2007

Січень 2007

■ Winter? What Winter? Only Skiers Are Unhappy
JANUARY 12, 2007
The New York Times

DAVECALDWELL
The final New Hope & Ivyland Railroad steam locomotive of the day had just lurched out of New Hope, Pa., station last Sunday afternoon, leaving Ed Hoy hunched at his desk in the ticket office to crunch the numbers from an unusual¬ly warm and profitable weekend.
New Hope, a village of antique shops, art galleries and restau¬rants perched on the Delaware River, is a good place to saunte і any time, and tourists often wind up at the railroad station for a pleasure ride through woodsy Bucks County.
Business is strong when the weather turns warm, and the temperature chugged past 70 degrees last Saturday. The four trains leaving the depot Saturday carried 297 passengers, Mr. Hoy said, more than twice as many as a typical Saturday in Jan¬uary, "We had the windows орen on the train", he said. "It was almost like a spring day".
It has been a winter of slush and discontent for skiers in much of the Northeast. But the balmy weather has been a startling gift for people who like to hike the Adlrondacks or wander the vine¬yards of Long Island's North Fork or golf in shorts and short sleeves. And, hey, was that the first robin of January?
As ski areas struggled to keep trails open and pond hockey melted into nostalgic memory, people in the region last weekend cruised in their convertibles (tops down, of course) and went to the beach.
Some meteorologists blame the current mild streak on a weak El Nino system in the Pacific, though global warming is the more topical (and popular) whipping boy. After taking a midweek tumble, tempera¬tures in New York and a lot of the Northeast are expected to rise again into the 50s this weekend, though showers are predicted to accompany the winter swelter.
But out on Long Island last weekend, peo¬ple were more worried about the pour than a downpour (or, even, snow flurries).
Rich Pisacano, who owns Roanoke Vine¬yards in Riverhead, N.Y., said the winery did twice as much business last weekend as it usually does in January. Many visitors ambled in after lingering on the beach, he said, tracking sand in after them.
Others parked farther away so they could stroll around the vineyard. Roanoke was open till 9 p.m. Saturday, and visitors stayed, sipping wine and chatting. "It, seemed like everybody had a dog with them," Mr. Pisacano said, laughing.
Jim Waters, who owns Waters Crest Win¬ery in Cutchogueon the North Fork of Long Island, said the number of visitors to his winery last month was up 30 percent from the year before. And Steve Bate, executive director of Hie Long Island Wine Council, said he was thrilled that the council did not include a cross-country ski race among its winter activities.
Given recent weather, though, the wine council might consider adding a winter golf tournament.
The number of rounds played in Novem¬ber and December at the state-run golf courses open on Long Island jumped to 38,096 from 25,851 a year ago, said Wendy Gibson, a spokeswoman for the New York State Office of Parks, Recreation and His¬toric Preservation.
At Bethpage State Park on Long Island, 500 golfers made reservations to play on New Year's Day, Ms. Gibson said, up from the 50 to 100 golfers who made reservations the year before.
Last Saturday, Bethpage's parking lot was packed and the golf-cart barn empty, said Kevto McCaim, an assistant superin¬tendent for the state parks office who super¬vises golf operations at Bethpage. Three courses were open, and some golfers wore short-sleeve shirts, a few wore shorts and most wore grins.
There were 681 rounds played last Satur¬day, contrasted with 130 the same Saturday last year. More important, the greens (which, at this time of year, are more often snow-blanketed "whites") and fairways were in good shape. "Golfers were chal¬lenged as if it were the summer," he said.
Golfers aren't the wily athletes basking in the solstice glow. MetroSoccer NY has tripled the number of its adult teams, to 48 from 16, in its city-based Winter Warriors League, said Ian Walker, the association's president, who attributed most of the growth to the mild weather.
Some of the league's 500 participants have joked to Mr. Walker that they want short-sleeve T-shirts instead of the winter long sleeves. He understands why. "I put my thermals on the other night," he said, "and didn't really need them."
In the same way that warm weather awakens drowsy winter flies, the unseason¬able temperatures are nudging people out the door and away from winter torpor.
The Theodore Roosevelt Nature Center at Jones Beach State Park on Long Island received 300 visitors last weekend, which is a record, its administrators say. "Instead of accommodating them with cross-country skiing, we're accommodating them with golf, walking, hiking, those type of activi¬ties" said Carol Ash, the acting commis¬sioner of the state's parks department "Folks were just so stunned by the weather they wanted to get out to bring the warm air into their systems."
Occupancy at the two lodges in upstate New York run by the Adirondack Mountain Club has stayed the same, said Neil Woodworth, the club's executive director. Instead of cross-country skiing or snowshoeing, though, visitors are hiking.
"People are still getting outdoors," Mr. Woodworth said in a telephone interview from his office in Albany, "they're just not doing the things outdoors they normally have been doing."
Retailers who sell cold-weather gear like skis and snowmobiles still hope for a cold snap and some semblance of winter. Rich Donaldson, a spokesman for L.L. Bean, the Maine outfitter, con¬firmed that sales of winter sporting goods are lagging. "But the sales of items related to boating and cycling have actually ticked up at a time you'd expect it to do otherwise," he said.
The number of visitors to the Appalachian Trail Conservancy headquarters in Harpers Ferry, W.Va., rose 20 percent last month over a year ago, said Martin A. Bartels, the conservancy's director of marketing.
He added that these visitors even looked different: "People were coming in dressed to hike" he said, "father that coming in to prepare for March, when they usually start to take their hikes."
The weather has forced many members of the New England Inns and Resorts Asso¬ciation to offer specials that do not have a so-called snow component
For example, if skiing conditions are poor, guests at the Wildflower Inn in Lyndonville, Vt, can exchange their free lift tickets to Burke Mountain Ski Resort for dinner at the inn's restaurant. The Eagle Mountain House, in Jackson, N.H., has a bonfire each night — wine and marshmal-lows included.
"People are getting very creative at their properties," said Beth Steucek, the inn association's executive vice president.
The association has also started a twice-a-month e-mail newsletter that details last-minute deals and discounts. Because of the lack of snow in New England, association members are offering substantial discounts.
Not that anyone was too concerned about the woes of faraway New England resorts in New Hope last weekend. The town's tight sidewalks were packed, and the New Hope Visitors Center had 300 customers Satur¬day, about double the normal amount, said Stephanie Nagy, who works there. On Sun¬day, the parking spaces across Main Street from the Havana restaurant were lined with dozens of motorcycles, their chrome shining in the bright sua
But having summer in winter might even¬tually cause a few problems. Mr. Wood-worth, of the Adirondack Mountain Club, said it had been easier, in one way, to negotiate some of the peaks, because some trails are not clogged with as much snow. But oth¬er trails have been coated with slab ice caused by melting snow from higher eleva¬tions, creating treacherous conditions. And deer ticks could proliferate this spring be¬cause of the warm weather.
So, there could be issues to grapple with later. But people are not sweating those de¬tails right now, though some are indeed sweating. And when people are warm, their thoughts turn to ice cream. There was a bump in business at Gerenser's Exotic Ice Cream — Moose Tracks, anyone? — in New Hope. But only about half the 60 flavors usu¬ally available in summer were for sale.
But Matt Allison, the store's manager, was forthright about the ice-cream short¬fall. "We weren't really expecting the weather," he said.

■    ПОГОДА: Лижів не буде!
Початок січня 2007
В Європейських Альпах сніг хоч і є, але його недостатньо для катання на лижах. Метеоролоґи кажуть, що це спостерігається вперше в історії. Погоду над Альпами тепер формують повітряні маси не з півночі, а теплі повітряні маси з південного заходу, з Африки.

■    КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Арктика позбудеться льоду
11 січня, 2007

Науковці, які вивчають проблему глобальної зміни клімату, дійшли висновку, що глобальне потепління може розтопити весь акрктичний лід влітку 2040 року.
"Ефекти парникового потеп¬ління піднімають свою потвор¬ну голову", — ствердив Марко Черрезе з Національного ін¬формаційного центру снігу і льоду при Університеті Колорадо. Маріка Голланд із Національного центру атмосфер¬них досліджень прогнозує по¬вільне й неухильне танення арктичного льоду через продов-ження процесу глобального потепління. У їхньому дослідженні зазна¬чено, що морський льодовий покрив через 20 років може почати зникати в чотири рази швидше, ніж звичайно. Лід буде стабільним до 2025 року, а потім він зникне", — вважає Голланд. Таким чином, як по¬казує генерована на комп'ютері модель розвитку, крижана шап¬ка на полюсі може пропасти вже в 2040 році. Зміни в льодовому покриві Арктики можуть призвести до значних зрушень у світовій екосистемі. "У цій грі будуть переможці і переможені, але загалом це негативний чин¬ник", — наголосив Черрезе. Для Росії відкриються судноплавні шляхи, і вона матиме від цього економічну вигоду. А в Канаді, за словами вченого, це може призвести до економічного буму. Однак танення льоду Арктики може також вилитися в ряд проблем, у тому числі й зміни в житті флори і фауни.

■    КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Потепління? Глобальне похолодання!
11 січня, 2007
"Зими сьогодні вражають своїми літніми температурами, але земляни на порозі глобального похолодання"
Спираючись на багаторічні дослідження групи астрофізиків, яку очолює Хабібуло Абдусаматов, завідувач лабораторії космічних досліджень Головної Пулковської астрономічної обсерваторії Російської академії наук, зроблено висновок, що глобальне потепління пов’язане не з людською діяльністю, а спричинене сонячною активністю.
Докладніше про це корес¬пондентові "Експресу" розповів пан Абдусаматов.
— Пане Абдусаматов, отже, причина змін клімату, що ми спо¬стерігаємо останіми роками, не залежить від парникового ефекту і інших супутніх "продуктів" людської діяльності?
— Я, напевне, вас здивую, але за нашими даними (а вони базу¬ються не лише на багаторічних спостереженнях, а й досліджен¬нях історичних хронік), вихо¬дить, що такі зміни залежать від підвищення інтегрального пото¬ку сонячного випромінювання. Саме його високий рівень, що спостерігався протягом XX сто¬річчя, призвів до таких аномаль¬но теплих зим на всій земній ку¬лі. Річ у тому, що таке збільшен¬ня потоку сонячного випромі¬нювання, як минулого століття, не спостерігалося принаймні 600 років. Максимум світимості Со¬нця припав на 1990 роки. Сього¬дні світимість Сонця вже всту¬пила у фазу зменшення. Але те¬плова інерція Землі (за нашими розрахунками — це щонаймен¬ше 20 — 22 роки) підтримує та¬кий ефект, це дуже схоже на роз¬печену на вогні пательцю, яка ще довго втримує тепло.
— Ви розповідали про аналогічні випадки, наведені в історичних хроніках. Коли ж зафіксували зміни клімату?
—  З того, що добре відомо, можна звернутися до хронік ца¬рювання Івана Грозного. У літописах тих часів оповідають про зимові холоди, він яких тріскали стовбури дерев. Окрім того, зафіксовано, що взимку замерзали не лише такі ріки, як Темза, Дніпро, Сена, а й вкривалися кригою Чорне тa Балтійське моря. Сучасники навіть описува¬ли, як на балтійській кризі біля узбережжя влаштовували великі ярмарки й заїжджі двори для го¬стей.
— Отже, кліматичні зміни мають свій певний цикл?
— Саме так. За нашими розра¬хунками, він безпосередньо за¬лежить від потоку сонячного випромінювання до Землі і дорівнює двом сотням років. За прогнозами, найбільші холоди розпочнуться на Землі приблизно в 2055 — 2066 роках. Якраз до того часу спрацює теплова інерція планети. Потім почнеться посту¬пове потепління.
—    Які ж зимові температури прогнозують вчені?
—    Я — не кліматолог, а астрофізик, тому можу лише сказа¬ти, що на кілька градусів зміниться темпераггура води в океа¬нах. Зміни ці будуть різнитися в регіонах планети. Та те, що наста¬нуть дуже холодні зими, — одно¬значно. Зими сьогодні вражають своїми літніми температурами, але земляни стоять на порозі гло¬бального похолодання. Однак цього не слід лякатися.

■    ПОГОДА:
15 січня, 2007
В Південній Кореї, де звичайна температура в цей час становить приблизно не більше 15˚С, похолодніло до - (мінус!) 22˚С!

■    ПОГОДА:
15 січня, 2007
США. Снігові замети в Техасі, Оклахомі, Міссурі сягають до 50 см. 20-ґрадусний мороз в Каліфорнії і у всіх центральних штатах. На початку січня снігові замети спостерігалися в New Mexico, Техасі і Неваді.

■    ПОГОДА:
15 січня, 2007
В цілій Європі з грудня триває несезонно ТЕПЛА погода.

■    ПОГОДА:
15 січня, 2007
В Китаї спостерігаються снігові замети.

■    ПОГОДА:
17 січня, 2007
США. Дев’ять американських штатів ведуть статистику збитків від несподіваного похолодання. Загинуло 56 осіб, мокрий сніг з дощем, мінусові температури і ожеледь завдали збитків врожаю. В 10 округах Каліфорнії запроваджено надзвичайний стан – оголошено "битву за врожай" – вже втрачено 3/4 врожаю цитрусових.

■    УРАГАНИ: "Кирило"
18 січня, 2007
Ураган "Кирило" пройшов в Європі (Данія, Франція, Німеччина, Польща, Балтйські країни, Білорусія, частково Україна). Швидкість вітру сягала до 200 км/год. Перервано авіа і залізничне сполучення між всіма містами Європи.

■    ҐЕОЛОҐІЯ: Каліфорнія в небезпеці
18 СІЧНЯ, 2007
НА КОНФЕРЕНЦІЇ В ЛОС-АНДЖЕЛЕСЬКОМУ УІНВЕРСИТЕТІ ПОПЕРЕДИЛИ: Є ЙМОВІРНІСТЬ 70%, ЩО ПРОТЯГОМ НАЙБЛИЖЧИХ 30 РОКІВ В КАЛІФОРНІЇ СТАНЕТЬСЯ РУЙНІВНИЙ ЗЕМЛЕТРУС, ЗДАТНИЙ ЗАВДАТИ ШКОДИ НА СУМУ ПРИБЛИЗНО 150 МЛРД. ДОЛАРІВ.
Каліфорнія міститься в зоні розлому Сан-Андреаса. Вели¬кі землетруси в цій зоні відбу¬ваються, як правило, кожні півтора століття. Останній раз таке трапилося 1857 року. Сила підземних поштовхів дорів¬нювала 7,9 бала за шкалою Ріхтера. Загинули тільки дві особи, але в ті часи число населення Каліфорнії стано¬вило всього 360 тисяч. Згодом воно значно збільшилося. На думку вчених, стихійне лихо може призвести до катастро¬фічних наслідків у Лос-Ан¬джелесі та Сан-Дієго. Як образно висловився ди¬ректор Центру сейсмології південної Каліфорнії Томас Джордан, південна частина розламу Сан-Андреаса "на дев'ятому місяці вагітності". Місцева влада вважає, що каліфорнійці вже тепер мусять готуватися до стихійного лиха, щоб не було трагічних наслідків. Розлам Сан-Андреаса належить Каліфорнійській рифтовій зоні, яка входить у Тихоокеанський тектонічний пояс, характерний підвище¬ною сейсмічною активністю. Недавно сильні землетруси сталися на Гаваях і в Індонезії, які також містяться в цьому поясі.


■    УРАГАНИ: "Кирило"
20 січня, 2007
Європейський ураган "Кирило" краєм зачепив Західну Україну. Тут спостерігалися надзвичайні громи і блискавки.

■    ПОГОДА:
20 січня, 2007
На півдні України почалося цвітіння, з’явилися бджоли, джмелі і мухи. Метеоролоґи кажуть, що це – унікальне явище за всю історію спостережень і поспішають провести дослідження для нащадків. Снігу в Україні все ще НЕМА.

■    ПОГОДА: Зима закінчилася?
20 січня, 2007
Прогнози метеорологів не додають оптимізму. Кажуть, ні снігу, ні морозів уже не буде
Тоді як частина США перебуває в сніговій облозі, на Велику Британію і інші європейські країни напали зливи і шторми, в Україні – чи то рання весна, чи то пізня осінь. Зимою і не пахне. Та ще й синоптики втішили: морозів аж до наступної зими вже не буде.
Яка ж погода нас чекає? Чи вдарять ще морози? Кореспон¬дент "Експресу" запитав про це Анатолія Прокопенка, за¬ступника начальника Укра¬їнського гідрометцентру.
- Що коїться з українською зимою? Буде вона чи ні?
— Нині жоден метеоролог не візьметься прогнозувати погоду на всю зиму. Надто вже складна річ земна атмо¬сфера, щоб можна було пе¬редбачати її поведінку на тривалий час. Звичайно, є математичні моделі, та й вони не дають точних результатів. За нашими даними, у найближчі два тижні зимової погоди точно не буде. Та ще ЛИШИЛОСЯ півтора місяця. Зміниться щось чи ні, важко сказати. Втім, деякі синоп¬тики схиляються до думки, що зими з її традиційною погодою вже не буде.
- Чи не спостерігаємо ми наслідки глобального потепління?
— Так, причому вже років двадцять. Однак за цей час були і холодні, і теплі зими. Теперішня поки що ставить рекорд за останні тридцять-сорок років.
- Деякі синоптики кажуть, що зими ми так і не дочекаємося. Цьому можна вірити?
— Bсе це тільки прогнози. Згідно з інформацією, яку маємо, наприкінці січня в Україні перебудуються атмосферні процеси. Отже, є надія, що нарешті матимемо зиму. Ймовірно, що не на всій території України, але хоч на певній частині точно буде справжня зима.

■    ЗЕМЛЕТРУСИ:
21 січня, 2007
Землетрус в Індонезії. Місцеві сейсмостанції фіксують 6,7 балів за Ріхтером, USGS стверджує – більше 7 балів за Ріхтером. Є загроза цунамі.

■    ПОГОДА: Європу засипало снігом
25 січня, 2007
Сильні снігопади захопили жителів Європи зненацька. У Франції на кількох великих шоссе повністю зупинено рух. На стоянках скупчилися тисячі вантажівок, а водії легкових авт ночували в своїх машинах. Черев силь¬ний снігопад і ожеледицю на автотрасах Німеччини утворилися багатокілометрові затори, сталася велика кількість аварій, закриті численні перевали. За даними поліції, в одній тільки землі Баден-Вюртемберг за добу зареєстру¬вали понад 460 ДТП, у яких потерпіли 34 осо¬би. У Чехії паралізовано трасу Прага-Брно: сталося кілька серйозних аварій, є загиблі і поранені. Через негоду закрито багато аеропортів. В Іспанії – небачені для цієї країни снігопади, висота заметів сягає пів метра. Кілька населених пунктів залишилися без світла – сніг повалив лінії електропередач.

■    ПОГОДА/КЛІМАТ: Чим стане тепла зима – вийнятком чи традицією?
28 січня, 2007
ТСН: Чим стане тепла зима – вийнятком чи традицією? Квітень в січні – казка стала дійсністю. В той час, коли ми грілися, при нульовій температурі замерзав субтропічний Лос-Анджелес. Вчені кажуть – ґлобальне потепління вже вбиває 40 тисяч людей щороку. Катастрофи на Землі почастішали вчетверо. Так, в 2003 році від природних катаклізмів потерпіли 600 мільйонів осіб, а в 2004 – близько міль’ярда. Чи означає це можливу ґлобальну кліматичну катастрофу і кінець людської цивілізації? Науковці попереджають – про це ми дізнаємося вже дуже скоро…

■    КЛІМАТ:
30 січня, 2007
Франція, Париж: Провідні світові науковці зібралися, щоб остаточно попередити людство: ґлобальне потепління – неминуче. Експерти ООН зі зміни клімату опублікували першу частину свого тривожного звіту. В ньому вони, зокрема,  стверджують, що до 2100 року рівень океану зросте на 140 см, внаслідок чого більшість острівних держав опиняться під водою.

