2008 d

Липень 2008

■      КЛІМАТ: Україні загрожують тайфуни
3 липня 2008
За прогнозами кліматологів, через кілька років такі природні катаклізми можуть стати реальністю і в нас
З нашою погодою остан¬нім часом коїться щось дивне. Що не дощ — то злива, що не вітер — то буревій, який змітає все на своєму шляху... Учо¬ра ж українські метеоро¬логи оголосили чергове "штормове попере¬дження".
Ами ше не оговталися від двох недавніх стихій, які нароби¬ли багато біди... Певна річ, у людей напрошуєть¬ся питання: що діється з кліматом в Україні? Чи не стануть незаба¬ром тропічні урагани, про які на¬разі чуємо лише у теленовинах, реальністю і в нас? А якщо так, то чи зможемо ми від цього захисти¬тися?
"Нічого втішного сказати не можу: смерчі та урагани й справді загрожують Україні, — розповідає Маргарита Ьараоаш, старший на¬уковий співробітник відділу клі¬матичних досл іджен ь та довгостро-кових прогнозів УкрНДІ гідро¬метеорології. — Більше того, че¬рез нераціональну людську ді¬яльність — неконтрольоване виру¬бування лісів, нищення захисних насаджень — природні катаклізми тільки частішатиму".
"Сучасна наука безпорадна пе¬ред шквалами та потужними зли¬вами, —додає Євген Шарков, заві¬дувач відділу Інституту космічних досліджень РАН, доктор фізико-математичнихнаук. — Річ утім, що ці природні феномени належать до категорії вибухових метеорологіч¬них явищ, які неважке спрогнозу-вати за 2 — 3 дні, але при цьому складно визначити їх реальну силу. А саме — кількість осадів та швид¬кість вітру. До того ж ідентифі¬кувати буревій запасом і місцем можна лише за кілька годин..."
Звідки ж приходить до нас стихія0 "Потужні урагани у відносно спо¬кійній Європі (у тім числі в Укра¬їні) — це все "робота" повітряних мас, які формуються над Атланти¬кою, — каже "Експресові" Роман Вільфанд, експерт Всесвітньої ме¬теорологічної організації. — Ос¬таннім часом океан перегрітий, температура його поверхні нища за норму на І — 2 градуси. Наслідок цього — атмосфера підживлюється додатковою енергією, яка і поро¬джує потужні урагани..."
"Ще одна причина природ¬них катаклізмів, — зазначає в інтерв'ю "Експресові" Роман Вільфанд, експерт Всесвітньої метеорологічної організації, — це Гольфстрім, який омиває європейський континент. У нього останнім часом надхо¬дять аномально теплі течії з тропічних регіонів Атлантики. Чому це відбувається, питання наразі спірне.
Але факт залишається фак¬том: європейці (а відтак украї¬нці), як і жителі тропічних регіонів, мусять бути готовими найближчим часом до зустрічі з потужними ураганами.
Щоправда, підготуватися до цього не завжди є час. Навіть найпотужніші комп'ютери на¬разі можуть спрогнозувати по¬году лише на тиждень наперед. Клімат — це надто складна си¬стема. До речі, не виключено, що і через 100 років зможемо прогнозувати погоду щонай¬більше на три тижні".
"На жаль, ми справді не мо¬жемо попередити про набли¬ження шквалу раніше, ніж за дві-три години, — долучається до розмови Людмила Савчен¬ко, керівник відділу метеоро¬логічних прогнозів Українсь¬кого гідрометцентру. — За одну чи дві доби це явище передба¬чити важко. Хоча бурі, грози і навіть шквали, які цього літа вже нагадали про себе в захід¬них областях, а також у Криму, у нас трапляються досить час¬то. Щоправда, як правило, вони оминають великі населені пун¬кти, де заподіюють менших збитків, а, відповідно, і резо¬нанс від них менший".
Чому ж природні катаклізми почастішали? Чи справді винні люди, які безжалісно вирубу¬ють ліси?
"Це справді так, — говорить Маргарита Барабаш, старший науковий співробітник відділу кліматичних досліджень та дов¬гострокових прогнозів УкрНДІ гідрометеорології. — У природі існує закон: "Ліс захищає сад". Буревії, образно кажучи, заплу¬туються у міцних дорослих де¬ревах. Тому ліси треба не виру¬бувати, а терміново насаджува¬ти нові. Інакше слід чекати ще більших збитків від стихії...
До речі, останнім часом у Європі, і в Україні зокрема, спостерігається потепління. І вже мусуються фантастичні ідеї про вирощування у пів¬денних-областях, скажімо, не вразливих черешневих садів, а бананів, які більш пристосо¬вані до тропічного клімату.
Однак, гадаю, це завдання нереальне. Враховуючи, що особливостями українського клімату, як прогнозують, на¬далі будуть гаряче і бездощове літо (зокрема, посухи у липні-серпні стануть звичними) та, водночас, морозна зима, різкі перепади температур, така ідея нереальна.
Принаймні ще до 2030 року немає підстав говорити про пе¬рехід на культивування суб¬тропічних рослин. А от площі теплолюбних, посухостіких культур доведеться розширюва¬ти..."
А якої погоди чекати нам до кінця літа? Чи можуть повто¬ритися буревії?
"Нинішнє літо піднесе нам ще немало сюрпризів, як-от бурі й шквали, — ділиться про¬гнозом метеоролог Іван Кар-пінський. —Буде гаряче, та за позначку найгарячішого літа сторіччя, яким було торішнє, термометр не підніметься. Ма¬тимемо і локальні грози, зли¬ви, а на початку другого тижня липня — циклони і шквали. Щоправда, зливи не тривати¬муть більш, як три години.
До слова, років 30 — 50 тому циклонічна діяльність над Україною була вдвічі нижчою. А невдовзі до нас, не виключе¬но, "завітають" і тропічні тай¬фуни — усе до того йде! На пре¬великий жаль".
Що робити під час стихії?
Я Станіслав ОБУХОВ, кандидат військових наук, доцент кафедри безпеки життєдіяльності Національної академії міського господарства:
— Кліматичні зміни, що нині відбуваються, не обіцяють нам зменшення кількості стихійних явищ. Відповідно, до них слід готуватися. Бо, коли хтось постраждав від дерева, зламаного сильним вітром, від удару блискавки на автозупинці, від віконної рами, яка впала на тротуар, то це передусім означає, що хтось був безгосподарним. У людних місцях не має бути сухих дерев, мусять бути встановлені блискавковідводи і добре закріплені віконні люки.
Та що казати про вулиці, коли навіть лікарні й військові частини у нас не захищені від стихії, не мають автономного електроживлення! Через раптове знеструмлення зриваються хірургічні операції, гинуть пацієнти, життя яких залежить від апаратів штучного дихання. І, ніде правди діти, навіть чергові частини військ протиповітряної оборони не застра¬ховані від вимкнення електрики. Це неприпустимо, хоч і пояснюється традиційно — браком коштів.
В Україні, на жаль, призабута практика і профі¬лактичного попередження про стихійні явища. Одночасно з прогнозом погоди людям слід деталь¬ніше розповідати і про правила поведінки під час грози, снігопаду, зливи. Наші пересічні люди, які не загартовані (як, скажімо, японці) постійною бороть¬бою зі стихією, ігнорують небезпеку.
"Небезпечні вітри"
У доповіді "Stormy Europe", що підготували фахівці Всесвітнього фонду дикої природи, міститься попередження про грізну тенденцію: атлантичні вітри перетворюються на більш сильні бурі.
Тому країнам Європи загрожують урагани, повені, бурі. Згідно з прогнозом, їх кількість на рік зросте на 25 відсотків, а макси¬мальна швидкість вітру збільшиться на 8 — 16 відсотків. Причому впливу цих явищ передусім зазнають північні райони континенту, де сила вітру з часом збільшиться на 25 — 50 відсотків.
"Над Європою дмуть небезпечні вітри, — коментує ситуацію Дженніфер Морган, директор програм глобальних кліматичних змін Всесвітнього фонду дикої природи. — І до цієї небезпеки слід підійти серйозно".
Тенденція до збільшення кількості ураганів стала помітною 2005 року. Він вважається найбільш "штормовим" від 1800-го, бо тоді зареєстрували 26 ураганів...
Яким буде літо далі?
— Цього року ми не прогнозуємо такої спекотної погоди, як минулого літа, — зазначає Анатолій Прокопен¬ко, заступник директора Укргідро-метеоцентру. — І навіть на півдні країни температура повітря, а, відповідно, і морської води буде нижчою, ніж торік (як відомо, 2007 рік був одним із найгарячіших за останні 150 літ). Хоч час до часу термометр покаже 35 — 40 градусів за Цельсієм.
Не слід чекати від погоди і стабіль¬ності. Простежуватиметься тенденція останнього десятиріччя: похмурі прохолодні дні різко змінюватимуть спекотні й сонячні.

■      CLIMATE: Higher frequency of exceptionally hot years in Australia
July 7, 2008
Hot on the heels of Professor Ross Garnaut's declaration that global warming poses a "diabolical" challenge, comes another grim warning. Australian scientists are warning we can expect, on average, exceptionally hot years every one to two years for the forseeable future.
Presenter: Alexandra Kirk
Speakers: Professor Ross Garnaut, the author of the Australian Government's report on climate change policy; Tony Burke, Australia's minister for agriculture; Ben Fargher, CEO, National Farmers Federation; Dr Brendan Nelson, Australian opposition leader.
ALEXANDRA KIRK: The hard sell is on. The Government has hinted it may embark on a taxpayer funded advertising campaign to publicise its greenhouse emissions trading plan.
Starting today, Kevin Rudd's climate change adviser, Professor Ross Garnaut, is running town hall meetings in five capital cities.
ROSS GARNAUT: I'm telling it as it is, these are hard decisions. Our job is to put to the Australian community very clearly what the costs are, what the risks are if we don't take early action.
ALEXANDRA KIRK: Yet another gloomy scenario has emerged. The nation's top scientists at the CSIRO and Bureau of Meteorology predict a surge in heat waves. For the next 30 years, droughts will occur twice as often and cover double the land mass because of climate change.
TONY BURKE: The ground rules have changed now and the climate is coming at us with challenges far more serious than what we've ever dealt with in the past.
ALEXANDRA KIRK: The Minister for Agriculture Tony Burke says the new report reads like a disaster novel; exceptionally hot years which happened once every 20 or 25 years, triggering drought aid, will now occur every one to two years.
TONY BURKE: Events that used to be viewed as exceptional will now be viewed as regular.
ALEXANDRA KIRK: Ben Fargher of the National Farmers' Federation says Australian farmers are good at adapting to adversity, but the Government will have to dig deep to help with this added risk.
BEN FARGHER: With genetics and infrastructure and new technology and new techniques, with those tools at their disposal, then they'll be up to the challenge, but that will require an investment from government and the community and from industry.
ALEXANDRA KIRK: Tony Burke acknowledges that responsibility, just how much and in what way is still being worked out. But he's sure farming has a future.
TONY BURKE: I am optimistic. The ground rules are tougher, but the determination to prepare for the future, to invest in research and development and to actually move the farming agenda forward is far more concerted in effort that it's been for a very long time.
ALEXANDRA KIRK: Tackling climate change will also mean higher fuel and energy prices. Professor Garnaut says bipartisan support is needed for such a big policy shift.
But there's no sign of that yet. While the Opposition backs an emissions trading scheme, it's demanding "no real increase" in the cost of petrol for anyone. Brendan Nelson also says Labor's 2010 start up date is too early and he wants all carbon intensive industries compensated.
BRENDAN NELSON: We are very concerned that Mr Rudd is taking Australia way out in front of the rest of the world and in doing so it places significant risk on the Australia economy, Australian jobs, Australian industry for no environmental gain at all because the rest of the world, particularly the big emitters will not yet be ready to roll.
Once we have actually seen the Government's policies and the decisions that he has made, we may well support what the Government chooses to do, but we may not because what we will do is put Australia first.

■      ECONOMY: Bank Failures
July 2008
The subprime mortgage mess continues to ricochet throughout the banking industry. A Countrywide baby, IndyMac Bank in California, has been closed by the Fed. Those depositors with savings of $100,000 or less will be compensated by the Fed under FDIC rules. In classic bank closing panic, depositors were withdrawing their funds at a rapid pace, while the bank was laying off half their employees. Then the doors shut, suddenly, with only a notice on the front doors announcing the bank had changed hands.


IndyMac Bank Seized by Federal Regulators
July 12, 2008
http://www.latimes.com/business/la-fi-indymac12-2008jul12,0,6071779.story
One woman leaned on the locked doors, pleading with an employee inside: "Please, please, I want to take out a portion." All she could do was read a two-page notice taped to the door. IndyMac's failure had been widely expected in recent days. As the bank was shuttering offices and laying off employees to cope with huge losses from defaulted mortgages made at the height of the housing boom, nervous depositors were pulling out $100 million a day. The bank's stock price had plummeted to less than $1 as analysts predicted the company's imminent demise. The takeover of IndyMac came amid rampant speculation that the federal government would also have to take over lenders Fannie Mae and Freddie Mac, which together stand behind almost half of the nation's mortgage debt.

There was no question that poor lending practices for home mortgages was responsible for the collapse of IndyMac. It is certainly no surprise that to find an association with Countrywide.

IndyMac Seized by U.S. Regulators Amid Cash Crunch
July 11, 2008
http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=20601087&sid=atyF3ydPUlk8&refer=home
The Pasadena, California-based lender specialized in so-called Alt-A mortgages, which didn't require borrowers to provide documentation on their incomes. The lender racked up almost $900 million in losses as home prices tumbled and foreclosures climbed to a record. California ranked second among US states, with one foreclosure filing for every 192 households in June, 2.6 times the national average. The company was started in 1985 by Countrywide founders.

The subprime mess is also affecting Wall Street, where the DOW is approaching 11,000, staggering downward over continuing worries about bank stability.

Paulson: No Bailout For Fannie Mae and Freddie Mac
July 11, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/07/11/paulson-no-bailout-for-fa_n_112136.html
Wall Street's angst over the ongoing fallout from the credit crisis made for a turbulent end to a volatile week Friday _ stocks tumbled, soared and then turned south again as investors tried to assess the dangers faced by the country's biggest mortgage financiers, Fannie Mae and Freddie Mac. The fate of the government-chartered companies was a focus of trading Friday as it had been earlier in the week. Shares of Fannie Mae and Freddie Mac fell sharply over several sessions on concerns about their stability. Wall Street is worried that a collapse of the two financiers would cause further shock to the financial system, and trigger more losses to banks and brokerages with significant holdings of mortgage-backed securities. The well-being of Fannie Mae and Freddie Mac is crucial because they hold or guarantee about $5 trillion worth of mortgages, or about half the outstanding mortgages in the United States. Their troubles are just the latest depressing turn in a year-old credit crisis that shows no sign of ending.

