and deep can sometimes confuse faraway seismic stations into thinking it's a local temblor.


■      Canada Fireballs
A dramatic fireball screamed across the skies of western Canada on November 22, 2008.
Witnesses: Large Meteor Streaks Across Canada Sky
November 22, 2008
http://www.breitbart.com/article.php?id=D94KA33O0&show_article=1
University of Calgary planetary scientist Alan Hildebrand called it one of the largest meteors visible in the country in the last decade.

Meteor Lights Sask. Sky
November 22, 2008
http://www.canada.com/reginaleaderpost/news/story.html?id=f2321693-b830-46f0-8e98-579e6233e8a0
It was visible from Edmonton, east from Lloydminister and into Saskatchewan, and as far south as the Regina area.

This was followed days later by another fireball crossing the British Columbian skies.

New Second Possible Meteor Streaks Across B.C. Sky
November 26, 2008
http://www.earthchangesmedia.com/
Scientists said the object could have been a falling satellite, but because it was reported across such a wide geographic range, from Victoria to Prince George, it was likely a meteor. The sighting comes just days after extremely bright meteor streaked across the Alberta and Saskatchewan sky, sparking a meteorite hunt and a $10,000 cash reward.

■      ЕКОНОМІКА: Як далі жити будемо?
27 листопада - 4 грудня, 2008
У списку країн, що постраждають від кризи найдужче, Україна посіла почесне... перше місце. Що нас чекає завтра?
Україна на пару з Ісландією очолює список держав, яких найглибше зачепила чи то світова фінан¬сова криза, чи то власна.
Перейматися про¬блемами Ісландії нема сенсу, поза-як ще на жовтневому са¬мої €С усі його учасники пообіцяли дружно під¬ставити цій країні своє плече. А ось Україна опи¬нилася сам на сам з кри¬зою, і не лише чужі дер¬жави, але й своя влада не дуже-то поспішають її ря¬тувати.
Тому чимало експертів, наче змовившись, ляка¬ють нас тим, що наступ¬ний, 2009 рік буде найтя¬жчим з тих, які вже дове¬лося нам пережити остан¬нім часом. Що це озна¬чає? У чому полягатимуть ті неминучі труднощі, че¬рез які доведеться прой¬ти? Як вони вдарять по пересічних громадянах? Чи буде нам за що жити? Чи буде що їсти? Як гли¬боко скотимося в яму і коли почнемо з неї видря¬пуватися? Врешті-решт, чому саме Україна з бли¬зько 50європейських дер¬жав виявилася найменш кризостійкою?
Про це ми розмовляємо за круглим столом із відомим економістом, дирек¬тором Центру ринкових реформ Володимиром Лановим, президентом Українського клубу аг¬рарного бізнесу Алексом Ліссітсою та віце-прези¬дентом Центру дослі¬джень корпоративних від¬носин Ростиславом Іщен-ком.
— Усі лякають, що насту¬пний рік буде дуже важким. Чим? Для кого? Коли очі¬кувати піку кризи? Як на¬самперед вона проявиться у нашому житті?
— Я думаю, що рубіж¬ним стане січень 2009 ро¬ку, — каже Р. Ішенко. — До цього часу чимало під¬приємств ще намагати¬меться вистояти,зберегти виробництво, трудові ко-
лективи, сподіваючись, що держава подасть руку допомоги і вдасться якось закінчити рік. Та оскільки ніхто руки не простягне, то значний відсоток біз¬несу, даруйте, протягне ноги.
1 станеться це доволі спокійно: економіка при¬зупиниться на новорічно-різдвяні канікули, і знач¬на її частина після свят не відновить роботи. Не буде сенсу. Одні не матимуть обігових коштів, інші — попиту на свою продук¬цію, причин знайдеться багато. На вулицях опи¬ниться маса безробітних. Хоча їх і сьогодні вже чи¬мало.
2009-Й — РІК СУЦІЛЬНОГО ШОКУ
• В. ЛАНОВИЙ:
—  Рік справді почнеться важко. Адже він почнеться, мабуть, без державного бю¬джету, а це те більше ускла¬днить ситуацію. Навіть як¬що Ростислав помиляється і ніякого паралічу в січні не буде, це святковий місяць, у ньому мало робочих днів. Ми нічого не заробимо як для себе, так і для держави. Кутю доїмо, а як жити далі?
—  1 як же жити? Ось які ваші найгірші прогнози щодо того, як пересічні громадяни боротимуться з кризою? Чи отримуватимуть зарплати, пенсії?
«А.ЛЮСІТСА:
—  Як представник аграр¬ного бізнесу, я бачу попере¬ду продовольчу кризу. Річ у тому, шо в більшості госпо¬дарств не буде коштів на проведення весняно-польо¬вих робіт. Уже в лютому їм треба закуповувати міндоб-рива, пальне, оновлювати чи ремонтувати машинно-тра¬кторний парк. А грошей на це нема. Знаю, багато сіль¬госпвиробників узагалі не планує наступного року засівати свої площі, залишає
землю під пар. Такого справ¬ді в нас ще не було. Невже пустимо вже й землю в кри¬зу?
Що це означатиме? Що вже восени ми пожинатиме¬мо ці плоди, точніше, пожи¬нати буде нічого. І в серпні-вересні, й далі наш обідній стіл спорожніє. І це при тому, що ми й від імпортних продуктів змушені відмови¬тися, бо нема доларів їх за¬куповувати. Я не хочу тягну¬ти цього ланцюжка дал і —до
цін, які моментально від-реагують на продовольчий дефіцит, інфляції, здоров'я, яке від недоїдання не зміц¬ніє. Але ситуація назріває справді катастрофічна!
Я Р. ІЩЄНКО:
— І це як снігова лавина. Хто втратить роботу, той не наповнить ні бюджету по¬датками, ні Пенсійного фо¬нду зборами. Навпаки, дер¬жава повинна буде виплачу¬вати безробітним чималі суми допомоги. З чого візь¬муться кошти на зарплати,
пенсії? На залишок коштів у держбюджеті сподіватися марно, адже сьогодні Мін¬фін нарікає на те, шо їх нема. Навіть той бізнес, який сьогодні ще нормаль¬но чується, завтра зіткнеть¬ся з неплатоспроможністю попиту. Купили блюди шма¬ток ковбаси, та нема за що. Хіба таке ми не пережива¬ли в 90-х, коли прилавки вже наповнилися крамом, а люди ходили в магазини, яку музеї, — розглядати товар, бо на купівлю не було грошей? Сьо¬годні ми споживаємо тільки 9% того, що споживають, скажімо, німці. А наступно¬го року й той лад пропаде.
• А.ЛІССІТСА:
— А ще ми не знаємо, скільки коштуватиме в на¬ступному році газ, яким буде до того часу обмінний курс валют, які пріоритети вибе¬ре влада для виходу з кризи. Ба, ми не знаємо й того, якою буде сама влада і чи буде вона взагалі. Нині пе¬ред жодною державою не стоїть стільки іксів, усі вже виробили антикризові кроки й вибираються ними з хале¬пи. А ми, очевидно, допоки не зруйнуємо все до основ, не схаменемося. А найбіль¬ше постраждає від цього про¬стий люд, якому й без кризи жилося нелегко.
КРАЇНА КЛИЧКІВ НЕ ТРИМАЄ УДАРУ
— Панове, чому саме ми ви¬явилися найвразливішими, а відверто кажучи — найгіршими в Європі? Навіть економічно слабша, бідніша Молдова три¬має удар краще.
■ В. ЛАНОВИЙ:
— Ми наробили справді чи¬мало помилок, про які вже багато говорили. Але я б не сказав, що найбільше. У нас економічні баланси не най¬гірші в Європі. Однак про¬блема в тому, що нема перс¬пективи. Державна політика в процесі перманентних ви¬борів надто популістська. Постійна боротьба за владу і її перехід із рук в руки від¬вертають увагу від еконо¬міки. Про неї скажу пізніше, а хотів би загострити увагу власне на політиці.
Ситуація просто тупикова. І дочасні вибори тепер недо¬речні, але й без них не виру¬лити. Три гілки влади наче не з одного дерева ростуть, а кожна сама собою. І вони, на мій погляд, ніколи не пере¬плетуться. А інших нема. І це знову якась безвихідь.
Ну а ми, українці, надто те¬рплячі. Нас так заплутали, що вже й не знаємо, за кого ми. А якщо немає нормаль¬ної влади, то чого чекати? Світова криза всіх зачепила. Та інші країни мобілізу¬валися й успішно протисто¬ять їй. А ми ще зовсім недавно за¬певняли, що України це не стосуєть¬ся. А як зро¬зуміли, що стосується, то вже криза набрала та¬ких обертів, що голими руками цього маховика не зу
«В. ЛАНОВИЙ:
— Як на мене, ситуація ще не фатальна. Україна потре¬бує три-чотири роки актив¬них реформ. Наша еконо¬міка в цьому сенсі незайма¬на. Найгірше, що немає ін¬фраструктури вільного рин¬ку — інститутів, у яких бізнес міг би обстоювати свої пра¬ва в судах, комітетах з ви¬рішення трудових спорів. Але в нас таких нема. Бізнес став дуже ризикованою спра¬вою, ніким і нічим не захи¬щеною, тому й не розвива¬ється. І саме тому до нас не ломляться іноземні інвесто¬ри, які також насамперед хочуть безпеки свого бізнесу.
Може, нам не потрібні такі фабрики чи заводи, які вже назавжди відстали в кон-курентоспроможності на світовому ринку? Але ж пе¬ред народом треба показати, як ти вболіваєш за метком-бінати. Раз ви довели їх до такого стану, ю майте муж¬ність визнати, то вже навіки погубили. Ну, кому ще-не зрозуміло, що світовий ри¬нок металу ми вже профука¬ли? Хоча це не означає, що треба закривати металургій¬ні комбінати, їм і в Україні знайдеться ринок збуту.
■ А.ЛІССІТСА:
— Годі вже торгувати сиро¬виною. Можна ж виготовля¬ти вироби з металу й заробля¬ти не на сировині, а на доданій вартості. До того ж у країні треба стимулювати свій вели¬кий попит на метал. Хіба нам
не треба будувати житло, дороги, мос¬ти? Та тільки пода¬вай! Але на чому я хотів би наголоси¬ти: не можна звес¬ти весь експорт до двох позицій — ме¬талу та хімікатів, а решту секторів еко¬номіки приглуши¬ти. Треба диверси-фікувати експорт, шукати інші його
пинити. Р.ІЩЕНКО:
— Цілковито погоджуюся. У нас найбільша криза в ме¬талургії? А в Чехії — не мен¬ша у виробництві кришталю. У нас зупиняються автозаво¬ди? Але ж навіть " Мерседес-Бенц" зменшив обсяг вироб¬ництва. Та в них компетент¬на влада, яка знає, що роби¬ти. А на наш уряд криза не¬мов раптово з небес звалила¬ся. Ми загубили надто бага¬то часу і, здається, так до кінця й не зрозуміли, перед яким викликом стоїмо. І найгірше, що жодна з гілок влади вже не авторитетна ні між собою, ні в суспільстві. Країну нема кому виводити з кризи.
— А ви як гадаєте? По що ми зав'язли в цьому багні: по кісточки, коліна, шию чи вуха?
статті, з якими ми можемо ви¬ходити на світовий ринок. Ось хоч би продукти харчування. Навіщо ми відкрили настіж кордони перед імпортними харчами? Те, що ми довели торговельне сальдо до нега¬тивного, і стало однією з при¬чин внутрішньої фінансової кризи. Бо коли переважає імпорт, то в країні постає дефіцит іноземної валюти, адже за ввезені товари треба розраховуватися доларом чи євро.
А щодо вашого запитання, то я думаю, що ми десь по коліна в кризі. Хоча точно ніхто цього не може виміряти. І до середини наступного року будемо в неї занурюватися дедалі глибше — може, й по вуха. Допіру тоді прийде ро¬зуміння, що треба рятувати¬ся. Наразі я його не бачу.

■      ПОГОДА: Дай нам, Боже, снігу
27 ЛИСТОПАДА — 4 ГРУДНЯ 2008
Майбутній урожай безпосередньо залежить від товщини снігового покриву
Аграрії тішаться першому снігу. Адже майбутній урожай передусім залежить від того, скільки опадів буде протягом осін¬ньо-зимового періоду.
Про те, чи сприяти¬ме цьогорічна по¬года посівам зер¬нових, розпитуємо Ніну Строкач, старшого науко¬вого співробітника відділу агрометеорологічних до¬сліджень Українського на¬уково-дослідного гідро¬метеорологічного інсти¬туту.
— Чи не запізно для ози¬мих культур випав сніг?
—  Важливо, що він ви¬пав. Скажу більше: усі опа¬ди осінньо-зимового пе¬ріоду мають надзвичайно велике значення для ста¬ну грунтів і майбутнього врожаю. Адже саме завдя¬ки їм відбувається нако¬пичення весняної вологи
— А якщо зима буде не дуже сніжною, це негатив¬но позначиться на врожаї?
— Тоді все залежатиме від температурного режи¬му. Бо, приміроч, торіш¬ня зима була досить спо¬кійною — випало мало снігу, але морозів сильних не було. А отже, зимові
в грунті. Цією вологою живитимуться всі росли¬ни навесні й упродовж літнього періоду також.
Подам кілька прикла¬дів. Навесні "вискакує" ріпак, урожай якого зале-
жить від запасів вологи в фунті. Ярові також вико¬ристовуватимуть саме цю вологу. Від снігу залежить навіть соняшник. Ця ро¬слина має дуже глибоке коріння, тому користу-
ється метровим шаром вологи. Тобто: навіть як¬що цей сніг і розтане од¬разу, запаси вологи три¬матимуться у грунті до літа. І, що важливо, її уже навіть мороз не витягне.
культури не потерпали від вимокання, вимерзання чи випрівання. Три роки тому зима була, як і торік, малосніжною, однак у грудні температура по¬вітря становила мінус 15 — 20 градусів. Тоді озими¬на не мала снігового за¬хисту від низьких темпе¬ратур, що дуже погано вплинуло на врожаї.
Розумієте, такі культу¬ри, як пшениця, жито, ріпак, можуть витримати без снігу сильні морози (мінус 18 — 20 градусів) лише протягом п'яти днів. При сніговому покриві до 10 сантиметрів озимина "тримається" близько 10 днів. Але якщо висота снігу сягає 20 сантимет¬рів, рослини не загинуть. А отже, урожай буде вря¬товано.
— Тож краще, аби сніг падав безперервно?
—   Проблему можуть створити відлиги. А коли знову починає морозити, утворюються так звані блюдця, в яких збираєть¬ся вода. Через це можуть розвиватись плісняві за¬хворювання, загнивання, вимокання коренів рос¬лин. Може утворюватись снігова кірка, яка під¬німає корені рослин. Звісно, усе це погіршує зимівлю. Тому краще, аби зима видалась класичною — зі снігом та помірними мінусовими температура¬ми.