■    ПОСУХА:
30 січня, 2007
Греція потерпає від найсильнішої за останні десятиліття посухи. Температура сягає +22˚С. опадів немає вже три місяці.

Лютий 2007

■    КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: За двома веснами...
2 лютого, 2007
Учений із Краматорська Олександр Подолян уклав новий календар, за яким нині надворі — друга весна
Цікаву версію того, чому посеред зими аномально тепла погода з цвітінням садів, має житель міста Краматорська, що на Донеччині, Олександр Подолян. Він каже, що звичний календар з чотирма порами року відійшов у минуле. натомість протягом цього року нас чекають дві весни, дві зими, дві осені і звісно, два літа.
Детальніше про це кореспо¬ндентка "Експресу" попроси¬ла розповісти Олександра Подоляна, головного анестезіолога-реаніматолога першої Краматорської міської лікарні, президента Асоціації медиків-радіоаматорів СНД.
- Олександре Івановичу, то ви уклали новий календар, згідно з яким нині вже наста¬ла друга весна?
-  Справді, згідно з новим календарем, надворі — друга весна. Розпочалася вона 16 грудня 2006-го і триватиме до 31 січня цього року. Вже від 1 лютого до 15 березня настане перше літо, від 16 березня до 30 квітня — перша осінь, а від 1 травня до 16 червня — пер¬ша зима.
-  Перепрошую, тоді із се¬редини червня мас розпоча¬тися друге літо?
— Ні, друге літо розпочнеть¬ся з 1 серпня й триватиме до 15 вересня. Друга осінь — з 1 -го до 31 жовтня, а друга зима — з 1 листопада до 15 грудня.
-  Це все дуже цікаво. Та чому маємо вірити такому ка¬лендарю?
— Ще 15 лютого 2000 року вчені Бельгійської королівсь¬кої обсерваторії встановили, що швидкість обертання Землі навколо Сонця суттєво зміни¬лася. А якщо точніше, збіль¬шилася у два рази. Відкриття вчених не тільки сенсаційне, а й тривожне. Фізики, котрі досліджували ці процеси, схилилися до дум¬ки, що Земля навколо Сонця обертається швидше під впли¬вом чорної діри — одного з найзагадковіших об'єктів Все¬світу. Ця апокаліптична безо¬дня, виявляється, має дуже сильне гравітаційне притяган¬ня і впливає на всю нашу га¬лактику, наче пилосос. На підставі цих знань я і мої ко¬леги уклали новий календар року. Пам'ятаєте, ще знаме¬нитий Галілей свого часу ка¬зав: "А все-таки вона крутить¬ся". Пізніше ж він і додав: "Усе швидше й швидше". Але тоді останньої фрази ніхто серйо¬зно не сприйняв
- То виходить, згідно з но¬вим календарем, у травні-червні розпочнеться зима і падатиме сніг?
— Ні, чому обов'язково па¬датиме сніг? Його може і не бути. Найімовірніше, цієї пори, як кажуть, світитиме сонце, але тепла не буде. Ну, погодь¬тесь, хіба нині надворі не вес¬на? Та по всій Україні — плюс десять — п'ятнадцять... Тож, можливо, не за горами той час, коли науковці порушать питан¬ня про перегляд традиційного календаря.

■ TOP STORY: КЛІМАТ ЗМІНЮЄТЬСЯ! ЧАС ДІЯТИ!
Лютий 2007
ЧОМУ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗМІНА КЛІМАТУ
Зміна клімату – це глобальна екологічна проблема. Основною причиною порушення кліматичного балансу є використання викопного палива. Парникові гази СО2 (вуглекислий газ), СН4 (метан) та N2O (закис азоту), що утворюються внаслідок діяльності людини, викликають посилення парникового ефекту.
Протягом останніх ста років люди залежали від викопних видів палива і використовували їх для своїх енергетичних потреб. Спалення нафти, вугілля і газу, створення сміттєзвалищ, розвиток автотранспорту, нераціональне сільське господарство призводять до викидів парникових газів, які, потрапляючи а атмосферу Землі, утримують сонячне тепло в нижніх шарах атмосфери, не даючи йому повертатися в космос. Внаслідок чого відбувається розігрів планети і зростає середньорічна температура на Землі.
Існують різні оцінки і моделі того, наскільки серйозними будуть наслідки вівд глобального потепління і скільки часу залишилосьу людства. В лютому 2007 року 2500 вчених з Міжнародної групи експертів щодо змін клімату (ІРСС) опублікували звіт*, в якому впевнено заявили, що зміна клімату відбувається швидкими темпами і ймовірно за все пов'язана з негативним впливом від діяльності людини. Якщо не вживати заходів зі зниження викидів парникових газів вже сьогодні, можемо безповоротно втратити час, необхідний для того, щоб відвернути глобальну катастрофу.
ДОКАЗИ
За останні сто років концентрація вуглекислого газу (СО2) збільшилася на 40%, досятувши найвищого рівня за останні 650 тис. років. Концентрація в атмосфері метану (СН4) збільшилася в 2,4 рази в порівнянні з доіндустріальним періодом. Глобальні концентрації закису азоту (N2O) збільшилися на 20% в порівнянні з доіндустріальним періодом (ІРСС).
За останнім звітом ІРСС (лютий 2007р):
•    11 з останніх 12 років (1995-2006) були зафіксовані як найтепліші з початку ведення слостережень за температурним режимом (1850);
•    Рівень світового океану з 1961 р. по 2003 р. В середньому зростав на 1,8 мм (1,3-2,3 мм) кожного
року. Починаючи з 2003 р. темпи підвищення рівня океану зросли до 3,1 (2,4-3,8) мм щорічно. Протягом 20 століття, сукупно, рівень світового океану підвищився на 0,17 м.
•    Супутникові дані свідчать, що арктичні льодовики тануть зі швидкістю 2,7% у десятиріччя з таненням влітку до 7,4%.
•    3афікоовано посилення і довгостроковість посух в районах тропіків і субтропіків, і це є бідою для населення, що там проживає.

•    Зафіксовано ріст кількості та інтенсивності повеней, що спричиняються більшим випаровуванням.
•    Зафіксовано збільшення інтенсивності тропічних циклонів внаслідок нагрівання оквану і накопичення більшої кількості енергії.

Зміна клімату є реальністю. Сьогодні клімат на планеті змінюється і стає все більш непередбачуваним. Якщо в найближчі роки існуючі тенденції не зміняться, до кінця століття глобальна температура сягне найвищої відмітки, після якої призупинити зміну клімату чи спрогнозувати масштаби наслідків буде неможливо.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНА ЗМІНА КЛІМАТУ?
Існує така думка, що з глобальним потеплінням у світі стане тільки тепліше. Але насправді на нас очікують зміни клімату, які нестумуть з собою такі екстремальні природні явища як посухи, повені, потужні урагани, затоплення прибережних районів і поселень, аномальні температури. Через проблему зміни клімату вже до кінця цього століття безпека існування сотень мільйонів людей опиниться під загрозою.
НАСЛІДКИ
Якщо викиди парникових газів не будуть контролюватися, зміна клімату протягом найближчих сотень років буде відбуватися з непередібаченою швидкістю. Існує реальна можливість того, що механізми реакції у відповідь призведуть до раптової і незворотної зміни клімату.
Якщо в найближчі роки не будуть зроблені рішучі кроки, зміна клімату знищить життя на Землі. Сотні мільойнів людей, особливо, в найбідних країнах, опиняться перед загрозою посух, повеней, голоду і хвороб. До середини сторіччя близько третини видів, які живуть на Землі, можуть зникнути.
Найпомітнішими наслідками зміни клімату стане не поступове потепління, а "надзвичайні ситуації", які траплятимуться частіше і будуть непередбачуваними і катастрофічними за масштабами.

Через різке танення льодовиків підніметься рівень світового океану, що затопить в першу чергу острівні держави, мешканці яких змушені будуть покинути свої домівки. Зросте кількість біженців ("біженці довкілля", "екологічні біженці"), людство стикнеться з проблемами водопостачання і деградації сільськогосподарських земель і лісових масивів, поширяться небезпечні хвороби.
Вже зараз 150 тис. людей щорічно вмирають внаслідок кліматичних змін (Всесвітня організація охорони здоров'я).
У всьому світі в період з 1970 до початку 2000-х років подвоїлася площа земель, які страждають від посухи (Грінпіс).
Кожні десять років подвоюються економічні збитки, які пов'язані з глобальним потеплінням (ООН).
До кінця сторіччя ще 100 млн людей постраждають від повеней (Friends of The Earth -Друзі Землі).
Більше 3 млн людей на Близькому Сході і на індійському субконтиненті можуть стикнутися з гострою нестачою води внаслідок танення льодових покривів гір (Oxfam).
Зміна клімату може призвести до повного затоплення багатьох острівних держав - океан вже перерізав навпіл один з атолів Картерет, що належить до території Папуа-Нової Гвінеї (Люди і планета).
До 2050 року 30 млн людей можуть постраждати від голоду через зміну клімату (Центр Хедлі, Великобританія).
СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ
Зміна клімату буде стосуватися і України. Нас чекає не широкомасштабне потепління, а екстремальні природні явища.

На жаль, в Україні відсутні наукові дослідження, які б розглядали наслідки від зміни клі¬мату комплексно, з різних аспектів (економічного, соціального та екологічного), тому коментарі окремих учених можна розглядати лише як їхню особисту думку, не підкріп¬лену аналізом усіх факторів. Держава не підтримує такі наукові дослідження і тому ми й досі не маємо чітких прорахованих економічних наслідків, які чекають нас у найбли¬жчому майбутньому і до яких ми маємо адаптуватися.
Ґрунтуючись на висновках учених Міжнародної групи експертів зі зміни клімату (ІРСС) ^ про глобальні та регіональні наслідки від зміни клімату, можна очікувати, що Україні так само загрожують збільшення кількості стихійних лих, зростання повеней, перетво¬рення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних і східних регіонах України. Крім того, ми - не ізольована у світі держава. Зміни означатимуть масову імміграцію з південних країн, де умови життя стануть нестерпними. Нам слід чекати і таких «небажаних гостей», як малярія і інші інфекційні захворювання.
ХТО ВИГРАЄ ВІД ЗМІНИ КЛІМАТУ?
Можливо, є сенс не вкладати кошти у впровадження нових технологій, а адаптуватися до зміни клімату?
Ні. По-перше, багато природних систем, приміром коралові рифи і льодовики, дуже чутливі до підвищення температури. Як зможе адаптуватися полярний ведмідь, коли зникне його територія існування? Те саме відбудеться з десятками тисяч інших видів рослин і тварин, що не зуміють адаптуватися.
По-друге, у світі глобальне потепління і зміна клімату вже не розглядаються як суто екологічна проблема, а більше економічна і соціальна. За висновками британського економіста Ніколаса Стерна**, якщо людство уже сьогодні не вживатиме заходів зі зниження викидів парникових газів, то у наступні роки втрачатиме 5-20% ВВП щорічно через збитки в сільському господарстві, нестачу питної води, затоплення поселень, а також на подолання наслідків від великої кількості масштабних стихійних лих тощо. На противагу цьому для поступового зниження викидів парникових газів необхідно витрачати лише 1 % світового ВВП.
СКІЛЬКИ АЕС ПОТРІБНО ЗБУДУВАТИ, ЩОБ ПРИЗУПИНИТИ ЗМІНУ КЛІМАТУ?
У найближчі десятиріччя для захисту клімату Землі треба скоротити викиди на 80%. Для цього потрібно побудувати близько 2000 нових атомних станцій потужністю 1000 МВт кожна. Неспіврозмірними виглядають темпи, за якими треба скорочувати викиди, і темпи побудови нових АЕС.
Навіть для підтримки існуючого (2000 р.) рівня викидів від виробництва електроенергії у світі потрібно побудувати 2500 гігаватних реакторів до середини сторіччя. Тобто в період з 2010 до 2050 десь на Землі мають підключати новий ректор кожні 6 днів. Зараз на планеті працює 437 реакторів. Інтенсивне розширення атомної енергетики вимагатиме усунення політичних переш¬код - мораторіїв на будівництво нових АЕС. Також не треба забувати, що масштабна розбудова нових атомних блоків зумовить катастрофічне накопичення радіоактивних відходів.
АТОМНА ЕНЕРГЕТИКА Є ДУЖЕ ВРАЗЛИВОЮ ДО ПОТЕПЛІННЯ, ЩО СТАВИТЬ ПІД ЗА¬ГРОЗУ МОЖЛИВІСТЬ БЕЗПЕЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАКТОРІВ
АЕС потребує води для охолодження реакторів. Зі зміною клімату і частішими випадка¬ми спекотних днів, виникають проблеми для работи АЕС. У 2003 році, коли в Європі тем¬пература повітря досягала 40˚С, 17 реакторів працювали на знижених потужностях або були повністю вимкнені. В результаті для задоволення потреб в електроенергії Фран¬цузька енергетична компанія була змушена купляти електроенергію в суодніх держа¬вах, де ціна зросла в 10 разів. В результаті державна енергетична компанія додатково витратила 300 млн. євро з бюджету.
Правила експлуатації ядерної електростанції вимагають, щоб температура води, що ви¬користовується для охолодження реактора, не перевищувала 30˚С. Але температура в річках під час спекотних днів досягає цієї позначки, що ставить під загрозу можливість охолодження реакторів. У 2003 році приміщення реактора ядерної станції в місті Фесенеме в французькій області Ельзас протягом 5 днів поливали ззовні водою, бо темпера¬тура в реакторному залі дійшла до 48,2˚С, при максимально допустимій температурі 50˚С. Адмініст¬рація вдалася до такого кроку бо не знала що ще вигадати для підтримки температури в нормі.
До кінця століття, швидше за все, зникне полярний ведмідь. Малоймовірно, що білий ведмідь буде спроможний вижити в умовах відсутності льодового покрову, танення якого відбувається з катастрофічною швидкістю. Учені прогнозують, що саме в кінці цього століття льдовики можуть зникнути (WWF-Всесвітній фонд захисту дикої природи).

■    ПОГОДА: Птахи повернулися!
15 лютого, 2007
Орнітологи стверджують: частина пташок, які зимували в теплих краях, уже в Україні
Що діється з природою? Адже, як стверджують фахівці, з теплих країв до України почали повертатися шпаки, кулики, сороки. Чи не віщує це ранньої весни? З чим пов’язані такі аномалії? Про це ми розпитували Людмилу Яскевич, координатора з розвитку Українського товариства охорони птахів.
—Людмило Миколаївно, як пояснити цей феномен?
—  Дійсно, це дуже ранній приліт птахів, бо переважно пернаті повер¬таються додому на початку березня. І таке раннє повернення не є законо¬мірним, а радше ще однією аномалією природи. Тобто не можна стверджу¬вати, що міграція птахів змістилась у термінах, і відтепер так буде щороку. Пташина міграція складалася впро¬довж мільйонів літ. І за одну зиму змінитися не може. Але цьогорічні наслідки цього феномена ще треба вивчати. Адже надворі знову похо¬лодання, довжина світлового дня ще не оптимальна, тому птахи не зможуть звити гнізд у лютому.
- У народі кажуть: "Побачив шпака у дворі - знай: весна на порі". То чи справді птахи, які повернулися додому, віщують ранню весну?
—  Ні. Бо, повернувшись в Україну і відчувши морози чи холод, птахи можуть знову мігрувати — або на південь України (бо там легше відшу¬кати їжу), або повернутися в теплі краї (Грецію, Африку). Сильне похолодання птахи відчувають за один-два дні. За цей час встигають відлетіти. Як довго їм летіти? Це залежить від відстані перельоту, виду пташок, сили і напрям¬ку вітру. Наприклад, дрібні пернаті можуть долетіти до Греції за тиждень. Тому говорити про ранню весну перед¬часно.
— А коли зазвичай птахи повертають з вирію?
—  На початку березня прилітають водоплавні — гуси, кулики, сороки. Соловейки — на початку або в середині травня, серпокрильці — наприкінці травня — на початку червня. Цікаво, що в лелек спочатку з вирію прилітають самці, а вже потім самиці. Однак, наголошу, орнітологи не пригадують такого, щоб птахи масово прилітали з вирію в лютому.

■    КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Спека, повені та смерчі
15 лютого, 2007
Нова доповідь міжурядової комісії ООН, яку оприлюднили цими днями, стала справжньою сенсацією
Сотні науковців з країн-членів ООН впродовж трьох років проводили дослідження, аби дати остаточну відповідь на питання, як саме впливає глобальне потепління на мешканців планети? Що спричинило це потепління?..
Нарешті найвідоміші кліматологи зібралися в Парижі, аби звести до¬купи всі отримані дані. Вийшла до¬повідь на 1 тисячу 600 сторінок. Про що в ній ідеться? Як глобальне по¬тепління вплине на нас? Із цими запитаннями кореспондент "Екс¬пресу" звернувся до кліматолога, кандидата географічних наук, співробітника НДІ Гідрометеорології Андрія Єфремова.
— Пане Єфремов, до якого висновку дійшли кліматологи в Парижі?
—  Загалом учені, які вивчають зміни клімату на планеті, мають багато різних гіпотез про майбутнє. Але всі вони сходять¬ся в тому, що глоба¬льне потепління від¬бувається і воно є наслідком техногенної діяльності людини. Якщо в минулих доповідях ООН йшлося про те, що потепління може бути циклічним природним проце¬сом, то в доповіді, оприлюдненій цього місяця, 90 відсотків відпові¬дальності за те, що клімат планети почав змінюватися, покладено на промисловість і автомобільний транспорт. Саме вони є лідерами з викидів в атмосферу так званих парникових газів. У доповіді міжурядової комісії ООН з кліматичних змін подано найновіші дані. Багато науковців називає їх "вибуховими".
- Які саме зміни нас очікують?
— Зокрема, в наступні десятиліт¬тя глобальна температура на Землі зростатиме набагато швидше, ніж на початку минулого століття. Дані кліматологів тут дуже різняться: прогнозують підйом від 1,8 до 4 гра¬дусів за Цельсіем. До доповіді не потрапили висновки деяких вчених, які прогнозують до кінця століття потепління на 8 градусів. Річ у тім, що навіть незначне підвищення глобальної температури спричинить відчутні зміни клімату. Найперше – тануть льодовики. Вже тепер вчені фіксують танення льодовиків у Гренландії. Нинішня зима була ОДНІЄЮ З найтепліших за весь час метеороло¬гічних спостережень. Кліматологи впевнені, що так три¬ватиме й надалі. Відпо¬відно, за розрахунка¬ми, вже в найближчі роки темпи танення "полярних шапок" пла¬нети — Арктики та Ан¬тарктики — будуть та¬кими, що рівень світо¬вого океану підніметь¬ся від 28 до 43 санти¬метрів. Відповідно, ни¬зинні прибережні території в усьо¬му світі опиняться під загрозою за¬топлення. Такі похмурі передбачення грун¬туються на даних, що нині в ат¬мосфері Землі є на 30 відсотків більше оксиду вуглецю C02, ніж півстоліття тому. За даними метео¬рологічного бюро ООН, за останні 12 років було зареєстровано десять найтепліших років від початку метеорологічних спостережень.
- Що нас очікує?
- Під водою опиниться частина Нідерландів, буде затоплено великі прибережні території та порти в Європі та США. Потонуть піщані коси і коралові рифи Тихого океану. Через 50 років зникне останній альпійський льодовик. Тривалі зливи стануть причиною повеней у Європі. Значно частіше з'являтимуться не властиві для європейських країн ат¬мосферні явища — смерчі. Африку і Австралію спіткає найгірша за всю історію посуха. У той же час Східну Азію заливатимуть тропічні зливи. Через зміни клімату може зникнути багато видів тварин та рослин.