■    DROUGHT: Australia faces food crisis as rivers reach new low
7/14/2008
The drought in Australia's main food bowl, the Murray-Darling Basin, has worsened, with record low inflows into the river system in June and an even gloomier situation predicted for the coming months.
Neil Plummer, acting head of the National Climate Centre, described rainfall during the southern hemisphere autumn as "an absolute shocker", and said: "I'm gasping for good news". Wendy Craik, chief executive of the Murray-Darling Basin Commission, said the river system's condition was "critical... tending towards flatlining". She added: "We have got it on life support."
The basin, which straddles four states and is the size of France and Germany combined, produces 41 per cent of Australia's fruit, vegetables and grain. Agricultural products worth more than £10bn are exported from the region annually to Asia and the Middle East.
But flows of water last month into the two mighty rivers that irrigate the basin were the lowest since records began 117 years ago, equating to only 16 per cent of the June average. During February to June, the levels were only marginally higher than last year, which was the driest autumn on record.
The dire assessment of the rivers' health came only a few days after government scientists warned that Australia – the world's driest populated continent – could expect the frequency of heatwaves to increase tenfold, from once every 22 years to every one or two years. They also predicted that droughts would occur twice as often and affect twice the usual area. The findings were described by the Agriculture Minister, Tony Burke, as reading "more like a disaster novel than a scientific report".
The state of the Murray-Darling is of great concern to two groups: farmers and environmentalists. The former depend on it to irrigate crops such as rice, grapes and horticulture. The latter point to scientific reports saying the river system's unique ecology could be irreversibly damaged by October without heavy rain.
Salvation seems unlikely. Dr Craik said yesterday that hopes of drought-breaking winter rains had faded, and low inflows were expected for the rest of the year. Temperatures are forecast to be above average for the next three months, which means rain is more likely to soak into the sun-baked earth or evaporate than flow into the rivers.
Mr Plummer said good rains early in the year had barely dented the drought, and long-term trends pointed to six to seven years of below average rain in each decade. Of recent months, he said: "Autumn can only be described as an absolute shocker in terms of climate conditions for the basin."
Scientists say the lower reaches of the Murray, where lakes and vast wetlands meet the sea, are almost "beyond recovery", with wetlands dried up, vegetation lost, some native fish species wiped out and others facing extinction. The lakes are becoming acidic, and wildlife habitats are under threat.
Dr Craik raised the pros-pect that communities dependent on the Murray's tributaries might have to have water trucked in. "Regrettably, the drought is getting worse," she said.
Australia's most punishing drought in a century has forced about 10,000 farming families off the land, and threatened the economic viability of some agricultural towns. Ross Garnaut, the government's chief climate change adviser, warned in a report last week that irrigated agricultural production in the Murray-Darling Basin would decline by 92 per cent by 2100.
The drought, which began six or seven years ago, and has been particularly crippling over the past 12 months and has wiped more than $20bn (£9.3m ) off the economy since 2002.
Even if rainfall returns to average levels, the basin area – the source of 70 per cent of Australia's irrigated agriculture – will continue to suffer because of higher temperatures. Meteorologists have established that for every one degree Celsius rise in temperature, inflows into the river system decrease by 15 per cent.
"The catchments are very dry," said Dr Craik. "And the outlook, unfortunately, for rain is drier than average. Put all that together, and you don't have a very encouraging scenario."
[link to www.independent.co.uk]


■      ECONOMY: Great Depression Redux
July 2008
This past week the Fed's Chairman Ben S. Bernanke had some grim news for Congress. Whereas his report was primarily intended to address financial institutions, he painted a broad picture. In addition to shaky banks, jobs are scarce, inflation high, prices rising, and the dollar is dropping.

Semiannual Monetary Policy Report to the Congress
July 15, 2008
http://www.federalreserve.gov/newsevents/testimony/bernanke20080715a.htm
The economy continues to face numerous difficulties, including ongoing strains in financial markets, declining house prices, a softening labor market, and rising prices of oil, food, and some other commodities. Inflation has remained high, And, with gasoline and other consumer energy prices rising in recent weeks, inflation seems likely to move temporarily higher in the near term. The decline in the foreign exchange value of the dollar has also contributed somewhat to the increase in oil prices. As the foreign exchange value of the dollar has declined, rises in import prices have put greater upward pressure on business costs and consumer prices.

This is a rare admission that the economic problems are broad based, a point the Zetas have been stressing for years. In the years leading into the pole shift, an economic depression will afflict the globe.

Fannie and Freddie Symptoms of Larger Problem
July 15, 2008
http://www.huffingtonpost.com/the-real-news/
Chief economist at the AFL-CIO Ron Blackwell believes that while bailing out Fannie and Freddie is important, politicians shouldn't lose sight of the broader economic crisis: "The question is: what are they going to do beyond that to put a floor underneath the housing crisis to do something about the two million people that are going to lose their homes over the next 18 months if we don't do something, to do something about the millions of workers that are losing their jobs every year."

Downturn Gains Steam as Inflation Roars Ahead
July 15, 2008
http://biz.yahoo.com/ap/080715/economy.html?.v=11
The Labor Department said wholesale inflation, driven by skyrocketing gas and food costs, rose by 9.2 percent for the 12 months ending in June - the fastest pace since the summer of 1981, during another energy crunch. At the same time, consumers hit the brakes hard despite a massive infusion of government stimulus checks. Retail sales turned in their poorest showing in four months.


■     ПОГОДА: Чи повернеться літо?
17 липня 2008
Коли після "тропіч¬ного" вік-енду тем¬пература раптом падає до плюс 17 вдень і нескінченний прохолодний дощ змиває не лише літній настрій, а й усі спогади про тепло, мимоволі замислю¬єшся: "А коли повер¬неться сонячна погода?"
Із иим запитанням корес¬пондентка "Експресу* звернулася до Анатолія Прокопенка. заступника ди¬ректора Укргідрометеоцентру:
— Анатолію Леонідовичу, шо вибувається? Середина липня — а половину України вкрили хмари та заливають доші. Чи, можливо, літо взагалі скінчи¬лося?
— Ми і не прогнозували такої сухої, спекотної погоди, як минулого літа. Навіть на Півдні України. Хоча стовп¬чик термометрів уже сягав 35 градусів за Цельскм, що ти¬пово для українського липня. Маємо і своєрідний "антире¬корд": день 10 липня у Києві, коли на стовпчику було лише 15 градусів, визнано найхолоднішим за останні сто ро¬ків.
Такі температурні "вибри¬ки" погоди, справді, можуть спантеличувати. Але, повірте, нічого надзвичайного в при¬роді не діється. Липень випра¬вдовує свою "репутацію" найтеплішого місяця року. Так, зі зливами, але це звичайне літнє явище в наших широ¬тах.
— А яким буде подальше літо?
— Надалі простежувати¬меться тенденція останнього десятиріччя: похмурі прохо¬лодні дні різко змінювати¬муться спекотними й соняч¬ними. Тож на стабільну пого¬ду влітку краше не споді¬ватися.
При цьому холодне вологе повітря з північного заходу час від часу буде прориватися углиб південних районів, шо не є типовим для цієї пори. Воно і провокує стрімкі, не¬сподівані перепади темпера¬тури. Але така картина спо¬стерігається не лише в Укра¬їні, а і у всій Європі, і пов'я¬зана вона з активізацією цик¬лонічної діяльності.
— А цей дощ надовго?
— Принаймні у найближчі дні хмари вкриватимуть небо й дощитиме майже у всіх регіонах, особливо — на За¬карпатті та Прикарпатті. Там переважатиме північно-захід¬ний вітер, денна температура не підніматиметься понад 26 градусів, а нічна знижувати¬меться навіть до 9 градусів. Найближчими днями похо¬лоднішає і в Києві.
Але ті, хто планують від¬пустку на українських курор¬тах, можуть розслабитися: у Запорізькій. Одеській облас¬тях і в Криму, де панує пів¬денно-східний вітер, уже в найближчі вихідні знову засяє сонечко. Денна температура сягне 30 градусів. Типове укра¬їнське літо...
КОМЕНТАР ДЛЯ "ЕКСПРЕСУ":
Іван КАРПІНСЬКИЙ, синоптик-метеоролог:
— Цьогорічне літо принесе нам ще немало сюрпризів, таких, як недавні понеділкові зливи та шквали після безхмарної неділі. Але більше оптимізму! Вже в останній декаді місяця подекуди знову буде, як у тропіках, хоча стовпчики термометрів і не сягатимуть за позначки найгарячішого літа сторіччя, яким було тогорічне.
А своєрідною компенсацією за капризну середину літа буде його останній місяць, по-липневому гарячий та майже бездощо¬вий. Таким, до речі, має бути і початок вересня. Тож з літом прощатися ще рано!

■      НЕВРОЖАЙ: Дощі вбивають врожай
24 липня 2008
Нескінченні опади впродовж останнього місяця таки внес-ли свої корективи на врожай зернових у Львівській облас¬ті.
На деяких полях зернові по¬чинають втрачати свою якість. Якщо ж погодні умови не змі¬няться, то й врожайність може знизитися.
"Поки що дуже складно прог¬нозувати втрати врожаю, пов'я¬зані з негодою, — розповідає Михайло Кожушко, начальник головного управління агропро¬мислового розвитку Львівської ОДА. — Та вже нині виявляють¬ся тенденції, які у майбутньому можуть призвести до таких втрат. Скажімо, тепер найбіль¬ше потерпів ріпак. Через те, що погодні умови не дозволяють його зібрати, насіння почало ви¬сипатися на землю. Подекуди втрати врожайності ріпаку ста¬новлять до 10 — 15 відсотків".
Аграрії не беруться передба¬чати, скільки тонн злаків вдасть¬ся зібрати цього року. "Щодо пшениці, ячменю та інших рос¬лин зернової групи, то сьогодні ще немає значних збитків, — веде далі мій співрозмовник. — Зерно наливається, і якщо по¬года покращиться, то з врожа¬єм буде все гаразд. Хоча часті опади вже призвели.до по¬чорніння колосків. Таки чином, якість зерна знижується. Вміст клейковини та білка в ньому істотно зменшується".

■      ECONOMY: Oil hit $140 - Dow Plunging - Down -290
July 26, 2008

■      FLOODS: Storms and floods in Ukraine kill 13, 2 missing
July 27, 2008
KIEV, Ukraine - Ukraine's Emergency Ministry says storms and floods have killed 13 people, including five children, and at least two more are missing.
It says four days of storms have flooded more than 20,000 houses and cut electricity in four western regions. More than 8,000 people have been evacuated, and thousands are in serious danger as the water keeps rising Sunday.
"Ukraine has not seen anything like that in 100 years," First Deputy Prime Minister Oleksandr Turchinov was quoted by the Interfax news agency as saying.
President Viktor Yushchenko and Prime Minister Yulia Tymoshenko have rushed to the area.

■      КЛІМАТ: Куди вони зникають?
31 липня 2008
Екологи б'ють на сполох: за останні п'ять років в Україні стрімко зменшується популяція... жаб.
"Моніторинг їх популяції, проведений нещодавно, дав невтішні результати, - каже аналітик Київського еко¬логічного центру Віктор Федорчук. - Лише під столи¬цею земноводних поменшало майже вдвічі
До речі з 20 видів земноводних, які живуть в Україні, п'ять занесено до Червоної книги. Але, схоже, незабаром туди потрапить і решта.
"Жа6и - індикатор забруднення довкілля, — зазначає еколог — І для того, щоб виправити ситуацію, потрібні не лише гроші, а й зміни в природоохоронній політиці .

■      ПОВІНЬ: Сам на сам з бідою
Десятки служб, що повинні стежити за можливими повенями, не виконали свого обов'язку
31 липня  2008

... Багато води спливло після руйнівних повеней на Закарпатті 1999 та 2001 років. Сльози людей, зруйновані водою мости, дамби, будинки, колони ванта¬жівок з цілої Європи з гуманітарною допомогою для потерпілих... Таке не забувається. Тоді чиновники навперебій запевняли, що більше схожої трагедії в Україні не допустять.
Минуло майже десять років, і "плаває" вже не лише Закарпаття — мало не пів України. При¬карпаття, Поділля, Буковина...
Чиновники найвищого ран¬ку відвідують затоплені регіо¬ни, з відрами в руках черпають воду, не забуваючи при цьому вкотре нагадати, до якої партії належать. Можливо, хтось спробує заперечити, мовляв, чиновники не винні — це все негода. Та буде правий лише почасти.
Переглядаючи архіви новин відразу після трагічних повеней на Закарпатті, тільки й натрап¬ляєш на заголовки "МНС роз¬робляє надсучасну систему оповіщення про повені", "НАТО допомагає Україні в розробці систем сповіщення про повені", "Воді розгулятись вже не дадуть"... Дали. Ще й як дали!
Хто з тих сотень людей, шо сьогодні сидять на клунках, без даху над головою здогадувався про такі страшні наслідки до¬щів? Що віщувало біду? Яка система оповістила селян, які живуть на прирічкових тери¬торіях, що за кілька днів кім¬нати у їхніх хатах перетворять¬ся на басейни?
В Україні десятки служб, го¬ловним завданням яких є як¬раз турбота про мирне насе¬лення. Вони зобов'язані знати про можливі повені. Та досі не зрозуміло, чим займалися Гідрометеоцентр, МНС, служби на річках... Буревії, шторми, сильні грози, повені щоразу за¬вдають Україні такого не¬сподіваного удару, що довго ніхто не може оговтатися. Кер¬ченська катастрофа, смертоно¬сний буревій у Львові, врешті, повінь... Такі катастрофічні наслідки — результат недба¬лості тих, хто нас "береже".
"Система оповіщення? А що це таке? — питають люди, хати яких затопило. — Та якби ми вночі спали, то нас просто за¬брала б вода. Ми писали до са¬мого Президента — треба укрі¬пляти береги. Жодної відпо¬віді... У цій країні мусиш покла¬датися тільки на себе".
Прикро це визнавати, але так воно і є. Країна, у Конституції якої записано, що людина — це найвища цінність, не може вбе¬регти своїх громадян. Двадцять двоє людей стали жертвами води. З них шестеро —діти... Про яку систему оповіщення може йтися, коли про те, що їхні оселі затопило, люди ді¬знавалися від сусідів, які теле¬фонували їм на роботу. Вони встигали хіба що заскочити до¬дому, щоб узяти документи...
Сотні людей втратили до¬мівки. Хати, хоч і вціліти, ще довго будуть непридатними для життя. "Допоможе уряд", — сподіваються люди. Та чи вар¬то на це надіятися? Чи можна вірити у дієздатність керів¬ництва держави, якщо таке ма¬сове стихійне лихо стало для нього новиною. Поки "владні вершки" загравали з релігій¬ними лідерами, люди вмирати у воді.
Кабмін виділив гроші тим, хто втратив домівки, — світліє у серцях віднедавна безприту¬льних. Від тисячі до п'яти тисяч гривень — таку матеріальну допомогу отримають потерпілі від повені жителі Вінницької, Закарпатської, Івано-Франків¬ської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Та, щоб їх отримати, тре¬ба мати паспорт і зареєструва¬тися до кінця місяця. Саме той паспорт, який поплив за великою водою разом з меблями, телевізором, усіма статками... Отак нам допомагають.