■      ЕКОНОМІКА: Економіка валиться за принципом доміно
27 листопада, 2008
Банківський вірус перекинувся на всю господарку
На думку директора еконо¬мічних програм Центру дослі¬дження корпоративних зв'язків Вячеслава Бутка, уряд може вирішувати проблему змен¬шення надходжень до бюджету двома шляхами - або збіль¬шенням податкового наванта¬ження, або запустивши дру¬карський станок. "Думаю, уряд почне додруковувати гроші, щоправда, поки що не відомо, в якій кількості, - каже Вячес¬лав Бутко. - Звичайно, це при¬зведе до зростання інфляції, але називати якусь цифру не буду. Усі про¬гнози інфляції, які називають так звані неза¬лежні експер¬ти, - взяті зі стелі".
Найбільша загроза в то¬му, що еконо¬міка валиться за принципом доміно - одна проблема тяг¬не за собою іншу. Найгостріша проблема у невеликих містах, адже там часто члени сімї працюють на одному підприємстві. Тож коли на підприємстві звільнення чи затримка зарплати, сім'я опи¬няється без засобів до існу¬вання. За такої ситуації людям просто нема чим сплачувати за комунальні послуги. Кіль¬кість таких боржників зроста¬тиме, тому у скрутній ситуації опиняються комунальні госпо¬дарства. Песимісти лякають, що наприкінці зими відключа¬тимуть електроенергію, як у середині дев'яностих...
Інша проблема - стрімка девальвація гривні. У середу, 26 листопада, в обмінниках долар коштував 6,60, а на чор¬ному ринку його вартість пе¬ревищувала сім гривень. Хоча ще минулого тижня міністр фінансів запевняв, що в їхніх розрахунках курс сім гривень за долар не фігурував.
Знецінення гривні вдарить по тих українцях, які мають ва¬лютні кредити. "Оскільки до¬ходи людей у гривнях, то й об¬слуговуються такі кредити є гривнях. Девальвація гривні ставить позичальника у дуже скрутне становище, - каже секретар Комітету Верхов¬ної Ради з питань фінансів та банківської діяльності Юрій Полунєєв. - До 10 від¬сотків банківських активів або вже є проблемними, або мо¬жуть ними стати. Це знову ж таки вдарить по банках. Кра¬ще розраховувати на гірше, мати відповід¬ний план дій, мобілізувати відповідні ре¬сурси, ніж ви¬ходити з прин¬ципу, що у нас все нормаль¬но і якось воно буде".
Тепер зали¬шається дожи¬ти до п'ятниці - з 28 листо¬пада НБУ вста¬новлюватиме офіційний курс валют, залежно від результатів торгів на міжбанку за минулий день. Швидше за все, НБУ не буде регулярно виходити на торги, отже, курс гривня-до¬лар та гривня-євро визнача¬тиме ринок. Зважаючи на пе¬регрітий попит на "зелень", гривня може впасти ще нижче. "Відпустити курс валют - це правильний крок. Всі дії НБУ, які були до цього часу, - спро¬ба плювати проти вітру, - каже В'ячеслав Бутко. - Підприєм¬ства повинні мати можливість купувати долар, нехай навіть дорого. А через обмежувальні заходи НБУ не усі підприєм¬ства мали доступ до валюти. А без обігових коштів вести бізнес неможливо".
Зрештою, дешева гривня вигідна експортерам. Може, хоча б тепер наш метал стане конкурентоспроможним на світовому ринку?

■      ЕКОНОМІКА: Замкнуте коло
ЛИСТОПАД 2008
Банкіри, менеджери, фінансисти -в чергу на біржу праці
За даними Держкомстату, у вересні безробітними стали 4 тисячі українців. Утім, офіційна статистика не повністю відображає реальну картину. Через зупинку будівництва без роботи уже залишились сотні будівельників. Оскільки більшість з них працювала нелегально, полічити, скільки робітників стали "подвійно" безробітними, неможливо.
У ВЕЛИКИХ торгових цен¬трах, де ще кілька тижнів тому сиділо з десяток кредитних експертів з різних банків, які наввипередки на¬магалися "впарити" клієнту свій кредит, тепер є пред¬ставники лише одного-двох банків. Решта, якщо й не ста¬ли безробітними, то пішли у відпустку за власний раху¬нок на невизначений термін. Офіси великих компаній теж стали менш людними - на¬магаючись "оптимізувати" витрати, керівництво потро¬ху скидає баласт - праців¬ників, які не приносять особ¬ливих прибутків. Під скоро¬чення потрапляють менедже¬ри з персоналу, штатні пси¬хологи (хоча вони тепер як¬раз і потрібні), секретарі... На¬томість кризові менеджери на ринку праці тепер на вагу золота. Деякі іноземні ком¬панії закривають свої пред¬ставництва в Україні...
Проте, за словами голо¬ви Конфедерації вільних профспілок України Михай¬ла Волинця і найзагрозли-вішою проблема безробіття є у Донецькій, Луганській та Дніпропетровській областях. Натомість Західна Україна, яка не є промисловим регіо¬ном, але має краще розви¬нену сферу послуг, зараз опинилась у ліпшій ситуації. "Металургійні олігархи обо¬в'язково скористаються си¬туацією і викинуть на вулицю тисячі людей. У ті роки, коли металургійна промисловість отримувала надприбутки, вони мали б вкладати кошти у технічне переоснащення, але вони цього не робили, а залишали кошти на інозем¬них рахунках. А тепер, коли ситуація погіршилась, вони скаржаться, що українська металургія стала нерента¬бельною, - каже Михайло Волинець. - Я розмовляв з Юхимом Звягільським. Він скаржиться, що метком бі на -ти відмовляються закупову¬вати наше коксівне вугілля і вимагають, аби вугледобувні підприємства знизили ціни удвічі. Таким чином вони ставлять на коліна і вугільну промисловість".
Власники металургійних комплексів уже оголосили про масштабні звільнення. Так, голова "Індустріального союзу Донбасу" Сергій Та-рута заявив, що його компа¬нія може скоротити штат пра¬цівників майже на третину. Тобто з 60 тисяч працівників ІСД 20 тисяч мають шанси стати безробітними. На Мар¬іупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча ще у ве¬ресні працівникам знизили зарплату на 5-Ю відсотків. У "Арселор Міттал Кривий Ріг" працівникам пропонують взя¬ти відпустку за власний раху¬нок. Але якщо за кілька місяців ситуація не стабілізується, то й ці підприємства змушені бу¬дуть вдатись до масових звільнень.
За словами директора Інституції трансформації суспільства Олега Соскіна, у металургійній промисло¬вості працює майже пів мільйона людей, половина з них може залишитись без роботи. "Маріупольський ме¬талургійний комбінат уже майже зупинився, суттєво скоротило виробництво "Азовсталь", "Криворіж-сталь" теж має проблеми, -каже Олег Соскін. - Наступ¬ними можуть стати праців¬ники, які задіяні в автомобі¬лебудуванні, адже попит на машини падає як за кордо¬ном, так і в Україні. Якщо до¬дати фінансистів, рекламних агентів та інших спеціалістів, які мають шанси потрапити під скорочення, то можна ска¬зати, що економічна криза може залишити без роботи 3-5 мільйонів українців. Не буде масових звільнень у аг¬рарному секторі та легкій промисловості - ці галузі роз¬виваються стабільно".

30 відсотків - Стільки серед загаль¬ної кількості безробітних становить молодь віком до 35 років. За даними Держкомстату, загалом в Україні 513,6 тисячі без¬робітних.

Втім, залишитись без за¬собів до існування можуть і ті люди, які мають роботу. Когось переводять на чоти¬риденний робочий тиждень, а отже, падають заробітки. Комусь урізають зарплату, хоча працювати доводиться зазвичним графіком. А хтось просто не може отримати своїх "кревних" тільки тому, що от¬римує зарплату через проб¬лемний банк. "Чимало шах¬тарів уже зараз не мають можливості отримати заро¬бітну плату. У Донецькій об¬ласті люди не можуть отри¬мати готівки з банкоматів, -каже Михайло Волинець. - Підприємства, що мають рахунки у «Промінвестбан-ку», вповні відчули на собі вплив банківської кризи. На¬приклад, Державне об'єднан¬ня «Красноармійськвугілля» перерахувало на харчуван¬ня дітей у дитячих садках 20 тисяч гривень, але банк цих коштів не видає, мотивуючи це тим, що всі кошти банку відкликані у Національний банк України. А результат буде таким, що більше пів¬сотні дітей можуть залиши¬тися без харчування".
Ліміт на видачу готівки в банкоматах встановили й інші банки. У деяких за добу мож¬на зняти не більше двісті до¬ларів США (у гривневому ек¬віваленті), в інших - 600 гри¬вень. Але навіть дозволеної суми може не виявитись у банкоматі. Як наслідок, купі¬вельна спроможність ук¬раїнців впаде - доведеться звільняти частину торгових представників та продавців-консультантів. Загроза при¬ховується ще й у тому, що банки вкотре підняли відсот¬ки по укладених раніше кре¬дитних договорах, тому лю¬дина, яка потрапила під ско¬рочення чи якій урізали зар¬плату, не матиме змоги по¬гашати заборгованість. А це рикошетом вдарить по банках… Замкнуте коло...

■      Людство себе... з'їсть?
Всесвітній фонд дикої природи (WWF), штаб-квартира якого розміщена в Голлан¬дії, оприлюднив звіт за 2008 рік. У ньому йдеться зокрема про те, що людство спо¬живає занадто багато ресурсів, які не від¬новлюються. І до 2030 року, скажімо, американцям знадо¬биться... 4,5 такої планети, як Земля!
Нафта, газ, питна вода й родючі грунти — усе це американці, китайці та українці експлуатують занадто неефективно.
КАЖУТЬ, НА ВСІХ НЕ ВИСТАЧИТЬ...
" Ми стали споживати на тре¬тину більше, ніж може забез¬печити планета, — говорить в інтерв'ю "Експресові" пред¬ставник Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Кате¬рина Куракіна. — Потреби ко¬жного громадянина зростають, в усьому світі збільшуються економічні можливості, а це призводить до того, шо люди¬на споживає більше ресурсів, які неможливо відновити. Уже тепер Земля, заселена самими лише американцями, не про¬трималася б довго: для темпів споживання Америки знадоби¬лися б ресурси чотирьох з по¬ловиною таких планет, як на-Іша!"
1  Українці тут теж не пасуть Ьадніх: якби планету заселяли
тільки ми, нам би довелося знайти десь іще третинку Зем¬лі, адже однієї планети нам не вистачило б.
"На відміну від американців, які потребують багато ресурсів через надмірне особисте спо¬живання, в Україні ситуація інша: ми витрачаємо зайве під час виробництва продукції, — говорить в коментарі для "Екс¬пресу" керівник громадської організації "Голос природи'1 Олег Конішевський. — Напри¬клад, для того, щоб виробити одну тонну сталі, у нас витра¬чають уп'ятеро більше елект¬роенергії і газу, ніж у Європі! Це величезна цифра!"
"Не краша ситуація у сіль¬ському господарстві, — додає пані Куракіна. — У нас вро¬жайність з одного гектара зна¬чно нижча, ніж могла би бути".
Для складання рейтингу країн за "апетитом" Всесвітній фонд дикої природи викорис¬тав статистику ООН. Згідно з нею. всі держави поділили на три групи: держави із високим прибутком надушу населення, середніми доходами та країни, шо розвиваються.
"Україна потрапила до дер¬жав, де населення, на думку WWF. має середні прибутки, — каже Катерина Куракіна. — У нас г всі шанси зменшити спо-живання енергії, збільшити ефективність праці та ефек¬тивність виробництва".
Якшо приватний сектор Ук¬раїни масово встановлює лі¬чильники на газ і воду, вкручує енергоошадні лампочки та економно опалює приміщен¬ня, то справи із сільським гос¬подарством та великими під¬приємствами кепські.
"Наші заводи належать лю-
дям, основна мета яких — отри¬мати найвищий прибуток не¬гайно, — зазначає еколог Коні¬шевський. — Вони не можуть, а часом і не хочуть модернізо-вувати виробництво, яке діста¬лося їм з радянських часів. Та¬ким чином Україна належить
до двадцяти найбільших забру¬днювачів світової атмосфери. Згідно з Кіотським протоко¬лом, ми повинні обмежити ви¬киди шкідливих речовин, однак насправді далі торгівлі своєю квотою викидів у нас справа не пішла. Звичайно, на деяких
підприємствах закуповують нове обладнання, запроваджу¬ють ощадні технології, але більшість працює так, як і три¬дцять років тому — пожираю¬чи ресурси України і нишачи здоров'я українців. На селі лише поодинокі господарства застосовують останні досяг¬нення агрокультури. Решта ж працює по-старом\. Тому наші врожаї настільки залежать від погодних умов, а врожайність удвічі чи втричі менша, ніж у господарствах сусідньої Поль¬щі".
"Подібна до української си¬туація склалась і в Китаї, — каже Катерина Куракіна, — там ресурсів теж бракує. Про¬те особливість цієї країни — не велике споживання чи заста¬рілі технології, а чисельність населення".
ЕКОНОМИТИ НЕ НАКАЖЕШ?
Щороку потреби людства в ресурсах зростають. Якщо ні-
чого не зміниться, уже в 2030 році енергії, води та їжі насе¬ленню Землі катастрофічно не вистачатиме.
"Нині світ намагається подо¬лати наслідки фінансової кри¬зи, — констатує генеральний директор WWF Джеймс Л in. — Але мало хто бачить, що на нас насувається ще більш фунда¬ментальна криза — екологічна. Саме природні ресурси є осно¬вою добробуту'.
"Фахівці WWF підрахували, що до середини 30-х років цьо¬го століття нам знадобиться принаймні дві Землі, щоб жити так само, як раніше, — гово¬рить Катерина Куракіна. — Майже всі країни Європи нині імпортують продукцію з інших регіонів. Якщо нічого не змі¬нювати, уже за десяток років вартість енергоносіїв переви¬щить усі можливі прогнози, а держави воюватимуть одна з одною за... воду і їжу. Саме ці прості і засадничі для будь-якої людини й цивілізації речі ма¬тимуть найвищу цінність в умовах браку природних ре¬сурсів. Однак у звіті Всесвітній фонд дикої природи доводить, що для світу в цілому ще є мо¬жливість повернутися в межі "однієї планети для споживан¬ня". Для цього треба негайно зробити все можливе, щоб еко¬номити природні ресурси і зменшувати викиди вуглецю в атмосферу на 60 — 80 відсот¬ків".
"Навіть зростаючи кількіс¬но, людство цілком здатне жити завдяки можливостям однієї Землі, — зазначив Джеймс Ліп, — але ми справді повинні цього забажати".