■    ЕКОНОМІКА: З березня долар почне падати
12-18 лютого, 2007
Михайло Хазін, відомий російський економіст і колишній співробітник адміністрації президента Росії Бориса Єльцина, свого часу мало не до тижня передбачив серпневий дефолт 1998 р. в Росії. За день до 11 вересня 2004 року він попередив про можливість великих терористичних атак проти США, а після цього змалював перспективу всепланетного дефолту, кінець ліберальної економічної моделі і падіння американської валюти. На щастя, з глибокою кризою світової фінансової системи у Михайла Леонідовича вийшла заминка. Проте росіянин продовжує наполягати на швидкому руйнуванні "західної машини".
•     Михайле Леонідовичу, то чи настише світова економічна криза, яких країн вона торкнеться найсильніше? Хто не постраждає?
— Оскільки зараз вся світова eкoноміка єдина, то торкнеться всіх (хіба що КНДР це не дуже помітить). Але силь¬ніше за всіх постраждають ті, хто сього¬дні є "бенефіціарами" доларового емісій¬ного центру (тобто країни так званого "золотого міль’ярда"). США — насампе¬ред, потім — Західна Європа. У США рі¬вень життя може впасти рази в чотири, в Європі — у два. Це для них повна ка¬тастрофа, порівняна з нашою на почат¬ку 90-х років. А ось що буде далі, ска¬зати дуже важко, оскільки незрозуміла модель, у межах якої це все існуватиме.
•    Отже, не за горамя падіння амери¬канського долара? Тоді в якій валюті ви б порадили зберігати заощаджен¬ня українським громадянам? Яка валюта нині стабільніша, вигідніша?
—  Так, долар десь із березня почне падати. Отож гроші можна зберігати в євро. Найбільше, мабуть, зросте золото, але я не знаю, як в Україні з його ку¬півлею. У нас є інвестиційні монети (які не обкладаються ПДВ) і золоті рахунки в банках. А як у вас, я не знаю.
•   Цікаво, а швейцарський франк уже не є надійною валютою для зберігання нажитого непосильною працею?
—  Мало його, франка. У потрібний момент не купиш... Я б обрав золото. Але євро зрозуміліше для громадсь¬кості...
•  Світова економіка продовжуватиме рухатися у бік подальшої глобалізації, чи почнуться зворотні процеси? Чи не повернуться країни до політики протекціонізму?
—  А зворотні процеси вже почалися (див. мій прогноз на 2007-й рік на сайті www.worldcrisis.ru). І протекціонізм тіль¬ки посилюватиметься, але (!) в рамках великих кластерів (чому й потрібно відновлювати СРСР у межах економічно¬го співробітництва. А політично поки що поспішати не треба).

■ WARMING: Mars Melt Hints at Solar, Not Human, Cause for Warming, Scientist Says 
Kate Ravilious
for National Geographic News
February 28, 2007
Simultaneous warming on Earth and Mars suggests that our planet's recent climate changes have a natural—and not a human-induced—cause, according to one scientist's controversial theory.
Earth is currently experiencing rapid warming, which the vast majority of climate scientists says is due to humans pumping huge amounts of greenhouse gases into the atmosphere. (Get an overview: "Global Warming Fast Facts".)
Mars, too, appears to be enjoying more mild and balmy temperatures.
In 2005 data from NASA's Mars Global Surveyor and Odyssey missions revealed that the carbon dioxide "ice caps" near Mars's south pole had been diminishing for three summers in a row.
Habibullo Abdussamatov, head of space research at St. Petersburg's Pulkovo Astronomical Observatory in Russia, says the Mars data is evidence that the current global warming on Earth is being caused by changes in the sun.
"The long-term increase in solar irradiance is heating both Earth and Mars," he said.
Solar Cycles
Abdussamatov believes that changes in the sun's heat output can account for almost all the climate changes we see on both planets.
Mars and Earth, for instance, have experienced periodic ice ages throughout their histories.
"Man-made greenhouse warming has made a small contribution to the warming seen on Earth in recent years, but it cannot compete with the increase in solar irradiance," Abdussamatov said.
By studying fluctuations in the warmth of the sun, Abdussamatov believes he can see a pattern that fits with the ups and downs in climate we see on Earth and Mars.
Abdussamatov's work, however, has not been well received by other climate scientists.
"His views are completely at odds with the mainstream scientific opinion," said Colin Wilson, a planetary physicist at England's Oxford University.
"And they contradict the extensive evidence presented in the most recent IPCC [Intergovernmental Panel on Climate Change] report." (Related: "Global Warming 'Very Likely' Caused by Humans, World Climate Experts Say" [February 2, 2007].)
Amato Evan, a climate scientist at the University of Wisconsin, Madison, added that "the idea just isn't supported by the theory or by the observations."
Planets' Wobbles
The conventional theory is that climate changes on Mars can be explained primarily by small alterations in the planet's orbit and tilt, not by changes in the sun.
"Wobbles in the orbit of Mars are the main cause of its climate change in the current era," Oxford's Wilson explained. (Related: "Don't Blame Sun for Global Warming, Study Says" [September 13, 2006].)
All planets experience a few wobbles as they make their journey around the sun. Earth's wobbles are known as Milankovitch cycles and occur on time scales of between 20,000 and 100,000 years.
These fluctuations change the tilt of Earth's axis and its distance from the sun and are thought to be responsible for the waxing and waning of ice ages on Earth.
Mars and Earth wobble in different ways, and most scientists think it is pure coincidence that both planets are between ice ages right now.
"Mars has no [large] moon, which makes its wobbles much larger, and hence the swings in climate are greater too," Wilson said.
No Greenhouse
Perhaps the biggest stumbling block in Abdussamatov's theory is his dismissal of the greenhouse effect, in which atmospheric gases such as carbon dioxide help keep heat trapped near the planet's surface.
He claims that carbon dioxide has only a small influence on Earth's climate and virtually no influence on Mars.
But "without the greenhouse effect there would be very little, if any, life on Earth, since our planet would pretty much be a big ball of ice," said Evan, of the University of Wisconsin.
Most scientists now fear that the massive amount of carbon dioxide humans are pumping into the air will lead to a catastrophic rise in Earth's temperatures, dramatically raising sea levels as glaciers melt and leading to extreme weather worldwide.
Abdussamatov remains contrarian, however, suggesting that the sun holds something quite different in store.
"The solar irradiance began to drop in the 1990s, and a minimum will be reached by approximately 2040," Abdussamatov said. "It will cause a steep cooling of the climate on Earth in 15 to 20 years."

Березень 2007

■    КОСМОС: Місяць почервоніє
1 березня, 2007
Затемнення небесного світила українці зможуть побачити вночі проти 4 березня
Усі охочі побачать, як Місяць почне змінювати колір. Поступово весь диск супутника Землі стане темно-червоним. Причина цього – місячне затемнення. Як саме воно відбуватиметься?
Кореспондент "Експресу звернувся до кандидата фізико-математичних наук, старшого наукового співробітника, учено¬го секретаря Кримської астро¬фізичної обсерваторії Надії Шеховської.
- Коли розпочнеться місячне затемнення? Як за ним спос¬терігати?
— Місячне затемнення для звичайних спостерігачів є най¬доступнішим космічним видови¬щем. Не потрібно, як при за¬темненні Сонця, використовува¬ти спеціальні темні окуляри чи оптичні прилади: затемнення побачать усі. Звичайно, за умо¬ви, що небо буде ясним.
Як відомо, Місяць затемнює тінь Землі. Таке в кожній окремій місцевості трапляється раз на два роки. Наприклад, 28 серпня теж буде місячне затемнення. Але ми, на жаль, його не побачимо — у Європі в цей час буде день. Ос¬таннє повне затемнення в Україні можна було спостерігати не так давно — у 2004 році. Отож нове затемнення розпочнеться о пів на дванадцяту ночі третього березня, а за¬кінчиться о третій годині одинадцять хвилин четвертого берез¬ня. Тобто до цього часу диск Місяця набуде свого звичайно¬го світлого кольору. Для астро¬номів затемнення насправді розпочнеться раніше й завер¬шиться пізніше. Проте звичай¬ним спостерігачам можна буде бачити це явище саме у вказані години.
- Чому Місяць під час затем¬неним видаватиметься черво¬ним?
—  Річ у тім, що сонячні про¬мені, проходячи крізь земну ат¬мосферу, розсіюються. Місяця досягає лише червоне світло. Цікаво, що колір супутника Землі під час затемнення доз¬воляє науковцям робити виснов¬ки про глобальний стан земної атмосфери. Тому для астрофізиків у цю ніч буде робота. На відміну від час¬ткових місячних затемнень, повні затемнення трапляються рідше. У середньому щороку на Землі бувають два сонячні та два місячні затемнення.

Травень 2007

■    ПОГОДА: Травневі витівки погоди
Травень 2007
Нічні приморозки і холод в Україні протримаються аж до кінця тижня. Після кількаденного похолодання і нічних приморозків, що їх прогнозують, як мінімум, до п’ятниці, в Україну дуже повільно повернеться тепла погода. Як розповів нам черговий  синоптик Львівського гідрометеоцентру, вже з 4 травня надворі почне теплішати Зокрема, нічна температура становитиме 1 — 6 градусів тепла, а денна — 13-18 гра¬дусів. У наступні дні стовп¬чик термометра підніметься до 20 градусів тепла вдень. Травневі приморозки — найбільша біда аграріїв, особливо в період цвітіння садів. Раптове похолодання може негативно вплинути на цвіт плодових дерев. Висаджене в землю насіння овочевих культур і картопля захищені ґрунтовим покривом, а от сади — як на долоні. Чи вимерзне цвіт у наших садах?
Про це "Експрес" спитав Романа Виннічика, заступника директора з виробництва дослідної станції садів¬ництва Інституту садівництва Укра¬їнської академії аграрних наук.
- При якій температурі квіти і зав’язь на плодових деревах можуть загинути?
- Низькі температури дуже негативно впливають на цвіт плодових дерев. Уже при нуль градусів він може повністю вимерзнути. Тож для садівників зараз склалася надзвичайна ситуація. У нас є кілька гектарів саду, зацвіли всі сливи. І якщо не впильнувати, врожаю не буде. У ніч з понеділка на вівторок уже почалися приморозки. Цвіт тоді ще не вимерз. Але наступної ночі ми чергували. До речі, найнижчі температури під час приморозків бувають перед сходом сонця. Тож десь о третій годині ночі ми почали поливати сад водою. Це найдешевший спосіб урятувати майбутній урожай фруктів. Вода під час приморозків намерзає на квітках. А льодяний шар ізолює їх від холодного повітря. Якщо приморозки будуть і в наступні дні, то треба щоночі так захищати сад.
- Дехто для боротьби з морозами використовує димові завіси. Кажуть, вони допомагають зберегти в саду тепло, яке грунт віддає протягом ночі. Наскільки це ефективно?
- Димові завіси – дуже хороший спосіб захисту саду від примб-розків. Але до нього вдаються у не¬великих садах. Тоді треба пильну¬вати, щоб дим огорнув усі дерева. Бо за вітряної погоди він стелитиметься лише в одному напрямку й частина саду може лишитися незахищеною від холодного повітря.

■    ПОСУХА: А що буде з урожаєм?
31 травня, 2007
Через посуху цього літа селяни можуть втратити третину зернових
Тепла і помірно суха погода, яка сприяла посівній кампанії, нині може утнути злий жарт – на ланах майже всіх зернових культур відчувається брак вологи.
Тож цілком ймовірно, що через посуху, яка запанува¬ла у багатьох регіонах, хлі¬бороби змушені будуть перегля¬нути свої плани щодо майбут¬нього врожаю. Про це — у роз¬мові з начальником відділу агрометеорологічних прогнозів Ук¬раїнського гідрометцейтру Тетя¬ною Адаменко.
— У багатьох областях Центра¬льної, Східної, Північної та Пів¬денної України панує суха й спе-котна погода, що негативно по¬значається як на озимих, так і на ярих зернових, — каже Тетяна Адаменко. — Цього тижня, напри¬клад, стовпчики термометрів у більшості регіонів країни дола¬ють 30-градусну позначку, а у північних, центральних і місцями в південних областях були пере¬вищені абсолютні значення тем¬ператури повітря для цих днів.
На жаль, посуха в Україні не припиняється. За нашими про¬гнозами, спекота погода (за ви¬нятком західного регіону) спостерігатиметься до кінця травня і у перших числах червня. Тож про¬гнози щодо врожаю майже всіх культур суттєво погіршуються.
— Йдеться про загибель рослин?
—  Нині мова про це не йде, адже посуха по-різному впливає на ті чи ті рослини. Зернові, на¬приклад, нині кидають колос, а вологи у грунті мало, тому він буде невеликим. Тож ми говори¬мо про те, що селяни втратять частину врожаю, бо зернові бу¬дуть недостатню сформовані.
Це стосується і яровини, ріст якої нині пригнічує спека, мож¬ливо, трохи краще "почувається" соняшник, щоправда, умови для сходження цієї культури теж несприятливі.
— Якими можуть бути втрати?
— Залежно від регіону, у випад¬ку посилення посухи, аграрії можуть втратити від 30 до 50 відсот¬ків врожаю. Варто зазначити, що у деяких південних регіонах вже склалась украй загрозлива ситу¬ація. Скажімо, в Одеській облас¬ті, де з лютого майже не було до¬щів. Тамтешні селяни просять визнати деякі райони зоною стихійного лиха. До речі, посуха і суховії шко¬дять і овочевим культурам, які вирощують на богарі (не на по¬ливних землях). Якщо не буде дощів у червні, увесь врожай може загинути. Занепокоєння не викликають хіба що посіви озимини та ярини у Західній Україні. Тут сьогодні теж спекотно, проте час від часу випадають рясні дощі, що сприяє росту рослин. Імовірно, що за¬хідні області цьогоріч стануть житницею України.
- А ЩО З САДАМИ?
— Цьогоріч умови для вирощування фруктів теж не вельми сприятливі, — каже Т. Адаменко. — Зима була аномальною, сади зацвіли раніше стро¬ку, а потім цвіт пошкодили морози. Тож втрати уже є. Щодо посухи, то садам вона поки що не страшна. Плодові дерева мають розвинену кореневу систему, тому довгий час можуть черпати вологу з гли¬бини грунту. Щоправда, у деяких районах Херсонської області, де майже не було дощів з жовтня-листопада, вже починає засихати листя й на деревах. Однак загалом говорити про те, що спека загрожує плодовим насадженням, ще зарано. Тут багато залежатиме від того, які погодні умови скла-ься влітку.

Червень 2007

■    ПОГОДНІ ЗМІНИ:
Червень 2007
Згідно з циркуляром уряду КНР про "раціональне використання кондиціонерів і економію енерґії", влітку температура в приміщенні не повинна бути нижчою за 26˚С, а взимку – не вищою за 20˚С. З травня на більшій частині території Піднебесної встановилась небувала спека, причому в кількох містах на півночі був встановлений температурний рекорд. За проґнозами, це літо обіцяє бути справжнім пеклом. Середня температура повітря в Пекіні зараз сягає 35˚С вдень і 22˚С вночі

■    КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Міфи парникового ефекту
7-14 червня, 2007
Причини глобального потепління деякі науковці вбачають у сонячній радіації, а не в діяльності людини
Цьогорічні аномально тепла зима і спекотене літо знову змусили вчений світ сперечатися про глобальне потепління. В наукових колах посилилась дискусія з приводу горезвісного парникового ефекту, який начебто провокує кліматичні проблеми. Багато хто вважає страх перед наслідками парникового ефекту перебільшеним.
Серед тих, хто називає цю популярну теорію міфом, — чимало американських та єв¬ропейських науковців, зокре¬ма Олег Сорохтін, відомий російський геофізик, дійсний член Російської академії при¬родничих наук. До вченого звернулася із запитаннями кореспондентка "Експресу".
— Пане Сорохтін, у чому, на вашу думку, причина аномального глобального потепління, яке ми спостерігаємо?
— А хто сказав, що на Землі глобально теплішає? Цього року, можливо, тепліше, ніж звичайно. Та в еволюційфму плані, починаючи приблизно з середини мезо¬зою, на планеті спостерігається поступове похо¬лодання. Це, як досліджено, пов’язано з видаленням азоту з атмосфери та зв'язуванням його в нітратах та нітритах грунтового покри¬ву. Як наслідок, атмосферний тиск помалу знижується, що й призводить до зниження тем¬ператури. А щодо тимчасового по¬тепління, то його спричиняє не так антропогенна діяль¬ність людини, як Сонце. Со¬нячна активність — величи¬на непостійна, а отже, клімат на планеті не може бути весь час однаковим. Збільшення концентрації вуглекислого газу (і це неважко довести спеціальними розрахунками) в атмосфері не веде до потеп¬ління. Ба більше, великі кон¬центрації СО2 здатні стати причиною похолодання.
—- Отже, парниковий ефект не такий страшпй, як його малю¬ють?
— Я певен, що викиди вугле¬кислого газу не мають аж тако¬го фатального впливу на Землю. Навіть якщо через сто років концентрація в атмосфері СО2, як передбачають деякі екологи, збільшиться втричі, це не впли¬не на клімат. Тимчасом як енергія сонячної радіації набагато потужніша за всю енергію, що продукує людство. Саме вона — головний чинник потепління, а не uпарниковий ефект", до речі, навіть цей термін не зовсім коректний.
— Поясніть, будь ласка, чому?
—  Чим вища концентрація парникових газів, тим більше, як вважають прихильники теорії парникового ефекту, прогрівається атмосфера — як ана¬логію можна подати теплицю. Однак головний ефект усіх теп¬лиць і парників в іншому — в ізоляції повітря, що їх запов¬нює. З цієї причи¬ни, тільки-но від¬кривають вікна те¬плиць, поновлюється зв’язок з зовнішнім простором, виникає кон¬векція — явище перенесення тепла, і в теплицях парниковий ефект відразу зникає. Те саме мало б відбуватися і на Землі, бо вона не закрита суцільною плівкою чи склом.
Крім того, є дані, що збіль¬шення концентрації СО2 при¬зводить до підвищення посу¬хостійкості злакових культур, швидшого поновлення вируба¬них лісів, збільшення продук¬тивності сільського господарс¬тва. Це доведено експеримента¬льно. Отже, загальноприйняте уявлення про шкідливість на¬копичення в атмосфері антро¬погенного СО2 та інших парни¬кових тазів — міф.

■      ПОГОДА: Готуйтеся — спека!
7 червня, 2007
За словами метеорологів, цьогорічне літо буде ДУЖЕ ПОСУШЛИВИМ
Весь травень українці потерпали від нестерпної спеки і потужних злив. Яким же буде цьогорічне літо? Про це "Експресу" сказав Володимир Просунько, кандидат географічних наук, заввідділом агрометеорологічного і математичного аналізу Інституту гідротехніки і меліорації – установи, яка дає довготермінові прогнози.
— ЧИ будуть якісь несподіванки цього літа?
— Червень буде теплішим, ніж зазвичай. У липні спостерігатиметься теплова аномалія. Середньомісячна температура відхиляти¬меться від кліматичної норми на 2 — 2,3 градуса. У червні-липні опадів буде менше, ніж зазвичай. Комплексний показник зволо¬ження, тобто гідротермічний ко¬ефіцієнт, який визначається за від¬ношенням суми опадів до суми те¬мператур, коливатиметься в межах від 0,7 до 1,2. Це свідчить, що на більшій частині території країни буде посуха. У серпні теж спостерігатиметься позитивна теплова аномалія з відхиленням середньомісячної темпера¬тури на 1 —1,5 градуса. Кількість опадів досягатиме норми, а місцями не досягатиме.
— То це літо можна назвати аномально теплим?
—  Аномально теплим є цьо¬горічний травень. Такої спеки не було протягом останніх 150 років. Літо ж не буде аж таким спекотним. Такі температури ми фіксували вже не раз. Така погода може спричинити виснаження запасу продук¬тивної вологи в грунті. Зазначу, що річні температурні по¬казники в Україні зростають. Глоба¬льне потепління, що тут скажеш... За останні 30 — 40 років середньомі¬сячна температура зросла.