■      ПОВІНЬ: Собаки плавали, припнуті до ланцюгів
31 липня 2008
Цього тижня у полоні водяної стихії опинився і Могилів-Подільський (Віннич¬чина).
... Повінь накрила місто несподівано. Попереджен¬ня про біду надійшло, коли вона була буквально на по¬розі.
Вода у Дністрі почала прибувати ще в п'ятницю, але міська влада заспокою¬вала людей, шо ситуація під контролем.
"Нас лише в неділю, за кілька годин перед прихо¬дом великої води, сповісти¬ли про небезпеку, — розповідає Микола Крижанів-ський. — Люди хапали ді¬тей, документи, найцін¬ніші речі й утікали з ни¬зинних вулиць міста на су¬ходіл. Проте не всі зважи¬лися залишити домівки та нажите добро й вирішили чекати рятувальників на горищах і дахах будинків. Знімали їх звідти, дістав¬шись надувними човнами. Будинки по саму маківку опинилися у воді, й двоме¬трові кущі троянд посеред річок-вулиць нагадували кущі водяних лілій. Особ¬ливо шкода було дивитися на собак, яких господарі забули чи не встигли спус¬тити з прив'язі. Нажахані тварини кілька діб плава¬ли, припнуті до ланцюгів, не підпускаючи до себе ря¬тувальників..." Такої повені тут не при¬гадують навіть старожили. Городяни нарікають на¬самперед на керівництво Новодністровської ГЕС, що стоїть вище за течією.
"Підтоплення штучне, — заявляє Петро Бровко, ко¬лишній мер Могилева. — Воду стримували три дамби, а станція регулювала її рі¬вень спусками. Чому ж не спустили воду, коли Дністер ще можна було перейти вбрід, а зробили це, коли річка стала повноводою?"
Тепер це питання розслі¬дуватиме урядова комісія.
Крім Могилева-Поділь-ського, потерпіли ще два райони —Ямпільський та Мурованокуриловецький. Загалом під водою опини¬лось 25 населених пунктів.

■      ПОВІНЬ: Геройський вчинок
31 липня 2008
Стихія на Прикарпатті не тільки наробила чимало біди, а й багато кого випробувала на сміли¬вість.
Перебороти свою боязнь перед водою довелося і молодому міліціо¬нерові. Заступник начальника від¬ділу, начальник міліції громадської безпеки Коломийського MB УМ ВС в Івано-Франківській області капі¬тан міліції Володимир Жупник в ек¬стремальних умовах врятував вагіт¬ну жінку та її матір.
... О 9-й годині суботнього ранку в селі Шепарівці Коломийського ра¬йону ще ніякої біди не чекали. Гірський Прут, хоча й вирував і на¬ганяв страху, ше тримався свого русла. Та не минуло й п'ятнадцяти хвилин, як дамбу прорвало і кала¬мутні потоки ринули на прилеглі бу¬динки.
Керівник групи рятувальників Володимир Жупник тоді перебував у відділі — очікував приїзду групи "Беркут", яка мала подавати допо¬могу потерпілим. Якраз тоді й зате¬лефонували із Шепарівцівта попро¬сили про негайну допомогу. Вода прибувала на очах.
... Люба з мамою рятувалися від стихії на другому поверсі свого бу¬динку. Коли міліціонер підійшов до хати, на подвір'ї води було по пояс. А з вікна виглядали двоє переляка¬них жінок. Недовго думаючи, Воло¬димир кинувся до хати.
"Я дуже боюся води, — каже міліціонер-герой. — Уже двічі топив¬ся і після того у воду навіть не захо¬джу. Але втій ситуації боятися не було часу. Знав, шо тільки я зможу допо¬могти, це мій людський обов'язок".
33-річний міліціонер першій до¬поміг вибратися старшій жінці. А тоді повернувся за дочкою. Переля¬кана на смерть Люба боялася навіть поворухнутись. Довелося навіть прикрикнути на неї, шоб привести до тями. Та коли Володимир поба¬чив, шо жінка вагітна, на мить роз¬губився сам. "Як її винести?" — кру¬тилося в голові. А вода тим часом стрімко прибувала.
"Я мало не силою посадив Любу собі на плечі, — згадує Володимир.
— Коли виходив з будинку, води було вже по шию. А ше під двері прибило колоду, і їх важко було відчинити. Від жаху жінка стиснула колінами мені шию, і я боявся, шо задихнуся. Треба було пройти метрів двадцять, але це, мабуть, була найдовша в мо¬єму житті дорога".
Подякувати рятівникові жінка змогла тільки наступного дня, коли оговталася від пережитого. Хотіла якось віддячитися, та міліціонер відмовився. Сказав, шо це його обо¬в'язок — рятувати.
Того ж таки дня в іншому селі до¬велося витягати з підтопленого бу¬динку чоловіка. У ньому міліціонер впізнав шість раз судженого за зґвал¬тування та інші тяжкі провини чо¬ловіка. Однак відмовити йому в до¬помозі не зміг.
"Кожен має право на порятунок,
— каже Володимир Жупник. — І ко¬жен, вважаю, зробив би на моєму місці те саме. Приємно, шо зміг до¬помогти. А коли стану хрещеним батьком дитини (Люба навіть чути не хоче про відмову), допомагатиму й далі".

■      ПОВІНЬ: Потопи іще будуть
31 липня 2008
Потужні зливи ще не раз відгукнуться катастрофічними повенями. І не лише в Україні
Через глобальне потепління повені ставатимуться щораз частіше, переконані експерти Всесвітньої кліматичної про¬грами "Вода".
З ними згоден і Володимир Борейко, голова Київського еколого-культурного центру:
— Синоптики відзначають нині збільшення кількості опадів у середніх широтах. Руйнівні повені, яких зазнавали раніше лише країни Азії, з 1990 року почали реєструвати і в Європі. Наприклад, збитки від повені 2002 року становили 21 мільярд евро. У річці Влтава у Чехії, наприклад, зафіксували найбільший за всі роки спостережень стік води. Максимальний рівень води на Ельбі у Німеччині перевищив історичний рекорд майже на метр. Такі процеси, на жаль, безпосередньо стосуються й України.
Крім того, у нас неконтрольовано вирубу¬ють ліси, а це тільки погіршує становище. Лісовий покрив — це така собі губка, що затримує надлишкову вологу, без нього рівень води в річках після сильних злив підвищується моментально.
Пригадайте, п'ять років подібний до нинішнього паводок був на Закарпатті. Тоді пропонували заборонити тут вирубування лісів — безрезультатно. Ми виконали розрахунки й довели, що наступної катаст¬рофічної повені слід чекати за три-чотири роки. На жаль, відновити вирубаний ліс так швидко не можна.
Повені частішатимуть і через природні причини. Дослідники довели, що з по¬теплінням кількість водяної пари в атмосфері збільшується. А отже, більшає імовірність сильних, так званих тропічних злив. Протипа¬водкових заходів, до яких вдавалися раніше, уже недостатньо. Води в річках буде значно більше, тож плани слід змінювати: будувати вищі дамби, очищати русла, розраховувати опори мостів на більше навантаження. Звичайно, без додаткових коштів тут не обійтися.
Цікаво, що експерти Всесвітньої кліма¬тичної програми "Вода", які тривалий час вивчають такі явища, як повінь, дійшли висновку, що загалом у Європі середньорічна кількість опадів залишилася сталою. Але значно зросла ймовірність раптових ка-таклізмів: буревіїв, потужних злив. Саме свідками таких явищ ми стаємо в наш час. У цій ситуації особливо оперативно слід працювати синоптикам. Минув час, коли погоду можна було передбачити на кілька днів наперед Тепер ситуація в атмосфері над Україною змінюється — наче на полі бою. Застарілими методами та обладнанням за нею не встежиш.
Отож, моя порада: готуватися до ще більших повеней, садити ліси й переоснащу¬вати підрозділи Гідрометеоцентру. Тоді до сюрпризів погоди ми будемо готові.

■      ПОВІНЬ: Царство води
31 липня 2008
У буковинському селі Тарасівці із 1717 дворів затоплено 1600 обійсть

Новоселицький район Чернівецької області — один із тих, що найбільше потерпіли від стихійного лиха. Зокрема, села Маршинці й Тарасівці затоплено майже повністю.
ХУДОБУ — В ХАТУ
... Якшо до Новоселиці ше можна доїхати рейсовим авто¬бусом, то вже у самому рай¬центрі треба шукати інший транспортний засіб, аби діс¬татися сусідніх Маршинців. Нині найпопулярнішими засо¬бами пересування у цьому селі є трактори, бронетранспортери рятувальників і човни.
Вода уже потроху спадає, село повертається до нормального життя. Однак ті страшні хвили¬ни, які довелося пережили в ніч з п'ятниці на суботу, люди ніколи не забудуть.
"Сильний дош почався десь о восьмій годині вечора у п'ятни¬цю, — пригадує Галина Сергі¬ївна. — Хвилин за двадцять ви¬мкнули світло. Ми сиділи у хаті й не знали, що робити. Темно, на вулиці страшенна злива, грім, блискавки. Чоловік ви¬йшов на вулицю, а коли повер¬нувся, то сказав, що треба переносити речі на другий поверх. Вони із сином винесли нагору частину меблів, телевізор, інші речі. Навіть худобу до хати за¬гнали. Потім чоловік побіг до¬помагати сусідам. Я страшенно перелякалася, бо бачила, шо він дорогою послизнувся і впав. Добре, що зумів вибратися з води..."
Чоловікові Галини Сергіївни поталанило. А ось їхньому зна¬йомому, 67-річному Михайлові Буразі — ні. Він, коли впав у воду, дістатися на сухе вже не зміг...
БАБУСЮ — НА СПИНУ
Тієї ночі люди були дуже на¬лякані й не знали, шо робити. Такої повені вони ще не знали.
"Я була вдома, коли все це почалося, — розповідає Мари¬на Миколаївна, продавець міс¬цевого магазину. — Наша хата стоїть на пагорбі, тому водою затопило тільки подвір'я. Я по¬просила чоловіка відвезти мене до магазину — рятувати товар. А чоловік на те сказав, щоб я не говорила дурниць: товару не врятуємо, ще й самі загинемо. Вранці мені сказали, що комо¬ру в магазині затопило цілком і все пропало... Сусіди кажуть, що нібито були штормові по¬передження. Але я їх не чула".
Стало зрозумілим, що Маршинці можуть опинитися під водою, і тоді прибули рятува¬льники.
"Коли вони з'явилися в селі, точно не скажу, — розповідає Фотій Мельничук. — Але було це вночі. Вони одразу ж почали евакуювати людей та худобу. Ми з родиною були на горищі. Я посадив жінку та дітей до човна рятувальників, а сам залишив¬ся у хаті. Мені казали, що це не¬безпечно, та я не зважав. Бояв¬ся, що чого не знищила вода, те розкрадуть якісь мародери. До мене своїм гумовим човном приплив кум. Так ми з ним доб¬ру добу вдвох на горищі й про¬сиділи".
... Разом із рятувальниками переїжджаємо до сусідніх Та-расівиів. Тут становище ще гірше, ніж у Маршиниях: з 1717 дворів затопило 1600.
"Я приїхав провідати свою бабусю, — розповідає Олексій. — Живе вона у старенькій ха¬тині. Ввечері, коли полив дощ, вода стрімко почала підступати до хати. Я взяв бабусю на руки і переніс до сусідів. А поверну¬тися уже не зміг — так високо піднялася вода. Речі, які були в хаті, врятувати не вдалося. Ма¬буть, доведеться забрати бабу¬ню до себе в місто".
За словами Олексія Смирно¬ва, заступника начальника ГУ МНС у Чернівецькій області, у Тарасівцях вони бронетранс-портером-амфібією евакуюва¬ли 39 чоловік, з них 16 літніх людей та 11 дітей. А також 50 голів свійської худоби. Але більшість людей вирішила усе-таки зад и шитися у селі.
ЗА БУХАНЕЦЬ — СІМ ГРИВЕНЬ
"...Наша хата стоїть в яру, і її затопило цілком, —зі сльозами на очах розповідає Домніка Ре-дуца. — Ми недавно зробили ремонт, завезли нові меблі, і все пропало. Поки що живемо у мого двоюрідного брата. А коли повернемося у свій буди¬нок — не знаю.-
Чула, що всім потерпілим від повені виплатять якісь гроші. Але коли це буде? І скільки дава¬тимуть? Нам, аби відновити бу¬динок, треба зо 30 тисяч гривень".
Нині найпекучішою пробле¬мою залишається забезпечен¬ня людей продуктами харчу¬вання. Якшо до затоплених сіл Новосел ицького району можна хоч якось дістатися, то гір¬ський Путильський район зов¬сім відрізаний від цивілізації.
"На цей момент туди гелі¬коптерами доставлено майже чотири тонни борошна, 300 кілограмів макаронів, 150 кіло¬грамів ліків, — розповів Віталій Усик, заступник голови Чер¬нівецької ОДА. — На жаль, у районі знайшлися ділки, які вирішили підзаробити на люд¬ському горі: деякі підприємці продавати хліб за ціною від п'я-ти до семи фивеньзабуханець".