Грудень 2008

■      ECONOMY: It's official: U.S. is in recession
Dec 1, 2008
[link to www.msnbc.msn.com]
WASHINGTON - A panel of the National Bureau of Economic Research said Monday that the U.S. economy fell into a recession last year.
The NBER says its group of academic economists who determine business cycles met and decided that the U.S. recession began in December 2007.

Many economists believe the current downturn will last until the middle of 2009 and will be the most severe slump since the 1981-82 recession.
[Comment: So, it must be a depression then, if they're just now announcing a recession...]


■      ЕКОНОМІКА: Банкам — воля, а доларам — рай!
2 грудня, 2008
Національний банк таки відпустив валюту на всі чотири вітри
2 грудня НБУ відмовився від обмежень на готівковому валютному ринку, які встановлював для того, щоб стримувати зростання курсу. Відповідне рішен¬ня закріплено постановою НБУ №408.
Як же тепер формувати¬меться курс купівлі та продажу валют у бан¬ках? Куди сягне ціна? Чи з'яв¬ляться нарешті долари та евро в канторах? Про це ми дізна¬вались у фінансового експе¬рта, віце-президента Центру досліджень корпоративних відносин Ростислава Іщенка.
-  То яке чергове ноу-хау НБУ?
—  їх аж два. Перше — з 2 грудня на готівковому валю¬тному ринку країни уповнова¬жені банки й фінансові уста¬нови здійснюють операції купівлі та продажу готівкової іноземної валюти без обме¬жень розміру маржі. Нагадаю, що раніше вона не могла пе¬ревищувати 5%. І друге—ска¬совано й півторавідсоткове граничне відхилення курсу купівлі та продажу інвалюти від офіційного курсу.
- Яку мету хоче цим досяг¬ти НБУ? Йому дано кілька днів на те, щоб стабілізувати обмін¬ний курс, а він відпускає цей курс на волю?
—  А мені хотілося б інше знати: яку мету мав перед со¬бою НБУ, коли запроваджу¬вав ті обмеження? Ви ж бачи¬те, до чого воно призвело: до¬лар і евро щезли з продажу, це спричинило ажіотажний попит. У такій ситуації ніколи не стабілізуєш і не зіб'єш кур¬су.
- Але раніше ми знали, що долар не може коштувати більше, ніж його офіційний курс плюс 1,5%. Маржа між цінами купівлі та продажу була в рамках. А як тепер фор¬муватиметься курс валют? Від чого?
—  Від того ж офіційного курсу, від якого він недалеко відхилиться. Адже не штука поставити ціну 10 гривень за долар. Треба, щоб його за стільки купили. Ось бачите, сьогодні це скасування обме-
жень уже діє, а обмінний курс у канторах йде нога в ногу з міжбанківським. Там 7,2 — 7,4 гривні, і в канторах стільки ж. А з 5 грудня НБУ має вста¬новлювати офіційний курс на рівні міжбанківського. Тобто все стає на свої місця.
-1 ви вважаєте, що курс за такої вольниці не сягне за¬хмарних висот?
— Звичайно, що він зросте. Але яка вам різниця, за яку ціну ви не можете купити валюту? Адже ні по шість гривень, ні по сім ви її купити не могли. А по десять, якщо дуже треба, ку¬пите. Однак такий ціновий ри¬вок дасть можливість насити¬ти і втихомирити ажіотажний попит. Сьогодні вже всі ро¬зуміють, що найбільша складо¬ва доларової кризи, його без¬підставної ревальвації — па¬ніка. Та щойно валюта вільно з'явиться в канторах, як курс стабілізується.
А ми тоді ще тричі подума¬ємо, перш ніж купувати до¬лар по десять гривень, і він мимоволі почне дешевшати. Адже солодкий плід — забо¬ронений, а коли його навалом, то вже й гірчить, і кислить, і ми перебираємо. Добре, що НБУ це нарешті збагнув, якщо вірити, що раніше він цього не знав.
—  Чи банки не змовляться між собою тримати обмінний курс якнайвищим?
— Усі 178? Це неможливо. Між ними почнеться справж¬ня конкуренція. Якщо банк
буде зацікавлений у покуп¬цях, він приваблюватиме їх нижчою ціною. А хто виста¬вить захмарний курс, той нічого не продасть. Запра¬цює справжній ринок із його основним законом попиту та пропозиції. І банки, і їхні клієнти побачать, що курс стабілізувався, що він про¬гнозований, прорахований, і всі заспокояться.
-  А що буде з комісійни¬ми? їх скасують у банках?
—  Не думаю, що відразу. Якийсь час вони ще дозволя¬тимуть банкам регулювати ціну валюти на ринку. Але згодом, коли курс почне зни¬жуватися, потреба в них відпаде. Цілком досить буде маржі.
-  Коли ви прогнозуєте стабілізацію курсу? А зде¬шевлення долара?
—  Будь-які прогнози в нашій державі — річ невдяч¬на. Адже вони не зі стелі бе¬руться, а підраховуються. А в нас надто багато можливих варіантів розвитку ситуації. Чимало залежатиме від того, чи не здригнеться НБУ, чи буде дотримуватися своїх правил, чи не втручатиметь¬ся своїми складними регуля¬торними механізмами в те, що відбуватиметься на валю¬тному ринку. Бо не все там буде на перших порах глад¬ко. Але в одному я не сумні¬ваюся: гривня повернеться на своє місце.

■      WEATHER: Early snowfalls in Europe hit Historic Levels
December 3, 2008
•    20 year record snowfall in Dolomites enough to last all season
•    Some Swiss train services cancelled due to excess snow
•    Still more heavy snow in the Pyrenees
•    More snow for Scotland
www.Skiinfo.com is following still more heavy snowfalls across Europe over the past 48 hours, with much more snow in other parts of Europe and many areas of North America too.
The snowfall has been so great that it has closed roads, brought down power lines and even led to the cancellation of some Swiss rail services this week.
One of the greatest beneficiaries are the Italian Dolomites where 150cm (five feet) has fallen at Cortina in a 48 hour period up to Monday, with snow still falling.
Alessandro Fregni of Skiinfo.com’s Italian office commented, “In three days ski areas have seen almost as much snowfall as for the whole winter last year.”
The snow has arrived with perfect timing for the ski resorts who are seeing a boom in ticket sales at a time of economic uncertainty. Alessandro believes the snow is enough to last all season and will also mean resorts can save money by not needing to use snow making equipment.
However the snow is causing practical problems for both locals and those wanting to reach the snow with almost every pass in to the Dolomites closed on Monday and many villages without electricity. However the situation will be resolved quickly once the snow stops falling.
It was a similar if slightly less dramatic picture to the north where competitors at the annual season opening Santa Claus World Championships in Samnaun had difficulty getting to and from the event as Swiss public transport in the area struggled to cope with heavy snowfall there.
On Monday rail services were cancelled in the area of Eastern Switzerland due to the snow. “We should have used their magic sleighs.” joked a bemused competitor after missing his flight home as a result.
Most other Swiss resorts have great cover and more new snow. Skiinfo issued powder alarms in the past week for Skiinfo with 70cm (28 inches) and Davos 53cm (17 inches) of fresh snow each. Many major resorts now have snow depths of 2-3 metres (7 – 10 feet).
In Austria the snow cover is also superb with Heiligenblut the biggest recipient of the week’s latest dump, receiving a metre (40 inches) of powder in the past seven days.
Many of the open French ski areas have reported at least a foot of new snow in the past week. Several have much more including Les Arcs, with 80cm (32 inches). New openings this weekend include Les Orres, Chamrousse, L e Grand Bornand, Isola 2000 and Montgenevre. Alpe D’Huez and Courchevel will be fully open and Megève partly open.
It looks like the ski areas in the Pyrenees and elsewhere in Spain which dominated snowfall news in November with record pre-season accumulations leading top early openings of ski areas in the region will continue in to December, as the snow keeps falling.
A new cold front has brought still more fresh powder to Spain (Formigal and Sierra Nevada have both received 70 cm/28 inches more powder in the past week) all the ski resorts in Spain will open for a three day holiday weekend. For Spanish skiers and boarders the Purísima Feast on December 8 is a must every year and represents the official opening of the winter season.
On the French side of the range Cauterets opened last weekend with 80% of runs available on opening day and up to 150cm (five feet) of snow.
Elsewhere in Europe conditions continue to be very good in Scandinavian countries too. Norway’s Hemsedal currently has 65cm (over two feet) of snow on its slopes, with Bjorli registering the greatest snow depth at present with 100 cm (40 inches). The country’s ski areas have received up to 38cm (15 inches) of new snow in the last week with Skiimnfo.com issuing a powder alarm for Trysil, the largest resort in Norway. The snowfall makes it possible for Trysil to open more slopes and lifts for the upcoming weekend, said Jan Linstad, Trysil ski area’s manager.
In Eastern Europe it’s a more mixed picture with some warm temperatures limiting cover. However Slovenian areas are open and Bansko has opened in Bulgaria with largely machine made snow.
In Scotland The Lecht re-opened last week before closing for a second time in November as the snow thawed. However more snow fell yesterday (Tuesday, December 2), temperatures remain well below freezing and heavy snow is forecast for tomorrow, Thursday (December 4), raising hopes of a weekend re-opening.
In North America the picture has improved dramatically in Colorado, just as it did this time last year before a meteoric snowfall season in which several resorts set record snowfall figures after a warm November 2007. One of the best reports is from Vail which has had 63cm (25 inches) of snow in the past week. Nearby Copper Mountain has also been able to open its Superpipe, the first on the continent this season. Conditions are generally less good on the country’s West coast however with delayed openings or limited cover at many ski areas.
Further north it’s a mixed picture in Western Canada with Mount Washington announcing it will delay its opening due, planned for this Friday, December 5, due to lack of snow.
“We have patchy snow on the ground right now after some rainfall last weekend,” explains resort spokesperson Brent Curtain. “We need to see approximately one metre of snow on the ground before we can begin slope preparations for our opening day.”
Further north still however Alyeska in Alaska has opened with a huge five metre (200 inch) base, although temperatures were reported to be as low as a seriously chilly 8F at the ski area summit on Monday.
On the other side of the region one of the early openers, Marmot Basin in Alberta, which has already seen 89cm (three feet) of snow this winter, opening another five runs.
On North America’s East Coast most resorts are open and in the case of resorts in states like Maine and Vermont reporting “The best start to the season for years.” with a foot (30cm) or more of natural snowfall at most, topped up by the extensive snowmaking systems common in the area.
Further afield Japan has had its first taste of winter too. Grand Hirafu in Niseko opened on 22nd November with things not looking promising and very little snow in the village and just a light cover of snow on the top of the resort. True to its self-proclaimed status of “powder capital of the world” however, over a metre (40 inches) of snow then fell in just three days.
Visit www.skiinfo.com to sign up for powder alarms from your favourite resorts, check current snow conditions and projected snowfalls with snow finder as well as exchange news and views in the Skier’ Lounge.