■     НЕВРОЖАЙ: Хліба не буде?
21 червня, 2007
Через посуху зоною стихійного лиха стали щонайменше десять областей України
Важка доля селянина - дивитися у небо і благати Бога доброї погоди. Коли треба – багато сонця, а коли й доброго дощу. Таки загнівалась на нас матінка-природа, хліборобам доведеться все частіше випрошувати дощу. Особливо тим, що господарюють в південних областях країни, де ні краплі дощу не було вже півтора-дві місяці, де від посухи гинуть посіви.
Не інакше як зоною сти¬хійного лиха сьогодні називають щонаймен¬ше десять областей України. За офіційними даними, там по¬терпіли, вже десять мільйонів гектарів посівів. Тому чи не най¬болючішим для кожного українця нині є питання: чи будемо восени з хлібом?
Щоб з'ясувати це та на власні очі побачити потерпілі від по¬сухи землі, кореспондентка "Експресу" побувала на полях Одещини, де вже втрачено 30 відсотків посівів.
НЕ ТОЙ ВРОЖАЙ, ЩО В ПОЛІ, А ТОЙ ЩО В КОМОРІ
..."I де ж ті дотла спалені сон¬цем поля, про які тільки й мови сьогодні?! — подумувала я, їдучи маршруткою з Одеси до Овідіополя. Бо справді налаштувалася побачити за вікном страшну картину — чорну, потріскану від спеки землю, а на ній – такого ж кольору пшкницю чи жито. "А може, балачки про втрачений врожай — це якісь політичні ігри? Спроба аграріїв видурити в держави компен¬сацію за втрачений з інших причин урожай?" — губилася я в здогадках. І ось, зустрівшись з начальником управління агропромислового розвитку Овідіопольської райдержадміністрації Олексієм Яковенком, я відразу ж поставила наболілі питання. "Та наш район ще слава Богу! — відповідає Олексій Іванович. —А от у південних районах на¬багато гірші справи. Нещодав¬но ми побували в Любашівці, Ширяєвому... Там поля помере¬жані тріщинами, у які вільно входить навіть долоня. А пше¬ниця чи ячмінь і при легкому дотику висмикуються з грунту. Через бездощів'я корені пересохли, рослини не встигли навіть розкущитися. А у нас—що... Як бачите, зернові у полі сто¬ять, але... Останній дощ тут випав 3 травня. Він нам трішки допоміг. Інакше була б така сама картина, як в інших районах, де дощу не було з квітня",
- Та все одно цьогорічний врожай буде поганий, — роз¬мірковує Олексій Іванович. — Бо та ж пшениця — "запалена". Не набрала вона відповідної вологи. Зерно хоч і буде, але поганеньке, щупленьке, сухе, матимемо з нього багато від¬ходів. Приміром, прогнозуємо, що середня врожайність пшениці буде 20 — 23 центнери з гектара. Тоді як в інші роки — і 32 центнери збирали. Так от. Доб¬рого, гарного зерна з тих 20 цен¬тнерів буде не більше ніж де¬сять. Ну хіба це показник?! Це при тому, що гроші в зернові вкладені чималі — від 700 до 1400 гривень на гектар. Й усі агро¬технічні заходи виконані. Та що там багато розказувати. їдьмо в поле. Все самі й побачите".
Від'їхавши від Овідіополя кілька кілометрів, ми зупини¬лися біля зелених соняшнико¬вих полів. "І що з того, що вони зеленіють?! Сьогодні соняшник вже мав вискочити на метр-півтора й шапку викинути, — хитає головою мій гід. — Як ба¬чите, піднявся всього на двадцять-тридцять сантиметрів. Хіба така рослина може дати по¬вноцінний врожай? А подекуди посіви соняху й взагалі загину¬ли. А все через посуху. Недарма у народі кажуть: "Як у травні дощ надворі, то восени хліб в коморі".
А якщо б сьогодні-завтра ви¬пав дощ, частину врожаю ще можна врятувати?" — розпитую Олексія Івановича й собі погля¬даю на небо, де нависли темні хмари. Здається, ось-ось буде дощ.
"Що з тих хмар, коли вони не дощові? Отак завше. На місто впаде трохи дощу, а тут — ані крап¬лини, — каже мій співрозмовник, аграрій із багаторічним досвідом. — Але якщо найближчими днями піде дощ, то ще, може, вродить кукурудза. Бачите самі: вона так і "пристигла" при землі, навіть трохи зів'яла від спеки.
А коли матимемо кукурудзу, і буде чим годувати свиней. Бо вже зараз селянам нічим їх годувати. Ви ж проїжджали повз поля і, правда ж, не побачили там жод¬ного стада. На чому ж пастися худобі, якщо трава вигоріла? Не земля, а пустка. Уже нині в районі зменшують поголів'я і сви¬ней, і великої рогатої худоби. Як господарники, так і населення".
Оглядаємо поля ВАТ "Пере¬мога", що на території Великодолинівської селищної ради. Онде розкинулися величезні площі озимого ячменю. Олексій Яковенко підходить до ниви, бере колос у руки й хитає головою, бо той порожній – як і другий, третій, десятий. Уже небавом треба косити... Але що косити?! Через нестачу вологи у грунті рослини не змогли "вигодувати" колос, викинувши його напівпорожнім або порожнім.
Витягаю фотоапарат, прошу, щоб Олексій Іванович сфотогра¬фувався з колосками в руках, бо який же репортаж без фотографії. Категорично відмовляється. "Якщо б показував здобутки — інша річ. Це завше приємно. А так – хвалитися нічим. Хоч не ми винні, а погода. Та все ж... - "А онде — результат і посухи, і поганої роботи, — показує рукою Олексій Яковенко на всіяне бу¬р'янами поле, де зеленіють лише кілька колосків чи то ячменю, чи то жита". Підходжу ближче. І справді — поміж колосками жита видніються й ячмінні. "Це "вро¬жаї" приватного підприємця. Отак свого часу роздали землю таким, що нічого в землеробстві не тямлять, тож вони експери¬ментують. А результат — самі бачите який", — бідкається пан Яковенко.
ДАЙТЕ НАМ ВОДИ!
"Для нашого регіону посуха — не дивина, — каже заступник на¬чальника управління агропро¬мислового розвитку Одеської обласної держадміністрації Іван Панчишин. — Від посухи ми, як і інші південні області,  страждаємо частенько. У нас так зване ризиковане землеробство. Згадати хоча б посуху 2003-го. Суттєво бракувало опадів і в 1986, 1994, 2000 роках".
"А цьогорічна бере початок ще з торішньої осені. Через суху осінь ми навіть розпочали сівбу озимих зернових на два тижні пізніше. Кидали зерно майже в суху землю, — продовжує Іван Васильович. — Восени випало тільки 68 відсотків сезонної но¬рми опадів. Та й зимового періоду була аномально тепла погода. Сніг не вкривав землю. І весна не надто сприяла аграріям. Приміром, з 11 по 17 травня на Одещині встановилася спекотна суха погода. Суттєво підвищилась середня температура повітря, дощів знову не було. І це в період, коли формувався урожай. Через це суттєво й погіршився стан посівів.
Усього за весняні місяці (квітень і 17 днів травня) 2007 року випало 32 — 65 мм опадів, або лише 34 — 70% сезонної норми. А якщо говорити агрономічними термінами, то погреба рослин (наприклад, озимої пшениці) у волозі протягом вегетації зрос¬тає, у фазі "виколошування" на 1 га добре розвинутого посіву ви¬трачається до 30 тонн води .
— Коли рахувати збитки, то посуха пошкодила 1800 тисяч ге¬ктарів посівів усіх сільгоспкультур на Одещині, — підраховує Іван Панчишин. — Звісно, найбільше постраждали такі південні райони; як Белградський, Ізмаїльський, а також — Саратський, Татарбунарський. 1 черв¬ня Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державний бю¬джет України на 2007 рік". Згідно з цим документом, для всіх об¬ластей виділяють 270 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків посухи в агропромисловому ком¬плексі.
"А як з овочами, томатами, солодким перцем — культурами, котрими здавна славна Одещина, — запитую Олексія Яковенка. — Посуха їх не зачепила?"
—  Більшість цих культур — на крапельному зрошуванні, — роз¬казує мій співрозмовник. — Але маємо іншу проблему. На сього¬дні кошти з бюджету для меліо¬рації закінчилися. І вже завтра енергетики нам можуть просто відключити воду. Щодень з ост¬рахом чекаємо цього. Ви ж бачи¬ли, трава вже згоріла, посіви зер¬нових — пошкоджені. А коли ще й овочі загинуть, буде біда. Та в більшості криниць студениці да¬вно нема. Селяни не мають чим поливати свої городи. Ставки обміліли. Люди місяцями не ви¬ганяють худобу на пасовища. Тому зараз ми просимо: "Дайте нам воду. Аби зберегти те, що лишилося. Інакше — буде катас¬трофа". .
— Маємо велику надію на дощ, —  каже фермер з Одещини Ми¬кола Говорунков. — І, якщо вро¬дить кукурудза, буде чим годува¬ти свиней. А ше є можливість зо¬рати поля, на яких посохла пше¬ниця та ячмінь, і засіяти додат¬кові площі "цариці" полів — як на зерно, так і на силос, котрий можна закласти на зиму для ху¬доби. А стебла від кукурудзи, якщо акуратно й ретельно зі¬брати їх, згодяться на корм вів¬цям. Саме так вийшли із ситуації селяни посушливого 2003 року. ...Але дощу наразі нема. Хоч як не просять його аграрії у Бога.

Липень 2007

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: І буде тут Сахара!
5 – 12 липня, 2007
Якщо впродовж наступних ста років температура на Землі зросте ще хоча б на чотири градуси, на півдні Європи запанує пустеля
Такого висновку дійшли експер¬ти Міжурядової групи зі змін клімату під час чергової зустрічі в Брюсселі. На їхню думку, серед негативних наслідків глобаль¬ного потепління - неминуче зникнення 20-30 відсотків звичних тварин і рослин, на зміну яким прийдуть чужорідні.
Що ж діється з природою? Як вберегти розмаїття видів на пла¬неті? З цим та іншими запитан¬нями "Експрес" звернувся до про¬фесора Сергія Семенова, відомо¬го дослідника проблеми глобаль¬ного потепління, заступника ди¬ректора з наукової роботи Інсти¬туту глобального клімату та еко¬логії Росгідромету та РАН.
— Сергію Михайловичу, вевже за цей короткий термін можуть статися аж такі фатальні зміни?
— А вони вже відбуваються. При¬чому такі очевидні, що їх неозброєним оком можна зауважити в різних куточках Європи. Скажімо, в Московській області зникли джмелі — багатовікова частинка місцевої фауни, а у Прип'яті та Дніпрі з'явилися чорноморські би¬чки. Хто міг уявити собі таке ще півстоліття тому? Водночас маля¬рійний комар — ще донедавна ко¬рінний житель Азії й Африки — вже не новина на колись вільних від нього територіях Росії й України. Як наслідок глобального потепління, поступово зсуваються і кордони цілих кліматичних по¬ясів. Наприклад, на півночі Росії ми спостерігаємо небачене: ту¬ндра заростає лісом.
— Про що попереджають такі ознаки?
— Про те, що вимирають пред¬ставники певних видів фауни, на зміну яким приходять чужорідні. Тож проблема невдовзі зачепить уже цілі біосферні заповідники. Рослини і тварини дуже чутливі до кліматичних змін. Особливо ті, які займають певні вузькі ніші. Чимало біологічних видів опиняться під загрозою вими¬рання. Загалом прогноз експертів не дуже оптимістичний: протягом найближчих ста років на півдні Європи спостерігатиметься опу-стелювання. Там, де води нині мало, буде ще менше. А в регіонах, де бувають повені, води стане ще більше. Ось така несправедливість.
— А як було раніше?
—  За минуле століття локаль¬не підвищення температури в Північній півкулі становило всього 0,76 градуса. І навіть це не минуло безслідно. Прогнозова¬не на наступні сто років підняття температури в середньому на 1 — 2 градуси призведе до разючих змін. А якщо потеплішає на чо¬тири градуси (що цілком можли¬во), то зміни стануть незворотними. На жаль, науковці не завжди спроможні змінити хід подій, навіть усвідомлюючи причини та наслідки біди. Людство не може зупинити глобальних кліматичних змін, пов'язаних із впливом Сонця, але воно мусило б при¬наймні зробити висновок зі своєї техногенної діяльності. Далебі, не всім вистачає здорового глуз¬ду і усвідомлення відповідаль¬ності за те, що діється на пла¬неті.

■      ПОСУХА: Кавуни під загрозою
Липень 2007
Через неймовірну посуху на Півдні баштанні не можуть достигнути
Українські баштаннки в паніці. Сподіваний великий врожай кавунів під загрозою. Посуха і значне підвищення температури повітря не дають кавунам утворити другу зав’язь, а отже і дозріти. Якщо в найближчі кілька днів Херсонщиною, Миколаївщиною і Одещиною не пройдуть дощі, то в серпні кавуни коштуватимуть вдвічі більше.
Детальніше про наслідки посухи "Експрес" розпитав завідувача відділу маркетингу Інституту південного овочівництва і баштанницт¬ва Нінель Шипунову.
- Що загрожує врожаю кавунів?
— На Півдні зараз страшенна по¬суха і 40 градусів у тіні. А уявіть, що робиться на полях! ПО ВСІЙ Україні хоч іноді дощі випадають, а у нас ані крапельки. Останні дощі були
ще на початку червня, тоді кавуни утворили першу зав'язь. А щоб до¬зріти, треба повторити цей процес. Аби врожай не загинув, терміново потрібен дощ. Стан посівів задовільний, урожай не повинен бути меншим, ніж торік, та якщо найближчими днями випаде дощ.
- На ринках вже є кавуни. Чи вони подорожчають?
- Щороку в серпні кавуни просто заполоняють ринки і, відповідно, стрімко дешевшають. Але тепер може скластися така ситуація, коли вони взагалі щезнуть з прилавків. Ті кавуни, що їх зараз продають нa ринках, з-під плівки, вирощені в теплицях. Основний же урожай на полі. А його неможливо підливати штучно. Нині в Херсоні кілограм раннього кавуна коштує 1 гривню. За два тижні ціна може зрости вдві¬чі. Чекаємо дощу!

■      ЗАХВОРЮВАННЯ: Що це? Чума!
19 липня, 2007
Українські фахівці прогнозують, що вже найближчим часом африканська свиняча чума може бути занесена в нашу країну
…Кадри телерепортажу вражають: сотні свинячих туш бульдозери закопують у землю, а неподалік стоять селяни і плачуть... У сусідній Грузії люди налякані: від свинячої чуми гинуть домашні тварини!
Звичайно, одразу виникає логічне запитання: А чи може виникнути епідемія в Україні? Фахівці кажуть, що так. І прогнозу¬ють таке лихо вже найбли¬жчим часом, адже в Грузії хвороба виникла раптово і бозна-звідки узялася. ...Спочатку, коли в селах масово почали гинути сви¬ні, ніхто не міг визначити причину. Ну захворіли льо¬хи — то й захворіли. І тільки згодом з'ясувалося, що річ у вірусі африканської чуми, який швидко вбиває тварин. За офіційними даними, до сьогодні в Грузії загинуло понад 30 тисяч свиней.
"Якщо свиня уражена цим вірусом, то її вже ніщо не врятує, — каже Михайло Бабкін, завідувач лабора¬торії епізоотології Націо¬нального наукового центру "Інститут експерименталь¬нії і клінічної ветеринар¬ної медицини". — Леталь¬ність у цьому випадку стовідсоткова. І вакцини проти цієї недуги немає. Хоч лю¬дині цей вірус не шкодить". Цікаво, що більш як мі¬сяць грузини не били на спо¬лох. Тобто за цей час вірус міг бути занесений в сусідні країни, зазначають фахівці Всесвітньої ветеринарної організації. А сполучення між грузинським портом Поті і нашою Одесою до¬волі інтенсивне...

■      ЗЕМЛЕТРУСИ: Землетрус переміг "мирний атом"
19 липня, 2007
У Японії зупинено найбільшу в світі АЕС
Найбільшу атомну електростанцію в світі – "Касівадзакі-каріва" – зупинено внаслідок землетрусу, який кілька днів випробовував на міцність Японські острови. Під час поштовхів у перші два дні стався викид радіоактивної рідини в море. А ще на території станції розсипалися тверді радіоактивні відходи.
Після сильних по¬штовхів у сховищі випали з кріплень близько ста бочок із твер¬дими відходами низької радіоактивності. У деяких з них відпали кришки.
З офіційних джерел досі надходить суперечлива ін¬формація про те, чи став¬ся витік радіації у другий день стихійного лиха. А от першого дня через земле¬труси в районі міста Касівадзакі з ємностей АЕС в Японське море вилилося 1200 літрів радіоактивної рідини. Адміністрація станції запевняє, що це не впли¬нуло на екологічну ситуа¬цію... На АЕС внаслідок під¬земного поштовху виникла ще й пожежа у трансфор¬маторному відділенні. її вдалося загасити лише че¬рез дві години.
Ліквідація наслідків най¬потужнішого за останні ро¬ки землетрусу триває в центральній частині остро¬ва Хонсю. За останніми даними, його жертвами стали дев'ять осіб і майже 1100 дістали поранення. Повністю зруйновано 340 будівель і ще 500 пошко¬джено. Тільки за перші два дні від початку поштовхів 12 тисяч осіб було еваку¬йовано з осель у школи, спортзали та інші громад¬ські об'єкти. Влада регулярно перевіряє справність водо- і газогонів. Коли це відбувається, без води та газу залишаються одноча¬сно майже 35 тисяч сімей. Як повідомляють дорож¬ні служби, рух деякими до¬рогами неможливий через тріщини. На швидкісних до¬рогах також є пошкоджен¬ня, подекуди серйозні. В од¬ному місці великий обвал перекрив залізничне поло¬тно поряд зі станцією, зле¬гка зачепивши платформу. На розбиранні дорожніх і вуличних завалів вже кіль¬ка днів працюють армій¬ські підрозділи. До району лиха скеровано підрозділи сил самооборони Японії, а також поліція та пожеж¬ники для надання допомо¬ги під час ліквідації наслідків землетрусу.
Науковці кажуть, що си¬льний землетрус в Японії може цього тижня повто¬ритися. Зокрема, сейсмо¬логи допускають, що по¬штовхи силою понад п'ять балів можуть повторитися в західних районах Японії. Вірогідність цього стано¬вить 50 відсотків. За дани¬ми головного метеороло¬гічного управління Японії, вірогідність поштовхів си¬лою понад 5,5 бала стано¬вить ЗО відсотків. У районі Ніїгаті не припиняються підземні коливання силою близько трьох-чотирьох балів. За підрахунками сейсмологів, за кілька днів було зафіксовано 86 по¬штовхів.
■ Валентин Островський, Головний центр спецконтролю Національного крб^ічного агентства України:
—У Японії cталася масштабна трагедія. На щастя, в Україні загрози чогось подіб¬ного у найближчий час не передбачаємо. Щодо наслідків, то в Японії завжди споруджували сейсмостійкі будівлі. Гадаю, якби нe це, то наслідки могли би бути більш трагічними. У нашій державі відсоток сей¬смостійких будівель невеликий. Зате стра¬тегічні об'єкти, ті ж атомні електростанції, захищені від землетрусів справді добре.