Серпень 2008

■  NOTHING TO WORRY ABOUT : NOT A QUICK CRISIS, BUT SLOW MOTION MELTDOWN !!!
[link to www.nytimes.com]
A Slow-Mo Meltdown
By PAUL KRUGMAN
Published: August 4, 2008

A year ago, as the outlines of the current financial crisis were just becoming clear, I suggested that this crisis, unlike a superficially similar crisis in 1998, wouldn’t end quickly.
The good news, I guess, is that we’ve been experiencing a sort of slow-motion meltdown, lacking in dramatic Black Fridays and such. The gradual way the crisis has unfolded has led to an angels-on-the-head-of-a-pin debate among economists about whether what we’re suffering really deserves to be called a recession.
Yet even a slo-mo crisis can do a lot of damage if it goes on for a year and counting.
Home prices are down about 16 percent over the past year, and show no sign of stabilizing. The pain from this bust is widely spread: there are millions of American families who didn’t buy mortgage-backed securities and haven’t lost their houses, but have nonetheless been impoverished by the destruction of much or all of their home equity.
Meanwhile, the job market has deteriorated even more than you’d guess from the jump in the headline unemployment rate. The broadest measure of unemployment, which takes into account the rapidly rising number of workers forced to take cuts in paid hours and wages, has risen from 8.3 percent to 10.3 percent over the past year, roughly matching its high point five years ago.
And there’s no end to the pain in sight.
Ben Bernanke and his colleagues at the Federal Reserve have cut the interest rates they control repeatedly since last September. But they haven’t managed to reduce borrowing costs for the private sector. Mortgage rates are about the same as they were last summer, and the interest rates many corporations have to pay have actually gone up. So Fed policy hasn’t done anything to encourage private investment.
The problem is fear: private-sector finance has dried up because investors, burned by their losses on securities that were supposed to be safe, are now reluctant to buy anything that isn’t guaranteed by the U.S. government. And the proliferation of special rescue packages — the TAF, the TSLF, the Bear Stearns deal, the Fannie-Freddie thing — may have staved off blind panic, but has fallen far short of restoring confidence.
Oh, and those tax rebates Congress and the White House agreed to mail out have already done whatever good they’re going to do. Looking forward, it’s hard to see how consumers can keep spending even at their current rate — which means that things will probably get considerably worse before they get better.
What more can policy do? The Fed has pretty much used up its ammunition: nobody thinks that additional interest-rate cuts would accomplish much (and there’s a faction at the Fed that wants to raise rates to fight inflation).
And nothing much can or should be done to support home prices, which are still much too high in inflation-adjusted terms. Nor can Washington prevent a continuing credit crunch: overextended, undercapitalized financial institutions have to rein in their lending, and it’s not realistic to expect the public sector to pick up all the slack — especially when quasipublic institutions like Fannie and Freddie are also in trouble.
There is, however, a case for another, more serious fiscal stimulus package, as a way to sustain employment while the markets work off the aftereffects of the housing bubble. The “emergency economic plan” Barack Obama announced last week is a move in the right direction, although I wish it had been bigger and bolder.
Still, Mr. Obama is offering more than John McCain, whose economic policy mainly amounts to “stay the course.”
Incidentally, it’s surprising that the lousy economy hasn’t yet had more impact on the campaign. Mr. McCain essentially proposes continuing the policies of a president whose approval rating on economics is only 20 percent. So why isn’t Mr. Obama further ahead in the polls?
One answer may be that Mr. Obama, perhaps inhibited by his desire to transcend partisanship (and avoid praising the last Democratic president?), has been surprisingly diffident about attacking the Bush economic record. An illustration: if you go to the official Obama Web site and click on the economic issues page, what you see first isn’t a call for change — what you see is a long quote from the candidate extolling the wonders of the free market, which could just as easily have come from a speech by President Bush.
Anyway, back to the economy. I titled that column about the early stages of the financial crisis “Very Scary Things.” A year later, with the crisis still rolling, it’s clear that I was right to be afraid.

■      ПОВІНЬ: Карпатський армагеддон
7 серпня 2008
Справжньої кількості жертв і матеріальних втрат від стихії не знає ніхто

...Велика вода відступає. Річки, у яких рівень піднімався до 10 — 12 метрів, забрали зі собою людей, їх майно, будинки, худобу, поміняли русла.
Чиновники інфор¬мують населення України про на¬слідки стихійного лиха. У вищих ешелонах влади вже підрахували втрати і ділять гроші. Міністри і політики обіцяють: гроші виділено, ніхто не наживеться на людському горі. Та гроші до області, в якій оголошено надзвичайний стан, ше не надійшли, а крастимуть чи ні — досто¬вірно відомо лише Госпо¬ду Богу.
А шо сьогодні насправді відбувається в епіцентрі лиха — Верховинському районі Івано-Франків-щини, шо вже понад де¬сять днів відрізаний від світу? Це тут найбільше лютувала велика вода. Справжнє карпатське пе¬кло — це не перебіль¬шення. Так скаже кожен, шо зможе сюди дістатись.
ВОДИ І ХЛІБА
...Тут навіть повітря ди¬вне. Пахне важко. Наси¬чене чимось невловимим. Солодкаво-гірким. Напе¬вно, так пахнуть людське горе і смерть. На майдан¬чику, у центрі Верховини, кілька десятків військо¬виків, три гелікоптери і один автомобіль-фура. У салоні автівки — продук¬ти: хліб, вода, рис цукор, сіль, макарони. Від людей у камуфляжах не відходять цивільні. Старі, малі, літні, юні. Серед цивіль¬них багато жінок в чорно¬му, їх уже торкнулося горе. Повінь забрала рід¬ню.

Повідомлення Міністерства охорони здо¬ров'я про 37 жертв повені — допоки лише гіпотеза. Число жертв ше ніхто не підрахував. І ніхто не знає, у скількох загубле¬них в горах хатинках ше не встановлені померлі люди і скільки ше помре завтра. Велика вода не щадила нікого. "Візьми, синку, візьми. Тут водич¬ка, продукти і ковдра. За¬вези у Бистрень. там вну¬чки мої. хліба жадні. Ди¬тя старшеньке їх паралі¬зоване", — хапає за руки військового літня жінка. Сергій Недогибченко, пілот української армії, намагається пояснити, що летить в інший бік. Інше село району, де та¬кож діти не мають хліба і води. А у Бистрець поле¬тить пізніше хтось інший. Але не може пояснити. В пілота зник голос. Він вже тиждень каже потерпілим одне і те ж: що летить в інше село. Туди, де най¬важче. Що на борт у пер¬шу чергу бере лише дітей, хворих, воду і хліб...
Сюди, на майданчик до Верховини, нині зїжджа-ються звідусіль при кар¬патці. Люди вже не слуха¬ють новин про те. шо все "під контролем". Вже не гірш від міністрів знають, скільки техніки, офіцерів і солдатів працює в їхньо¬му краю. Знають і про те: якшо один гелікоптер Мі-8 полетів на допомогу у Чернівецьку область, то на Франківшині їх зали-шилося тільки три. На п'ятого гелікоптера-"еменесника", який та¬кож працює у зоні лиха, не розраховують. "Він не має часу: возить мініст¬рів. А там. у селах — наші батьки. Невідомо, чи ще живГ, — дивиться поверх гір молоденький гуцул.
Майже всі села Верхо¬винського району вода відрізала від світу. Багато хто живе поза цивіліза¬цією ше й нині. У загуб¬лені в горах села долі¬тають лише військові гелі¬коптери.
...До гвинтокрила під'¬їжджає машина з продук¬тами. Солдати завантажу¬ють все у салон. Мішки, пакети — з руки в руки. Дорога кожна хвилина. Чим скоріше вони завантажать, тим більше пілоти зроблять підйомів і посадок. Чотири напівго¬лодні екіпажі працюють на виснаження. Роблять по сімнадцять вильотів за день, а максимальна норма — дванадцять. їх немає ким замінити. Професійні пілоти покинули армію. Ці, що нині літають, та¬кож ладні це зробити.
"СИНКУ, Я ВМИРАТИМУ ТУТ"
...Чи можна було не до¬пустити людських жертв0 Чому надзвичайники і військові так пізно при¬йшли на допомогу? Чому людей не евакуювали з небезпечної зони напере¬додні стихійного лиха? Відповіді на ці запитання ше довго шукатимуть усі. Як звичайні українці, так і посадові особи. Останні вираховуватимуть ще й крайніх. "Полетять" по¬гони, посади. Хтось, зга¬ньблений чинно чи без¬чинно, відійде убік, інші зроблять собі кар'єру. Чи гроші. Кожному своє. Та все це буде пізніше. А до¬поки маємо те, що маємо.
На Івано-Франківшині допомогу потерн її им по¬лають 722 військовики (інженерні, автомобільні війська, авіація) і 111 оди¬ниць техніки (бетеери, амфібії, вантажні автівки, бульдозери, крани) та 730 рятувальників і 130 оди¬ниць техніки з МНС. Два дні тому й сусідня Поль¬ща дала свою техніку і ря-тувальників.
Це сьогодні тут стільки техніки і людей у формі. А в перші, найважчі, дні їх було дуже мало. 11 Ми шали, що в краю лихо. І були готові у будь-яку хвилину вирушити на до¬помогу". — зціплюють зуби офіцери і солдати. Але військові люди — підневільні. Без вказівки не мають права. Чекали. Допоки місцеві і київські чиновники дійдуть згоди: потрібна допомога армії чи обійдемося самі? Хоча всі знати: військові будуть працювати, але їх треба десь розмістити і прогоду¬вати. Коли ситуація стала вкрай напруженою, всі політичні й фінансові пи¬тання відкинули набік: українську армію долучи¬ли до порятунку. Разом з міністром і генералами.
Евакуація розпочалася в перші дні нещастя. Во¬на триває й досі. Рятува¬льники забирають старих людей, вагітних жінок, поранених, дітей. Зі зато¬плених сіл краю евакую¬вали 13 703 осіб. Потер¬пілих віл стихії — 68 312 осіб. Вивезти вдалося не всіх. Розрекламовані ам¬фібії у час великої води перетворюватися на нікому не потрібні залізні іграшки. Машини, які плавають на воді й їздять сушею, не могли підійти до зруйнованих осель, аби забрати людей із дахів. При розворотах зачіп¬лювали корпусами буди¬нки й корені дерев та ро¬били ше більше лиха: по¬терпілих зносила вода. Тож людей із дахів зні¬мали лише човнами та гелікоптерами.
"Пілоти тримали вер¬толіт у повітрі, а ми спус¬калися у воду і піднімали потерпідихлебідкою, Пів¬ години роботи — і повний гелікоптер". — втомлено усміхається капітан Сер¬гій Штанов, рятуватьник. Каже, найважче було за¬спокоїти людей. Жінки рвали на собі волосся й хотіли залишитися там. У великій волі — назавжди. У воді, яка забрата хату, корову, поросятка, нажи¬те майно. У воді, яка не відпустила зі свого поло¬ну батьків і дітей. "Кри¬чати: "Синку, я вмирати¬му тут!" — згадує капітан. У дні повені в краю заги¬нули 24 дорослих і 8 дітей. Серед врятованих було багато українських та іноземних туристів.
"КАРТИНКА" ДЛЯ МІНІСТРІВ
...Допомога надходить на Прикарпаття з різних куточків України. Проду¬кти харчування, теплі ре¬чі, медикаменти. Та най¬головніше тут нині — вода і хліб. Чи все дохо¬дить до потерпілих? На¬чебто все. Лише поляки стверджують, шо послати 18 рефрижераторів.
...А у гірських селах свої закони. Неписані. Часто-густо, незважаючи на бі¬ду, люди замало не б'ють¬ся за ту "гуманітарку". Одним дістається все, іншим — нічого. Сва¬ряться за хліб, чоботи, макарони. Вони знерво¬вані і бояться, що їх вко¬тре обдурять. Втім, якщо в постраждатім селі є до¬брий сільський голова чи будь-яка інша відпові дальна людина, допомогу ділять чесно: всім по¬рівну. В Хороцеві. де при¬землявся наш гелікоптер, всі мешканці вишикува¬лися в рівненький рядок, аби швидко забрати з гелі¬коптера допомогу. На мішки з провізією чекав і кінь з возом. Селяни самотужки відремонтували світло. "Дайте нам буль¬¬дозер, ми й дорогу самі зробимо". — проводжа¬ють на борт дев'ятиріч¬ного Юліана і десяти¬річного Александра, двох хлопчиків з Австрії. Діти приїхати на канікули до бабусі. Тепер від'їж¬джають додому.
Таких дружніх сіл, як Хороців, у горах багато. "Така біда, дітоньки, була ще в шістдесят дев'ятому. А тепереньки то все від того, що ліс вирізати. О-он гора на село поповзла. На щастя, в нас ніхто не загинув: як вода почата йти. то ми всеньким селом у гори піднялися. Й діто¬чок на руках, і стареньких несли. Ото в горах три дні й пересиділи". — роз¬повідають хороцівці й на¬казують летіти у Яблунь¬ку, Ясенів, Пробіну, Дземброню, бо там — біда.
Цивільні та військові рятувальники не мають часу займатися конкрет¬ним розподілом допомо¬ги, їм аби встигнути своє¬часно розвезти допомогу наземним і "небесним" транспортом та забрати потерпілих зі зони лиха. А у районних та обласній адміністраціях, міліції, податковій та інших службах, очевидно, не вистачає людей, які мати б працювати безпосередньо у затоплених селах. Може, і є, та бояться поміняти теплі квартири на залиш¬ки сирих затоплених хат.
...Чи не щодня на При¬карпаття прилітають мі¬ністри різних напрямків, депутати, чисельні ко¬місії та інші столичні боси. Президент, також тут був кілька разів. Останній раз — у неділю. Дo кожного прильоту "бать¬ків України" готуються, як до параду. Техніку і людей тримають "для ка¬ртинки". Пів дня чекають приїзду міністра та столи¬чних журнатістів, аби ті побачили й зазнімкували, як зводять міст чи заван¬тажують гуманітарною допомогою гелікоптер. Показуха в зоні стихійного лиха Прикарпаття — явище вже звичне. Голо¬дні й поранені? Зачека¬ють. Вода вже не зносить їхніх осель.
Рятувальники налаш¬товані не так оптиміс¬тично, як їхні шефи. По¬вінь розмила сім ското¬могильників. Вода порозривала людські могили і гнала у безодню стихії ме¬ртвих вкупі з живим. У лісах, горах, у низинах річок валяються здохлі тварини. Сонце вже роз¬дуло нещасних: на вулиці знову вище тридцяти. Со¬лдати і селяни не встига¬ють закопувати дохляти¬ну. Можлива епідемія.
...На борт гелікоптера піднімається літній лис¬тоноша. "Хлопці, візь¬міть, я везу людям пен¬сію". Екіпаж мовчки зні¬має 70 кілограмів ванта¬жу. Пілоти знають: один поштар заспокоїть зне¬долених людей зі зруйно¬ваного стихією села швидше за десятьох мі¬ністрів.

■      ПОВІНЬ: Москву змило
7 серпня 2008
Безперервна злива зі шквальним вітром, що тривала в російській столиці кілька годин, призвела до серйозних ускладнень транспорт¬ного руху. На дорогах 8-мільйонної Москви виникли гігантськ затори. У деяких місцях скупчення автомобілів було на десятки кілометрів!