■      ЕКОНОМІКА: Може — 5, а може — 9
4 грудня, 2008
Українські та міжнародні фахівці досі намагаються розібратися в тому, чому українська гривня так низько опустилася щодо долара й євро
Чому так сталося? До прикладу, Президент вважає, що в такій ситуації на валютному ринку винні психо¬логічний попит на валюту, а також спекуляції на ринку, мовляв, інших причин нема. Тобто, як зав¬жди, винна невістка.
А от економісти зі світовим іменем стверджують про¬тилежне. Навіть більше, вони звинувачують уряд у про¬валі економічної політики. На їхнє переконання, основна причина негараздів — негативні торговельні та платіжні балан¬си, їх треба коригувати зовсім не з допомогою механізмів кур¬сової політики.
Зокрема Шигео Катцу, віце-президент Світового банку, стверджує: "Уперше за десять останніх років Україна входить у стан рецесії, потерпаючи вод¬ночас від різкого погіршення умов торгівлі та зовнішніх фінансових шоків, які виявили¬ся значно глибшими, ніж пе¬редбачалося. Однак вона му¬сить розплачуватися і за кілька років незбалансованого еко¬номічного зростання, двигу¬ном якого було споживання, і за непослідовну макроеконо-мічну політику, яка не була ви¬важеною, а радше залежала від економічних циклів, шо при¬звело до збільшення масштабів необхідних коригувань".
— Сьогодні сформувався ряд фундаментальних причин для девальвації національної валю¬ти, — каже Віталій Вавришук,
експерт інвестиційної ком¬панії "Dragon Capital". — Зви¬чайно, ще діє й тимчасовий фактор ажіотажного попиту. Але, поза сумнівом, роль цьо¬го фактора з часом значно по¬слабиться, курс гривні до дола¬ра досягне певного мінімаль¬ного рівня, після чого почнеть¬ся зворотний процес.
— То в чому основні причини здешевлення гривні?
— їх дві. Перша — зростання дефіциту торговельного балан¬су і, як результат, збільшення дефіциту поточного рахунку. Друга причина — закриття до¬ступу українських резидентів до зовнішніх ринків.
Якщо раніше дефіцит пла¬тіжного балансу повною мірою перекривався за рахунок при¬току іноземного капіталу, у тому числі за рахунок запози¬чень комерційних банків і
компаній реального сектора, то з початком світової фінансової кризи іноземні позичальники відмовляються пролонговувати кредити для українських банків та компаній і вимагають повер¬нення позик, термін погашен¬ня по яких спливає.
— І все ж чимало хто каже, що такої сильної девальвації гривні могло б і не бути, якби проблему негативного торговельного саль¬до розв'язували не лише з допо¬могою механізмів курсової по¬літики...
—  Можна було вжити не¬обхідних попереджувальних за¬ходів ще 2007 року — на почат¬ку 2008-го. У такому разі дева¬львація гривні не була б такою різкою і глибокою. Справді, за останній рік серйозно збіль-шилисьдисбаланси в зовнішній торгівлі. На певному етапі Нацбанку треба було зробити
більш жорсткими умови залу¬чення іноземних коштів, які потім направляли на споживче кредитування. Зростання, об¬сягів споживчого кредитування призвело до зростання імпорту, зокрема автомобілів, який на сьогодні формує значну части¬ну дефіциту торгівлі. НБУ мав достатній інструментарій для того, щоб забезпечити більш збалансований притік інозем¬ного капіталу протягом 2007 — 2008 років і дешо стримати спо¬живче кредитування.
—• Якими б мали бути нині дії влади?
— Сьогодні на порядку денно¬му вже стоїть не питання сис¬темних реформ, а питання вжиття оперативних і дієвих за¬ходів для мінімізації коротко¬строкових ризиків, що з'явля¬ються у зв'язку з девальвацією національної валюти. Основне
завдання для НБУ — збити ажіо-тажний попит на валюту насе¬лення та комерційних структур.
— Чи правда, що девальвуван¬ня гривні буде певним чином вигідне урядові, аби підтримати експортерів і, можливо, власні підприємства?
— Очевидно, що девальвація національної валюти вигідна для експортерів, але лише тоді, коли є активні світові ринки й існує попит на продукцію. Про¬те зараз великих ринків збуту немає, тому здешевлення грив¬ні тільки трохи пом'якшує не¬гативні наслідки зменшення обсягів виробництва.
— Що може змінити ситуацію?
— У другій половині 2009 року можна сподіватися поліпшення показників поточного рахунку, передусім завдяки зменшенню імпорту. Прогнозуємо, що впро¬довж 2009-го через здешевлення національної валюти та скоро¬чення реальних доходів населен¬ня серйозно зменшиться попит на імпортну продукцію. Як ре¬зультат, дефіцит торгівлі товара¬ми знизиться із 16 мільярдів до¬ларів 2008-го до 10 мільярдів на¬ступного рюку. Фактор скоро¬чення дефіциту торговельного балансу відіграватиме стабілі¬заційну роль на валютному ри¬нку. За нашими розрахунками, рівноважний середньорічний рівень обмінного курсу упро¬довж 2009-го може становити 7 — 7,5 гривні за долар.

■      ЕКОНОМІКА: Економлять усі!
4 ГРУДНЯ 2008
Навіть українські зірки розробили власні антикризові плани
Те, що діється остан¬нім часом в Україні, зачепило всіх. Україн¬цям довелося згадати старе забуте слово "економія та затягти паски...
Не виняток — і зірки, адже вони живуть не на Марсі й також ходять щодня в магазини й на базар... Які вони мають рецепти виживання?
Ш Володимир ГОРЯНСЬКИЙ, актор:
Порада — Варто замислитись над тим, як заощадити сімейний бюджет. Скла¬діть список і викресліть ті речі, без яких можна обійтися. Але я раджу на продуктах не економити, бо здо¬ров'я — важливіше за всілякі кри¬зи.
Побажання — Знаєте, недавно мій друг теле¬фонує до мене з Канади і каже: "Я чув, що в Україні криза. У нас теж. Але ми про неї лише чуємо, але не відчуваємо". Так-от, я хотів би, щоб наші земляки говорили так само.
Іннеса БРАТУЩИК, заслужена артистка України:
Порада — Навіть якщо у вашому хо¬лодильнику лише картопля, бу¬ряк та морква, з них можна при¬готувати смачні й поживні стра¬ви. Гарно прикрасити — і маєте свято! А зваживши, шо зараз — піст, то завдання трошки еконо¬мити на продуктах видається ле¬гшим.
Побажання — Не знаю кращих ліків від будь-яких негараздів за кохання. Нехай це звучить надто лірично, проте коли в людини на душі весна, то й ма¬теріальну кризу пережити легше. Поганого довкола так багато, що тільки-но на ньому починаєш заци¬клюватися, виходів із ситуації стає все менше.
Павло ДВОРСЬКИЙ, співак:
Порада —  Хочу порадити дуже простий рецепт сніданку для усією сім! До¬машній сир розмішуєте із сухофрук¬тами. Якщо є в холодильнику варе¬не згущене молоко, можете додати ложку. Усе перемішати, і цю пасту можна намащувати на хліб або про¬сто їсти ложкою. Такий рецепт спо¬добається усім, особливо тим, в кого в родині є маленькі діти. Це корисно і смачно.
Побажання
—  Нам, українцям, зараз варто взяти себе в руки. Треба більше спілкуватися з друзями, рідними та близькими. Важливо — підтри¬мувати одне одного в такий скрут¬ний для нас час. Думаймо про те, що всі ці негаразди тимчасові, адже після зливи завжди світить сонце.
Славко НУДИК, "Пікардійська терція":
Порада —  Раджу всім відмовитися від дорогих покупок, зокрема авто¬мобілів. Нині ж чомусь навпаки ба¬гато людей побігло в автосалони, аби вкласти гроші в транспортний засіб. Це неправильний спосіб витрачання грошей, які люди поки що мають. Однак такими ми вже є — інерційно заспокоюємо себе непотрібними речима.
Побажання — Переживати такі події треба згур¬тувавшись. В Україну вже не раз навідувалися важкі часи, були періоди, коли не вистачало на найнеобхідніше... Нині найгірше те, що ніхто не знає, чого чекати завтра. Звісно, крім тієї люди¬ни, яка заварила цю кашу.
Алла КУДЛАЙ, народна артистка України:
Порада —  Сьогодні слід відмовитись від делікатесів (якщо вони були на ва¬шому столі) та повернутись до про¬стих українських страв. Це і корис¬но, і відносно недорого.
Побажання — Попри кризу, не треба забува¬ти про поліпшення настрою. Якщо буде така можливість, обов'язково сходіть на якийсь концерт. Нехай не зірки, а якогось не надто відомого колективу... Ось побачите: після концерту на душі стане легше!
РУСЛАНА, переможниця "Євробачення":
Порада — Хочу порадити поспіхом не заби¬рати грошей із банків, бо це лише погіршить ситуацію. Також раджу ви¬трачати кошти на найнеобхідніше. Лю¬бителям ярликів відомих брендів на одязі слід спинитися. Якісний одяг мож¬на купити і за значно помірнішою ціною. Поміркованість — це найкраща подру¬га людини, особливо в умовах кризи.
Побажання —  Скажу коротко: нехай ця чор¬на смуга в нашому житті якомога швидше закінчиться!

■      ЕКОНОМІКА: А кризу — проспали!
4 грудня, 2008
Ще в грудні 2007 року МВФ описав сценарій кризи у нашій країні
Те, що нині робиться в країні, інакше, як драмою мільйонів, не назвеш. Зупиняються підприємства, ска¬чуть до небачених висот долар та евро, доступу до кредитів немає. Бізнесмени — в шоці, а що вже говорити про зви¬чайних українців, яким так ніхто й не пояснив, звідки взялася так раптово ця криза і чому нині вони мають переби¬ватися на хлібі й воді? А може, владі було вигідно досі не помічати негараздів в економоці?
Читаю доповідь директора європейського департа¬менту МВФ Майкла Де-пплера, датовану груднем 2007 (!) року. Він ствержує, що си¬туація, яка склалася в Україні, дуже нагадує ту, що була в азійських країнах 10 років тому. І головні фактори ризику — споживчий бум, збільшення темпів кредитування та фік¬сований валютний курс.
А щоб уникнути великих про¬блем в економіці, Фонд, зок¬рема, радить ретельніше конт¬ролювати банківську сферу, перевіряти платоспроможність позичальників.
Про те, що світова криза не омине й Україну, говорили і члени Академії наук України ще навесні. Але, вочевидь, та¬ких дзвіночків для нашої влади було замало. Про це розмовля-
ємо з відомим економістом Олексієм Бліновим та Вале-рієм Новицьким, заступником директора з наукової роботи Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
НЕГАРАЗДИ ПОЧАЛИСЯ НАВЕСНІ
—  Панове, чи можна було за макроекономічними показниками України ще на початку року спро-гнозувати нинішню кризу? Чи, може, за чимсь іншим?
* Олексій БЛІНОВ:
—  Першими, що почали го¬ворити про кризу, були власне опозиційні економісти та за¬хідні аналітики. У зарубіжній пресі вони звертали увагу на зростання темпів доходів насе¬лення за останні два-три роки. Мовляв, продуктивність праці зростає в нас повільніше, ніж зарплата. На жаль, і експерти, і уряд вважали, що Україна схо¬жа на Китай і ми можемо зрос¬тати десять років поспіль без ніякого клопоту.
У принципі, негативні явища для України почалися навесні цього року, у квітні-травні. Тоді ми фактично мали першу хви¬лю української кризи. Це дуже добре знають ті, що працюють на ринках капіталу.
Валерій НОВИЦЬКИЙ:
— Про кризу попереджали і науковці АН України, і неза¬лежні експерти, які щось чита¬ли в закордонній пресі. Але хто до них дослухався?! Ще на по¬чатку цього року було очевид¬но, що назрівають труднощі. Поширювалася ідеологічна пропаганда: долар буде опуска¬тися. Натомість він піднімався.
Назрівали негаразди на аме¬риканському фондовому рин-
ку. Було зрозуміло, що рано чи пізно і в нас мало щось "вибух¬нути". Тільки некваліфіко-ваний економіст міг вважати, що України криза не торкнеть¬ся. Більше того: в Україні нині більші клопоти, ніж в інших країнах!
У нас насамперед серйозна структурна криза. Бо Україна не має ніяких захисних інстру¬ментів для своєї економіки.
ВОНА ПРИЙШЛА ВЧАСНО
—  Чимало експертів вважає: якби криза постукала до нас пізніше, у 2009 році, то ми були б у гіршому становищі...
Олексій БЛІНОВ:
—  Думаю, що так. Якби не було кризи ліквідності навесні цього року, обмеження креди¬тування, то банківська систе¬ма до 2009 року мала би удвічі більші проблеми, ніж тепер.
Нині я б сказав, що криза по¬стукала до нас вчасно. Бо вона оздоровлюватиме економіку. Тепер яка перша реакція укра¬їнських підприємств на кризу? Скорочувати витрати. За остан¬ні два роки витрати на наших підприємствах зростали швид¬ше, аніж вартість готової про¬дукції. Безумовно, це вело нашу країну на шлях погіршення конкурентоспроможності. Це була така собі бомба сповіль¬неної дії. Рано чи пізно вона б вибухнула. І, власне, завдяки кризі оздоровлення почалося раніше.
—  Як розвиватимуться події далі?
Валерій НОВИЦЬКИЙ:
— Ми маємо дуже неефекти¬вну економіку, залежну від зовнішнього попиту. А еко-
номіка є нестабільною, коли вона несамостійна. А що дієть¬ся в Україні? У вісімдесяті роки вона була одним із світових тех¬нологічних лідерів, а сьогодні — аутсайдер. Дві третини нашої економіки — в середньому тех¬нологічному укладі, що типо¬вий для повоєнного періоду. Важка металургія і чавуно-містке машинобудування ста¬новлять дві третини економіки. Тут можна говорити не тіль¬ки про неефективність еко¬номіки, але й про абсолютну некомпетентність людей, що керують нею та інвестицій¬ними потоками. Таке вражен¬ня, що у нашій країні програ¬мується відставання. Тому по¬чинати треба з програми цільових підходів до модер¬нізації української економіки.
Олексій БЛІНОВ:
— Половина вирішення на¬ших проблем лежить за кордо¬ном. Україна є відкритою еко^ номікою, у нас велика за¬лежність від зовнішньої еко¬номічної кон'юнктури. Значна частина економіки сконцент¬рована в кількох галузях (тій самій металургійній та хіміч¬ній), тому все залежить від по¬новлення зовнішнього попиту та зростання цін нашої про¬дукції. Гадаю, що це може ста¬тись у травні 2009 року.
Але ми маємо бути перед со¬бою відвертими. Останнім ча¬сом цей ринок праці був пере¬грітий. Я знаю багато при¬кладів, коли люди отримували дуже великі гроші, набагато більші, ніж середня зарплата по Україні, але давали віддачу на¬багато меншу, ніж на середню зарплату.


■      ПОВІНЬ: Венеція "плаває"
4 грудня, 2008

95% території славнозвісної Венеції опинилося під водою через сильний вітер із боку Адріатичного моря. Рівень води у Венеційській лагуні "^Zl%n! Zfcm вище іа середній. Такого паводку в місті не реєстрували з 1986 року^Дл»і турист це незабутні кадри і, певна річ, великі незручності. А от юторичним лам яткам та музейним експонатам, якщо рівень води підвищиться ще трохи, пророкують руйнування і знищення, як це вже було 1966 року…



■      Ліси ще горять
4 грудня, 2008
Пожежники намагаються загасити палаючий ліс у Бериславському районі Херсонської області. Хоч в Україні нещодавно вперше створено загін протипожежної авіації, у розпорядженні якого є 4 нові пожежні літаки АН-32-П. вони значно потужніші за вертольоти. Протягом цього року сталося 1300 ліових пожеж. відколи почалась спека, 350 гектарів лісу згоріло на Чернігівщині, 900 гектарів - на Харківщині.