■      СОНЦЕ: Сонячні спалахи заважають телефонним розмовам
23 липня, 2007
Група вчених з Канадського королівського університету з’ясувала, що під час сонячного спалаху дуже велика ймовірність переривання мобільного дзвінка. І сонячна радіація тут ні до чого — вся справа в магнітній сфері Землі.Дослідження проводилося під керівництвом професора Девіда Томсона, який вважає, що збої в мобільних твлефонах відбуваються не через збільшення сонячної радіації, а внаслідок збурювання магнітосфери Землі, пов'язаної з взаємодією заряджених частинок, які летять від Сонця, з магнітним полем планети. Він додав, що під час спалахів на Сонці мобільні телефони, пов'язані з вишками, які орієнтуються на наше небесне світило, скида¬ють сигнал у 9-20% випадів, тобто якщо ви перебуваєте десь у напрямку стільника — в 9-20% випадків підчас сонячного спалаху зв'язок щезне. Думки про вплив Сонця на роботу мобільного зв'язку вже вислов¬лювалися. Наприклад, 2002 року група Томсона, проаналізувавши активність Сонця, заявила, що приблизно три тижні на рік Сонце таке активне, що може порушити роботу стільникового зв'язку. Тоді ж вчені дійшли висновку, що воно може заважати и іншим мобільним гристроям, таким як телефони з GPS-передавачами.

■      НЕВРОЖАЙ: Біопальне — тю-тю...
26 липня, 2007
Через погані погодні умови перспективний врожай ріпаку втрачено щонайменше наполовину
Широко розрекламована кампанія з вирощування ріпаку – сировини для біопального – цього року може не виправдати себе. Уряд затвердив програму розвитку виробництва біодизельного пального, і чимало господарств, відмовившись від зернових культур, засіялм ріпак.
Та цьогорічний вро¬жай не виправдав сподівань. Близько 60% його втрачено через погані погодні умови у Хмельницькій області, де ця культура одна з пріо¬ритетних — займає понад 80 тисяч га орних земель. 40% врожаю втратила Рівненська область.
Тож чи доцільно у нас засівати ріпаком чимраз більші площі? uЕкспрес" поцікавився цим у Світла¬ни Каленської, директора науково-дослідного інс¬титуту агротехнологій та якості продуктів рослинництва Національного аграрного Університету.
- Цього року врожай ріпаку не виправдав сподівань. Чи економічер вигідніше засівати цю культуру замість тої ж таки пшениці?
- Завжди слід пам’ятати, що галузь рослинництва дуже залежна від природних ризиків, тому важко сказати, що цього року постраждало більше — ріпак чи пшениця. Це залежкть і від регіону: ось на півдні країни вигоріла мало не вся пшениця, де¬які господарства збира¬ють максимум чотири центнери з гектара. Щодо доцільності вирощування ріпаку, то ця культура те¬пер дуже рентабельна. Але потрібен правильний підхід. Якщо вибрати оп¬тимальний сорт, посіви будуть краще захищені від погодних впливів. Ще один важливий фактор — дотримання всіх техно¬логічних норм.

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: УКРАЇНА СТАНЕ ПУСТЕЛЕЮ?
26 ЛИПНЯ - 2 СЕРПНЯ 2007
Прогнози фахівців щодо змін погоди в нашій країні шокують
...38-градусним має бути не тільки кінець липня, а й початок серпня. Цьогорічний липень вже називають найспекотнішим за останні десять років. А Президент Ющенко дав доручення урядові оцінити зміни клімату в Україні і вплив їх на економіку і наше з вами здоров’я.
Вплинуло чи ні гло¬бальне потепління на Україну? Про це — у розмові "Експресу" з фахівцями.
— Президент дав серйозне завдання урядові – проаналізувати вплив потепління на українську економіку. Все аж так серйозно?
■ Микола Кульбіда, начальник Гідрометеоцентру:
— Та ще вчора мала бути не те що розробле¬на, а затверджена націо¬нальна програма адап¬тації економіки до кліма¬тичних змін, рекомен¬дації населенню. Вже ро¬ків п'ять я про це говорю! На території України найбільш інтенсивне зро¬стання температури роз¬почалося у 1980-х роках і триває досі. За останні століття в Україні серед¬ньорічна температура зросла на 0,7 градуса, a з 80-х років зростання її відбувається не за століття а за десятиліття. Дев'яності роки, мабуть, стануть найтеплішими за час регулярних метеоспостережень. Тільки середня темпе¬ратура січня в Києві за останні 25 років зросла на два градуси, а в деяких південних да в централь¬них регіонах України вже побито рекорди темпера¬тур за червень-липень, бо вони вищі за середні на три — шість градусів. Це серйозна підстава для занепокоєння. Періоди сівби і жнив у нас змінилися, а наукових досліджень, пов'я¬заних зі зміною клімату України, досі державним коштом не проводиться!
■ Світлана Бойченко, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Інституту геофізики ім. С. Суботіна НАНУ:
—  Інтенсивне потепління ос¬танніми роками спостерігаємо не тільки взимку, а й улітку. До теплих зим ми вже ніби й звикли, а от улітку не має так стрімко теплішати! В Україні сподіва¬лися середньорічного підви¬щення температури на 2 — 3 гра¬дуси наприкінці цього століття, та до цієї межі ми вже наближає¬мось. Бо субтропічні антицикло¬ни із Сахари, пустель Азії, які несуть дуже високі температури і бездощів'я, просунулися з півд¬ня на територію України, у по¬мірні широти. Наші південні та південно-східні регіони (а це по діагоналі від Одеси в напрямку Донецька) сьогодні кліматично нагадують напівпустелі. За останні 100 років (через прогрівання води та її розширення) у Чорному й Азовському морях рівень води піднявся на 20 сантиметрів і що¬року на 1,5 міліметра наступає на південні береги України. А вони не зі стійких порід, тому їх руйнування і зсуви реальні. Є припущення, що до 2050 року можуть зникнути дельти Дунаю, Дніпра й Дністра, а самі ріки зміліти.
■ Маргарита Барабаш, старший науковий співробітник відділу кліматичних досліджень і довгострокових прогнозів УНДІ гідрометеорології:
—  Так, процес глобального потепління Україні відбувається інтенсивніше, аніж ми сподівалися. І ще теплішатиме. Якщо наступне п'ятиріччя буде таким самим, то це вже тривож¬ний сценарій розвитку клімату України. Восени ми спостерігали від¬сутність продуктивних опадів упродовж чотирьох місяців (та¬ких, які зволожили б грунт для сівби). Таке було 120 років тому... За останні 50 літ зима в Україні потеплішала на 2 градуси. Її три¬валість тепер 1,5 місяця — це з урахуванням відлиг! Останніми роками випадає дедалі менше снігу, навіть у Карпатах. Найтепліше взимку в січні-лютому, коли мали б бути 20-градусні мо¬рози. Усе йде до того, що зими, як такої, не буде, а мінусові темпе¬ратури стануть для нас рідкістю, "екстремальними". Хоча є надія — раз на десять літ матимемо холодну зиму. Ми пережили з вами вже вісім теплих. І якщо люта зима не настане, тоді гово¬ритимемо про те, що суттєві зміни в кліматі України від¬булися.
■ Яків Дідух, член-кореслондент НАНУ, директор Інституту ботаніки ім. М. Холодного НАНУ:
— Найкращий, доказ потеп¬ління — зміна рослинності. До нас, "на північ", прийшло май¬же п'ятсот видів середземномор¬ських, південно-східних видів рослин. Батьківщина дикого ячменю — Cepедземномор’я, а він уже підходить майже до Києва. Заполонили Україну дуже алер¬генна амброзія й інші культури, які провокують хвороби органів дихання.
СПЕКА? ЦЕ ТІЛЬКИ ПОЧАТОК!
—  Коли зміни такі очевидні, то чим вони загрожують українцям?
■ Маргарита Барабаш:
—  Негативні наслідки потеп¬ління — шкідники і хвороби, які дошкулятимуть передусім лю¬дям, усій рослинності, твари¬нам. Перелітні птахи, які ніколи не зупинялися на зимівлю в Україні, тепер у нас зимують не тільки на Півдні. Бо найінтенсивніше потепління у централь¬них широтах (широта Києва), тому перелітні птахи і шкідники дісталися й туди. Як відомо, саме вони — переносники збудників вірусів та найпростіших організ¬мів, шкідливих дія людей, рос¬лин і тварин. А ще через потепління маємо різкий перепад температур впродовж доби (навіть на 20 градусів) і такі стихійні явища, як сильні вітри, посухи, шквали, зливи, повені, смерчі, град. На щастя, наразі траєкторія циклонів руй¬нівної сили проходить або пів¬нічніше, або південніше тери¬торії нашої країни... Однак під¬приємливі люди досі не врахову¬ють той факт, що циркуляція атмосферних мас, вітроенерге¬тичні зони змінили свій напря¬мок, і хочуть заробляти гроші на електроенергії вітряків, встано¬влюючи їх будь-де. Або ж буду¬ють дачні будинки без урахуван¬ня кліматологічних показників, а буревії ж руйнують їх.
■ Яків Дідух:
— Підвищення температури означає, що більше буде "смогових днів". А це призводить до підвищення смертності від аст¬матичних нападів чи інших роз¬ладів дихання. Оскільки зими теплішають, а опадів меншає, то цвітіння рослин починається раніше, а закінчується пізніше. Для алергіків це маловтішно. У нас формується дедалі сприят¬ливіший клімат для південних рослин, а пилок їх — сильніший алерген, якщо порівняти його з нашим. Не дивно, що дедалі більше лю¬дей ставатиме алергіками. Погіршиться якість питної води. А це при¬чина діареї, дизен¬терії, холери, тифу, гепатитів.   Періоди спеки ставатимуть чимраз три¬валішими, тому сонячні удари, запаморочення, зневоднення, респіраторні та судинно-серцеві хвороби почастішають, особливо в дітей та літніх людей. У міс¬тах ситуація погіршуватиметься через теплове випромінення. У прогнозі Всесвітньої організації охорони здоров'я до 2050 року за¬стережено, що смертність вна¬слідок кліматичних змін може різко зрости.
ЯК РОЗБАГАТІТИ НА ПОТЕПЛІННІ?
— "Зміна клімату — найбіль¬ший економічний прорахунок", — заявив голова економічної служби Великобританії. А як мо¬жуть від потепління виграти українці?
■ Вогадамир Просунько, завідувач відділу агрометеорологічного та математичного аналізу Інституту гідротехніки та меліорації Академії аграрних наук України:
— Потепління вигідне нашо¬му сільському господарству. Ми ж закидаємо світ дешевим зер¬ном, плодоовочевими культурами і якісною продукцією з них, коли перебудуємося. Розумні господарники вже засівають озими¬ну не наприкінці серпня, а 10 — 25 вересня. Ми застерігали пів¬денні сільськогосподарські ре¬гіони від нашестя саранчі, попе¬реджали про можливе пересе¬лення комах-ненажер з Африки, Середньої Азії в Україну. Херсо¬нщина вже переживала навалу саранчі. Треба звернути увагу селекціо¬нерів на розробку більш сухостійких культур, адже маємо по¬суху, передусім у південних районах, причому не перший рік. У нас нема хороших сортів греч¬ки. Як тільки температура пере¬вищує 25 градусів, у неї висихає нектар, бджоли її не запилюють, а урожай гине. Дощі теж не сприяють її запиленню. Та якщо вда¬сться вивести не такі примхливі сорти, то потенціал гречки зав¬дяки потеплінню буде ще вищим, аніж у кукурудзи і пшениці!
Озимина більше захищена від посух, бо тягне вологу з глибоких шарів грунту, і її вимерзан¬ня незначне навіть тоді, коли є мороз і немає снігу. Треба засіва¬ти більше пшениці, кукурудзи, сої, рису, бавовни. А посіви жита - зменшити, бо воно не любить спеки. Та й це не наша тради¬ційна культура, а російська. Його легше сьогодні завезти, аніж вирощувати в Україні. Рисові план¬тації можуть просунутися ще на північ — нині вони є на півдні Криму, у Херсонській та Одесь¬кій областях, а можливості ри¬сосіяння маємо також на Закар¬патті.
Наш резерв накопичення воло¬ги у грунтах (останніми роками ми його зменшили, тоді як мали б нарощувати) — поля під паром, тобто ті землі, які на рік залиша¬ють незасіяними. Тільки так ми можемо збільшити вологість грунту. Це літо видалося справді важ¬ким. Жаркішим від минулого на один-два градуси. Дощів буде на 20% менше, ніж торік.
Ми споживаємо менше енергоресурів через теплі зими, та про це енергетики говорити не люб¬лять. На Заході за останні два¬дцять років вартість кіловат-го¬дини, виробленої з використан¬ням сонячної енергії, знизилася з 2,5 долара до 0,25 — 0,2 цента, а з використанням вітряків — у вісім разів. В Україні державна програма розвитку альтернатив¬ної енергетики — тільки на па¬пері. Тому що комусь її здійснення дуже невигідне.
■ Олексій Луців, кандидат економічних наук, голова правління AT фірми "Галбуд":
— Ми найбільше нарікаємо на дороги, які від спеки плавляться. У нас в Україні конструктивно хороших доріг не було і немає. Сьогодні ми робимо тільки якіс¬ним верхній шар з грубого ще¬беню — таке покриття не дає пе¬ретворити асфальт на "колію". Втім, у країнах ЄС, у сусідній Польщі, до прикладу, забороне¬но пересуватися з вантажем по¬над 25 тонн від 10-ї ранку до 22-ї вечора, коли температура повіт¬ря перевищує плюс 25. А в нас фури й досі катастрофічно руй¬нують дороги. Тобто в Україні немає добре продуманих заходів господарювання в таку спеку.
І на літню спеку, і на морози треба споруджувати будинки-"термоси". Років п'ять тому Держбуд України зобов'язав утеп¬ляти стіни будинків ефективним штучним матеріалом, робити так звані кожухи (тому що енер¬гоносії подорожчали, а не через потепління). Навіть не користу¬ючись кондиціонером, тобто економлячи енергоресурси у та¬кому приміщенні можна зберег¬ти холод. Нам не погрібні жодні нормативи, аби зводити такі бу¬динки, як в Туреччині чи на Адріатиці. Тому що в нас зимові температури на півдні сягають нульової чи мінусової позначки і там випадає сніг. А у Середзем¬номор'ї взимку — плюс 11 — 15. Тому там витрачається дуже ба-ratp електроенергії для конди¬ціювання таких будівель.
■ Микола Кульбіда:
- Тенденція до потепління клімату в Україні зберігатиметь¬ся. Суихійні явища набиратимуть сили. Скажімо, обміління наших великих рік призведе до проблем з водо- і енергопостачанням, зазнає змін водний транспорт. У районі Причорномор’я та Приазов'я через наступ морів почастішають випадки руйнування шляхів та електро¬мереж. Уже цієї зими наші лижні курорти мали збитки через те, що досить снігу випало аж у лютому, та й він пролежав недовго. Хіба до такого не мають бути го¬тові і урядовці, і населення?

Серпень 2007

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Як народжуються  урагани
2 серпня, 2007
Потепління клімату і його вплив на температуру океанів і структуру вітрів призвело до того, що кількість ураганів в Атлантичному океані подвоїлась протягом ХХ століття.
Експерти Грег Голланд з Американсько¬го центру атмосфер¬них досліджень і Пі¬тер Вебстер із Технологічного інституту Греції виявили три періоди, починаючи з 1900 року, коли спо¬стерігалося стабільне щорічне збільшення ураганів і тропічних штормів у Атлантиці. Першого періоду, з 1900-го по 1930-й, що¬року в середньому бу¬ло шість циклонів — три урагани і три тропічні шторми. У період з 1930 по 1940 роки це число досягло деся¬ти: п'ять ураганів і п'ять тропічних штор¬мів. А між 1995 і 2005 роками в середньому було 15 циклонів — вісім ураганів і сім штормів. Проте, за словами, авторів дослідження, ця середня величина нестабільна  і може бути  вищою. Учені вбачають тісний зв’язок між збільшення числа буревіїв і підвищенням темпера¬тур поверхонь морів, які "підживлюють" урагани. За сто остан¬ніх літ ці температури підвищились приблиз¬но на 0,7 градуса за Цельсієм — про таке повідомлено в дослід¬женні.

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Озонова діра
9 — 16 СЕРПНЯ 2007 РОКУ
В Україні набрали чинності поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар
За останніми даними, озоновий шар над територією України тоншає здебільшого через промислові викиди. Як призупинити цей процес? І чи впровадження Монреальського протоколу може суттєво змінити ситуацію?
Про це кореспондентка "Екс¬пресу" запитала Андрія Гончарова, головного спеціаліста відділу кадрового забезпечення, виконання міжнародних угод, зв'язків з громадськістю Дер¬жавної екологічної інспекції.
— Про що йдеться у Монреальському протоколі? Що це за попра¬вки, які набирають чинності в Укра¬їні з 2 серпня 2007 року?
— У 1985 році ухвалили Віден¬ську конвенцію про захист озоно¬вого шару. Держави — учасниці конвенції зобов'язалися спостері¬гати за озоновим шаром та до¬сліджувати його. Два роки по тому прийнято Монреальський прото¬кол про речовини, що руйнують озоновий шар. Цей протокол спря¬мований на поступове скорочен¬ня виробництва та застосування озоноруйнувальних речовин. Те¬пер дедалі ширше використовують озонобезпечні замінники. Сторонами Монреальського протоколу стали 189 країн. Пред¬ставники щороку зустічаються і вносять поправки в текст Монре¬альського протоколу. Україна ра¬тифікувала всі чотири поправки до цього документа.
— Що руйнує озоновий шар?
— Систематично спостерігати за озоновим шаром почали допіру наприкінці 60-х років XX століття. Тоді науковці помітили, що концентрація стратосферного озону зменшується зі швидкістю 0,4 — 0,5 відсотка за рік у середніх ши¬ротах. Над територією України руйну¬вання озонового шару зумовлене не природними факторами, а про¬мисловими викидами. У Західній Європі приблизно 75 відсотків зруйнованого озону — наслідок людської діяльності, на східному узбережжі США — не менш як 60 відсотків, а над Японією та Дале¬ким Сходом — більш ніж 50 від¬сотків. Озон руйнується переважно через ланцюгові реакції з учас¬тю хлору та брому. Ці галогени потрапляють у стратосферу в ре¬зультаті випаровування світо¬вого океану, лісових пожеж, ви¬верження вулканів тощо. В ат¬мосферу надходять промислові озоноруйнувальні речовини, які містять хлор і бром: хлорфтор-вуглеводні, бромфторвуглеводні, тетрахлорметан, метилхлороформ, бромистий метил та гідрохлорфторвуглеводні. Завдяки чу¬довим властивостям — інертності, негорючості, нетоксичності та де¬шевизні — ці речовини почали ви¬користовувати у виробництві хо¬лодильного обладнання, кон¬диціонерів повітря, систем пожежогасіння, продукції в аерозоль¬ному упакованні, а також як роз¬чинники, піноутворювачі, стерилізатори тощо.
— Американські науковці з Тех¬нологічного університету Джорджії твердять, що озоновий шар у стратосфері нашої планети поступово відновлюється. Чи мають вони рацію?
— За прогнозами експертів програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), успішне впровадження Монреальського протоколу і контроль за дотриманням його вимог дасть в 2050 році поновлення озонового шару рівня 1980 року.