■      ПОВІНЬ: Коли ліси плачуть
7 серпня 2008
Основною причиною катастрофічної повені екологи називають варварське використання природних ресурсів
Віктор Ющенко дав місяць органам влади та право¬охоронцям: за цей час вони повинні "навести лад в галузі лісового господарства і лісопереробки в Західній Україні".
На переконання глави держави, саме масо¬ве незаконне вирубу¬вання лісів стало причиною катастрофічної повені.
Чому ж так сталося? Це питання кореспондент "Екс¬пресу" поставив кандидату біологічних наук, експерту Національного екологічного центру Ярославові Мовчану.
- Пане Мовчан, чи справ¬ді ліси такі важливі? Адже синоптики кажуть, що й раніше у нас були сильні повені.
— Справді, у нас є дані спостережень, починаючи аж від 1700 року. Раніше "велика вода" у Карпати приходила з інтервалом приблизно 30 — 40 років. Проте з кінця минулого століття повені почастіша¬ли. Нині можна вже гово¬рити, що сильні повені, такі як цьогорічна, повторюва¬тимуться кожні 3 — 4 роки. Варто лише згадати павод¬ки 1998 та 2001 років.
Звичайно, ми не можемо зменшити кількість опадів чи відвести річки в інші місця, проте людська діяльність може посилити наслідки катастрофи. За¬звичай карпатські ліси є приймальником дощової води. Поверхня, покрита здоровим лісом, може всю воду поглинути, якщо зли¬ви несильні. Потім ця вода стече системою підземних річок. Якщо ж лісу немає або ліси нездорові, вода буде швидко стікати з гір униз — на заплавні рівнини.
Колись уже говорили, що треба навести лад, припи¬нити варварське вирубуван¬ня, нас навіть запевняли, що все вже гаразд... Але кожен може знайти в Інтернеті свіжі фото Карпат з космо¬су і переконатися: там, де ще вчора стриміли смере¬ки, тепер — голі латки.
- Тобто вода просто сті¬кає з голих гір і змиває села й міста?
— Далеко не всі. Чому такі стародавні містечка, як Галич, Рогатин, Бурштин, не підтопила вода? Бо їх буду¬вали на узвишшях! А всі населені пункти, зведені на порушення природоохорон¬ного законодавства на за¬плавних рівнинах, зазнали підтоплення та часткової руйнації.
Річ у тому, що на заплав¬них рівнинах можна лише вирощувати городину, а капітальне житло зводити не слід! І гроші, які держа¬ва виділяє на відбудову житла, повинні йти на пе¬ренесення таких населе¬них пунктів у безпечні міс¬цини! Що з того, що ми відновимо хату, змиту по¬вінню 2008 року, якщо на¬ступний паводок знову ії знищить?..
І ще один факт: під Киє¬вом на окружній дорозі стоять десятки вантажі¬вок, які продають річкову гальку, але навряд чи у водіїв є дозвіл на її видо¬бування. Русла річок і де¬рева знищують по-варварськи! І природа нам цього не прощає...


■     ПОВІНЬ: Закарпаття знову підтопило
12 серпня 2008
В Ужгороді під водою опинилися десятки вулиць
У вихідні в гірський край, що досі не оговтався від остан¬ньої повені, знов прийшла велика вода. Затопило насе¬лені пункти чотирьох районів Закарпаття.
Від негоди постраждала й Ужгородщина, де підтоп¬лено 1551 сільське обій¬стя.
"Серед ужгородців чи не най-більше потерпілих — жителі мікрорайону Радванка, — каже Федір Філіп, начальник Цент¬ру пропаганди головуправління МНСУ в Закарпатській області. — В обласному центрі павод¬кова хвиля підтопила 522 дво-рогосподарства, у тому числі 231 житловий будинок".
Вода почала прибувати вночі, і перелякані власники приват¬них одноповерхових будиноч¬ків повибігали з домівок.
"У сусідів залило двір, а у нас вода залила й хату, — каже Ора¬нка Нодь. — Дітей відвели до сестри, а цінні речі сховали на горищі".
Загалом на Ужгородшині в полоні води — вісім сіл, під¬топило 79 житлових будинків та 250 колодязів. Найбільше него¬да наробила лиха в Ратівцях, де під водою опинилися 400 сіль¬ських обійсть, Руських Ко-марівцях — 382, Нижній Соло-твині та Сюрте.
"А у прикордонному Чопі за¬лило 31 двір та чотири житлові будинки, — каже далі Федір Філіп. — Підраховують збитки від недільного паводку й на Перечинщині, де в чотирьох населених пунктах у воді 120 обійсть. Аби не виникло над¬звичайних ситуацій у Сімерках, від газопостачання від'єднано 282 житлові будинки".
На Свалявщині, у селі Олене-ве, підтоплено 35 господарств. А на Міжгірщині зафіксували два зсуви. У Новоселиці 1200 метрів кубічних перезволоженої землі сповзло з гори. Сель зупинився за два метри від господарської споруди. А на автодорогу між селами Новоселиця і Лісковець зсунулося 25 кубометрів грун¬ту. Наразі проїзд відновили однією смугою, триває розчи¬щення автошляху.
На щастя, паводок не був та¬ким руйнівним, як попередній, людських жертв немає. Збитки підраховує комісія. Наслідки стихії ліквідовують аварійно-рятувальні підрозділи МНС. На місцях працюють 120 фахівців та 27 одиниць техніки.


■      POLE MELT: North Pole is Falling Apart
August 15, 2008
http://www.rense.com/general56/break.htm
The northeast passage across the siberian polar ice is open. The glaciers on Ellesmere Island and the northern and northeastern shores of Greenland are collapsing within a matter of days. The channel between Greenland and Ellesmere Island is open. And only about 250 miles of ice remains on the north shore of Greenland connecting it to the polar ice. And that is breaking up. Vast stretches of polar ice are pulverized and floating free in the Arctic ocean. Thousands of square miles of ice are pulverized and on the edge of breaking up into a billion ice bergs. An immense rent has formed in the ice north of Queen Victoria Island. An even larger tear reaches up from Siberia poking at the north pole itself. The entire north shore of Akaska is ice free, as is all of the northern Siberian shore - all the way to the New Siberian Islands and beyond. The last of the ice blocking the Northwest passage at the east end of Queen Elizabeth Island is breaking up.

■     POLE MELT: Arctic ice refuses to melt as ordered
15 Aug 08 
“Just a few weeks ago, predictions of Arctic ice collapse were buzzing all over the internet. Some scientists were predicting that the "North Pole may be ice-free for first time this summer". Others predicted that the entire "polar ice cap would disappear this summer".
“The Arctic melt season is nearly done for this year. The sun is now very low above the horizon and will set for the winter at the North Pole in five weeks. And none of these dire predictions have come to pass. Yet there is, however, something odd going on with the ice data.
“The National Snow and Ice Data Center (NSIDC) in Boulder, Colorado released an alarming graph on August 11, showing that Arctic ice was rapidly disappearing, back towards last year's record minimum. Their data shows Arctic sea ice extent only 10 per cent greater than this date in 2007, and the second lowest on record (see link below to view graphs).
However, a comparison of maps derived from NSIDC data shows that “Arctic ice extent was 30 per cent greater on August 11, 2008 than it was on the August 12, 2007. (2008 is a leap year, so the dates are offset by one.)
"... ice has grown in nearly every direction since last summer - with a large increase in the area north of Siberia. Also note that the area around the Northwest Passage (west of Greenland) has seen a significant increase in ice. Some of the islands in the Canadian Archipelago are surrounded by more ice than they were during the summer of 1980.
“(The NSIDC graph) appears to disagree with the maps by a factor of three (10 per cent vs. 30 per cent) - hardly a trivial discrepancy.
“The Arctic did not experience the meltdowns forecast by NSIDC and the Norwegian Polar Year Secretariat. It didn't even come close. Additionally, some current graphs and press releases from NSIDC seem less than conservative. There appears to be a consistent pattern of overstatement related to Arctic ice loss.
And what of the Antarctic? Down south, ice extent is well ahead of the recent average. Why isn't NSIDC making similarly high-profile press releases about the increase in Antarctic ice over the last 30 years?
See entire article by Steven Goddard
[link to www.theregister.co.uk]


■      ГОЛОД: Влада в Індії радить своїм-громадянам їсти... пацюків. Невже це вихід?
21 СЕРПНЯ 2008 РОКУ
Таким чином урядовці споді¬ваються вбити одним пострі¬лом двох зайців: наго¬дувати гро¬мадян та позбутись нашестя цих гризунів.
Пе поки що най¬кращий шлях до вирішення ми нестачі хар¬чів в Індії, який змогла запропонувати місцева влада. "Таким чином можна вирішити й сві¬тову продовольчу кри¬зу", — впевнені індій¬ські урядовці.
Голова департаменту добробуту Індії Віджай Пракаш стверджує, що пацюки можуть заміни¬ти курятину: "Щур та курка мають однакову
харчову цінність, вони рівноцінні, і мова не лише про вміст протеї¬ну, а й про цілий спектр поживних елементів".
Як стверджує Пра¬каш, нині кількість щурів у країні в сім разів перевищує її насе¬лення. У таких штатах як, наприклад, Біхар, вони з'їдають майже половину запасів зерна. До того ж, у цих регіо¬нах до 90 від¬сотків грома¬дян не мають землі, а отже, і засобів про¬харчуватися.
"Ми прове¬демо масшта¬бну рекламну кампанію, у якій пере¬конуватимемо людей принаймні скуштувати це м'ясо, — каже Пра¬каш. —Головне — зла¬мати психологічний ба¬р'єр. Адже той, хто вже куштував щура, під-
твердить, що його м'я¬со м'якше та сокови¬тіше за курятину".
Справді, страви з цьо¬го екзотичного для нас продукту — не новинка в Індії. Його вже давно продають у ресторанах та кафе Біхару. "Деякі готелі вже включили його до свого меню. Пе¬реважно це закуски", — каже Пракаш.
Департамент добро-
буту сподівається, що скоро ця мода дійде й до готелів вищого класу. Проте шеф-кухар одно¬го з найкращих п'я-тизіркових готелів Індії "The Oberoi Amarvilas" Саундарараян поки що
не може собі цього уявити. "Уся наша культура та традиції ба¬зуються на тому, що ми не можемо завдавати шкоди іншим живим істотам, — каже він. — Можливо, ми могли б вирішити проблему з нашестям, експортую¬чи пацюків до Китаю, Південно-Східної Азії, Західної Африки чи, можливо, Франції, де їх гідно оцінили б там¬тешні гурмани".
Це вже не перша ін¬новаційна пропозиція департаменту добробу¬ту. Нещодавно його працівники пропонува¬ли наймати євнухів для охорони пологових бу¬динків. Крім того, Пра¬каш запропонував за¬охочувати індійців ло¬вити змій та збирати їхню отруту для того, щоби "піднести націо¬нальну економіку".
ДО  РЕЧІ
Тушковані пацюки популярні в деяких регіонах Гани і Того. У Китаї їдять деревного щура з імбиром та цибулею. Тайці полюбляють їх із червоним перцем чилі, а у в'єтнамських ресторанах можна замовити пацюка-гриль з лимоном. Гурмани стверджують, що найкраще до такої страви пасуватиме домашнє рисове вино.
КОМЕНТАР  ДЛЯ   "ЕКСПРЕСУ":
■ Наталія АКИМОВА, експерт з питань Південної Азії, Інститут Сходу РАН:
— Для Індії пацюки завжди були великою проблемою. Але цього року ситуація особливо гостра через цвітіння бамбуку, яке відбувається раз на 48 років.
Річ у тім, що бамбук, який цвіте, та його плоди багаті на білкові сполу¬ки. Щури, що його поїдають, дуже швидко розмножуються. Коли закінчились плоди бамбуку, ця "орда" накинулась на поля та знищила все їстівне.
Урешті-решт мільйон людей на північному сході Індії зіткнувся з гост¬рою нестачею рису, і тепер населення покладається лише на допомогу доброчинних організацій.

■      ПОГОДА: Літо закінчилось?
Серпень 2008
На жаль, погода влітку цього року не раду¬вала.
Та й нині знову нас не тішить — спека різко змі¬нюється дощами. А ми все чекаємо, що настануть дні, коли можна буде насолодитися теплим літнім сонечком... Що ж кажуть синоптики?
"Найближчими днями слід очікувати погоду з помірним температурним режимом, навіть опади не передбачаються, — говорить Микола Кульбіда, директор Укргідрометеоцентру. — Але так триватиме недовго. Від 23 серпня в західних областях почнуться дощі з грозами. Погода до 25 серпня буде прохолодною — температура повітря в цьому регіоні знизиться до 18 — 23 градусів.
У північних та центральних областях температура повітря також дещо знизиться — до 22 — 27 градусів. А на решті території країни до кінця тижня очікується спекотна й суха погода".
Цікаво, що російські синоптики вже говорять про наближення молодого бабиного літа. Тому наші сусіди вже очікують на улюблену, хоча й нетривалу пору. Згідно з прогнозами, там потеплішає вже з 28 серпня...
"Можливо, в них і справді почнеться бабине літо. У нас же тільки настала осінь, — коментує Вазіра Мартазінова, завідувач відділу кліматичних досліджень НДІ гідрометеорології. — Через зміну клімату на нашій території літо закінчилось ще в середині серпня, тобто, аналізуючи зміну температурного режиму, з 15 серпня в нас почалася осінь... А бабиного літа тэеба ше почекати".

■      Комарі атакують!
21 СЕРПНЯ 2008
Нечуване нашестя комах, що спостерігається нині в Україні, принесло нові небезпечні хвороби
Таке враження, що комарі — всюди. Без спеціальних засобів захисту вночі просто не заснути!
У магазинах вони ідуть сьогодні "на ура". А місцеві санепідемстан¬ції запровадили нову послугу: пропонують позбутися ко¬марів зовсім "недорого" — за якихось 38 копійок. Правда, за квадратний метр!
Що посприяло такому акти¬вному розмноженню цих ко¬мах? Як можна вберегтися від них? І чи правда, що комарі
можуть переносити вкрай важ¬кі чи навіть невиліковні хво¬роби?
— Після тривалих дощів по¬більшало водних площ. А це місця виплоду комарів, — по¬яснює Ольга Вевенко, ентомо¬лог відділу медичної паразито¬логії обласної санепідем¬станції. — Особливо люблять ці комахи розмножуватися в не¬величких водоймах, які негли¬бокі й добре прогріваються. Там комарі плодяться масовіше й швидшими темпами. Саме о цій порі розмножуються пізні літні і осінні види. Такі комарі дню¬ють переважно в траві й іншій рослинності, ховаючись від со-
нця. І тепер цих комах багато ще й тому, що літні не загину¬ли і з'являються ще пізні літні та осінні.
Та й погодні умови дуже сприяють розмноженню ко¬марів — і малярійних, і нема-лярійних. Зокрема, перших у регіоні є чотири види, а дру¬гих — понад двадцять. Вони, крім малярії, переносять різні інфекційні недуги, в тому числі й гельмінтоз (дирофі-ляріоз) — після того, як на¬ссуться крові хворих собак. Тож тепер треба бути дуже обережним!

■      EARTH WOBBLE: Fay's Path
August 23, 2008
Tropical Storm Fay's path took some bizarre turns during the last week of August, making landfall afresh several times. This is not typical, and in fact broke records for the largest number of landfalls ever for a tropical storm.