■      ЕКОНОМІКА: Криза скасовується!
4 грудня, 2008
Фахівці стверджують: можна не заощаджувати, головне - правильно витрачати
Мабуть, немає жодної країни, де б економісти, соціологи й інші фахівці, піклуючись про добробут співгромадян, не розробляли б рекомендації,  як у період економічної кризи вберегти сімейний бюджет від зайвих витрат. Наприклад, іспанське товариство споживачів радить співгромадянам поменше ганяти на дорогах...і користуватися скороварками.   Американцям радять поменше відвідувати ресторани в обідню перерву й готувати вдома, а замість консервованих перейти на свіжі сезонні овочі й фрукти.  Українські фахівці радять уникати імпульсивних  покупок.   Необдумані витрати, вважають вони, навряд чи принесуть задоволення, а от на товщині гаманця відіб'ються напевно. Автомобілістам рекомендується брати дорогою на роботу попутників,  щоб відшкодувати витрати на бензин. А всім, хто хоче заощадити на розмовах по мобільному телефону, звернути увагу на святкові пропозиції операторів.
Ми провели невеличке редак¬ційне дослідження й попросили українців поділитися власними рецептами збереження сімейного бюджету.
Олена Сергіївна, терапевт, 44 роки У нашій родині давно так за¬ведено: за покупками ходити зі списком. Прикидаю, скільки гро¬шей мені обійдуться заплановані покупки і беру певну суму. Тоді не буде спокуси купувати різний непотрібний дріб'язок. А ще знаю, якщо зайду в магазин голодна, обов'язково накуплю зайвого. У магазині ж звертаю увагу на зниж¬ки, купую тільки сезонні фрукти й овочі. У них і користі більше, і коштують дешевше. Сергій, програміст, 29 років Я дуже часто користуюся Інтер¬натом і мобільним телефоном. Намагаюся постійно стежити за акц¬іями, новими пропозиціями -особливо до свят. Правда, якщо звертати увагу тільки на розцін¬ки, то можна дуже прогадати з як¬істю. 1 тоді не економія, а навпаки - розтрати. Тому обрав перевіре¬ного часом великого оператора з покриттям по всій Україні, тим більше, що зараз можна дуже виг¬ідно на контракт МТС підключи¬тися

Оксана, журналістка, 31 рік Я от згадала бабусин спосіб поповнювати гардероб теплими речами. Шкарпетки, светри, ру¬кавиці й шарфи можна ж плести самостійно, як колись робили. Ви¬ходять ексклюзивні речі й, до речі, гарний подарунок друзям.
Андрій, менеджер з продажу, 49 років Мене батьки у свій час при¬вчили, а я тепер своїх дітей вчу раціонально розподіляти витрати: на квартплату, електроенергію, на проїзд, на продукти харчування - скільки нашій родині приблиз¬но потрібно на місяць на постійні витрати, частину коштів лишає¬мо "про всяк випадок" й на на¬вчання дітям відкладаємо. Доб¬ре, що питання з витратами на телефон у нашій родині вирішено давно - у нас із дружиною, у донь¬ки й сина один оператор мобіль¬ного зв'язку, а розмови в мережі МТС безкоштовні. От недавно до¬відався, якщо перейти на Но¬ворічні тарифи МТС, то плюс до всього, отримаєш ще й більше місяця безкоштовного спілкуван¬ня на рік - по 3 дні кожні ЗО днів. Так що тут я спокійний.
От така вигідна математика виходить. А "зайві" гроші наба¬гато приємніше витратити на по¬дарунки до зимових свят.


■      ЕКОНОМІКА: Хліба чи видовищ? Хліба!  
4 грудня, 2008
Забава до рання чи скромна вечірка!
Керівник агенції з організації святкових за¬ходів Олег Михальчук, більш відомий як ведучий радіо «Львівська хвиля» Доцик, прогнозує "інфляцію" на ринку "корлоративів" на рівні "70, а то і більше відсотків". "Торік у такий час на передноворічні вечори я мав п'ять замовлених забав,
-  казав він "ВЗ". - Зараз
-   лише одну. Потенційні клієнти не те що не торгують¬ся, - навіть не телефонують, аби поцікавитися, що пропо¬нуємо і на яких умовах. Ар¬тисти жаліються мені, що в них один за одним "злітають*' "корпоративи" - навіть ті, що уже були домовлені».. Якщо зазвичай співаки перед Но¬вим роком, найбільш "вро¬жайним" для них періодом, піднімали ціни, тепер опус¬кають їх. Навіть самі напро¬шуються поспівати... Еконо¬мічна криза не вдарить хіба що по артистах першого еше¬лону - їх хтось замовить. Та, без сумніву, кількість тих, хто готовий викласти за виступ відомої української рок-гру¬пи у новорічну ніч 50 тисяч евро, різко зменшиться. Кері¬вники однієї потужної ком-
панії заявили одному із про¬дюсерів: "Ми з компаньйо¬нами втратили мільйони -нам не до святкування". Чув і про таке: працівники однієї великої фірми, які звикли гу¬ляти на широку ногу, танцю¬ючи під виступи знаних ар¬тистів, цьогоріч самі скида¬ються на п'янку... Тому більшість святкувань перей¬дуть у формат "музика-веду-чий". Люди - не проти погу¬ляти, та через невпевненість у завтрашньому дні з остра¬хом наважуються витрачати гроші".
Директор компанії "Дік-Арт" Ігор Сидор оці¬нює ситуацію більш оптимі¬стично. За його прогнозами, новорічні "апетити" ук¬раїнців щодо "посидіти-погу-ляти" зменшаться відсотків на 30. "Фірм, які раніше за¬мовляли великі "корпорати¬ви", бюджети яких могли ся¬гати 300-600 тис. грн., цьо¬горіч, звісно, поменшає, - ка¬зав Ігор Сидор "ВЗ". - Якщо торік станом на кінець листопада наша компанія мала прописані щоденні заходи на три тижні: від 20-х чисел грудня - і до Різдва, то зараз, в аналогічний період, ми не маємо жодного замовлення... Та зовсім святкування не припиняться. Прогнозую: з 10 грудня - наплив клієнтів. Ке¬рівники фірм, не бажаючи відмовляти своїм працівни¬кам, які трудилися протягом року, у задоволенні, зупи¬няться на більш скромних варіантах вечірок. Наша ком¬панія розробила цікавий і не¬дорогий сценарій забави -просто в офісі: зі святковим столом, Миколаєм або Дідом Морозом. З розрахунку на осо¬бу виходить близько 200 грн Якби до такого святкування додати виступ зірки Першого ешелону української сцени, скажімо Ані Лорак (а зірки в офісі не співають - для них потрібно замовляти клуб чи ресторан), вартість збіль¬шиться суттєво. Участь у овяті артиста локального&аЪщта-бу дозволить зекономити".

■      ЕКОНОМІКА: Уже купуємо
4 ГРУДНЯ 2008 РОКУ
Сімдесят відсотків киян уже зробили або робитимуть продуктові запаси у зв'язку з економічною кризою.
Про це повідомила соціологічна служба фонду "Соціальні перспективи", яка наприкінці листопада опитала жителів столиці.
"Переважна більшість киян запевнила нас, що має удома невеличкі запаси продуктів або ж збирається зробити їх найближ¬чим часом, — говорить у коментарі для "Експресу" куратор опитування Людмила Василевська. — За нашими даними, лише 4,3 відсотка киян не мають наміру якось убезпечуватися від можливих економічних потрясінь. Це переважно молоді люди віком до 25 років або ж ті, хто може похвалитися високими статками".
Серед продуктів, які кияни найчастіше зберігають "на майбутнє", — крупи, картопля та домашні закрутки: огірки, помідори й варення.
"Ті, хто пережив кризи початку 90-х та 1998 року, ставляться до майбутнього більш серйозно і не покладаються лише на грошові заощадження", — зазначає Людмила Василевська.

■      ECONOMY: Food Snatch
December 4, 2008
An incident in Ohio has raised fears that food stocks are about to be snatched by Gestapo food cops trying to stop the population from growing their own food or creating personal food stocks in anticipation of shortages in the future.

Swat Team Conducts Food Raid in Rural Ohio
December 4, 2008
http://www.crossroad.to/articles2/08/swat-team.htm
On Monday, December 1, a SWAT team with semi-automatic rifles entered the private home of the Stowers family in LaGrange, Ohio, herded the family onto the couches in the living room, and kept guns trained on parents, children, infants and toddlers, from approximately 11 AM to 8 PM. The team was aggressive and belligerent. The children were quite traumatized. The family was not permitted a phone call, and they were not told what crime they were being charged with. They were not read their rights. Over ten thousand dollars worth of food was taken, including the family's personal stock of food for the coming year. Presumably Manna Storehouse might eventually be charged with running a retail establishment without a license. Why then the Gestapo-type interrogation for a 3rd degree misdemeanor charge? This incident has raised the ominous specter of a restrictive new era in State regulation and enforcement over the nation's private food supply. After the first contact by state officials, Manna Storehouse reportedly wrote them a letter requesting assistance and guidelines for complying with the law. This letter was never answered.
Food cooperatives and buying clubs have been an active part of the American landscape for over a generation. The state of Ohio boasts the second largest Amish population in the country. Many of the Amish live on acreages where they raise their own food, not unlike Manna Storehouse, and sell off the extras to neighbors and church members. There is a sense of foreboding that this state crackdown on a longstanding, reputable food cooperative operation could adversely impact the peaceful agrarian way of life not only for the Amish, but homeschoolers and those families living off the land on rural acreages. It raises the disturbing possibility that it could become a crime to raise your own food, buy eggs from the farmer down the road, or butcher your own chickens for family and friends - bustling activities that routinely take place in backwater America.

The Zetas have long warned against hoarding for this reason.

■      Chickens As Pets: An Urban Farmstead
December 5, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/12/05/chickens-as-pets-an-urban_n_148794.html
Erik Knutzen and Kelly Coyne started keeping chickens in their Echo Park backyard a little more than a year ago. The two are co-authors of "The Urban Homestead," a handbook for city dwellers who want to live off the land as much as possible, and the couple were interested in taking their urban farming experiments a step beyond harvesting artichokes, blueberries and zucchinis. So last summer they purchased four chicks, and now they are obsessed. Any urban dweller interested in living green has good reason to keep chickens. They reduce garbage by eating your leftovers mixed in with their feed, and they will pick off those irritating caterpillars destroying the vegetable garden. Their poop is an excellent composting aid, and they will even trim your grass and weed for you, if you let them. Added benefits: farm-fresh eggs right from the backyard.

■      SLOWING ROTATION: Time again to put the clocks back - one second?
Dec 09 2008
[link to www.3news.co.nz]
With a brutal economic slowdown, 2008 may feel as if it will never end. Now the world's timekeepers are making it even longer by adding a leap second to the last day of the year.
Along with the economy, the Earth itself is slowing down, requiring timekeepers to add an extra second to their atomic clocks to keep in sync with Earth's slightly slowing rotation. So an extra second will be tacked on to December 31 after 659pm and before 7pm Eastern Standard Time.
That extra second will make 2008 - already long with an extra day on February 29 - the longest year since 1992.
The decision to add an extra second was made by an international consortium of timekeepers, whose American arm announced it Monday. World commerce and digital technology depend on accurate to-the-second timekeeping, said Geoff Chester, spokesman for the US Naval Observatory in Washington, responsible for one-third of the world's atomic clocks.
Most cellular phone providers and computer operating systems check with the world's atomic clocks and update their time to add the leap second automatically, he said.
The world started adding leap seconds in 1972, sometimes twice a year. This is first leap second since December 31, 2005. This is the fourth year to have a leap day and a leap second.
At the Naval Observatory they have a party at 660pm.
"We watch the clock and make sure nothing breaks," Chester said. "It's an early New Year's celebration." A brief one.

■      СПОВІЛЬНЕННЯ ОБЕРТАННЯ: ДО 2008 РОКУ ДОДАДУТЬ ОДНУ СЕКУНДУ
10 грудня, 2008
31 грудня до 2008 року, що минає, додадуть одну секунду. Так звана високосна секунда, або секунда координації, буде додана до звичного часу через нерівномірне обертання планети.
Рішення про "подовження" року було прийнято на міжнародному консорціумі хронометристів. Внесення необхідних виправлень у календар стало можливим після винаходу в 1949 році атомного годинника, який до сьогоднішнього дня є найбільш точними серед існуючих типів хронометрів.
Вчені, які зібралися на засіданні, присвяченому додаванню в календар ще однієї секунди, заявили, що всі годинники, встановлені в мобільних телефонах і комп'ютерах, автоматично продовжать 2008 рік.
Перші коректування стандартного часу були зроблені в 1972 році. З того часу додаткова секунда може приплюсовуватися до року наприкінці доби або 31 грудня, або 30 червня. Таким чином, у день продовження року після 23 годин 59 хвилин і 59 секунд наступає час, рівним 23 годинам 59 хвилинам і 60 секундам. Востаннє секунда координації була додана 31 грудня 2005 року.
Нинішнє коректування часу дозволить високосному 2008 року стати найдовшим за останні 16 років. Відзначимо, що обертання Землі з часом уповільнюється, що може стати причиною більш частого введення в календар секунди координації.
lenta.ru


■      About Leap Seconds – December 2008 Leap Second
http://www.timeanddate.com/
Leap seconds are added to keep the clocks synchronized with the Earth's rotation.
Basic details
The second is the base unit for modern time keeping. The second was previously defined based on the Earth's rotation, but because modern atomic clocks are more accurate than the Earth's rotation the definition was changed in 1967. A second is currently defined as being the duration of 9,192,631,770 periods/oscillations of radiation from a Cesium-133 atom at the ground state (near 0 Kelvin - coldest possible).
The Earth is rotating slower and slower over time, while the atomic clocks are not slowing down. On one average day the difference is around 0.002 seconds, which means around 1 second in 500 days. In order to synchronize the atomic clocks with the Earth's observed rotation, the atomic clocks are occasionally instructed to add an extra second – the leap second. Leap seconds are inserted so that the difference between the UTC (Coordinated Universal Time) and UT1 (mean solar time - observed Earth rotation) is kept below 0.9 seconds.
The leap second is added in the end of June or December. It is also possible to have a negative leap second, where one second is removed, in a case where the Earth is rotating faster, but such a negative second has never been used, and is rather unlikely to be used in the future.
How are leap seconds declared?
The International Earth Rotation and Reference System Service (IERS) observes the Earth's rotation and nearly 6 months in advance (January and July) a "Bulletin C" message is sent out, which reports whether or not to add a leap second in the end of June and December.
How leap seconds are inserted
Leap seconds are inserted at the end of June or December as an additional second after 23:59:59 UTC (Universal Time Coordinated). The additional second is the 61st second of the last minute of the month, and it is written as 23:59:60 (or 11:59:60 PM in 12-hour format).
The second is inserted at the same time all over the world - the actual local time will therefore depend on the time zone. Only regions in the UTC time zone will add the second just before midnight, for time zones east of UTC, the second will be added the next day (first day in January or July), for time zones west of UTC, the second will be added earlier on the same day as for UTC.
Leap second on 2008-12-31 23:59:60 UTC
The next leap second will be inserted like this, in the UTC time scale, and corresponding times elsewhere in the world. (2008-12-31 means December 31, 2008, and 2009-01-01 means January 1, 2009).