■      ЗЕМЛЕТРУСИ: Стережися землетрусу!
9 — 16 СЕРПНЯ 2007 РОКУ
Щодня на нашій планеті стається кілька тисяч землетрусів
На півдні Сахаліну стався землетрус силою сім балів за шкалою Ріхтера. Епіцентр його був приблизно за 60 кілометрів від Южно-Сахалінська, але підземні поштовхи відчувалися у всіх населених пунктах півдня півострова. Люди не верталися в домівки, побоюючись повторних поштовхів і цунамі. Є руйнування на промислових підприємствах, обвалилися деякі житлові будинки.
За даними місцевої влади, внаслідок землетрусу на півострові загинуло дві лю¬дини, зокрема 23-річна дівчина — під час евакуації з районного бу¬динку культури вона опинилася під завалами. Ще двоє людей за¬знали важких травм. Після землетрусу цунамі рушило в напря¬мку Японії. Перша невисока хви¬ля вдарила по північно-західному узбережжю острова Хоккайдо...
А чи можливі такі катаклізми у нас? Про це розповів Олек¬сандр Кіндзера, кандидат фізико-математичних наук, заступ¬ник директора Київського ін¬ституту геофізики.
— Чи загрожують землетруси Україні?
— Чому ж ні. Україна має кілька територій (Крим, Карпати, Оде¬ська область), які прилягають до потужного сейсмологічного по¬ясу, що лежить на стику Євразійської та Африканської плит. Ці плити досі рухаються в напрямку однадо одної, тому й виникає додаткове напруження. А територія нашої країни доволі тібно при¬лягає до цієї зони. Власне, з цієї причини і в нас час від часу бувають землетру¬си. Наприклад, у 1875 році на Львівщині був землетрус силою 6 балів. У Карпатському регіоні щоро¬ку фіксується близько 200 земле¬трусів, у Криму — до ста. Та вони не мають великої сили, тому фіксуються лише приладами.
— А сильні землетруси — тажі в нас можливі?
—  Геодезична активність є, і це може призвести до сильних землетрусів. Мало того, раз на 300 років на території нашої країни стаються землетруси си¬лою 7 — 8 балів. Наприклад, на південному березі Криму в 1927 році пройшов землетрус силою 8 балів, в Ужгороді таке стаєть¬ся кожні 7 — 10 років. Три роки тому в Микулинцях Тернопіль¬ської області пройшов земле¬трус на ослаблених грунтах — силою 7 балів. Було таке й у Чер¬нівцях та Одеській області.
Щодня на нашій планеті ста¬ється кілька тисяч землетрусів. На територію України мають вплив лише ті з них, котрі фіксу¬ються у зоні Вранча (таких зон на планеті всього три, коло нас — на території Румунії). Ці зем¬летруси проходять на дуже ве¬ликій глибині (100 — 180 км) і відзначаються великою потуж¬ністю. Востаннє українську зе¬млю так сильно трясло у 1976, 1986 та 1990 роках.

■      УРЯД/КОСМОС: Життя на Марсі — буде
9-16 серпня, 2007
Учені запустили на Червону планету космічний апарат "Фенікс щоб вивчити передумови майбутнього заселення її людьми
Зонд має сісти на певерхню Марса 25 травня 2008 року. В бортовій лабораторії апарату зразки грунту нагріють і проаналізують гази, які виділяться при нагріванні. "Фенікс" також збиратиме дані про атмосферу планети, метеоявища і стереофотографуватиме поверхню планети. Зонд пропрацює на Марсі три місяці. Це перше таке дослідження за останні тридцять років. Попередником "Фенікса" з аналогічною програмою був зонд "Вікінг".
НАСА вже не вперше відправляє на поверхню Марса космічні апарати, аби дізнатися, чи було там життя. Наскільки ж набли¬зилася земна наука до роз¬гадки марсіанських таєм¬ниць? Про це "Експресу" розповів Олег Федоров, начальник управління Національного космічного агенства.
— Американці стверджують, що це перше дослідження такого масштабу. Чи воно справді дасть сильний поштовх вивченню Марса?
— США проявили важли¬ву для всього людства іні¬ціативу у вивченні та до¬слідженні Місяця і Марса. Програму англійською називають "Exploration". Запуск "Фенікса" – частина цієї програми. Нині космічні держави особливо цікавляться Марсом. Бо вже у найближчі 20 — 50 років люди полетять спер¬шу на Місяць, а потім — на Марс. А згодом будува¬тимуть колонії на їх по¬верхні.
— Яка ймовірність того, що запущені зонди таки знайдуть на поверхні Марса щось сенсаційне?
—  У науці с різні критерії сенсаційності. Для нас навіть незначне досягнення – ще один крок до поставленої мети. Запуск "Фенікса" — це частина глобального поступового дослідження, що має на меті виявлення на Марсі ознак життя і дослідження передумов майбутнього заселення цієї планети. Результат має дуже велике значення для всього люд¬ства, передусім — для сві¬тової економіки.
"Фенікс" протягом трьох місяців збиратиме інформацію про грунт і атмосферу Марса. Він не пересуватиметься, а буде встановлений стаціонарно. Пізніше вчені грунтовно проаналізують здобуті результати.
— А в чому новизна місії "Фенікса"?
— На Марсі була вже не одна місія. Ми багато ді¬зналися про структуру по¬верхні,  хімічний  склад грунтів. Там і тепер пере¬бувають два марсоходи, які вивчають територію в різних частинах планети. Унікальність цього проек¬ту — в нових апаратних за¬собах зонда. Вони відкри¬вають набагато ширші можливості.
— Одні науковці говорять про існування життя на Марсі, інші заперечують таку можливість. Але для багатьох залишається не¬зрозумілим: життя там було колись і зникло чи воно тільки зароджується?
— Це питання, на яке ас¬трономи тепер шукають відповідь. Я схиляюся до теорії, що життя існувало на Марсі раніше, а потім з невідомих причин зникло. На таке припущення наво¬дять результати всіх попе¬редніх досліджень, насам¬перед — виявлені сліди на планеті колишніх океанів та морів. Усе, що там існу¬вало, було дуже схоже на наше, земне. Тому можна сказати: імовірність того, що на Марсі були живі ор¬ганізми, дуже і дуже висока. Гадаю, що ця космічна місія проллє світло у цій справі і дасть матеріал для нових наукових гіпотез.

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Температурні рекорди
16 серпня, 2007
Британські кліматологи вперше запропонували математичну модель для прогнозування змін клімату, яка враховує також природні коливання температури.
Результати розрахунків виявили¬ся невтішними: у 2009 році світові загрожує серія нових температур¬них рекордів. Дотеперішні матема¬тичні моделі враховували чинники, що не належать до кліматичної системи: парникові гази, сонячне випромінювання, забруднення до¬вкілля. Противники теорії глобального потепління заперечували твердження про зміну клімату, вказу¬ючи на те, що у пропонованих клі¬матичних моделях не взято до ува¬ги сильних природних коливань те¬мператури, які були завжди, неза¬лежно від людської діяльності. Як показують нові обчислення, в пе¬ріод з 2009 по 2014 рік середня річна температура на планеті буде вища, ніж у рекордно спекотному 1998 році.

■      НЕВРОЖАЙ: Скільки ж зібрали хліба
16 серпня, 2007
Цього тижня в Україні закінчуються жнива. Щоправда, як кажуть в Міністерстві агрополітики, пшениці зібрано набагато менше, ніж очікували. Тож логічне запитання, яи вистачить нам хліба?
— За офіційними даними, українські селяни зібрали понад 21 мільйон тонн зерна, — каже Володимир Лапа, зас¬тупник гендиректора "Української аграр¬ної конфедерації". — 3 них 13,6 міль¬йона тонн озимої пшениці, 5,8 мільйона тонн ячменю. Решта — жито та горох. Порівняно з минулим роком, цьогоріч селяни недобрали пів мільйона тонн пшениці та майже б мільйонів тонн яч¬меню.
— То хліба нам може не вистачити?
— Тих запасів, які нині маємо, буде цілком достатньо, аби забезпечити внутрішній ринок як продовольчим, так і фуражним зерном. Єдине — у зв'язку з неврожаєм позиції України на світовому ринку можуть похитнутися...
— Проте українські селяни не квапляться засипа¬ти зерном державні засіки...
— Цьому є декілька причин. Перша — менший врожай. Як ми і прогнозували, недобір зерна про¬довольчої пшениці суттєвий, тож великого над¬лишку хліба на внутрішньому ринку не буде. Тому сільськогосподарські підприємства вичіку¬ють, коли закінчиться сезонне зниження цін, сподіваючись, що восени зерно можна буде про¬дати дорожче.
Друга причина — сприятливі ціни на світовому ринку зерна. Чимало керівників великих та се¬редніх сільгосппідприємств чудово орієнтуються в кон'юнктурі світового ринку, тому їм не цілком зрозуміло, чому, скажімо, російські аграрії ма¬ють можливість продавати пшеницю третього класу по 240 доларів за тонну, а українські держоператори скуповують її по 190 — 210 доларів. Ви¬никає резонне запитання: навіщо тоді давати до¬тацію — 100 гривень за гектар посіяної пшениці, якщо держава на кожній реалізованій тонні хліба заробить 200 гривень? Звичайно, така "мінусова" держпідтримка аграріям не подобається.
Окрім того, держава заявляє, шо зерно буде за¬куповуватися у великих обсягах. Уже сам цей факт при зменшенні валового виробництва створює певний дефіцит хліба на внутрішньому ринку. До того ж, аби продати зерно державним операто¬рам, треба оформити чимало паперів, оминути чиновницькі бар'єри тощо. У підсумку селяни¬нові вигідніше продати зерно будь-якому іншому гравцеві на ринку, але не державному, хоча і ті, і ті платять приблизно однаково.
— Чи є підстави для подорожчання хліба восени? Він уже подорожчав, залежно від регіону, на 3—11 відсотків. Подекуди Кабміну вдалося по¬вернути ціни до колишнього рівня. Вочевидь, до виборів тут якихось суттєвих змін не буде. Д от у жовтні-грудні ціна на хліб може поповзти вгору, адже подорожчало не тільки зерно нового вро¬жаю, а й енергоресурси, збільшується середня зарплата, плюс інфляція...
Щоправда, уряд за допомогою інтервенцій у змозі втримати ціни на хліб і після виборів. Ін¬тервенції — найбільш ефективний ринковий ме¬ханізм утримання цін, що є в розпорядженні уря¬ду. Найближчим часом Кабмін має намір ре¬алізувати борошно із зерна минулого врожаю за ціною 1100 — 1200 гривень, що вдвічі дешевше за ринкову ціну. Такий механізм, однак, має певні недоліки, бо держоператори пропонують пека¬рям борошно на умовах передоплати. Підприєм¬ства йти на таю умови не поспішають, оскільки були вщщдки, коли ДАК "Хліб України" не виконувала свої зобов'язання.

■      TOP NEW - СПОВІЛЬНЕННЯ: Світовий час змінять!
30 серпня, 2007
Міжнародна команда вчених з Німеччини, Норвегії і Японії за допомогою новітніх радіотелескопів вимірює період обертання Землі. Мета проекту – коригування світового часу. Причина нових вимірювань полягає в тому, що з кожним роком Земля обертається дедалі повіль¬ніше. Це спричинено передусім припливами і відпливами. Уповільнення стало причиною розбіжності між двома версіями часу: астрономічною, заснованою на обертанні Землі, й атомною, яку вимірюють за допомогою цезіє¬вого годинника. Для координації цих версій 1956 року розробили стандарт універсального коорди¬нованого часу. Завдяки даним, одержаним із до¬помогою радіотелескопів, можна буде з достатньою точністю визна¬чити, наскільки різниться нині аст¬рономічний і атомний час.

■      ПОГОДА: І зацвіли каштани
30 серпня – 6 вересня, 2007
В Україні аномалія: дерева, які зазвичай квітнуть навесні, напередодні осені знову забуяли
Цю дивовижу нині можна побачити у Вінниці — на алеї біля Київського мосту зацвіли два каштани. Городяни кажуть, що це добрий знак. Адже каштани цвітуть у пору кохання — на¬весні. Та цікаво інше: лише ці два каштани розпускають свої "свічі". І більш ніде в місті! Що ж це за аномалія? За коментарем ми звернулися до керівника обласної станції юних натуралістів Тетяни Майбороди. "У такий спосіб каштани захищаються, — сказала пані Майборода. — На якийсь час дерева впадають у так звану сплячку, стан штучного спокою. А з початком дощів ніби про¬кидаються. Аномалії природи можуть виникнути і через надмірні викиди шкідливих речовин у повітря — каштани реагують та¬ким чином".

■      ПОЖЕЖІ: Лісові пожежі в Україні
серпень 2007
Понад 4 тисячі гектарів лісу вигоріло в Херсонській області. Та невстигли загасити пожежі в Херсоні, як ліси запалали в Криму – в горах, де роботи рятувальників додатково ускладнені складністю рель’єфу місцевості. Там вигоріло 80 гектарів лісу. Ці події показали, що Україна абсолютно не готова до такого типу надзвичайних ситуацій. А з огляду на ґлобальне потепління, схоже, що цьогорічні лісові пожежі на півдні – не останні і повторюватимуться і в наступні роки, адже рекордно спекотні температури влітку вже стали майже нормою.

■     УРЯД: Марс озеленять
30 серпня, 2007
У рамках проекту озеленення Марса американські учені з NASA досліджують хвойні ліси на найвищому  мексиканському вулкані Орісаба. "Належить вивчити умови, в яких виживають рослини на хо¬лодних висотах, недалеко від екватора. Потім ми зможемо підготуватися до посадки дерев на Марсі. На Червоній планеті просто треба створити відпо¬відну температуру — вважає доктор Рафаель Наварро, про¬фесор Державного автоном¬ного університету Мехіко. Фахівці планують влаштува¬ти на Марсі глобальне по¬тепління з допомогою синте¬тичних газів. Лід, що розтане, створить умови для зростання дерев, які почнуть виробляти кисень, необхідний для жит¬тєдіяльності людини.

Вересень 2007

■      НЕВРОЖАЙ: ОЛІЯ ДОРОЖЧАЄ!
6 вересня, 2007
—У нас чомусь прийнято скрізь шукати спекулянтів, як чорну кішку в темній кімнаті, — каже Володимир Лапа, заступник дирек¬тора, керівник аналітичного департаменту Української аграрної кон¬федерації. — Насправді перший чинник подорожчання олії — сер¬йозне зростання рівня цін на світовому ринку. Зокрема ціни на со¬няшник в Європі перевищили позначку 1000 доларів за тонну, чого не було багато років. Другий чинник — знижується обсяг переробки олійного насіння, бо сезонно зменшується пропозиція такого насіння. Крім того, ба¬гато заводів стають на профілактику й ремонт.
Третій чинник: до цього часу були накопичені досить великі запа¬си рафінованої олії в мережі збуту. Однак після того, як вони вичер¬палися, магазини почали звертатися за поповненням запасів, але, як з'ясувалося» на ринку вже принципово нові ціни. Тому та дина¬міка цін, яка мала бути плавною, виявилась різкою. До слова: подоржчання олії пропорційно позначиться на вар¬тості інших товарів, до складу яких входить олія. Це і солодощі, і консерви.

■     КОСМОС: Таємничі хмари
2007
Учені NASA готуються запустити супутник AIM у мезосферу Землі, де спостерігаються таємничі сріблясті хмари невідомого походження
Запуск цього супутника дозволить більше довідатись про таємничі сріблясті хмари, що утворюються на великій висоті в Заполяр’ї і помітні вночі неозброєним оком.
"Уперше я спостерігав ці хмари, коли був на конференції у Швеції, вони відразу ж мене зацікавили, — каже старший дослідник NASA Джеймс Рассел. — їх перелив¬часті блакитно-білі від¬тінки і багатошарова структура вражають уяву. Це одне з наймальовничіших явищ природи".
Наразі про сріблясті хмари і взагалі про вер¬хні шари мезосфери на висоті 80 кілометрів над поверхнею Землі науці відомо небагато. Зро¬зуміло тільки, що там за¬раз відбуваються якісь зміни. "Ці хмари явно змінюються, але, як са¬ме й у чому причина, ми не знаємо, — говорить Рассел. — Насамперед їх стало більше, ніж коли-небудь. Крім того, вони тепер з'являються на меншій висоті. І нарешті вони стали помітно яск¬равішими".
Джеймс Рассел висуває одне з можливих пояс¬нень. "Нагромадження вуглекислого газу в атмосфері відбувається не тільки на малих, але і на великих висотах. Це при¬зводить до охолодження атмосфери. Поєднання низької температури та наднизького тиску і спричиняє формування сріб¬лястих хмар. Іншими словами, не виключено, що глобальні зміни, які відбуваються біля поверхні Землі, призведуть до глобальних змін на великих висотах", — говорить він.
На думку деяких вчених, ці зміни викликані зміною клімату в результаті діяльності людини. Науковці хочуть знати, яким чином крижані хмари утворюються на такій висоті, де в сто ти¬сяч разів сухіше, ніж у найспекотнішій земній пустелі, і чим зумовлені зміни, що ми їх спостерігаємо. Тому й вирішили запустити супутник AIM з приладами, що дозволять вести з орбіти спостереження за проце¬сом формування сріб¬лястих хмар, визначати їх склад і з'ясовувати, які атмосферні умови при¬зводять до їх появи.

■      ПОЖЕЖІ: Еллада після вогню
6 вересня, 2007
У Греції почали відновлення районів, які постраждали від катастрофічних лісових пожеж.
Офіційний представник грецького уряду Теодорос Руссопулос заявив, що вже тривають роботи з очищення пам'ятників, ліквідації наслідків по¬жеж і відновлення лісової зони в ра¬йоні Древньої Олімпії — батьківщини античних Олімпійських ігор, яку вне¬сено до Списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Головну увагу тепер приді¬ляють запобіганню паводкам, які ча¬сто йдуть за пожежами через ерозію фунту на територіях, де вигоріли ліси. Відиовлювальні роботи проводять безплатно великі будівельні компанії. Як зазначив Руссопулос, майже 46 тисяч греків, котрі зазнали збитків че¬рез пожежі, уже дістали від уряду до¬помогу на суму близько 170 мільйонів евро. Європейський інвестиційний банк дав екстрену позику Греції на 100 мільйонів евро з терміном виплати понад 20 років — для відновлення те¬риторій, які знищив вогонь. Лісові пожежі у Греції за останню декаду серпня спричинили загибель 65 осіб. Вогонь випалив майже 190 тисяч гектарів лісу і сільгоспугідь, на попіл перетворилися 250 тисяч ма¬слинових дерев, загинули близько 40 тисяч голів худоби. Економічні збит¬ки від однієї з найважчих екологічних катастроф за всю історію Греції ста¬новлять, за різними оцінками, від 1,2 мільярда до 4 мільярдів євро.

■      ПОГОДА: А у нас - весна!
6 вересня, 2007
Дива та й годі: на календарі – осінь, всі збирають урожай, а в саду цвітуть яблуні!
...Це сталося в господарстві Ана¬толія Никитюка з села Неньковичі, що на Рівненщині. На стареньке де¬рево, яке сплутало осінь з весною, приходять подивитися чи не всі місцеві мешканці. Весною яблуня, що росте непо¬далік хати, вже квітувала. Родина і її плодами встигла поласувати. Аж тут, коли господарі збиралися копа¬ти картоплю, побачили, що декілька гілок дерева вкрилися біло-рожевим цвітом. "Досі такого ніколи не було!" — каже селянин.
"Цвітіння двічі на рік — справді аномалія, — коментує Роман Савчук, доцент кафедри біології та прикладної екології державного еко-номіко-гуманітарного університету. — Очевидно, причина у надзвичай¬но спекотиому літі, що було цьо¬горіч..." Однак осіннє цвітіння яблуні не зашкодить, запевняють фахівці.