Fay's 4th Florida Landfall One For The Record Books
August 23, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/08/23/fays-4th-florida-landfall_n_120803.html
Tropical Storm Fay crossed into the Florida Panhandle on Saturday, becoming the first storm of its kind in recorded history to hit the state four different times. Though Fay never materialized into a hurricane, downpours along its zigzagging path have been punishing and deadly. Fay has been an unusual storm, even by Florida standards. It first made landfall in the Florida Keys on Monday, then headed out over open water again before hitting a second time near Naples on the southwest coast. It limped across the state, popped back out into the Atlantic Ocean and struck again near Flagler Beach on the central coast. It was the first storm in almost 50 years to make three landfalls in the state, as most hit and exit within a day or two.

The Zetas were asked about this bizarre behavior during the weekly live chat, and responded that it is a graphic indication of the Earth wobble caused by the near presence of Planet X.

■      Arctic Melt
August 2008
The N Pole ice is disappearing at an astonishingly rapid rate. The polar ice at the N Pole is over water, not land, and thus is subject to melting when warm water from the Pacific or the Atlantic is pushed up into the Arctic by the Earth wobble caused by the presence of Planet X. Lately, several indicators have emerged. First, less of the Arctic sea ice is being rebuilt each winter, after the summer melts.

Arctic Sea Ice Drops to 2nd Lowest Level on Record
August 27, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/08/27/arctic-sea-ice-drops-to-2_n_121970.html
More ominous signs Wednesday have scientists saying that a global warming "tipping point" in the Arctic seems to be happening before their eyes: Sea ice in the Arctic Ocean is at its second lowest level in about 30 years. Arctic ice always melts in summer and refreezes in winter. But over the years, more of the ice is lost to the sea with less of it recovered in winter. Sea ice also serves as primary habitat for threatened polar bears. The most recent ice retreat primarily reflects melt in the Chukchi Sea off Alaska's northwest coast and the East Siberian Sea off the coast of eastern Russia.

Second, the Arctic sea ice is not reaching the land masses on either side of the N Pole, as was the case just a few years ago when the N Pole would be ice-locked during winter. Now, both the North-West and North-East passages are open for the first time in the memory of man.

North Pole An 'Island' For First Time In History
August 31, 2008
http://www.dailymail.co.uk/news/article-1050990/
The North Pole has become an island for the first time in human history. Startling satellite pictures taken three days ago show that melting ice has opened up the fabled North-West and North-East Passages - making it possible to sail around the Arctic ice cap. The opening of the passages has been eagerly awaited by shipping companies which hope they will be able to cut thousands of miles off their routes. The pictures, produced by NASA, mark the first time in at least 125,000 years that the two shortcuts linking the Atlantic and Pacific oceans have been ice-free at the same time. Many scientists believe that the mass of ice that forms a jagged circle around the North Pole could vanish altogether in the summer by 2030. Others believe it could take as little as five years for the Pole, currently frozen all year round, to be ice-free between mid-July and mid-September. Four weeks ago, tourists had to be evacuated from Baffin Island's Auyuittuq National Park in northern Canada because of flooding from thawed glaciers. The park's name means 'land that never melts'.

Third, a floating glacier off Greenland has started to break up, with a dramatic crack visible from space.

New Greenland Ice Cracks Worry Scientists
August 21, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/08/21/new-greenland-ice-cracks_n_120516.html
In northern Greenland, a part of the Arctic that had seemed immune from global warming, new satellite images show a growing giant crack and an 11-square-mile chunk of ice hemorrhaging off a major glacier. And that's led the university professor who spotted the wounds in the massive Petermann glacier to predict disintegration of a major portion of the Northern Hemisphere's largest floating glacier within the year. If it does worsen and other northern Greenland glaciers melt faster, then it could speed up sea level rise, already increasing because of melt in southern Greenland. The crack is 7 miles long and about half a mile wide. It is about half the width of the 500 square mile floating part of the glacier. Other smaller fractures can be seen in images of the ice tongue, a long narrow sliver of the glacier.


■      ПОГОДА: У саду — знову весна
28 СЕРПНЯ 2008
У Сколе на Львів¬щині зацвіли яблуні.
Місцева жителька Іванка Русин розповіла "Експресу", що такого в її саду не було останні двадцять років.
"Це виглядає дуже гарно, але дехто каже, що
цвіт на деревах тепер — поганий знак", — каже пані Іванка.
"Насправді це явище не можна назвати ано¬малією, останніми роками воно трапляється досить часто, — пояснює Андрій Прокопів, директор Ботанічного саду Націо-
нального університету ім. І. Франка. — Його глобальною причиною є перепад температур на нашій планеті. Ми вже давно не бачили справж¬нього літа чи зими. Рослини теж потроху пристосовуються до нових умов".
Цвітіння наприкінці літа шкодить деревам. Бо коли прийде справжня весна, квіток буде мало — яблуні витрачають дуже багато "сил", якщо зацвітають двічі на рік. Тоді потрібно два роки, щоб дерево відновилося.

■      НЕВРОЖАЙ: А картопля запарилася
28 СЕРПНЯ 2008 РОКУ
В Україні розпочався збір врожаю "другого хліба"
Нині на полях як ніколи людно — селяни сім'ями копають кар¬топлю. Врожай зернових цього року рекордний, а от бульба заро¬дила погано. Марно споді¬ватися, що їсти¬мемо дешеву картоплю.
...На полі сім'ї Плакс із Калуша картоплю почали копати ще минулого тиж¬ня. Переважно урожаю з грядки в чотири ари ро¬дині вистачало до нового урожаю. Це близько 300 кілограмів. Цього ж року доведеться докуповувати.
"Самі знаєте, дощів бу¬ло дуже багато, — пояснює голова родини Роман. — Повінь багато лиха наро¬била. Щойно вода зійшла, як одразу спека нагодилася. Картопля просто зади¬халася в землі. Довелося почати викопувати ра¬ніше..."
Повітря над грядками просякнуте неприємним запахом. За словами гос¬подарів, так пахне зігни-лий у землі урожай. Гос¬подар викопує бульбу і обтрушує її. Ціла, на пер¬ший погляд, картоплина перетворюється на юшку, якщо її стиснути в кулаці.
"Такого ми вже давно не бачили, — каже пан Роман. — Багато бульби доведеться викинути. Та тут ще нічого. А от у кінці городу зовсім кепсько. Почали копати, а картоп¬лі в землі просто нема. Вся зігнила".
І справді, на одній час¬тині городу тільки бадил¬ля й зеленіє. Господарі доклали багато зусиль,
шоб виростити хороший врожай. Вибрали вдалий сорт і вчасно вивели ко¬лорадських жуків. Але частину городу доведеть¬ся просто переорати. Там бараболя зігнила так, що
залишається тільки пови¬смикувати зелене бадил¬ля.
"І приватний сектор, і підприємства справді почали раніше збирати "другий хліб", — каже за-
відувач лабораторії пер¬винного насінництва Інс¬титуту картоплярства НАН України Ярослав Демкович. — Це правильно, бо картопля запари¬лась у землі. Рясні дощі, повінь і спека — не най¬кращі умови для хорошо-
го врожаю. Ми навіть не можемо прогнозувати, яким буде цьогорічний врожай. Наразі можемо сказати тільки одне: ре¬кордів не буде. Нині зби¬рають від 150 до 180 цент-нерів з гектара. Це середній показник.
Щодо того, як зберегти картоплю до зими, то вар¬то додержувати ось чого. По-перше, треба розпоча¬ти якнайраніш викопува¬ти картоплю. По-друге, зібраний урожай слід одра¬зу ж висушити на свіжому повітрі. Але варто пам'я¬тати: бульбу не можна су¬шити під прямими соняч¬ними* променями. Треба знайти якийсь темний, але теплий куток. Потім виб¬рати зігнилі бульбини, а решту поскладати в міш¬ки. Це називається ліку¬вальним періодом. Якщо ж бульбу одразу поскладати в комору, то вона почне гнити. Перше, через різку зміну температури, друге — цьому сприятимуть ті картоплини, які не були відібрані".
Отож, якщо ви ще не в полі, то мерщій за лопату...

■      УРАГАН: Тайфун на Тайвані
28 серпня, 2008
У графстві Люшан-Нанту на Тайвані тайфун зніс два мости, забравши життя в сімох людей з чотирнадцяти, що в цей час перебували на них. За лічені години випало 1400 мм опадів (!), розмито дороги, зруйновано будинки. Ось і готель не встояв перед стихією...

■      НЕВРОЖАЙ: І навіщо такі рекорди?!
28 серпня, 2008
Цьогорічний врожай хоч і багатий, але зерно неякісне
Тішить, що країна врешті має рекордний урожай зернових та зернобобових. Днями Мінагрополітики підвищило його ще на 5,7 млн. тонн — до 48,7 млн. тонн. Але якісні показники цього зерна...
За оперативними даними аграрного відомства, пше¬ниці 6-го, найнижчого класу маємо 54%, тоді як торік такої було тільки 20%. Чому ж така низька якість цьогорічного врожаю? Про це розмовляє¬мо з Миколою Верницьким, директором компанії "Про-Агро".
— Миколо Юрійовичу, час¬тка зібраної пшениці 1 — 3 класів становить лише 11%. У 2007 році, попри те, що був набагато нижчий врожай, вона була вищою — від 20 до 40%...
— Ці цифри не можна "при¬писувати" всьому врожаю. Але якість українського зер¬на справді невисока.
— Але чому? Аграрії звину¬вачують у цьому шкідника кло-па-черепашку, який перетво¬рює продовольче зерно на фу¬ражне.
—  Це справді проблема.
Підвищеній активності кло-па-черепашки цього року сприяли погодні умови, а та¬кож те, що сільгоспвироб¬ники не використовували для обробітку посівів необхід¬ного обсягу агрохімікатів. Щодо якості зерна, то його визначають у нас за кількістю клейковини. Але не врахову¬ють якості цієї клейковини. Якраз шкідник клоп-черепа-шка вприскує на зерно фер¬менти, що погіршують її. І хоч клейковини в зерні може бути багато, але з такого бо¬рошна хліба не спечеш.
Тобто за нашими стандар¬тами ми маємо доволі багато продовольчого зерна, але воно продовольче лише на папері. Бо якість клейковини в ньому дуже низька. Тому нам треба змінювати ДСТУ і ставити більш жорсткі вимо¬ги до якості клейковини в
зерні, а не до и кількості.
Тут ще ось у чому річ. Існує залежність між якістю зерна та врожайністю пшениці. Це біологічна особливість цієї культури. Чим вища вро¬жайність, тим нижча якість зерна. Цього року кількість зернин на колосі, якщо по¬мічали, була справді велика. Але ці зерна були недорідні, дрібні.
— Але ж у планах наших аг¬раріїв — підвищення врожай¬ності зернових. Якщо так, то виходить, що з кожним роком якість врожаю у нас погір¬шуватиметься?
—  Щоби цього не сталося, маємо збільшувати врожай¬ність зернових за рахунок новітніх технологій. І тоді за¬лежність від погоди буде на¬багато менша. Адже чому в Україні зібрали торік 29 млн. тонн зерна, а цього року — понад 48 млн. тонн? Та завдя¬ки сприятливим погоднім умовам, а не передовим тех¬нологіям...

Вересень 2008

■     CLIMATE: Arctic becomes an island as ice melts
Telegraph Media Group
2008-09-01
The North Pole has become an island for the first time in human history as climate change has made it possible to circumnavigate the Arctic ice cap.
The historic development was revealed by satellite images taken last week showing that both the north-west and north-east passages have been opened by melting ice.
Prof Mark Serreze, a sea ice specialist at the National Snow and Ice Data Centre (NSIDC) in the US said the images suggested the Arctic may have entered a "death spiral" caused by global warming.
Shipping companies are already planning to exploit the first simultaneous opening of the routes since the beginning of the last Ice Age 125,000 years ago. The Beluga Group in Germany says it will send the first ship through the north-east passage, around Russia, next year, cutting 4,000 miles off the voyage from Germany to Japan.
Meanwhile, Stephen Harper, Canada's Prime Minister, has announced that ships entering the north-west passage should first report to his government. The routes have previously opened at different times, with the western route opening last year, and the eastern route opening in 2005.
The satellite images gathered by Nasa show that the north-west passage opened last weekend and the final blockage on the east side of the ice cap, an area of sea ice stretching to Siberia, dissolved a few days later.
Last year the extent of sea ice in the Arctic reached a record low that could be surpassed in the next few weeks, with some scientists warning that the ice cap could soon vanish altogether during summer.
Four weeks ago tourists had to be evacuated from a park on Baffin Island because of flooding caused by melting glaciers, and polar bears have been spotted off Alaska trying to swim hundreds of miles to the retreating ice cap.
Measurements on August 26 showed an ice cap of just over two million square miles, confirming the second biggest ice cap melt since records began. New of the opening of the passages emerged as the British explorer and adventurer Lewis Gordon Pugh began a kayak expedition to the North Pole aimed at drawing attention to the dramatic impact of melting polar ice.
"I want to bring home to world leaders, on this expedition, the reality of what is now happening here in the Arctic," said the 38-year-old environmentalist in his blog.
"The rate of change is clearly faster than nearly all the models predict, which has huge implications for climate change and how to tackle it."
Meanwhile Prof James Lovelock, of the University of Oxford, has claimed "planet-scale engineering of the climate" may have to be attempted to counter global warming.