UTC Date    UTC Time    Local time world-wide
2008-12-31    23:59:57    Corresponding times

2008-12-31    23:59:58    Corresponding times

2008-12-31    23:59:59    Corresponding times

2008-12-31    23:59:60    Leap second added
2009-01-01    00:00:00    Corresponding times

2009-01-01    00:00:01    Corresponding times

2009-01-01    00:00:02    Corresponding times


Leap second announcement of July 2008
The latest leap second bulletin sent by IERS on 4 July 2008 is displayed here:

                                   UTC TIME STEP
                            on the 1st of January 2009
                    

 A positive leap second will be introduced at the end of December 2008.
 The sequence of dates of the UTC second markers will be:      
      
                          2008 December 31,     23h 59m 59s
                          2008 December 31,     23h 59m 60s
                          2009 January   1,      0h  0m  0s
            
 The difference between UTC and the International Atomic Time TAI is:

  from 2006 January 1, 0h UTC, to 2009 January 1  0h UTC  : UTC-TAI = - 33s
  from 2009 January 1, 0h UTC, until further notice       : UTC-TAI = - 34s
 
 Leap seconds can be introduced in UTC at the end of the months of December
 or June, depending on the evolution of UT1-TAI. Bulletin C is mailed every
 six months, either to announce a time step in UTC or to confirm that there
will be no time step at the next possible date.

                                              Daniel GAMBIS
                                              Head      
                                              Earth Orientation Center of IERS
                          Observatoire de Paris, France
The next message will be announced in January 2009 and will tell if there will be a leap second in June 2009 (earliest possiblity, but unlikely).

Historic leap seconds
The following table shows all leap seconds that have been added so far.
UTC–TAI means the difference between the civil time (UTC) which is kept within 0.9 seconds from Earth's rotation and the International Atomic Time (TAI) which does not care about the Earth's rotation, but rather observations of the Cesium-133 atom. A difference of 33 seconds means that the Earth has slowed by 33 seconds compared with TAI since 1958 (when TAI and UTC were the same). The difference between UTC and TAI was defined as 10 seconds from January 1972 and the first leap second was added in June 1972.

UTC Date    UTC Time    UTC–TAI after insertion
1972-06-30    23:59:60    -11 seconds
1972-12-31    23:59:60    -12 seconds
1973-12-31    23:59:60    -13 seconds
1974-12-31    23:59:60    -14 seconds
1975-12-31    23:59:60    -15 seconds
1976-12-31    23:59:60    -16 seconds
1977-12-31    23:59:60    -17 seconds
1978-12-31    23:59:60    -18 seconds
1979-12-31    23:59:60    -19 seconds
1981-06-30    23:59:60    -20 seconds
1982-06-30    23:59:60    -21 seconds
1983-06-30    23:59:60    -22 seconds
1985-06-30    23:59:60    -23 seconds
1987-12-31    23:59:60    -24 seconds
1989-12-31    23:59:60    -25 seconds
1990-12-31    23:59:60    -26 seconds
1992-06-30    23:59:60    -27 seconds
1993-06-30    23:59:60    -28 seconds
1994-06-30    23:59:60    -29 seconds
1995-12-31    23:59:60    -30 seconds
1997-06-30    23:59:60    -31 seconds
1998-12-31    23:59:60    -32 seconds
2005-12-31    23:59:60    -33 seconds
2008-12-31    23:59:60    -34 seconds

Next leap second not yet known

Future for leap seconds
There have been proposals for changing the current time scale, so that UTC is no longer tied so closely with the earth's rotation. Over years, this will lead to minutes and eventually hours of difference, so maybe something like a leap hour will be needed to maintain some synchronization between the day and night and the clock.
It is not yet decided what will happen.


■      2008 One Of The Worst Years For Disaster Losses: Insurer
11-Dec-08
[link to planetark.org]
POZNAN - Weather-related disasters and earthquakes are likely to make 2008 the second most costly year for insurers after 2005, when Hurricane Katrina struck the United States, a leading insurer said on Wednesday.
Losses in 2008 are around $160 billion so far, Thomas Loster, chair of Munich Re Foundation, told Reuters on the sidelines of December 1-12 climate talks in Poznan, Poland.
He said it was likely to have been surpassed only by 2005, when Katrina contributed to losses of $220 billion.
Cyclone Nargis, which hit Myanmar in May, was the most deadly event of 2008 so far, claiming an estimated 84,500 lives. The most costly was May's earthquake in China.
Munich Re said in a study with the U.N. Environment Programme that weather-related disasters seemed to be on the rise, in line with forecasts by the U.N. Climate Panel that blames mankind for global warming.
"Since the 1980s, earthquakes have risen by around 50 percent but weather-related hazards such as major floods have increased by as much as 350 percent and those from wind storms have doubled," the report said.
The rise in more extreme weather is leading to greater risks for vulnerable countries and communities while straining global insurance markets, the organizations said in a statement.

■      ЕКОНОМІКА: Терпіти, терпіти і ще раз терпіти
11 грудня, 2008
Надія на те, що криза закінчиться відразу після Нового року, розвіюється як туман
Прогнози економістів стають дедалі песи-містичнішими. Дехто з них упевнений, що економіка почне відновлюватися аж 2012 року, а запра¬цює на повну потуж¬ність не раніш як 2015-го.
Коли насправді закін¬читься період неста¬більності й невпевне¬ності в завтрашньому дні, ми вирішили довідатися в еко-номістів-аналітиків.
Юрій ПРОЗОРОВ, гендирек¬тор консалтингової агенції "Дагда":
— Покращення ситуації, за оптимістичним сценарієм, бу¬де всередині 2010 року. Гасла про те, що вже навесні наступ¬ного року настане процвітан¬ня, як аналітик, я підтримати не можу. На жаль, ми бачимо, що велика депресія, про яку ми говорили, насправді ще не дійшла до свого дна. Тому 2009 рік буде досить важким.
Однак не буде такого, що ми впали на дно — і все. Руїн і за¬непаду впродовж ледь не чоти¬рьох літ, як дехто прогнозує, не буде. Зростання економіки
відбудеться за рахунок пере¬розподілу всередині секторів економіки. Наприклад, є про¬гнози, що кількість українсь¬ких банків значно зменшить¬ся, бо 1 70 банків для такої кра¬їни, як наша, забагато. І ці про¬гнози почнуть збуватися на¬ступного року.
Як на мене, після девальвації ми маємо дуже великі перспек¬тиви, дешева робоча сила ста¬не ще дешевшою. І оскільки ми ближче до Європи, ніж Китай, є надії нате, щодо нас 2010 року переноситимуть виробництва.
V Валерій КУЗЬМЕНКО,
кандидат економічних наук, державний експерт Національ¬ного інституту проблем міжна¬родної безпеки при РНБО України:
— Пік кризи припаде на 2009 — 2010 роки, саме тоді буде ос¬новне зниження обсягів виро¬бництва. А в 2011 — 2012 роках ми спостерігатимемо світову економічну депресію, перебу¬дову економіки світу для но¬вого розвитку. Він почнеться в наступні роки шляхом посту¬пового освоєння країнами інноваційних технологій.
Вихід України з кризи буде по¬в'язаний зі структурними змі¬нами в економіці, зокрема, зі зме-ншенням ролі металургійних корпорацій, та інноваційним оновленням економіки за раху¬нок проривних галузей нового технологічного укладу.
Олена СЛЬОЗКО, економіст Інституту світової економіки і міжнародних відносин:
— Криза призводить спочат-
ку до руйнування, а потім нау¬ково-технічний прогрес бере своє. Впроваджуються новітні розробки, відбувається пере¬орієнтація на нові рейки. І це виводить економіку з депресії. Відбувається піднесення. Вла¬сне в цьому полягає закон циклічності розвитку.
За прогнозами світових екс¬пертів, піднесення слід чека¬ти, починаючи з 2010 року.
Я Олександр ЖОЛУДЬ,
експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:
— Попит на українські това¬ри залишається досить низь¬ким, тому сподіватися суттє¬вих якісних змін усередині країни за будь-якої влади най¬ближчим часом не варто.
Щодо закінчення нестабіль¬ності: вважаю, що найбільший негатив у світовій рецесії буде приблизно в другому півріччі наступного року з поступовим пол іншенням уже 2010-го. Від¬повідно це покращення пози¬тивно вплине й на Україну.
Поліпшення відбудеться за¬вдяки тому, що ті "погані" бо¬рги, які сьогодні стримують банківську систему від взаєм¬ного кредитування, все ж таки буде подано в річних звітах і тим або іншим чином списа¬но. Відповідно, покращиться якість балансів банків, збіль шиться довіра до них і почне зростати кредитування. Воно призведе до відновлення стру¬ктурних проектів, що вплине на збільшення попиту на ме¬тал.

■      ЕКОНОМІКА: А тепер — дефіцит гривні!
11 грудня, 2008
При цьому курс долара далі зростає. Чому?
Банки ніяк не могли насититися дола¬рами: середній обсяг попиту на "зеле¬ний" становив понад 1 мільярд доларів, що втричі перевищило середньоденний попит весни та літа. Тепер же комер¬ційні банки відчувають труднощі із залученням гривні.
Але чому в умовах дефіциту гривні курс долара йде вгору? Хто ж його тоді й за що купує?!
На цю тему розмовля¬ємо з Олександром Мер-тенсом, президентом Міжнародного інституту бізнесу, та Миколою Ів-ченком, керівником ін¬формаційно-аналітич¬ного центру "Форекс клуб".
—  Панове, чи справді у банків тепер дефіцит грив¬ні?
Олександр MEPTEHC:
—  Я сказав би так: рі¬вень гривневої ліквід¬ності банків справді тро¬шки знизився. Тому що вони активно скуповува¬ли долари. Але говорити, що маємо дефиціт гривні — не зовсім правильно.
Ш Микола ІВЧЕНКО:
— Сьогодні на ринку є і дефіцит гривні, і дефіцит долара. Важко сказати, дефіцит чого на сьогодні більший? Можливо, таки долара. Річ у тому, що ча-стину тих кредитів, які комерційні банки брали від Нацбанку, вони витра¬чали на купівлю валюти, щоби розплачуватися за борги перед європейським грошовим ринком. Але інша частина таки пішла на спекулятивні операції. Це й простимулювало де¬фиціт долара та його зро¬стання.
Дефіцит гривні виник тому, що комерційні ба¬нки не можуть взяти гро¬ші від населення. Бо че¬рез "кризу довіри" люди просто не несуть їх у бан¬ки. А міжбанківський ри¬нок дуже дорогий. Та й кредити Нацбанку не зав¬ше доступні комерційним банкам.
— В умовах нестачі грив¬ні долар мав би падати. А у нас, навпаки, зростає...
Олександр MEPTEHC:
— Долар зростає тому, що маємо дефіцит україн-
ського платіжного балан¬су, розрахунку із зовніш¬нім світом.
Ш Микола ІВЧЕНКО:
—  І експорт у нас різко скорочується. Це призво¬дить до того, що пропо¬зиція валюти на міжбан-ківському ринку дуже ни¬зька. Імпорт теж скорочу¬ється, але набагато мен¬шими темпами, ніж екс¬порт. Приплив прямих інвестицій в країну май¬же нульовий. Середньост-рокові та довгострокові кредити комерційні бан¬ки взяти не можуть. У цих умовах об'єктивно знеці¬нюється національна ва¬люта.
— Що буде з гривнею на¬ступного року?
Ш Микола ІВЧЕНКО:
— Тепер гривня більш-менш стабілізується на рівні 7,50 — 7,60 за долар. До нового року різких стрибків курсу не буде. Наступного року усе зале¬жатиме від того, як роз¬виватимуться події, зок¬рема, чи буде попит на український метал та чи підвищаться ціни на ньо¬го. Якщо ціни потроху таки збільшуватимуться, то курс долара у нас може знизитися до рівня 6,80 — 7 гривень. Якщо ж криза поглиблюватиметься, то долар може коштувати і 8 — 8,5 гривні.