■      КЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ: Не клімат, а катастрофа
27 вересня, 2007
На Асамблеї ООН в Нью-Йорку офіційно визнали: глобальне потепління безпосередньо пов’язане з людською діяльністю.
Догосподарювалися… За економічне процвітання людство розплачується руйнацією планети. І це не пафос.
"Стан клімату на планеті вимагає негайних і безпрецедентних дій", - заявив в доповіді ґенеральний секретар ООН Пан Ґі Мун. Шляхи подолання кризової ситуації спільно шукали голови 80 країн, в тому числі України.
Наскільки масштабними є наслідки глобального потепління і чи можливо його зупинити? Про це "Експрес" говорив з Олексієм Михасюком, експертом представництва ООН в Україні з Програми розвитку ООН щодо проблем зміни клімату.
- Що свідчить про те, ніби глобальне потепління на Землі загрожує глобальною катастрофою?
- Ще пів століття тому науковці попереджали, чим обернеться індустріальний прорив людства. Але навіть найсміливіші прогнози не передбачали, що розплачуватимемось за нього так скоро. Вже тепер відчуваємо на собі, що накоїли! Йдеться не про підвищення рівня океану на 47 сантиметрів за три роки. І не про міграцію екзотичних тварин і комах в північні регіони, не про зникнення одних і виникнення інших видів на планеті. І не лише про шалену спеку, яку в останні кілька років відчувають жителі регіонів, де раніше клімат відзначався помірністю. Здавалось би, ну що таке 3- 5 градусів? Проте, якщо за все минуле століття температура на планеті зросла на 0,6 градуса за Цельсієм, то вже до 2010 року, за прогнозами фахівців, вона може підвищитися ще на 5,8 градуса!!! Якщо цю тенденцію не зупинити, страшно навіть уявити, яким буде парниковий ефект вже через 30 – 50 років!
Але найбільше здивувало фахівців останнє дослі¬дження, яке закінчили бук¬вально місяць тому. Вияв¬ляється, Північний льодови¬тий океан більше не погли¬нає вуглекислого газу. Вду¬майтеся: найбільший у світі поглинач вуглеводу запов¬нений повністю! На фоні цього навіть танення льодо¬вих вершин Евересту, яке спостерігаємо сьогодні, ви¬глядає дитячою страшилкою...
— Отже, людство може загину¬ти від наслідків глобального по¬тепління?
— А воно вже гине! Хіба в Єв¬ропі (і навіть у нас, в Україні) не фіксували цього літа сотні смер¬тей внаслідок теплового удару? Але якщо цивілізовані країни ще якось можуть принаймні заявля¬ти про проблеми, то в таких краї¬нах, як, скажімо, Намібія, прос¬то мовчки вмирають від посухи та неврожаю.
Так, ця проблема тут завжди існувала, однак таку кліматичну катастрофу, яка є нині в краї¬нах Центральної Африки, фа¬хівці ООН фіксують вперше. Якщо раніше в цих районах при¬наймні раз чи двічі на рік йшли рясні дощі, то нині їх немає впродовж 3 — 4 років. Замис¬літься: якщо неврожай вразить якусь європейську країну, вона все одно знайде можливість без¬бідно прогодувати своє населен¬ня. А мешканці африканської країни, куди не завжди надхо¬дить допомога, просто гинуть.
— І всі ці біди спричинили люди?
— На жаль, це так. Чим спри¬чинений так званий парниковий ефект? Насамперед це спалю¬вання вуглецевого палива, що супроводжується викидами вуг¬лекислого газу. Серед інших га¬зів, що посилюють цей ефект, метан, окис азоту, гідрофтори-ди, які є продуктами діяльності будь-якого підприємства. Відтак на Землі утворилась настільки щільна оболонка, що сонячне тепло проникає до планети, але не може випаруватись у потріб¬ній кількості. Наша Земля сьо¬годні нагадує теплицю під склом.
— Втім, заклики звучать доволі декларативно. Ми ж не можемо повернутись назад у печери і по¬лювати на мамонтів...
—  І не треба. А от опанування альтернативних видів енергії та палива, розвиток екологічних технологій — це не розкіш, а не¬обхідність сьогодні. Наведу один лише приклад: одна сучасна ТЕЦ може замінити 20 застарілих котелень, які діють сьогодні в біль¬шості міст України. І при цьому в атмосферу потрапить на 20 тисяч (!) тонн викидів менше.
—  І новітні технології подола¬ють наслідки глобального по¬тепління?
Цс неможливо зробити у принципі! Процес потепління, на жаль, незворотний, але спіль¬ними зусиллями кожної країни можна принаймні його сповільнити. Фахівці порахували, що най-жорсткіші заходи щодо обме¬ження викидів вуглецю за Кіогським протоколом могли б при¬зупинити щорічне зростання те¬мператури і тоді за сорок наступ¬них років вона підвищилася б лише на 2 градуси за Цельсієм.
На жаль, уряди багатьох країн воліють отримувати від підпри¬ємців "живі" гроші на квотах, аніж вимагати спорудження очи¬сних установок та шукати шля¬хи розвитку альтернативних тех¬нологій. І це страшно! Потрібні зміни в свідомості на державно¬му рівні будь-якої країни. Бо якщо в гонитві за надприбутка¬ми ми загубимо власну планету, нікому буде насолоджуватись плодами економічного процві¬тання...

Жовтень 2007

■      ПОСУХА: Посуха замість танків
4 жовтня, 2007
В Центральній Азії з’явилися перші ознаки ймовірної повномасштабної війни за воду
Перші сутички між Таджикистаном і Узбекистаном вже почалися. На черзі інші країни реґіону, включно з росією. Президент Узбекистану вкрай різко висловився про "надмірне" будівництво Таджикистаном гідроелектростанцій на транскордонних ріках. А це нові можливості маніпулювати обсягами стоку, а залишити зрошувані землі нижче за течією без води хоча б на три дні – означає знищити врожай стратеґічно важливих культур. Стосунки між країнами і без того напружені: між ними діє жорсткий візовий режим, транспортного сполучення мажй немає, а частина кордону замінована з боку Узбекистану. Цей конфлікт може бути першою ластівкою того, що вже в найближчі 20-25 років проблема прісної води стане глобальною і на зміну нинішнім вінам за вуглеводні прийдуть війни за воду. Центральна Азія виявляється регіоном, в якому за воду точитиметься найгостріша боротьба. Причому в конфлікти можуть втягнутися не лише Таджикистан і Узбекистан, а і всі країни реґіону разом з найближчими сусідами.

■      НЕВРОЖАЙ: Хліба буде досить
18 жовтня, 2007
Селяни майже закінчили збирати пізні зернові. Як повідомив міністр аграрної політики Юрій Мельник, загалом зібрано 28 мільйонів тонн зерна – при річній потребі 27 мільйонів тонн. Торік наші хлібороби намолотили 34,3 мільйони тонн хліба.

Листопад 2007

■      ЕКОНОМІКА: Що робити з доларом?
1-8 листопада, 2007
Міжнародна асоціація астрологів майже одностайно прогнозує до кінця року крах долара у всьому світі
Затамувавши подих світ стежить за тим, що діється з доларом США. Можливість його обвалу висить в повітрі вже кілька років. Але останнім часом справи в "бакса" вкрай кепські – всі міжнародні валютні біржі фіксують невпинне падіння його курсу. При тому, що інші валюти, наприклад євро, китайський юань чи канадський долар, міцніють з кожним днем. В Україні з обвалом долара може постати чимало гострих проблем. По-перше, наша резервна фінансова система виражена цією грошовою одиницею. Не дай Боже, справді дійде до обвалу – і в одну мить держава не просто збідніє, а збанкрутує. По-друге, вся українська економіка: її кооперативні і торгівельні зв’язки, експорт, імпорт, платіжний баланс, ціни на нерухомість і землю і навіть дрібні розрахунки – "зав’язані" на цій валюті.

■      ПОСУХА: І трав’яні чаї вже в ціні!
8-15 листопада, 2007
Через посуху і подорожчання пального зросла вартість фітопрепаратів.
В аптеках розводять руками, мовляв, все дорожчає – і трави теж. Та й цьогорічна посуха, кажуть, підняла ціни на лікарські трави. Зазнали збитків і підприємства, де культивують лікарські трави. Особливо ті, що мають недостатньо зрошувальних систем. В деяких радгоспах Криму від посухи загинуло майже 95% культур. А от природні лікарські трави, особливо багаторічні, не постраждали через посуху. Адже переважна більшість трав (деревій, подорожник, спориш, м’ята, материнка) цвіте наприкінці травня – на початку червня. Тобто ці рослини дозріли, дали листки і квіти ще до посухи. Тож їх урожайність не зменшилась. Глід, різні види шипшини, горобина теж не відчули посухи. Дещо вплинули весняні погодні коливання на бруньки. Адже навесні, коли було різке потепління, бруньки дерев враз почали розвиватися. Потім вдарили морози.

■      КОСМОС: Ціни – як на Марсі!
8-15 листопада, 2007
Вартість космічних ділянок, що їх реалізують в Україні зросла на 50%
Американська компанія, яка торгує ділянками на Місяці і на Марсі, восени вдвоє підвищила ціни на свої послуги, і прогнозує подальше їх зростання. За 1 акр марсіанської чи місячної землі в Україні вже нині правлять 160-180 доларів – набагато більше, ніж в США. На теренах колишнього СРСР стрімко зростає попит на послуги Генерального місячного консульства – каже директор відділення цієї організації в Москві Станіслав Гребенніков. Території на сусідніх планетах нині скуповують переважно представники шоу-бізнесу. До речі, в 2000 році земля на Місяці була в 500 разів дешевшою.

■      TOP NEW - КАТАКЛІЗМИ: Стихійні лиха почастішали. Вчетверо.
29 листопада, 2007
Про це йдеться в повідомленні британської доброчинної асоціації Oxfam. В порівнянні з початком 80-х років ХХ століття, коли було майже 120 природних катаклізмів протягом року, нині це число зросло до 500. Oxfam вважає, що збільшення кількості катастроф пов язане з неможли¬вістю передбачити погоду че¬рез світове потепління. "Цього року ми спостері¬гали повені в Південній Азії, Африці і Мексиці, внаслідок яких постраждало чверть мільярда населення", — ска¬зала директор асоціації Барбара Стокінг. "Це не примхи природи. Це відповідає сталій тенденції повторюваних, мінливих, непередбачуваних, ек¬стремальних погодних умов, що негативно впливають на дедалі більшу кількість лю¬дей", — додала Стокінг. Осіб, які постраждали від стихій, побільшало на 68 відсотків — до 254 мільйонів на рік (з 1995-го до 2004-го), а за час між 1985 і 1994 рока¬ми цей показник охопив 174 мільйони людей.

■      ШТОРМ:
Кінець листопада 2007
Від небаченого руйнівного шторму в Керченській протоці постраждали 15 українських і російських суден, які стояли на мілині. В море потрапила понад тонна мазуту, сірка. Гинуть риба і птахи.

Грудень 2007

■      ПОГОДА: Стихія безжальна
6 грудня, 2007
Внаслідок снігопадів у США загинуло 17 осіб
Про це повідомляє офіційний Вашингтон. Снігопади спричинили різке збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод, бо мокрий сніг супроводжувався сильним поривчастим вітром. Слід зауважити, що в деяких шта¬тах, зокрема Нью-Йорку, законодав¬чо заборонили використовувати шиповану зимову ґуму, що автоматич¬но призвело до збільшення людських жертв. Погіршання погодних умов почалося ще у вихідні, проте ніхто не міг передбачити таких катастрофічних наслідків. Сьогодні в деяких районах штатів Мен, Нью-Гемпшир, Вермонт, Массачусетс і Коннектикут відмінено заняття в школах. Снігопад і густий туман стали причиною скасування в аеропортах кількох десятків рейсів. За даними синоптиків, на значній ча¬стині Нової Англії за добу випало до 30 сантиметрів опадів. А за понеділок та вівторок в окремих районах утво¬рився сніговий покрив до 1 метра.

■      ҐЕОЛОҐІЯ: Землетрус замовляли? Я тут!
6 грудня, 2007
Белла Пустовітенко:
—  У регіонах видобутку будь-яких корисних копа¬лин виникає так звана на¬ведена сейсмічність. Ві¬домі приклади із світової практики: Колораао (США), Південна Африка (там великі алмазодобувні родовища), Польща (вугіль¬ні шахти). Але на польсь¬ких шахтах у міру вируб¬ки пласту ставлять сейсмодатчики. Залежно від того, як глибоко йде видобуток, починає збу¬джуватися земна кора, стаються землетруси, інколи відчутні. Аж через два роки, коли пласту дали спокій, покинули його, сеймічна активність там послаблюється. Так от, увесь Донбас – небезпечний регіон, який потребує сейсмічного моніторингу. Там нако¬пичується напруга земної кори від великого видобу¬тку земних порід. Що ва¬жливо: це сейсмічно небезпечна територія, яку сьогодні зарахували до шестибальної небезпеч¬ної зони сейсмоактивності (за новими прави¬лами Державних будівель¬них норм і новою картою загального сейсмічного районування України). Раз на 500 років там мо¬жуть траплятися землетруси силою в п’ять балів і раз на шість тисяч ршг — у шість балів. З врахуванням місцевих техногенних навантажень та підтоплень ці оцінки мо¬жуть змінитися на один-два бали. У 2004-му і в квітні 2006 року там уже стався відчутний земле¬трус силою 4,5 бала. Ціл¬ком можливо, що він був спровокований масовим видобутком вугілля... Знаєте, перша сейсмо¬станція недарма постала в Макіївці на початку XX століття. Але в 1926 році її закрили. І тепер великий рівнинний, але сейсміч¬ний пласт Землі, де акти¬вно видобувають корисні копалини, не прослуховують.

■      НЕВРОЖАЙ: Зима без снігу — літо без хліба
13 грудня, 2007
Через теплу погоду на полях Львівщини розмножуються миші
Якщо зима й надалі буде теплою, це може спричинити передчасну вегетацію рослин. Плюсова тем¬пература спровокує розвиток різ¬них хвороб. Чи не зашкодить ози¬мим тепла погода й різке похоло¬дання, на яке сподіваються? Про це в розмові з Іваном Сгефанишиним, заступ¬ником голови Львівської облдержадміністрації з питань агропромислового комплексу.
— За якої температури озимі по¬чнуть розростагтся? Наскільки не¬безпечна дочасна вегетація рослий?
— Для відновлення вегетації озимих середньодобова темпера¬тура має бути плюс 5 градусів. І таких температурних умов ще нема. Синоптики прогнозують похолодання і замерзання грун¬ту. Добре було б, якби озимі посіви вкрив сніг, тоді він захис¬тить рослини від морозу. За прогнозами синоптиків, до середини лютого температура то підвищуватиметься, то знижува¬тиметься. Такі коливання, часті приморозки й відлиги озимим зе¬рновим не на користь. Нині є висока вологість грунту, і при за¬мерзанні коренева система посі¬вів пошкодиться. З 15 січня до 20 лютого, як і щороку, будемо спостерігати за озимими, тоді матимемо точну інформацію про їх стан. Якщо поля із посівами замерзатимуть, то відберемо так звані "моноліти" (1 метр квадратний посіву) і бу¬демо досліджувати, скільки рос¬лин загинуло, а скільки пережи¬ло температурні коливання. В Україні тепер спостеріга¬ються такі ж температурні режи¬ми, як у Західній Європі. Тож до¬велося трохи змістити терміни посівів. Колись на українських полях озимину рекомендували засівати з кінця вересня. Тепер її висівають у першій декаді жовт¬ня, щоб посіви не переростали. Хоча локально проблеми з нею все ж виникають.
— Якщо зима буде малосніжною, чи вдасться врятувати врожай?
— Є хімічний реагент, який ви¬користовують для зміцнення ко¬реневої системи озимих. При цьому не наростає вегетативна маса рослин. Та зараз ще не слід застосовувати ті реагенти, бо озимі посіви розвиваються ста¬більно. І наразі не зафіксовано їх інтенсивного росту.
— А тепла погода не спричинить розвитку хвороб, а також розмно¬ження грнзунів на полях?
—  Подорожчали засоби захисту проти шкідників і хвороб, тому не на всіх засіяних нивах провели профілактичні заходи. Але нині аг¬раріям найбільше дошкуляють саме гризуни. Наша біолабора-торія вже розробляє препарати, які будуть використовувати для знешкодження мишей.

■      ПОГОДА: Сполучені Штати вкрив лід
13 грудня, 2007
Щонайменше 14 осіб загинуло і ще 400 000 залишились без електрики внаслідок крижаного шторму в Сполучених Штатах. Штормове попередження оголосили для шести штатів — там чекають погіршення ситуації вже найближчим часом. У деяких місцевос¬тях штатів Оклахома та Міс¬сурі земля вкрилася шаром льоду завтовшки 2,5 санти¬метра. Представник відділу з надзвичайних ситуацій штату Оклахома заявив, що вони готуються до усклад¬нення погодних умов. У ці вихідні в ДТП на авто¬шляхах Оклахоми загинуло 12 осіб, четверо з них в ава¬рії, де зіштовхнулись одина¬дцять автомобілів. Губерна¬тор Міссурі сказав, що вони лише починають ви¬вчати наслідки негоди. У міжнародному аеропорту Талсі літаки змушені були повернутись на злітну сму¬гу, ще сотні рейсів скасо¬вано. Така сама ситуація в Чікаго, Канзас-Сіті й Оклахома-Ситі.

■      ЗЕМЛЕТРУСИ:
25 грудня, 2007
В Дніпропетровській області зафіксовано землетрус силою 4 бали. Жертв і руйнувань немає.

■      ЗСУВИ ҐРУНТУ: Зсув в річницю цунамі
26 грудня, 2007
Як на зло в третю річницю руйнівного цунамі в Індонезії стався потужний зсув ґрунту (острів Ява). Зсуви ґрунту там траплялися і раніше, але цей був найбільшим за останні 50 років.

■      ПОГОДА: СНІГОВА НАВАЛА
26 грудня, 2007
Центральні американські штати далі в полоні снігу, криги і морозу.