■      ЕКОНОМІКА: Борги тиснуть. Нас чи США?
4 вересня, 2008
Прогнозують, що держборг Америки до 2050 року може зрости до 350% ВВП!
Про проблеми з боргами держав триває чимало суперечок. Одні експерти кажуть, що світ на порозі катастрофи, бо борги США до неможливого великі. Інші запевняють, що значно загрозливішими, зокрема для України, є її власні борги.
На початок квітня су¬купний зовнішній борг США становив 13,77 трильйона доларів. У той же час очікується, що внут¬рішній валовий продукт (ВВП) цієї країни цього року становитиме 14,4 трильйона. Однак, оскільки в цю цифру вірять далеко не всі, виходить, що така потужна супердержа¬ва, як США, заборгувала вже більше, ніж заробляє за рік!
За даними журналу "Фі¬нанси сьогодні її найбіль¬шими кредиторами є Японія (держборг США їй — 583-мільярди доларів) і Китай (503 мільярди, без урахування боргів перед Гонконгом і Макао). На ці дві країни при¬падає більш як 40% дсржбор-гу Штатів. Також у десятку найбільших позичальників США увійшли Великобри¬танія, Люксембург, Гонконг, Швейцарія, країни Кариб¬ської офшорної зони та краї¬ни — експортери нафти (Ве¬несуела, ОАЕ, Еквадор, Іран, Ірак, Кувейт, Оман та інші).
З 2000 року частка закордон¬них позик у держборзі США збільшилась з 52,6 до 73,9% у 2007 році. "Якщо політика не зміниться, то, за нашими оцінками, держборг до 2050 року сягне 350% ВВП", — за¬значив для "The New York Times" експерт міжнародного рейтингового агентства "Stan¬dard & Poors" Девід Вейс.
Утім, Міжнародний валют¬ний фонд висловив зауважен¬ня щодо боргу не США, а Укра¬їни, зазначивши, що якщо він перевищує 30%, то це катаст¬рофічно. Скільки заборгувала Україна? За даними Мінфіну, загальний розмір прямого дер¬жавного боргу нашої країни на кінець липня становив 69 563,7 мільйона гривень (14 357,5 мільйона доларів).
Чому міжнародні експерти стурбовані нашим боргом? Про це ми дізнавалися у Ва¬силя Юрчишина, директора економічних програм Ук¬раїнського центру економіч¬них і політичних досліджень ім. О. Разумкова, та Яросла¬ва Жаліла, президента Центру антикризових досліджень.
— Чим небезпечний для світу борг США?
Я Я. ЖАЛІЛО:
— Тема про те, що зростан¬ня зовнішнього боргу США є загрозою для національної стабільності, національної ва¬люти, порушується досить дав¬но. Але насамперед треба гово¬рити про спроможність країни обслуговувати цей борг. Якщо економіка є достатньо ста¬більною, динамічною і її зов¬нішній борг можна компенсу¬вати за рахунок припливу ка¬піталу, за рахунок позитивного сальдо зовнішньоторговель¬ного балансу тощо, то нічого страшного. Важливий не так розмір боргу, як можливість його обслуговувати.
Якщо говорити про індика¬тори безпеки, то беруть, на¬приклад, обсяги боргу й екс¬порту. Зважаючи на те, що американська економіка до¬сить стабільна і така, що має усталену модель розвитку, чекати негативного впливу на обслуговування зовнішнього боргу не доводиться.
■ В. ЮРЧИШИН:
— У таких потужних країн, як США, є проблеми і з борга¬ми, однак туди вкладають ін¬вестиції і будуть вкладати далі.
Тому великі борги не загрожу¬ють ні безпеці цієї країни, ні світу. Навіть коли було падіння долара, нічого страшного не сталося. Америка залишається країною з потужною еконо¬мікою, локомотивом.
Так, останніми роками в цій країні були ускладнення, але сьогодні триває зміцнен¬ня долара, там вибирають нового президента, тому за кілька років питання про не¬безпеку боргів США звучати¬ме зовсім інакше.
— Який відсоток боргів дер¬жави с все ж небезпечним?
■ Я. ЖАЛІЛО:
—  Це суто індивідуальний підхід до кожної країни. Як¬що країна має негативне са¬льдо зовнішньоторговельно¬го балансу й нестабільний по-зитивний приплив у капі¬тальній частині платіжного балансу, то навіть невелика заборгованість здатна спри¬чинити неможливість обслу¬говування боргу. Вона може спричинити дефолт, країна змушена оголосити про свою фінансову неспроможність.
Якщо ж приплив балансу позитивний, країна здатна обслуговувати досить великі борги. Очевидно, МВФ давав нам рекомендації, виходячи з типових показників країн, що розвиваються.
— То заборгованість Украї¬ни викликає занепокоєння?
■ Я. ЖАЛІЛО:
— Так, бо, по-перше, вона відбувається на грунті зрос- , тання дефіциту зовнішньої торгівлі. По-друге, компен¬сується за рахунок припливу короткострокового капіталу в платіжному балансі. Ця си¬туація може швидко зміни¬тися на протилежну, тоді й виникне питання, яким чи¬ном Україна обслуговувати¬ме свій зовнішній борг. Тому, я вважаю, наш борг хоч і мен¬ший, аніж американський, однак більш ризиковий.
■ В. ЮРЧИШИН:
—  Знаєте, допоки товстий сохне, худий здохне. Це про США й Україну.

■      2008 Hurricane Season
We're all the way up to Josephine, out in the Atlantic, 10 of the 13 named storms predicted by Dr. William Gray, the hurricane expert from Colorado State University.

13 Named Storms Predicted For 2008 Hurricane Season
April 05, 2008
http://www.cfnews13.com/Weather/HurricaneCenter/2008/4/4/
Dr. William Gray, Dr. Phil Klotzbach and the rest of the team from Colorado State University spoke to the meteorologists and emergency managers at the conference. They said their prediction of 13 named storms and seven hurricanes will probably be raised next week as there are signs of a more active season.

NOAH predicts an above average hurricane season for 2008 too. But then, they predicted this for 2007 too and it was relatively mild.

Hurricane Season 2008-Predictions
http://www.infoplease.com/spot/hurricanes.html
Experts predict that the 2008 Atlantic hurricane season, which begins June 1 and ends November 30, has a 65% chance of being above normal in activity. "NOAA scientists predict 12 to 16 named storms, with six to nine becoming hurricanes, of which two to five could become major hurricanes of Category three strength or higher," said a NOAA official. An average season sees 11 named storms, with six becoming hurricanes, including two major hurricanes.
Hurricane Season 2007-Review
http://www.infoplease.com/spot/hurricanes.html
Hurricane season 2007, although predicted to be more active than usual, blew through rather quietly. Of the six hurricanes and four tropical storms of the season, only two made landfall in the Atlantic Basin at category five strength: Dean and Felix. Hurricane Dean came first, in August, and hit land near Costa Maya, Mexico. Felix, a category five hurricane, formed over the Caribbean in early September, and reached land in Punta Gorda, Nicaragua, where it produced heavy rains and flooding. It also affected the Netherlands Antilles, Belize, Guatemala, and Honduras, and was blamed for 130 deaths in Nicaragua and Honduras.
2008 has been a mild season too. Hurricane Gustav weakened to a Category 2 before hitting landfall during the first day of the Republican Convention at St. Paul.


■   Haiti Flooding
First Aid Ship Arrives in Flooded Haitian City
September 5, 2008
http://www.breitbart.com/article.php?id=D930NFN80&show_article=1
A ship carrying 33 tons of U.N. relief supplies docked in Gonaives, the first significant aid delivery to tens of thousands of people who have gone with little food or clean water for four days. Hurricane Hanna's floodwaters inundated more than half the homes in Haiti's fourth-largest city when it struck, and corpses surfacing in the muddy wreckage as floodwaters receded have raised the known death toll from Hanna in Haiti to 137. All land access into Gonaives was cut by the storm, with bridges collapsed, roads washed out and trees fallen down. Gonaives-a collection of concrete buildings, run-down shacks and plazas with dilapidated fountains-lies in a flat river plain between the ocean and deforested mountains that run with mud even in light rains. Hanna swirled over Haiti for four days, dumping vast amounts of water, blowing down fruit trees and ruining stores of food. Many houses were torn apart. Families huddled on rooftops, their possessions laid out to dry. Overturned cars were everywhere, and televisions floated in the brown water.

■      Freddie and Fannie
September 2008
As the corrosive subprime mortgage mess eats its way through the banks and mortgage holding companies, the giants Fannie Mae and Freddie Mac succumb.

U.S. Near Deal on Fannie, Freddie
September 6, 2008
http://online.wsj.com/article/SB122064650145404781.html?mod=hpp_us_whats_news
The Treasury Department is putting the finishing touches to a plan designed to shore up Fannie Mae and Freddie Mac, according to people familiar with the matter, a move that would essentially result in a government takeover of the mortgage giants. The plan is expected to involve putting the two companies into the conservatorship of their regulator, the Federal Housing Finance Agency. That would mean the government would take the reins of the companies, at least temporarily. It is also expected to involve the government injecting capital into Fannie and Freddie. That could happen gradually on a quarter-by-quarter basis, rather than in a single move. Treasury's plan includes a top-level management shakeup at both companies.

Economists May Not Call It Recession, But Job Stats Say It Is
September 6, 2008
http://www.huffingtonpost.com/2008/09/06/economists-may-not-call-i_n_124556.html
The combination of falling home equity, the rising cost of food, health care and housing, tighter credit and eight straight months of job losses -- 84,000 in August alone - has put the squeeze on middle-class families struggling to stay afloat in a slumping economy. Although economists haven't yet labeled the economic downturn a recession, every time payrolls have declined this consistently since 1948 the economy has been officially in recession. For job hunters, this summer has been unforgiving. The number of people out of work for six months or more jumped by 160,000 from July to August. And the number of workers who want full-time employment but can't find it has hit 10.7 percent - a recessionary level.

■      ПОГОДА: Літо повертається!
4—11 ВЕРЕСНЯ 2008 POKV
Класичне бабине літо — з павутинням, погожими днями й холодними ночами — прийде, прогно¬зують метеорологи, усередині вересня.
...Приморозки і несподівана прохолода попередніх днів дещо налякали нас: чи не настала пе-, редчасно осінь? І ось знову май-' же по-серпневому засяяло сон¬це. Може, це і є бабине літо? Детальніше про це — в інтер-^в'ю з Анатолієм Прокопенком, заступником директора Укргід-рометеоцентру.
- Якої погоди слід чекати най¬ближчими днями?
-  В Україні спостерігати¬меться доволі тепла, часом навіть спекотна погода. Зокре¬ма, вже наприкінці тижня на півдні України стовпчики термо¬метрів удень фіксуватимут' до 34 градусів за Цельсієм, а н За¬ході — до 26 — 29 градусів.
Опадів не очікуємо, тільки на заході та півночі 5 вересня прий¬дуть невеликі дощі, пов'язані з переміщенням атмосферного фронту. Нічна температура не падатиме нижче від 8 — 13 гра¬дусів. Чим не серпень? І так три¬ватиме до 9 —10 вересня.
- А далі що? Дощова і похму¬ра осінь?
—. Погода останнім часом до¬волі непередбачувана. Але те, що спостерігається нині, за темпера¬турним фоном радше нагадує літо. Та й аналізуючи те, що відбувалося в Україні останнім часом, можна припустити, що класична золота осінь нас не оми¬не й цьогоріч. Глобальні зміни клімату наразі позначаються лише на погоді зимовій і літній, а от весна та осінь усе ще від¬повідають народним прикметам.
-  За народними прикметами, бабине літо приходить 14 верес¬ня - на Семена. І якщо цей день теплий, така погода тримається ще тиждень, аж до до Друго) Пре¬чистої...
— Дуже важко встановити, на якю саме територ*-6уяо колись помічено певну закономірність. Те, що є властивим, скажімо, для населеного пункту Закарпаття, "не спрацює" на Волині чи Черка¬щині. А у великих містах узагалі є свій мікроклімат, своя погода, де всі відомі народні прикмети можуть справджуватися з точ¬ністю "до навпаки".
До речі, з погляду синоптика, бабине літо — це значне по¬тепління після осінньої холоднечі. Воно триває від двох до десяти днів, не має чітких календарних меж і може приходити у вересні — жовтні один раз, двічі або навіть тричі.

■      ЕКОНОМІКА: Супердержава - Суперкриза
11 вересня, 2008
Безробіття у США сягнуло рекордної позначки за п'ять останніх років
Лише в серпні кількість робочих місць в Америці зменшилася на 84 тисячі, а в липні — на 51 тисячу. Тепер офіційна кількість безробітних стано¬вить 6,1 відсотка.
Серпневі скорочення — це вже восьмий місяць підряд, коли робото¬давці зменшують кількість працівників. Загалом за 2008 рік економіка США втратила 605 тисяч зайнятих осіб.
За останніми даними, які надав департамент праці США, передусім нестача кре¬дитів змусила роботодавців зупинити свої плани розвитку й обмежила можливість най¬мати нових працівників. Мас¬штабна економічна криза та подорожчання енергоносіїв також роблять свою справу.
Уряд зазначає, шо цього року значно менше молоді змогло знайти тимчасову ро¬боту влітку. І це, своєю чер¬гою, підвищило загальний рівень безробіття серед мо¬лоді. До речі, так багато мо¬лодих безробітних людей у США не було ще з 1992 року.
Як не дивно, таким стано¬вищем громадян користують¬ся політики, котрі на гучних заявах роблять свою кар'єру.
Так, наприклад, одним із пер¬ших поспішив прокоментува¬ти ситуацію кандидат у пре¬зиденти від Демократичної партії Барак Обама. Він за¬явив, що ці цифри є свід¬ченням провальної політики теперішньої влади: "Вони ка¬жуть, що продовжать цей курс і далі. Курс, завдяки якому 605 тисяч наших співвітчизників втратили роботу. Крім того, вони мають намір зменшити податки для багатих корпо¬рацій і нафтових компаній, але ні на цент не полегшать податкового тягара для зви¬чайного населення".
Однак його основний конку¬рент — республіканець Мак-Кейн заявляє: навіть якщо й так, то політика демократів є ще гіршою і призведе до біль¬шої втрати робочих місць.
Як би там не було, але, якщо вірити політикам та екс¬пертам, у будь-якому випад¬ку на поліпшення ситуації розраховувати не слід.
Нестабільний ринок праці є тривожним не лише для без-
робітних, а й для тих, хто має роботу. І це небезпідставно, адже масштабні скорочення зачепили і виробників, і поста¬чальників, і чиновників, і освітян, і навіть лікарів. Так, за серпень у галузі будівництва скоротили 8тисяч працівників, у фінансових підприємствах — З тисячі, у сфері обслуговуван¬ня, що включає банки, стра¬хові компанії, ресторани і ма¬газини, кількість робочих місць зменшилась на 27 тисяч.
Роджер Кубаріч, провідний економіст США при Всесвіт¬ньому дослідницькому центрі "UniCredif у Нью-Йорку, за¬значає, що "відбувається втра¬та робочих місць у всіх видах промисловості. Це є найбільш очевидним сигналом еконо¬мічної кризи, який ми коли-небудь бачили".
Найгірше те, що наступних місяців американцям треба бути готовими до ще більших скорочень. Безробіття негатив¬но відіб'ється на темпах зрос¬тання ВВП, який і без того останнім часом є невеликим.
Та, попри складну ситуацію із зайнятістю, зарплати у США й далі збільшуються. Середня по¬годинна ставка зросла до 18,06 долара. А за останній рік плат¬ня збільшилася на 3,4 відсотка. Щоправда, зростання прибут¬ків майже не відчули амери¬канці на тлі високих цін на харчі й електроенергію.