■      ЕКОНОМІКА: На сході країни бояться весни
11 ГРУДНЯ 2008
Найбільші заводи Запоріжжя і Луганська до березня наклали мораторій на звільнення
Безробіття, кажуть, суне до нас зі сходу країни. Адже саме там зосереджені галузі економіки, які найбільш вразливі й до світової фінансової кризи, і до того безладу в державі.
Чи справді ситуація на лівому березі Дніпра настільки критична, що тисячі, десятки тисяч людей загадуватимуть новорічної ночі єдине бажання — знайти роботу?
— Цікаво, що на папері скоро¬чень у нас майже нема, — каже Андрій Черкасов, директор Луган¬ського обласного центру зайня¬тості. — Бо сьогодні працівників звільняють не за скороченням штату, а, як правило, за згодою сторін. Та масових звільнень най¬ближчим часом у нас не передба¬чається.
Адже на Луганщині — величез¬ний дефіцит трудових ресурсів. І кожен працедавець добре знає — сьогодні звільниш спеціаліста, а завтра зі свічкою не знайдеш. Тому більшість підприємств утримує свої штати, як кажуть, до остан¬нього. Наприклад, Алчевський мет-комбінат наклав мораторій на звільнення до березня. Якщо пере¬живемо цю зиму, то загалом буде¬мо жити.
Та ситуація на регіональному ринку праці досить напружена. Кількість вакансій лише за листо¬пад зменшилася на 7 тисяч і ста¬новить приблизно 4 тисячі. Тобто загубили майже дві третини. Це при тому, що на обліку в центрі зайня¬тості — понад ЗО тисяч безро-
бітних. Конкурс на одне місце, як у найпрестижнішому вузі, — по 7 — 8 осіб.
Різко знизився і рівень оплати праці. По-перше, працівників, щоб не звільняти, перевели на дві тре¬тини тарифу. Отже, їхні заробітки зменшилися на 33%. Загалом по області зарплата поменшала на чверть. Це можна зрозуміти з місцевих бюджетів, які недобрали в листопаді 25% планових надхо¬джень. Власне через те, що менші зарплати, менший прибутковий по¬даток. Чи треба пояснювати, куди покотиться цей клубок далі?
— Десять років ми були певні того, що пік безробіття в нашому місті вже позаду, що ми до нього ніколи не повернемося, — починає розмову Владислав Драчов, дирек¬тор Запорізького міського центру зайнятості. — Ще до цьогорічного жовтня наше місто мало великий запас міцності на ринку праці. Що¬року створювалося понад 15 тисяч нових робочих місць. І наша стати¬стика виглядала так: на 5200 ва¬кансій було 3270 безробітних. Тоб¬то хоч на дві роботи влаштовуйся!
Буквально через місяць-другий виникла дзеркальна, тобто проти¬лежна ситуація. І сьогодні, станом на 1 грудня, на 2020 вакансій має¬мо вже 5030 безробітних. Чому ці показники помінялися місцями,
думаю, пояснювати не треба. Зви¬чайно, почалися звільнення, скоро¬чення.
Хоча ми прогнозуємо, що це не будуть масові акції. У місті працю¬ють 2326 юридичних осіб, і лише 72 з них (зокрема, такі гіганти індустрії, як "АвтоЗАЗ", "Дніпро-спецсталь", Завод залізничних шпал) подали в нашу службу повідомлення про те, що наприкінці січня — у лютому планують звіль¬нення, але загалом усього 1,5 ти¬сячі працівників. І не за скорочен¬ням, а за згодою сторін, щоб люди могли отримувати нормальні ви¬плати з безробіття.
Тобто підстав говорити про ма¬сові звільнення в Запоріжжі наразі нема. Але це за умови, що уряд візьме ситуацію у свої руки й за зиму виведе країну з кризи. Якщо цього не станеться, то прогнозува¬ти ситуацію не беруся. Вона оче¬видна — на вулицю викинуть де¬сятки тисяч працівників.
Й ось що дуже небезпечно: ми понад усе намагаємося втримати ринок праці, а підприємства при¬пинили виплачувати зарплати. Якщо в попередні місяці борг по місту був 5 мільйонів гривень, то в листопаді —- уже 20 мільйонів. Ви¬ходить, людей не скоротили, вони працюють, тільки грошей не отри¬мують. За такої ситуації і без¬робітним позаздриш. А ще ми зафіксували таку неприємну тен¬денцію: виправдовуючись тим, що в листопаді в місті впали обсяги продажу — продовольства на 12%, промтоварів на 18%, торговельні організації масово звільняють про¬давців. Щоб завтра набрати інших, але вже на меншу зарплату.

■      ЕКОНОМІКА: Тримайся за роботу зубами
11 ГРУДНЯ 2008
На вулиці можуть опинитися З мільйони нікому не потрібних працівників
Хто сьогодні найбільш вразливий на ринку праці? Кому вже завтра роботодавці вкажуть на вихід? Скільки людей ризикує втратити роботу найближчим часом? А коли можна буде з полегшенням зітхнути, що пік кризи минув і вакансії повертаються?
Ці запитання ми адресували завідувачеві відділу прогнозу¬вання ринку праці НДІ праці та зайнятості населен¬ня Валерію Покрищуку.
- Кому порадите триматися за роботу обома руками?
— І зубами. Уже сьогодні серед таких фінансисти, рієлтери, будівель¬ники, металурги, хіміки, продавці, спеціалісти
видобувної галузі. їх усіх зачепила криза. Однак список цей може виявитися значно довшим. Потраплять до нього й менеджери з реклами, оскільки всі компанії зменшуватимуть свої витрати передусім на піар та рекламу, страхувальники, бо людям тепер не до цих витрат.
А ще працівники у сфері туризму — доведеться на всьому заощаджувати. Думаю,
поменшає в Україні юристів, економістів, журналістів, маркетологів, тобто тих фахівців, яких роботодавець може легко знайти, коли економічна ситуація зміниться
- І все ж. яких втрат зазнає ринок праці? Коли чекати піку напруги на ньому?
—  Чимало експертів сходить-| ся на думці — без роботи будуть 3 мільйони українців. Уже тепер у режимі неповного робочого дня працюють понад
82 тисячі людей, у відпустках без збереження зарплати — більш як 25 тисяч. І ці цифри, без сумніву, зростати¬муть. Якщо ситуація в економіці не
стабілізується, то саме ці люди першими опиняться на вулиці. На наш погляд, піку скоро¬чень можна чекати в лютому-березні наступного року.
-  Чи держбюджет витримає таке навантаження - платити З мільйонам безробітних?
— їм платить страховий фонд. Якщо припустити, що середня виплата з безробіття 500 гривень (трохи більше), то на 3 мільйони звільнених треба буде 1,5 мільярда гривень. А де їх узяти, якщо не буде з кого вираховувати цей збір?


■      ЕКОНОМІКА: " Вас звільнено"
11 грудня, 2008
Усе більше українців чує на роботі такі слова
...Мене часто зупи¬няли перехожі, щоб спитати, на якій вулиці служба зайня¬тості. Я лише стинала плечима, бо не знала. А тепер знаю. У скверику, за яким вона й сховалася, тепер так людно, що неважко здогадатися — це саме тут.
Підходжу ближче. Люди, чекаючи своєї черги на прийом до інспектора, обмінюються інформацією, порадами.
—  Вас по 40-й статті звіль¬нили? — запитує жінка перед-пенсійного віку сусідку в черзі. — То гірше. Скороченим і важ¬че стати на облік, і заплатять менше. А я зі своїм начальни¬ком домовилася, щоб мене — за згодою сторін.
— А яка різниця? — дивуєть¬ся молодий чоловік, який при¬слухається до розмови.
—  Не знаю, але так, кажуть, краще. Я перший раз на своєму віку без роботи залишилася. 32 роки бухгалтером у торгівлі відпрацювала. А недавно дире¬ктор викликав і каже: продаж зменшився, зарплати також, рахувати нічого, упораємося меншим складом бухгалтерії. А серед нас одна — одинока мати, таких скорочувати не можна, інша — чиясь протеже, то вибір і впав на мене.
Знайомимося. Марія Лугова. Працювала у відомій в місті торговельній мережі. Якщо її перед святами звільнили, коли продаж продукції, як правило, зростає, то на що сподіватися потім? Найгірше, шо в 53 роки доброї роботи вже не знайти, буде, каже пані Марія, погоджу¬ватися на все, що запропонує служба зайнятості. Аби до пенсії якось дотягнути.
Оксані Кривозуб, інжене-рові-нормувальнику, яка, хоч і значно молодша, знайти робо¬ту не вдається. Вони з чо¬ловіком працювали в будівель¬ній фірмі, яка призупинила ро¬боту. Обох скоротили. Вона вже стала на облік у центрі зайня¬тості. Знайомі в Інтернеті шу¬кають їй роботу, діти оголо¬шення на стовпи та паркани клеять, а пропозицій нема.
У пані Оксани, бачу, зволо¬жуються очі. Попереду, каже, — великі свята, діти чекають від Миколая подарунків, салату олів'є на Новий рік, куті на Святвечір... А за що приготува¬ти, якщо її виплата з безробіття — тільки 586 гривень? Та й тих ще не отримувала.
Як же сім'я житиме далі? Ок¬сана каже, що наразі викручу¬ються завдяки випадковим за¬робіткам чоловіка, який поїхав до Києва в надії там знайти ро¬боту на будові. Але там теж ско¬рочують робітників. Тому ко¬жного ранку їде на станцію метро "Вокзальна", де в на¬товпі сотень інших безробітних чекає, що хтось запропонує бодай якусь роботу, хоч на кілька годин. Там, каже, люди не пе¬ребирають, на все погоджують¬ся.
Ярослав Кущій, дипломова¬ний економіст, також у Києві працював на великій меблевій фірмі "Мере", менеджером із логістики. Зарплату, як для першої роботи, мав непогану — тисячу доларів. А ще премії, бонуси. Та вже у вересні тисяча стала танути, у листопаді пере¬творилася на 700 доларів, 500 із яких платив за оренду кварти¬ри. За що жити? На початку грудня раптом потрапив під скорочення. Обсяги продажу різко зменшилися, хоча раніше перед Новим роком фірма зав¬жди била рекорди з реалізації.
У Києві на біржі праці його не зареєстрували, сказали звер¬татися за місцем проживання. Пробував знайти в столиці іншу роботу, розіслав десятки резю¬ме, та відповіді й досі на жодне не отримав. Коли гроші за¬кінчилися, довелось повертати¬ся додому, до батьків. І тепер хлопець хоче дізнатися, чи да¬дуть йому статус безробітного, а отже, і якісь гроші, якщо він працював у іншому місті?
Що робитиме далі? Юнак сердито посміхається. Каже, якщо не знайде роботи, то зно¬ву поїде до Києва і стане штат¬ним пікетувальником. Такі там потрібні на постійну роботу, щоб ганьбити дії влади. І він це робитиме від щирого серця навіть за невелику плату. "Бо вже, блін, дістали!"
Василь Онищук і досі не може повірити в те, що дово¬диться клопотати про статус безробітного. За останні роки його на всі боки шарпали, за¬прошуючи на роботу, пропону¬ючи щоразу вищу зарплату. Адже Микола — електрогазо-зварювальник, еліта серед зав¬жди потрібних робітничих про¬фесій. У жовтні будівельникам сказали: об'єкт закінчуємо, а нового наразі не починаємо. До побачення, до кращих часів!

■      ЕКОНОМІКА: Зникли гроші — завелися... воші!
11 грудня, 2008
У період матеріальної скрути людям загрожує ще й спалах педикульозу
Видається, в Україні почалась справжня "вошива" епідемія. Дедалі частіше в обласні відділення СЕС телефонують стурбовані батьки з проханням перевірити той чи інший навчальний заклад, бо у волоссі дитини з'яви¬лися паразити.
За їхніми сигналами за ос¬танній місяць виявили 70 випадків педикульозу в Полтаві, 55 — у Дніпропет¬ровську, ще майже 20 —у Хме¬льницькому й Одесі. І хоча ме¬дики заспокоюють, що масш¬табів епідемії педикульоз не набув, тривога батьків не спа¬дає. А в аптеках, як ми пере¬свідчилися, і зі свічкою не ку¬пиш такі препарати, як "Педикулін", "Педицид", "Ніттифор", "Нітилон", "Локодин", "Лонцид". Попит на них дуже великий. "Лише в нашому місті за одинадцять місяців епідеміологи зафіксували 453 особи, які за¬ражені педикульозом, із них у 191 випадку — діти", — каже Оксана Притула, лікар-епіде-міолог Львівської міської СЕС. А от по всій Україні щороку ре¬єструють майже 100 тисяч ви¬падків педикульозу. Та це лише вершина айсберга. А як вигля¬дає ситуація загалом?
"Зважте, ідеться тільки про фіксовані випадки, — каже Сергій Антонов, педіатр Українського лікувально-профілак¬тичного центру. — Здебільшого ж люди намагаються дати собі раду з педикульозом самотуж¬ки, бо соромляться таке розго¬лошувати. І дарма, адже позбу¬тися вошів дуже складно: вони можуть дві доби жити у воді й навіть морозу не бояться".
У 80% випадків від вошей по¬терпають діти до 14 років, тож у школах заражаються досить швидко. Дуже ускладнює ситу¬ацію, що батьки з обуренням
сприймають інформацію про те, що в дитини виявили воші: "Цього не може бути!" І навіть керівники дитсадків намага¬ються замовчувати факти педи¬кульозу. Вони чомусь вважа¬ють, що це "тавро" для їхнього закладу, що їх звинуватять у не¬дотриманні санітарних норм. Хоча так думка хибна. Бо паразитів приваблює не лише бруд.
"Найчастіше спалахи педику¬льозу ми спостерігали в 90-х ро¬ках, — веде далі пан Антонов. — І ось тепер, із початком нової економічної кризи, є висока ймовірність, що ситуація по¬вториться. Без повноцінного харчування імунітет дитини швидко послаблюється. Саме кволі, анемічні діти й опиня¬ються в зоні небезпеки.
Тому хотів би наголосити, що в такий період батьки особливо ре¬тельно мусять дбати не лише про гігієну, а й здоров'я дітей. У раціоні бодай раз надень мусить бути яло¬вичина чи м'ясо птиці, а двічі на тиждень детгина має їсти рибу. І не забувайте про вітамінні препара-ти, які зміцнять опірність організму .
За порадою лікаря, у скрутні часи мусимо бути особливо ува¬жними, аби не допустити епі¬демії педикульозу. "Не забувай¬те двічі на тиждень ретельно оглядати вдома волосся дити¬ни, — радить Сергій Антонов. — А ще навчіть дитину, що гребінець, рушник у неї мають бути індивідуальними, а чужі шапки міряти не годиться".