■      TOP NEW: А над Землею збудують місто!
Уже зовсім скоро люди житимуть на... Місяці

27 грудня, 2007

До 2020 року на Місяці збудують спеціальне містечко, — про це днями заявили представники НАСА. Його зведуть у районі Південного полюса, і там постійно жити¬муть люди. Навіщо ж нам жити на Місяці? Про це — з Олек¬сандром Захаровим, ученим секретарем Інституту космічних дослі¬джень Російської ака¬демії наук.
— За право освоєння Місяця розгорнулася справжня  боротьба. Американці, китайці і росіяни теж працюють над програмами осво¬єння Місяця. Олекса¬ндре Валентиновичу, навіщо люди хочуть там працювати і жити?
— По-перше, це мо¬жливість детальніше дослідити внутрішню будову     супутника Землі. Тоді й можна буде судити про похо¬дження    не    лише Місяця, але й інших планет (у тому числі й Землі), над чим вче¬ні вже давно сушать голову. По-друге, з Місяця найкраще досліджу¬вати процеси, що від¬буваються на нашій планеті, бо атмосфе¬ра Землі в цьому пла¬ні є перешкодою, крізь неї проходять не всі хвилі, та й сама вона — об'єкт випромінювання. Зате з Мі¬сяця видно одразу всю півкулю Землі, з усіма циклонами та анти¬циклонами, хмарами, вихорами і т. д. Земля швидко обертається, і за добу спостерігач на Місяці може побачи¬ти і проаналізувати динаміку процесів над усією поверхнею на¬шої планети. По-третє, з Місяця можна спостерігати узагалі за Всесвітом та зірками у діапазонах усіх хвиль, і тоді дослі¬дження проводити¬муться на значно ви¬щому рівні, бо їм не перешкоджатимуть шуми та природний фон нашої планети.
—  Це правда, що на Місяці виявлено ко¬рисні копалини та інші мікроелементи, яких Земля не має?
—  Так, справді,   на Місяці є ве¬ликі поклади гелію-3, а це практично досконале пальне. Він не вибухає, на його основі можна створити екологічно чисті генератори. За підрахунками наших учених, аби на рік за¬безпечити все людст¬во енергією, потрібно лише два-три польоти вантажних десяти¬тонних космічних ко¬раблів, які й достав¬лять гелій-3 з Місяця. До слова, затрати на таку міжпланетну до¬ставку в десятки разів менші, аніж вартість теперішньої електро¬енергії, виробленої на атомних електро¬станціях. Крім того, на Місяці дуже багато титану, заліза, срібла. Не¬вдовзі на Землі вини¬кне дефіцит цих при¬родних копалин, і Мі¬сяць стане нашою си¬ровинною базою. А біля його полюсів — дуже великі запаси во¬ди у вигляді криги. З неї можна добувати питну воду, кисень, а отже, активно освою¬вати Місяць.
— Представники НАСА заявляють, що експлуатація Місяця допоможе налагодити технології, необхідні для здійснення польоту людини на Марс...
— У цьому і справді може допомогти Мі¬сяць, а точніше, гра¬вітаційний маневрдо¬вкола нього. Японські вчені вже проводили такі випробування. Пролітаючи повз Мі¬сяць, апарат змінює траєкторію, і завдяки цьому польоти на Марс можуть бути економічно вигід¬ніші. Та й взагалі, у майбутньому можна буде використовувати Місяць як проміжну базу в польоті на Марс, до якої летіти якихось чотири дні, тоді як до Марса — півроку.
Але будівництво та¬кого місячного міста стане можливим після запуску нового поко¬ління космічних шатлів, які назвали "Оrion". Перші польоти на них розпочнуться піс¬ля 2010 року. Тоді на Місяці і почнуть скла¬дати спеціальні модулі, умови проживання в якихбудугьсхожими на земні, — атмосфера, відповідна температура повітря. У скафандрах космонавти зможуть виходити за межі мо¬дулів, а пересувати¬муться поверхнею Місяця на так званих роверах ("самоходах").
Росіяни ж, щоб створити власну базу на супутнику Землі, мають спершу збудувати для такої місії новий кос¬модром. Це дуже доро¬го. А оскільки є багато країн, котрі масштаб¬но займаються програ¬мами освоєння Місяя, — крім США, Китаю, Росії, це ще Японія, Індія, навіть Україна, — то, як на мене, було б добре об'єднати всі наші зусилля і збудувати на Місяці міжнародну базу. Одне можна сказати впевнено — у найближче де¬сятиліття люди й справді почнуть жити на Місяці.

■ КЛІМАТ: Стихійні лиха в Україні
2007
Протягом останнього десятиріччя в Україні зафіксовано близько 240 випадків виникнення катастрофічних природних явищ метеорологічного походження зі значними матеріальними збитками.

Внаслідок лише одного смерчу на Волині в 1997 р. загинуло 4 і дістало поранення 17 чол., зруйновано близько 200 будинків, знищено та пошкоджено 60 тис. га посівів. Для ліквідації наслідків смерчу залучалося 1 700 чоловік та 100 одиниць спеціальної техніки у складі підрозділів та формувань цивільної оборони, підрозділів інших міністерств та відомств.

Небезпечні метеорологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град (на всій території України); сильна спека (степова зона); суховії, посухи (степова та східна лісостепова зони); урагани, шквали, смерчі (більша частина території); пилові бурі (південний схід степової зони); сильні тумани (південний схід степової зони); сильні заметілі (південний схід степової зони); снігові заноси (Карпати); значні ожеледі (степова зона); сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони); крім того, вздовж узбережжя та в акваторії Чорного і Азовського морів мають місце шторми, ураганні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд та суден, сильні тумани, заметілі, ожеледі.

В Україні щорічно спостерігається до 150 випадків стихійних метеорологічних явищ. Найчастіше повторюються сильні дощі, снігопади, ожеледі, тумани. Рідше бувають пилові бурі, крижані обмерзання.

Найбільше потерпає від впливу стихійних метеорологічних явищ степова зона, де відмічаються явища, притаманні як для теплого (сильна спека, пилові бурі, суховії, лісові пожежі), так і холодного (сильні морози, сильна ожеледь) періоду року.
Для Українських Карпат найбільш характерні сильні зливи, що викликають селеві та зливові потоки, град, сильні вітри, тумани, заметілі, сильні снігопади.

Узбережжя Чорного та Азовського морів знаходиться в зоні впливу атмосферних явищ, характерних для морського клімату.

Сильні дощі. В Україні серед стихійних явищ найпоширенішими є сильні дощі (зливи). Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Найчастіше вони трапляються у Карпатах та горах Криму.

Град. В теплий період року сильні дощі супроводжуються градом, що завдає відчутних збитків сільськогосподарським культурам.

Найчастіше град випадає у гірських районах Криму та Карпат. На рівнинній території України число днів з градом не перевищує двох.

У 40% випадків випадіння граду спостерігається дрібний інтенсивний град. Великий град помічається в період з кінця серпня до середини вересня в Автономній Республіці Крим, у Полтавській, Чернівецькій, Тернопільській областях, менший - у Сумській, Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Сильна спека. У степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою вище 30°С, причому в деякі роки вона перевищує 40°С. Меншою вона буває в зонах Полісся та лісостепу.

Суховії. В Україні інтенсивні суховії спостерігаються майже щорічно.

• Суховії - це вітри з високою температурою і низькою відносною вологістю повітря.

Під час суховіїв посилюється випаровування, що при нестачі вологи у ґрунті часто призводить до в'янення та загибелі рослин. Найбільш зазнає дії суховіїв степова зона, а також частково зона лісостепу.

Посухи. Тривала та значна нестача опадів, частіше при підвищеній температурі та низькій вологості повітря, що викликає зниження запасів вологи у ґрунті і, як наслідок, погіршення росту, а іноді і загибель рослин. Найчастіше вони зустрічаються на півдні степової зони. У більшості випадків мають локальний характер і дуже рідко займають площі до 30-50% території України.

Ураганні вітри. Найважливішими характеристиками урагану є швидкість вітру, шлях його руху, розміри та будова ураганів, середня тривалість дії урагану. Вітер, швидкість якого більше 29 м/с, є ураганним вітром.

• Ураган - це вітер силою 12 балів за шкалою Бофорта.

На більшій частині території України вітри зі швидкістю більше 25 м/с бувають майже щорічно. Найчастіше - в Карпатах, горах Криму та на Донбасі.

Ураганні і штормові вітри взимку часто призводять до виникнення снігової бурі, яка призводить до значно менших руйнівних наслідків.
Пильні або пісочні бурі засипають сільськогосподарські угіддя, будинки, споруди, дороги і т. д.

Шквальні бурі характеризуються раптовістю і нерідко великою руйнівною силою, іноді супроводжуються сильними опадами.

• Вихрові бурі - це складні вихрові утворення, що зумовлені циклонічною діяльністю і розповсюджуванням на великій площі. Вони поділяються на пильні, без пилу, сніжні і шквальні бурі.
Смерчі. Найменш досліджене, але найбільш руйнівне явище. Це атмосферний вихор, що виникає у грозовій хмарі та розповсюджується у вигляді темного рукава або хоботу (частіше декількох) за напрямком до поверхні суші або моря. Він супроводжується грозою, дощем, градом і, якщо досягає поверхні землі, майже завжди завдає значних руйнувань, вбираючи у себе воду та предмети, що зустрічаються на його шляху, піднімаючи їх високо над землею і переносячи на значні відстані. Руйнівну дію цієї стихії можна порівняти з дією ударної хвилі ядерної зброї.

У стародавніх літописах відмічається, що в ті часи смерчі відбувалися 2-3 рази на століття. Як правило, смерчі супроводжуються сильними зливами і градом, що посилює їх небезпечність. Це найменша за розмірами та найбільша за швидкістю обертання форма вихрового руху повітря. За співвідношенням довжини та ширини виділяють дві групи смерчів: змієподібні (чи лійкоподібні) та хоботоподібні (чи колоноподібні). За місцем виникнення вони поділяються на такі, що сформувалися над сушею, і такі, що сформувалися над водою. За швидкістю руйнувань є швидкі (секунди), середні (хвилини) та повільні (десятки хвилин).

В Україні рідко складаються умови для формування смерчів, в основному це явище спостерігається влітку. За останні 20 років зареєстровано 34 випадки. Найбільш характерні вони для степової зони та центрального Полісся. Найчастіше це - територія Запорізької і Херсонської областей та Криму. Невеликі смерчі спостерігаються майже щорічно то в одній, то в іншій області (1-2 випадки на рік) і носять, як правило, локальний характер, його тривалість невелика (до 10 хвилин). Звичайно смерчі завдають значних збитків господарству і призводять до людських жертв.

Смерч вважається стихійним явищем, якщо максимальна швидкість вітру в ньому складає 25 м/с і більше; а для акваторій 30 м/с. Розміри смерчу складають: в попереку 5-10 км, рідше до 15 км; у висоту 4-5 км, іноді до 15 км.

• Воронка - основна складова смерчу. Становить спіральний вихор, який складається з надзвичайно швидкого обертання повітря з домішками води, пилу і т. д.

Швидкість обертання повітря у воронці досягає 600-1000 км/г, а інколи і 1300 км/г.

Час виникнення смерчу складає від декількох хвилин до декількох десятків хвилин, а час дії - від декількох хвилин до декількох годин. Загальна довжина смерчу визначається від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів. Середня швидкість переміщення смерчу складає 50-60 км/г, іноді може досягати до 240 км/г.

Смерч, при зіткненні з землею, викликає великі руйнування, особливо в сільському і лісовому господарстві та соціально-побутовій сфері.

Смерчі, як правило, діляться на 4 групи: * пильні вихри; * малі смерчі короткої дії; * малі смерчі тривалої дії; * смерчі - ураганні вихри. Іноді виділяють водяні смерчі, що розвиваються над водною поверхнею.

Шквали. Можуть виникати в будь-яких місцях України, але найчастіше шквали бувають у степовій, лісостеповій зоні та Поліссі. Це різке короткочасне (хвилини і десятки хвилин) посилення вітру, іноді до 30 - 40 м/с з зміною його напрямку, найчастіше це явище спостерігається під час грози.

Штормовий (шквальний) вітер на території України спостерігається дуже часто, а його швидкість буває в основному від 20 до 29 м/с, а іноді і більше 30 м/с. У гірських масивах Криму і Карпат, західних і північно-західних областях країни швидкість вітру досягає 40 м/с.

ІІІквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України. Один раз у 3 - 5 років шквали виникають у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Львівській, Харківській, Херсонській областях та на території Криму. Шквали мають яскраво виявлений добовий рух.

• Циклони - ділянка низького тиску в атмосфері з мінімумом у центрі. Погода при циклонах переважно похмура з сильними вітрами.

В Азово-Чорноморському басейні виділяються своїми руйнівними наслідками осінні циклони. За своїми властивостями, походженням та наслідками вони схожі на тропічні урагани. На Азовському морі циклони часто призводять до штормів, які супроводжуються місцевим підняттям рівня моря, що призводить до великих збитків.

Пилові бурі. Виникають в Україні щорічно в різних районах, найчастіше в степовій зоні. Це складні атмосферні явища, що характеризуються переносом пилу та піску з сильними та тривалими вітрами, що знищують поверхню ґрунту. Типове явище у зораних степах, яке завдає значної шкоди сільському господарству. Пилові бурі за кольором та складом пилу, який переноситься, бувають: * чорні (чорноземи); * бурі та жовті (суглинок, супісок); * червоні (суглинки з домішками окислів заліза) та білі (солончаки).

Дуже часто бувають короткочасні чорні бурі тривалістю до однієї години, велика кількість їх також може тривати від 10 до 12 годин і порівняно рідко такі бурі тривають понад добу. Червоні бурі тривають довше - протягом декількох днів. Висота підйому пилу може досягати 2 - 3 км , але найчастіше це - 1-1,5 км. У зимово-весняний період у центральних та південних областях України спостерігаються сніжно-пилові бурі.

Сильні снігопади і заметілі. Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також у лісостеповій та степовій зонах.

На території Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей снігопади бувають щорічно протягом січня-лютого, а в прилеглих районах до Карпат - іноді і в травні.

В основному по території України кількість снігових опадів складає 20-30 мм, іноді сягає 40- 70 мм. В Карпатах в окремих випадках випадає більше 100 мм.

Один раз на три роки великі снігопади можна спостерігати на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Київської, Чернівецької та Черкаської областей, один раз на п'ять років на території Запорізької, Дніпропетровської, Сумської, Тернопільської, Рівненської, Миколаївської та Чернігівської областей.

Заметілі виникають майже щорічно в різних районах, особливо в Карпатах, Криму, а також у Донбасі.

Сильні морози. В Україні в зимовий період спостерігаються сильні морози, що сягають -30 °С та нижче.

Найхолодніша частина країни - східні і північно-східні області (Луганська, Сумська, Харківська, Чернігівська) та гірські райони Карпат. В цих місцевостях температура буває нижчою від - 35 °С .

Сильні ожеледі. Небезпечна ситуація на території країни в зв'язку з ожеледями в основному пов'язана з виходом південних циклонів. Ожеледь виникає на земній поверхні та на предметах при намерзанні переохолоджених крапель дощу або туману частіше при температурі повітря трохи нижче 0°С.

Сильна ожеледь може виникати з листопада до березня місяця, а найбільша її вірогідність припадає на грудень — січень.

Особливо часто вона з'являється на території Донецького Кряжу, Приазовській, Волинській, Подільській височинах та гірської частини Криму. Товщина обмерзань сягає 35 мм та більше.

Визначальним фактором небезпечності ожеледі є не стільки інтенсивність, скільки тривалість цього явища. Сильна ожеледь продовжується близько 12 годин, іноді до 2 діб.

Туман. Явища, що погіршують видимість на шляхах, створюють завади для роботи різних видів транспорту, сприяють забрудненню повітря.

Сильні тумани спостерігаються в основному в холодну половину року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат, іноді на південному березі Криму.

Сезон туманів починається у жовтні, закінчується у квітні. Кількість днів з туманами тут становить близько 100, а з сильними туманами до 80.

На підвищених територіях центральної та південної частини України (Донецький Кряж, Приазовська, Волинська, Подільська, Придніпровська височини) кількість днів з туманами складає близько 80, з сильними туманами - до 30.

На рівнинній території південної частини Степової зони тумани бувають близько 30 днів на рік, а сильні - 10-20 днів протягом року.

Лавини.

• Лавини - це снігова маса, що спадає зі схилів гір під дією сили ваги (перевантаження схилів снігом, послаблення структурних зв'язків усередині снігової товщі або їх спільної дії).

Формування лавин проходить у межах лавинного осередку, який складається із зон зародження, транзиту і зупинки лавини. Лавини виникають на схилах з крутизною від 15 до 50°.

Розміри лавин характеризуються масою (в т) або об'ємом (в м3), який може змінюватися від декількох десятків кубометрів (т) до декількох мільйонів кубометрів (т) снігу.

Швидкість є однією з основних характеристик лавини, що рухається, величина якої може складати до 100 м/с.

Сила удару, що досягає 40 т/м2, а при наявності в лавині чужорідних включень і більших значень (до 200 т/м2 ), визначає разом з дальністю викиду і щільністю лавинного снігу величину дії лавини на об'єкти, що знаходяться в її зоні.

За характером руху лавини діляться на лоткові, зсувні і стрибаючі, залежно від особливостей утворюючого їх снігу - на сухі, вологі або мокрі, а за характером поверхні сковзання - на пластові і ґрунтові.

Незалежно від факторів лавиноутворення, лавини діляться на чотири класи:

1-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є метеорологічні фактори;

2-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є єдність метеорологічних факторів і процесів, що проходять усередині снігової товщі при таненні снігу;

3-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є процеси, що проходять усередині снігової товщі;

4-й клас - лавини, безпосередньою причиною виникнення яких є різні випадкові явища (землетруси, діяльність людини і т. д.).

За ступенем дії на господарську діяльність і навколишнє природне середовище лавини діляться на:

• стихійні особливо небезпечні явища - коли схід лавин завдає значної шкоди населеним пунктам, об'єктам економіки і довкіллю;

• небезпечні явища - коли схід лавин стає па перешкоді в господарській діяльності окремих об'єктів економіки, рекреаційних і спортивних комплексів, а також загрожує населенню і туристичним групам.

За ступенем повтору лавини поділяються на два класи - систематичні і спорадичні. Систематичні лавини сходять кожен рік або один раз у 2-3 роки. Спорадичні лавини сходять один-два рази на 100 років, інколи навіть рідше.



■     ЕКОНОМІКА: Світові пророкують кризу
27 грудня, 2007
За проґнозами данських економістів, в 2008 році розпочнеться велика депресія
Копенгаґенський Saxo Bank підготував до Різдва похмурий проґноз, який стверджує, що найта наступного року подорожчає до 175 доларів за барель, китайський ринок обвалиться на 40 %, американський – на 25. все це буде наслідком сповільнення американської економіки через іпотечну кризу – вважають банкіри. Світ в страху, але для Росії дорога нафта – це благо і нові надприбутки. Та якшо світова криза все ж вибухне, то й по Росії вона вдарить дуже боляче. Тут слід зауважити, що більшість прогнозів банкірів Saxo Bank на 2007 рік збулися. Передноворічні "страшилки" – погана традиція багатьох банкірів. "Наші шокуючі пророцтва не претендують на високу точність і радше є приводом замислитись над майбутнім ринку – каже голова стратеґічного відділу Saxo Bank Девід Карсбол. – Але вони часто збуваються". На думку аналітиків, в 2008 році світові ціни на нафту зростуть до 175 доларів за барель, а на зерно – подвояться. Є в банкірів і проґноз щодо майбутнього президента США – в Saxo вважають, що ним стане республіканець Рон Пол. Якщо США почнуть бойові дії проти Ірану і в Ормузькій протоці (з’єднує Оманську затоку з Перською. Через цю водну артерію проходить до третини всього світового нафтового експорту), станеться катастрофа, ціни на нафту відразу стрибнуть не до 175, а до 250 доларів. Такий проґноз рейтинґової аґенції Standard & Poor's. Питання незалежності Косово доведеться нарешті розв’язати в 2008 році. Тут зійшлися інтереси таких ґеополітичних гравців як Росія і США, тому доля громадян Косово мало хвилює світові супердержави. Дедалі більш безнадійно виглядає для США війна в Іраку, через яку Америка може зіпсувати відносини з багатьма європейськими союзниками по НАТО. Наступного року обіцяють масове виведення військ країн Аль’янсу з гарячих точок Близького Сходу. Посилять свої позиції ті суперники США, яких недооцінював Джордж Буш, - Китай і Венесуела. Що можна до цього додати? Все ж щасти вам в новому році!

■     ПОГОДА:
30 грудня, 2007
Екстремальні погодні зміни (так дослівно було сказано у випуску новин!) в передноворічні дні в Австралії. Стовпчики термометрів піднялися до +41˚С (в Австралії зараз літо). Люди п’ють багато води і годинами перебувають в природних і штучних водоймах. Неймовірна спека супроводжується сильними штормами на морі.