■      Quake Patterns
Several strong quakes occurred within hours of each other. A 6.4 shook the Mid-Atlantic Ridge on September 10, and less than 12 hours later there were dual quakes of 6.9 in Japan and 6.6 in Indonesia on September 11. The quakes on the Pacific Rim were deep, meaning the plates themselves were making significant adjustments. Of note is the timing of the quakes, almost 12 hours apart at the Face and Dark points when the Sun and Planet X are positioned over the Atlantic Rift (UTC 00:00) and at the opposition point, when the Sun and Planet X are positioned on the opposite side of the globe (UTC 12:00).
11-Sep-2008 00:20:52 6.9 Hokkaido, Japan Region
11-Sep-2008 00:00:02 6.6 Halmahera, Indonesia
10-Sep-2008 13:08:15 6.4 Central Mid-Atlantic Ridge

Major Quakes Hit Japan and Indonesia
September 10, 2008
http://edition.cnn.com/2008/WORLD/asiapcf/09/10/asia.quakes/index.html
A magnitude 6.9 earthquake rattled Japan on Thursday, within minutes of a magnitude 6.6 earthquake in Indonesia. The Indonesian quake occurred at exactly 9 a.m. The Japanese quake occurred at 9:21 a.m. The quake's epicenter was offshore and about 21.7 miles below the Earth's surface. The Indonesian quake was much deeper - about 57.9 miles.

■      Ike's Lessons
Though a mere category 2 hurricane, Hurricane Ike was large, and swept a 20-25 foot storm surge toward the vulnerable Texas coastline.

Texas Rushes Ike Relief as Health Crisis Looms
September 15, 2008
Texas officials warned of a health crisis on Monday and urged thousands of people to leave Galveston, where relief supplies were scarce for hungry, exhausted residents of the island city ravaged by Hurricane Ike. In Houston, millions struggled to cope without power in the U.S. energy hub. About 2,000 people have been plucked from flooded areas by helicopters and boats in the largest rescue effort in the state's history as searchers scoured battered communities along the coast and Galveston Bay. Galveston, a city of 60,000, was decimated when the hurricane made landfall there on Saturday morning and 15,000-20,000 people remained in quickly degrading conditions. The city was bringing in a refrigerated mobile morgue.


Hurricane Destroyed Galveston in 1900
September 12, 2008
The worst weather disaster in American history took place in Galveston, Texas, in 1900 when a hurricane estimated as a Category 4 intensity blew ashore, killing thousands of residents and obliterating the town. The unnamed hurricane of 1900 collapsed houses in Galveston and turned them into a wall of debris. Galveston Island was completely covered by 8- to 16-foot storm tides.

Millions Struggle to Cope with Property Losses, Shortages
September 15, 2008
An estimated 10,000 people flocked to a food distribution site at a north Houston church this morning as emergency officials opened six such centers around the Houston area and prepared to open 11 more by day's end. The city's admonition to boil tap water before drinking it expired this afternoon. No evidence of contamination has been found. Regular Houston garbage collection began today and Fort Bend County with the possible exception of Sugar Land is planning trash pickup Tuesday of trees, shrubs and other debris. In Houston, Mayor Bill White on Sunday ordered a weeklong curfew from 9 p.m. to 6 a.m. because of the widespread damage and darkness. White today reported that Houston crime levels are below normal, although fires have been more frequent. Despite repeated warnings from authorities regarding the hazards of improper use of gasoline-powered generators, storm victims continue to fall ill with carbon monoxide poisoning. With the area gripped by a massive power outage, millions of Houstonians got cranky as they craved fresh coffee, cold air and their Sunday football fix.

■      Wall Street Crash
September 2008
On Sunday, September 15, 2008, two pillars of Wall Street crashed and burned. Lehman will be forced into bankruptcy. Merril Lynch & Co will be absorbed by the giant Bank of America. The giant institutional insurer, AIG, considered too big to fail, received an infusion of $85 billion in a federal loan within days.


Crisis on Wall Street as Lehman Totters, Merrill Is Sold, AIG Seeks to Raise Cash
September 15, 2008
http://online.wsj.com/article/SB122139688846233147.html?mod=hpp_us_whats_news
The American financial system was shaken to its core on Sunday. Lehman Brothers Holdings Inc. faced the prospect of liquidation, and Merrill Lynch & Co. agreed to be sold to Bank of America Corp. The U.S. government, which bailed out Fannie Mae and Freddie Mac a week ago and orchestrated the sale of Bear Stearns Cos. to J.P. Morgan Chase & Co. in March, played much tougher with Lehman. It refused to provide a financial backstop to potential buyers. Lehman, a 158-year-old firm that started as an Alabama cotton brokerage, and Merrill, with its trademark bull logo, have been pillars of Wall Street for much of the past century. With the demise of Bear Stearns, three of the Street's five major independent brokers could end up disappearing, leaving only Goldman Sachs Group Inc. and Morgan Stanley. The damage on Wall Street is the latest consequence of a storm that began last year with the sharp decline in American housing prices and losses on loans and other assets tied to home values. Massive capital infusions have failed to stem write-offs and losses, and financial firms are running out of options to escape the damage.

How SEC Regulatory Exemptions Helped Lead to Collapse
September 18, 2008
http://bigpicture.typepad.com/
The events of the past year are not a mere accident, but are the results of a conscious and willful SEC decision to allow these firms to legally violate existing net capital rules that, in the past 30 years, had limited broker dealers debt-to-net capital ratio to 12-to-1. Instead, the 2004 exemption - given only to 5 firms - allowed them to lever up 30 and even 40 to 1. Who were the five that received this special exemption? You won't be surprised to learn that they were Goldman, Merrill, Lehman, Bear Stearns, and Morgan Stanley.


Russia Halts Trading after 17% Share Price Fall
September 16, 2008
http://www.ft.com/cms/s/0/6ff9306c-83f1-11dd-bf00-000077b07658.html
Russian shares suffered their steepest one-day fall in more than a decade on Tuesday, losing up to 20 per cent, as a sharp slide in oil prices and difficult money market conditions triggered a rush to sell. Trading was suspended on both the Micex and RTS stock exchanges as investors ignored assurances by Russian officials and a cycle of distrust set in amid liquidity fears. Margin calls forced domestic traders to liquidate positions and brokers pulled credit lines. At least one Moscow bank failed to meet payments.

■      КЛІМАТ: "Капелюх" Землі тане!
18 вересня, 2008
Уперше в історії людства Північний полюс став островом
Приголомшливі знімки Північного полюса, зроблені зі супутника, довели, що тепер мореплав¬ці можуть без перешкод про¬плисти навколо арктичного крижа¬ного "капелюха".
Повністю звільнилися від криги Північно-західний та Північ¬но-східний морські проходи, які колись доводилося геро¬їчно долати першопроход-цям.
Фактично Північний по¬люс, який, на відміну від Ан¬тарктиди, є не континентом, а масивом тисячолітньої криги, повністю відколовся від материка і вільно дрей¬фує в Світовому океані.
Що означає це для людст¬ва? Які зміни клімату нас очікують найближчим ча¬сом? Із такими запитаннями кореспондент "Експресу" звернувся до кліматолога, доцента кафедри метрології та кліматології Київського національного університету їм. Т. Шевченка Василя За¬тули.
— Василю Івановичу, чи пе¬ретворення Північного полю¬са на велетенський айсберг стало для науковців неспо¬діванкою?
— У зв'язку з глобальним потеплінням — ні. Міжна¬родний науковий комітет з Арктики та міжурядова Арк¬тична рада ще у 2005 році повідомляли, що темпи та-
ІНША  ДУМКА
нення арктичної криги над¬звичайно прискорилися. За останні 30 років товщина крижаного покриву Арктики зменшилася вдвічі. У 2005 році розрахунки показали, що до 2070 року Північний Льодовитий океан влітку повністю очищатиметься від криги, але на основі останніх даних дослідники Арктики дійшли висновку, що це мо¬же статися ще до 2030 року. Тобто, потепління в цих ши¬ротах дуже відчутне.
—- Які можуть бути наслідки?
— Як негативні, так і пози¬тивні. По-перше, відкри¬ються нові морські торго¬вельні шляхи, які дозволять скоротити відстані на тисячі морських миль. На тери¬торіях, звільнених від криги, можна розробляти нові наф¬тові й газові родовища, що під морським дном.
У політичній площині це може загострити суперечки між європейськими держава¬ми, США та Росією за во¬лодіння цими ресурсами. З іншого боку, суттєво змі¬ниться клімат. Адже багато тисячоліть Північний полюс працював як дзеркало, що відбиває сонячну енергію.
Тепер більшу її частину по¬глинатиме вода, а це, своєю чергою, прискорить танення льоду.
— Доводилося чути припу¬щення, що через танення льо¬довиків рівень Світового океа¬ну підніметься, і всі континен¬ти будуть затоплені.
—  Є різноманітні версії: від дуже поміркованих до ка¬тастрофічних. Наразі ми не бачимо, щоб рівень Світо¬вого океану значно зріс. Зре¬штою, вся ця крига вже була в океані, і від того, що вона перетвориться на воду, зага¬льний об'єм не збільшиться. Тому турбуватися через но¬вий всесвітній потоп не вар¬то. Світовий океан за деся¬тиліття піднімається при¬близно на 2,5 сантиметра, і наразі прискорення цих тем¬пів ми не спостерігаємо.
З іншого боку, суттєвих змін зазнає клімат конти¬нентальних областей, що межують із Північним полю¬сом. Зокрема, уже спосте¬рігається танення вічної мерзлоти. Вона щороку на¬грівається на півградуса — це досить високі темпи. Є дум¬ка, що велика кількість хо¬лодної води може сповіль¬нити теплу течію Гольф¬стрім, завдяки якій насоло¬джуються теплими зимами жителі Північної Європи. Але загалом стрімкого похо¬лодання у Європі через та¬нення криги в Арктиці фа¬хівці не спостерігають. Зре¬штою, поступове зникнення Північного полюса — не причина, а наслідок глобаль¬ного потепління, яке зараз панує у світі.
Не викидайте пуховики
Хабібулло Абдусаматов, доктор фізико-математичних наук, завідувач лабораторії космічних досліджень Російської академії наук:
— Викидати пуховики не варто. Наші до¬слідження інтенсивності космічного ви¬промінювання доводять, що в останні деся¬тиліття Сонце "лінується" і обігріває нашу планету не так щедро. А ці дані кліматологи не беруть до уваги.
Справді, середньорічна температура у світі поступово зростає, але це можна пояснити інерцією: Світовий океан за останні 50 років . накопичив багато тепла і тепер поступово його віддає, нагріваючи атмосферу. Та в найближчі роки цей "радіатор" вистигне, тож нам слід очікувати глобального похолодання. Уже тепер льодовики Норвегії не зменшуються, як можна було очікувати, а наростають.

■      ЕКОНОМІКА: Удома чи в банку?
"Банкрутства малих і ряду середніх банків нам не оминути"
вересень 2008
Досі, незва¬жаючи на світову фінан¬сову кризу, у нас не було підстав пере¬живати за свої вклади в банках. Але ось і в Україну долинає деяка три¬вожна інфор¬мація.
Відомий шведський ана¬літик з Міжнародного економічного інституту імені Петерсона Андерс Ос-лунд заявив, що українцям кра¬ще тримати гроші вдома. Зна¬чить, вбачає для них загрозу?
Чи справді наші заощаджен¬ня можуть погоріти? Як захис¬титися від ймовірного ризику? Про це ми розмовляємо з фі¬нансовим експертом, віце-пре¬зидентом Центру досліджень корпоративних відносин Рос¬тиславом Іщенком.
—  Нашим вкладам справді щось загрожує?
— На жаль, сьогодні ще ніхто не знає, чим закінчиться світова фінансова криза і якими на¬справді можуть бути її наслідки. Але наслідки кризи, я вважаю, нас не оминуть. Ми їх уже відчуваємо. Щоб збільшити свою ліквідність, банки змен¬шують кредитні портфелі і за¬проваджують пільгові умови для залучення депозитів. Бо ро¬зуміють, що після руйнівної кризи їм буде ніде брати фінан¬си, тим більше — дешеві. У світі їх бракуватиме, і перевагу від¬даватимуть, на жаль, не Укра¬їні.
— І що тоді буде?
—  Думаю, що банкрутства малих і ряду середніх банків нам не оминути, адже саме їм буде найпроблематичніше залу¬чити і міжнародні кредити, і вітчизняні депозити. Не скажу, що це буде масове явище, але жертви на вівтар світової фі¬нансової кризи принесе й Укра¬їна.
— Тобто загроза вкладам реа¬льна?
—  Кожна людина, яка несе свої гроші в банк, має розуміти, що до певної міри ризикує. Тим більше, що про такий ризик ми знаємо не з чуток, а вже не раз переживали його на собі. Маю на увазі не лише заморожені ощадбанківські вклади, але й банкрутство багатьох фондів, трастів, банків. До цього вже мав би виробитися імунітет.
- Ви хочете сказати, що не треба нести гроші в банк?
— Аж ніяк. Адже якщо їх три¬мати вдома, то втрат просто не уникнути — через інфляцію, яку, принаймні частково, ком¬пенсує відсоткова ставка депо¬зиту. Але треба розумно діяти.
Ось у нас є Фонд гарантуван¬ня вкладів фізичних осіб, який у разі банкрутства банку випла¬чує його вкладникам компен¬сацію. Тож у кого малі заоща¬дження, той не прогорить. А в кого більші, нехай думає. Яка там максимальна сума для ком¬пенсації? 50 тисяч гривень. Хіба це не підказка, яким може бути максимальний вклад? Банків
тепер багато, бажано не фоку¬сувати свої збереження в одно¬му, а тим більше — на одному вкладі.
—До речі, у ряді країн прийня¬ли рішення гарантувати повер¬нення вкладів. Чи не гадає й Укра¬їна до них приєднатися?
— Спочатку уряди Ірландії та Греції таке придумали, щоби запобігти паніці серед вклад¬ників і не зруйнувати цим свого банківського сектора. А тепер до них долучилася Німеччина. До речі, доволі грамотний стра¬тегічний хід, адже тепер туди хлине капітал з інших країн, уряди яких неспроможні взяти на себе такі зобов'язання.
Україна з 2006 року вже по¬двоїла стабілізаційну суму, в нас вона значно вища навіть від тої, яку росіяни лише планують запровадити (700 тисяч рублів, а наразі — 400 тисяч), хоча ма¬ють значно кращі фінансові можливості для формування стабілізаційного фонду.
— А в нас ще с й 38 мільярдів доларів золотовалютних резервів?
— Е ні, ці резерви НБУ не ма¬ють нічого спільного з фондом гарантування вкладів. Вони мо¬жуть використовуватися лише для підтримки курсу націо¬нальної валюти. Хоча в екстре¬мальних ситуаціях, як це було з "Промінвестбанком", якому НБУ дав 5 мільярдів гривень для порятунку, все можливо...
■ Андрій OHICTPAT, банківський експерт:
— Сьогодні в очікуванні кризи українці почали виходити з банківських депозитів, незважаючи на (безпрецедентну прибутковість. Думаю, що протягом
кількох тижнів ця тенденція посилиться... А в 2009 році наші банки переживатимуть досить непростий період.