■      ЕКОНОМІКА: Життя дає тріщину
11 грудня, 2008
Дефіцит оптимізму
Фінансові і соціальні очікування українців вельми песимістичні
Опитування «ВЗ
Ек економічна криза позначилася на вашому житті?
Наталя годунко, чемпіонка Європи з художньої гімнастик*
Через щільний графік змагань я і постійно в роз'їздах. Останнім ча¬сом перебувала в Іспанії та Італії, де І економічна криза не відчувається: | повертаючись до Києва, отримува-• ла справжній шок. Гімнастки з Росії І та Білорусії розповідають, що у них | вдома така сама ситуація: ціни зро-I стають, людей звільняють з робо¬ти... На моєму житті криза наразі не І позначилася. Але в будь-якому разі | не заощаджуватиму на собі.
Соціологічні дослідження компанії Research A Branding Group свідчать про рекордний рівень песимізму українців. Жителі усіх регіонів негативно оцінюють політичну та економічну ситуацію в країні, а також вкрай не задоволені своїм життям. Лише 8% громадян - невиправні оптимісти, решта піддалися загальній паніці.
ЗА СЛОВАМИ аналітика компанії Research & Branding Group Олексія Ляшенка, у період з 22 по ЗО листопада 2008 року спеціалісти компанії дослідили суспільну дум¬ку населення щодо соціально-політичного життя країни.
На думку більшості громадян (61%), Україна лише на початку економічної кризи. У всіх регіо¬нах бояться зростання цін та інфляції (73%), безробіття (52%) та зупинки виробництва (38%)., Українці очікують на такі явища, як звільнення (47%), скорочення робочого дня (41%), відпустки за власний рахунок (44%), змен¬шення заробітної плати (45%). ' 48% громадян вже почали еко¬номити. На південному сході кількість економних людей знач¬но більша (62%), ніж на заході (38%) та в центрі (31%). Пере¬важно, заощаджують на продук¬тах харчування (42%), одязі та взутті (40%).
В умовах економічної кризи українці воліють зберігати гроші готівкою- 41%.
Найбільше довіряють евро (25%), гривні та долару надають перевагу відповідно 19% і 18% респондентів.
Значна кількість людей (47%) переконані, що масштаби кризи в Україні «роздуваються» штучно - шляхом нагнітання обстановки. 45% опитаних вважають, що складна ситуація навчить усіх ре¬гулювати свої потреби, залежно від доходів. Третя частина ук¬раїнців переконана, що в подо¬ланні економічної кризи Україні слід розраховувати лише на свої сили.
Віктор ПАВЛІК,
Про економічну кризу нічого не знаю: я тільки повернувся з Єгипту, де протягом двох тижнів займався дайвінгом. Я ніколи не цікавився цінами: приходжу в магазин або на заправку й плачу стільки, скільки скажуть, - так легше жити! Моїм га¬строльним графіком вже 12 років займається директор: щоранку по¬відомляє, куди маю їхати, тому важ¬ко сказати, чи відбулися там якісь зміни.
Ігор ЛІХУТА, продюсер Таїсії По вал їй Таїсія Повалій - дорогий продукт в українському шоу-бізнесі. Зараз більше роботи у дешевших артистів - вони «по кишені» більшій частині українців. Якщо минулого року у грудні ми мали 25 замовлень, то зараз - лише 12. Але нам вистачає на хліб завдяки гастролям у Росії: навіть україномовні пісні приймають «на ура».
Олена ВОРОЖБИТ, модельєр
Намагаємося не здаватися. Зби¬ралися скоротити деяких своїх пра¬цівників, але вирішили піти іншим шля¬хом. Клієнти вже говорять про те, що варто використовувати А^шевші тка¬нини та зменшувати кількість обно¬вок, але поки що до таких мір не вда¬ються. Намагаюся менше дивитися новини та обговорювати економічну ситуацію. Це морально вбиває та на¬лаштовує на негатив. У теперішній си¬туації потрібно не економити, а шука¬ти більше шляхів для заробітку.

■      ЕКОНОМІКА: Антикризові молебні      
11 грудня, 2008
Криза - як піст для людства
Не йде бізнес — замовляй Службу Божу
Як свідчать результати соціологічних досліджень, проведені Інститутом глобальних стратегій, 90,9% громадян України відчувають стрес та соціальну депресію. Про кризу говорять у банках, супермаркетах, маршрутках та навіть у церквах. Про моральний аспект цього явища ми попросили розповісти владику Євстратія Зорю, прес-секретаря Київської патріархії УПЦ КП та служителя храму Пресвятої Євхаристії УГКЦ отця Романа Терехоасысого.
У   ХРАМАХ під час проповідей усе ча¬стіше можна почу¬ти, що головне в житті -не матеріальні цінності, а духовні, що живемо не заради доларів і евро, а заради Царства Небес¬ного. Щоб туди потра¬пити, потрібно думати не про збагачення, а про духовну їжу. Актуальна сьогодні притча про пана, який пробачив своєму слузі великий борг, а той, повернув¬шись додому, не проба¬чив   маленького боргу своєму слузі. За це і був вкину¬тий до в'язниці. Мо¬раль притчі така -пробачай ближньо¬му своєму, і Бог тобі простить.
Після недільних літургій у храмах Галичини з'явилася традиція промов¬ляти «Отче наш» і тричі «Богородице Діво» за подолан¬ня економічної кри¬зи. У Житомирі на під¬приємствах уже від¬правляють «антикри¬зові» молебні. За благо¬получчя Донецького ме-талургійного  заводу священики моляться щоранку.
Криза - не Боже покарання
«Першопричина кри¬зи - моральна, - каже владика ЄастратІЙ Зоря. - Люди живуть заради матеріальних благ і забувають про ду¬ховні цінності. Це зага¬няє нас у глухий кут. Від, жадоби до збагачення
страждають люди і при¬рода, ресурси якої ви¬черпуються. Криза - за¬кономірне явище. У пе¬рекладі з грецької це слово означає очищен¬ня. Зараз найкращий час для того, щоб обме¬жити споживання всьо¬го, що не є вкрай необ¬хідним, і подумати про духовне зростання. Цер¬ковною мовою це нази¬вається піст».
Владика Євстратій порівнює економічну
мічна криза в країні -не найгірше, що могло статися, - вважає отець Роман Тереховськмй.
- Це не Боже покаран¬ня, бо він нікого не ка¬рає. Бог дає нам мож¬ливість побачити на¬слідок наших дій, щоб переосмислити нашу поведінку і вибрати пра¬вильні способи вирішен¬ня проблем, з якими стикнулися. Якщо зро¬бимо правильні виснов¬ки, криза піде на ко¬ристь. Гроші стали не лише мірилом добробу¬ту, а й моральності».
Життя в кредит - надмірна надія на себе
Західний світ пропа¬гує життя на широку ногу і в кредит. На дум¬ку отця Романа, жити в борг без серйозних на це причин не мо¬рально. «Ми не ду¬маємо про конче потрібні речі, а про крутіші телевізори, комп'ютери, мобілки, авто¬мобілі, - пояснює священик. - Люди
кризу із людською хво¬робою. Якщо організм її переборе, хворий оду¬жає, якщо ні - помре. «Маємо визначитися, як будемо жити далі - чи заради грошей і матеріальних цінностей, чи подумаємо над тим, як змінити суспільство. Одній людині зробити це заскладно. Гроші на¬справді нічого не варті, вони не дають щастя. Це лише папірці. Підривати своє здоров'я чи руй¬нувати життя заради них не варто», - каже .владика.
«Фінансово-еконо-
входять в азарг, заставляють квар¬тири... Якщо люди¬на живе на неза-роблені гроші, вона стає само-впевненою". Владика Євстратій каже, що молитви у цер¬квах за подолання кри¬зи - хороша практика. Якщо люди відчувають негаразди і труднощі, то, в першу чергу, зверта¬ються до Бога. Земні інституції наразі безпо¬радні.
"Якщо у когось ва¬литься бізнес, можна за¬мовити Службу Божу, -радить отець Роман. -Це не зашкодить. Але якщо просимо в Бога матеріального благопо¬луччя, то це не означає, що завтра воно вже буде".

■      СПОВІЛЬНЕННЯ ОБЕРТАННЯ: Зачекай секундочку, 2008-й!
11 грудня, 2008
Рік, що спливає, буде найдовшим за останні 16 літ
До новорічної ночі високосного 2008 року, який і так має "зайву" добу, додадуть ще секунду. Таке рішення ухва¬лили на міжна¬родному консор¬ціумі хрономет¬ристів у США.
А сповістив учених про таку необхід¬ність надточний атомний годинник, що в Каліфорнії, в місті Бод-лері. Саме за ним уся пла¬нета звіряє час із 1949 року.
"Земля з кожним ро¬ком обертається все по¬вільніше, — пояснив "Експресу" Валентин Со-ловйов, старший науко¬вий співробітник Україн¬ського метрологічного центру Держслужби єди¬ного часу і еталонних ча¬стот. — Причини туг різ¬ні: і місячне тяжіння, і природні катаклізми, й екологічна ситуація".
Додаткова секунда (мо¬вою фахівців вона зветь¬ся "zip-sekund" — "секун-
да, що падає") "доточу¬ється" з 1972 року. Вос¬таннє це сталось 31 гру¬дня 2005-го. Тоді ж хро¬нометристи прогнозува¬ли, що наступного разу доведеться додати секу¬нду аж за 6 — 7 років. Та прилади показали, що планета "загальмувала" вже тепер. Отже, новорічної но-
чі ft 23 годині 59 хвилин 59 секунди всі годинни¬ки, встановлені в мо¬більних телефонах та на комп'ютерах, автомати¬чно продовжать 2008 рік ще на секунду! А ни¬нішнє коректування ча¬су дозволить високосно¬му 2008-му стати найдо¬вшим за останні 16 літ. А й справді гарний по-
дарунок під ялинку. Що можна встигнути за цю мить? Не так уже й ма¬ло! Вистрелити корком шампанського у стелю, подарувати поцілунок коханій людині або ж просто сказати: "Люб¬лю!" Вибирайте — що вам більше до душі.
А от нашим нащадкам пощастить ще більше. Бо новорічної ночі 2300 якогось там року їм по¬дарують не секунду, а цілу годину! Принаймні таку ініціативу вислови¬ла Міжнародна спілка електрозв'язку. Фахівці схиляються до того, що нинішня корекція часу хоча і є вимушеною, проте трохи ускладнює життя в надточних сфе¬рах діяльності. А тому пропонують людству дочекатися, коли атом¬ний хронометр випере¬дить реальний час на годину, і після цього просто збільшити три¬валість доби до 25 годин. Шкода тільки, що ми цього вже не побачи¬мо...


■      WEATHER: US ice storm knocks out power, shuts offices
Dec 12, 2008
[link to www.terradaily.com]
New York (AFP)
An ice storm across the northeastern United States caused power outages for hundreds of thousands of people and forced a government shut-down in Maine.
"The whole northeast of the United States is suffering," said Jeff Tilghman at Northeast Utilities, a power company serving the region.

■      WORLDWIDE DROUGHT: Will The World Die Of Thirst
Dec 12, 2008
 [link to www.terradaily.com]
Moscow (RIA Novosti)
According to a UN estimate, by 2025 more than half of the world's nations may be seriously short of fresh water. By the middle of this century, this figure may rise to three-quarters
Even today, one of six people, or more than a billion people worldwide, are short of fresh water to some extent.
This sad forecast rests on several factors. First of all, the world population is rapidly growing, creating more blessings of civilization that, in turn, require enormous amounts of water. The current global climate change is turning fertile lands into deserts and making agricultural production increasingly water-intensive.

■      FLOODS: Rome's Tiber River still rising after heavy rains
Dec 12, 2008
Rome (AFP)
 [link to www.terradaily.com]
City authorities are keeping a close eye on Rome's swollen Tiber River but do not expect it to burst its banks, officials said Friday.
The river rose 1.5 metres (five feet) at the Milvio Bridge in the centre of the city in the space of a few hours on Friday, the ANSA news agency reported.
"The situation is being monitored very closely," Giovanni Menduni, head of the civil protection service's natural disasters unit, told the ANSA news agency, adding however that the Tiber "will not overflow into the streets".
Some sections of the river north of the Italian capital have overflowed, "but the Tiber is not expected rise higher than the embankments," Menduni said.
Backwash from sewers remains a risk in the Italian capital, he said, adding that the river is expected to reach a high point at around 8 pm (1900 GMT).
The army said it has prepared seven helicopters equipped with winches if needed by the civil protection services.
More rain fell on Rome in a single night Wednesday than the average total for December rainfall, the weather observatory said.
The stormy weather claimed a third life in Italy overnight when a 55-year-old man was killed when a bridge collapsed in southern Calabria because of heavy flooding, ANSA said.
Also in Calabria, a 76-year-old man died of a heart attack after a tree branch fell onto his car, while on the outskirts of Rome a woman drowned in her car after being trapped in a flooded underpass.
Two die in Greece amid thunderstorms
Two people died in Greece amid thunderstorms and winds packing up to 102 kilometres (64 miles) per hour that have confined ships to port, the merchant marine ministry said on Friday.
A 38-year-old woman and her 18-year-old daughter drowned on Thursday when their car fell into the harbour of Poros on the Ionian island of Cephalonia, the ministry said.
The authorities were alerted by the victim's 16-year-old son who managed to get out of the vehicle, the ministry said.
In a related incident, the Greek ferry Pasiphae inbound from Italy sustained a two-metre (6.5 feet) dent in its hull when it rammed into the jetty in the western port city of Patras, the ministry said. All 102 passengers disembarked safely.
Storms nationwide flooded dozens of homes in Athens, the Peloponnese and central Greece, the fire department said.
Conditions are expected to improve from midday.
Ships confined to port in Greece after storms
Greece authorities have confined all vessels to port following thunderstorms and winds packing up to 102 kilometres (64 miles) per hour, the merchant marine ministry said on Friday.
The Greek ferry Pasiphae inbound from Italy sustained a two-metre dent in its hull when it rammed into the jetty in the western port city of Patras, it said. All 102 passengers disembarked safely.
Storms nationwide have flooded dozens of homes in Sparta in the Peloponnese and Volos in central Greece, the fire department said.

■      STORMS: One dead as storms hit Britain
Dec 13, 2008
LONDON, (AFP)
One motorist died as high winds, torrential rain and flash floods lashed southwest England on Saturday as nearly 100 flood warnings were imposed across the region.
A 22-year-old woman died in the county of Dorset when her car crashed off the road in heavy rain. It is thought her car may have aquaplaned.
Some roads in the counties of Devon and Somerset were submerged under 46 centimetres (18 inches) of water. Thirty people were rescued from their vehicles and homes.
A reduced train service was operating between London and the southwest, with some services between the capital and the region's main cities suspended.
The Environment Agency authority has 247 flood warnings in place, with 99 in the southwest, 46 in the English Midlands and 30 in Wales.
However, Sunday is set to be largely rain-free and the worst weather conditions have already passed through, forecaster MeteoGroup UK said.